Постанова

Іменем України 19 травня 2021 рокум. Київсправа № 273/1971/19провадження № 61-16601св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Довбиська селищна рада,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нурієва Рєната Тімерказиковича на постанову Житомирського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Галацевич О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Довбиської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 .

Після її смерті залишилося спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку.

Спадкоємцями за законом є вона та її брат ОСОБА_4, на користь якого ОСОБА_3 за життя склала заповіт на все своє майно.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка вказує, що на день відкриття спадщини їй виповнилось 60 років і вона мала право на обов`язкову частку у спадщині. Про те, що її брат ОСОБА_4 не прийняв спадщину після померлої ОСОБА_3 їй стало відомо у вересні 2019 року.

З урахуванням викладених обставин просила суд визначити додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, а саме - 30 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 01 листопада 2019 року позов задоволено.

Визначено ОСОБА_1, спадкоємцю першої черги за законом, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Мар`янівка Баранівського району Житомирської області матері ОСОБА_3, а саме - 30 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що докази, надані позивачкою, є достовірними і переконливими, а позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 01 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, визначивши ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд прийняв судове рішення, яке стосується прав осіб, не залучених до участі у справі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

03 листопада 2020 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Нурієва Р. Т. звернулась до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року.З урахуванням уточненої касаційної скарги від 27 листопада 2020 року заявник просив суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції постанова ухвалена без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи21 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нурієва Р. Т., в якому заявниця просила суд касаційну скаргу представника позивача залишити без задоволення, постанову апеляційного суду залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.08 грудня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 .

Згідно заповіту від 12 травня 1995 року № 39 ОСОБА_3 все своє майно заповіла сину ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_4 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звертався.

ОСОБА_1 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася у вересні 2019 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України (435-15) про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.Звертаючись до суду з позовом саме до Довбиської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 пояснила, що інших, крім неї та її брата - ОСОБА_4, спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 немає. При цьому позивачка зазначила, що у встановленому законом порядку ОСОБА_4 спадщину не прийняв.Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що, визначивши ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд прийняв судове рішення, яке стосується прав осіб, не залучених до участі у справі, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, які є спадкоємцями після померлого ОСОБА_4 . У статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Частиною першою статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.Вказані норми права визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.Судове рішення, яке оскаржується в апеляційному порядку особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.Вказаний висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).Встановлено, що предметом розгляду у цій справі є спадкові правовідносини, що виникли після смерті ОСОБА_3 - матері позивачки та баби особи, яка подала апеляційну скаргу.Встановлено, що ОСОБА_2 не є спадкоємицею після смерті своєї баби ОСОБА_3 .Разом із тим, батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4, який є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, на день відкриття спадщини зі спадкодавцем за однією адресою зареєстрований не був. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).Таким чином, для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спадкових правовідносин, які виникли після смерті ОСОБА_3, положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.Встановлення вказаних обставин дозволить встановити факт прийняття або не прийняття батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_4 спадщини після смерті його матері, а, відтак, і наявність/відсутність у ОСОБА_2 та у інших спадкоємців ОСОБА_4 очевидного та безумовного правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо з судовим рішенням.Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.Аналіз наведеної процесуальної норми свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. У разі, якщо доводи заявника про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю.Таким чином, у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, з посиланням на те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішені питання про її права та інтереси, апеляційному суду належить відкрити апеляційне провадження та за результатами розгляду, у разі з`ясування, що оскаржуваним судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Якщо ж буде з`ясовано, що права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи судом вирішувалися, апеляційний суд повинен переглянути оскаржуване судове рішення в апеляційному порядку по суті.Близький по змісту правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).Разом з тим, переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не встановив, чи прийняв у відповідності до приписів частини третьої статті 1268 ЦК України ОСОБА_4 (спадкоємцями якого є ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ) спадщину після смерті ОСОБА_3, не перевірив та не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги відносно того, що спадщина була прийнята ОСОБА_4 в силу закону, оскільки останній проживав разом зі спадкодавцем. Вказане унеможливлює встановлення того, чи були рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 01 листопада 2019 рокупорушені права ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а тому висновок апеляційного суду про те, що суд апеляційної інстанції прийняв судове рішення, яке стосується прав осіб, не залучених до участі у справі, є передчасним. Ураховуючи викладене, оскаржувана постанова не може вважатися законною та обґрунтованою.Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини, які не були перевірені та встановлені судами, враховуючи необхідність встановлення обставин, наведених вище, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК України визначено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обгрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Встановивши порушення норм процесуального права, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, Верховний Суд зробив висновок про обґрунтованість вимог касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду належить урахувати наведені у цій постанові висновки суду касаційної інстанції, дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нурієва Рєната Тімерказиковича задовольнити частково.Постанову Житомирського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун