Постанова

Іменем України 17 травня 2021 рокум. Київсправа № 643/524/19провадження № 61-21826св19Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,учасники справи:позивачка - ОСОБА_1,відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Біла Ірина Володимирівна,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 березня 2019 року у складі судді Короткого І. П., та постанову Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимогУ січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Білої І. В. (далі - уповноважена особа ФГВФО Біла І. В.) про визнання незаконним рішення про продаж на відкритих торгах (аукціоні) та зобов`язання вчинити дії.На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 22 липня 2008 року між нею та Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (далі - ВАТ "КБ "Надра") укладено кредитний договір, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 56 000,00 дол. США, строком до 12 липня 2028 року. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 22 липня 2008 року між нею та ВАТ "КБ "Надра" укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 .Рішенням апеляційного суду Харківської області від 08 червня 2017 року з неї на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") стягнуто заборгованість за зазначеним кредитним договором у розмірі 1 192 973,85 грн. 20 грудня 2018 року уповноважена особа ФГВФО повідомила її передачу на продаж на відкритих торгах (аукціоні), який відбудеться 17 січня 2019 року, права вимоги за зазначеним кредитним договором. Площа квартира, яка є предметом іпотеки та використовується нею як місце постійного проживання, не перевищує 140 кв. м, а тому підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) , а тому на неї не може бути звернуто стягнення без згоди власника.Посилаючись на те, відповідач фактично здійснює дії щодо примусового стягнення на предмет іпотеки без її згоди, що є порушенням положень статті 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", позивачка просила скасувати рішення відповідача про продаж на відкритих торгах (аукціоні) кредитного пакету, іпотечного майна зазначеної квартири та зняти її з відкритих торгів (аукціону).

Короткий зміст рішення судів попередніх інстанцій Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності ОСОБА_1 використання нею квартири, що є предметом іпотеки, як постійного її місця проживання, а також інформації про відсутність у неї у власності іншого житла.Постановою Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 березня 2019 року залишено без змін.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про безпідставність та недоведеність позовних вимог є правильним. Зазначив, що відповідно до статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця. Відповідач не здійснює відчуження предмету іпотеки, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) . Крім того, положення зазначеного Закону не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , у частині уступки (продажу, передачі) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій заявниця просила скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) , яким встановлена загальна заборона примусового стягнення майна без згоди власника (незалежно від суб`єкта, який здійснює стягнення). Відповідач не запитував у неї згоду на продаж квартири, яка є предметом іпотеки та підпадає під дію зазначеного Закону. Суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки відмові суду першої інстанції у прийнятті уточненої позовної заяви та клопотання про витребування доказів (договорів про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладених між ПАТ "КБ "Надра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" (далі - ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал"), а також не урахував, що продаж прав вимоги відбувся за наявності накладених ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2019 року арешту на квартиру АДРЕСА_1, та заборони вчиняти дії щодо її відчуження.Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу з місцевого суду.Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 17 грудня 2019 року.Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, у редакції, чинній на час подання касаційних скарг, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справиСудами попередніх інстанцій установлено, що 22 липня 2008 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала в кредит у розмірі 56 000,00 дол. США для проведення розрахунків за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Кредит надавався строком користування до 12 липня 2028 року (пункту 1.4 кредитного договору).22 липня 2008 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 19,1 кв. м, загальною площею 49,3 кв. м.22 липня 2008 року на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .05 лютого 2015 року ПАТ "КБ "Надра" віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію.05 червня 2015 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 113 на підставі постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року № 356 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Надра".Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 08 червня 2017 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" стягнуто заборгованість за кредитним договором від 22 липня 2008 року у розмірі 1 192 973,85 грн. 20 грудня 2018 року уповноваженою особою ФГВФО Білою І. В. направлено позивачці повідомлення про те, що відповідно до статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" здійснюється реалізація майна банку, в тому числі права вимоги за кредитним договором, укладеним 22 липня 2008 року між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1, право вимоги за кредитним договором від 22 липня 2008 року передано для індивідуального продажу на відкритих торгах (аукціоні), який відбудеться 17 січня2019 року.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України (435-15) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не передбачено договором або законом.Судами установлено, що з 05 лютого 2015 року ПАТ "КБ "Надра" віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію, з 05 червня 2015 року розпочато процедуру ліквідації.