Постанова

Іменем України14 квітня 2021 рокум. Київсправа № 759/12015/16провадження № 61-2653св19Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., учасники справи:позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",відповідач - ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану адвокатом Дем`яненком Миколою Володимировичем, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року в складі судді Миколаєць І. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року в складі колегії суддів Сержанюка А. С., Мельника Я. С., Сушко Л. П.

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимогУ вересні 2016 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.Позов мотивований тим, що 03 березня 2008 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11304182000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 631 000 грн на споживчі потреби. Також 03 березня 2008 року сторони уклали кредитний договір №11303359000, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 як суб`єкту підприємницької діяльності кредит у розмірі 150 000 дол. США.З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитними договорами сторони уклали договір іпотеки № 78012/6066, за яким ОСОБА_1 передав банку в іпотеку будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою.Позивач посилався на те, що заборгованість за кредитними договорами вже стягнута в судовому порядку, зокрема, рішенням Святошинського районного суду міста Києва, ухваленим 28 квітня 2014 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Авто-Лайн" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11304182000 від 03 березня 2008 року в розмірі 312 451,10 грн, а рішенням Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2014 року стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Авто-Лайн" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором №11303359000 у розмірі 87 524,44 дол. США як заборгованість за кредитом, 33 047,69 дол. США заборгованості за процентами, 55,19 дол. США пені за кредитом та 26,24 дол. США пені за процентами.У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 рішення судів не виконав та заборгованість не погасив, ПАТ "УкрСиббанк" просило суд у рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості в розмірі 659 750,74 грн за кредитним договором № 11304182000 та в розмірі 181 865,18 дол. США за кредитним договором № 11303359000 звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,1046 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які на праві власності належать ОСОБА_1, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанційРішенням Святошинського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, позов задоволено: врахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "УкрСиббанк" за кредитним договором № 11304182000 у розмірі 659 750 грн та за кредитним договором № 11303359000 у розмірі 181 865,18 дол. США та 3 768,14 грн, що станом на 22 серпня 2016 рокуеквівалентно 4 594 358,19 грн, звернутостягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 78012/6066, а саме будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,1046 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку за цією ж адресою, які належать ОСОБА_1 . Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження,передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) започатковою ціною, що встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час вчиненнявиконавчих дій.Суди виходили з того, що в силу положень Закону України "Про іпотеку" (898-15) та укладених між сторонами договорів у разі неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.Установивши, що на момент звернення банку до суду з цим позовом ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитними договорами, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.У рішенні суду першої інстанції зазначено, що його виконання слід здійснювати з урахуванням положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) .

Аргументи учасників справи31 січня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану представником, на вказані судові рішення й просив їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.Касаційна скарга з урахуванням доповнень, поданих 08 лютого 2019 року, мотивована тим, що:- суди не вирішили заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності;- суди не застосували положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) .

Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в справі. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року задоволено клопотання представника відповідача та зупинено виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, до завершення розгляду касаційної скарги.Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судамиСуди встановили, що 03 березня 2008 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 як суб`єкт підприємницької діяльності уклали кредитний договір № 11303359