Відповідно до частини першої статті третьої Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних діє від імені банку в межах повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних (частина третя статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").Згідно з частиною п`ятою статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку протягом трьох років (у разі ліквідації системно важливого банку - протягом п`яти років) забезпечує виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів.Відповідно до пунктів 2, 4, 9 частини першої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом.Згідно з положеннями пункту 1 частини шостої, підпункту 6 пункту 2 частини сьомої статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване на відкритих торгах (аукціоні), які проводяться на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.Порядок організації продажу активів майна банку, що ліквідується, встановлений рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24 березня 2016 року "Про затвердження Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються" (z0606-16) , зареєстрованим Міністерством юстиції України за №606/28736 від 20 квітня 2016 (z0606-16) року.Відповідно до пункту 1 Розділу VI зазначеного Положення, на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлене обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги за кредитними договорами.На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на незаконність рішення Уповноваженої особи ФГВФО Білої І. В. про продаж на відкритих торгах (аукціоні) прав вимоги за кредитним договором, а фактично належної їй квартири, прийнятого без її згоди та під час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) .Відповідно до статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника (майнового поручителя) або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.Підпунктом 3 пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) передбачено, що кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту.Дія підпункту 3 пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , у частині уступки (продажу, передачі) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи (пункт 7 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України").Установивши, що рішення Уповноваженої особи ФГВФО Білої І. В. про продаж на відкритих торгах (аукціоні) права вимоги за кредитним договором від 22 липня 2008 року та забезпечувальними договорами, укладеними на його виконання, прийнято під час проведення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) не застосовується до спірних правовідносин, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи касаційної скарги, що Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) встановлена загальна заборона примусового стягнення майна без згоди власника (незалежно від суб`єкта, який здійснює стягнення) є безпідставними, оскільки рішення Уповноваженої особи ФГВФО Білої І. В. про продаж на відкритих торгах (аукціоні) права вимоги за кредитним та забезпечувальним договорами не є рішенням про примусове стягнення майна, а тому відповідно до положень статті 24 Закону України "Про іпотеку", підпункту 3 пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) та умов договору іпотеки від 22 липня 2008 року, відсутня необхідність в отриманні згоди позивачки на відчуження права вимоги за зазначеними договорами.Водночас, відповідно до пункту 7 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) після відступлення (відчуження) на користь (у власність) іншої особи (інших осіб) банком, щодо якого здійснюється процедура виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , прав вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 пункту 1 цього Закону, дія пункту 1 цього Закону поширюється також на особу, що придбала (прийняла, отримала) таке право вимоги.Ураховуючи наведене, права позивачки у зв`язку з прийняттям уповноваженою особою ФГВФО Білою І. В. рішення про продаж на відкритих торгах (аукціоні) права вимоги за кредитним та іпотечним договорами не порушені.Відхиляючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема не прийняття судом клопотання про витребування доказів (договорів про відступлення (купівлі-продажу прав вимоги, укладених між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал"), а також не урахування того, що продаж прав вимоги відбувся за наявності накладених ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2019 року арешту на квартиру АДРЕСА_1, та заборони вчиняти дії щодо її відчуження, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що предметом позову у зазначеній справі є визнання рішення уповноваженої особи ФГВФО Білої І. В. про продаж на відкритих торгах (аукціоні) прав вимоги незаконним, тоді як вимоги про недійсність договору про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" 12 лютого 2019 року, не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Щодо доводів заявниці про не прийняття судом першої інстанції уточненої позовної заяви Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2019 року відкрито провадження у справі. Зазначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, сторони не подавали. Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження визначені статтею 279 ЦПК України. Відповідно до частини третьої зазначеної норми, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.Уточнену позовну заяву, що містила вимогу про визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 12 лютого 2019 року, укладеного між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал", ОСОБА_1 подала 06 березня 2019 року, тобто поза межами тридцяти днів здня відкриття провадження у справі, а тому ухвалою від 18 березня 2019 року, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у її прийнятті.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиВідповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 .Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.Рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року залишити без змін.Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак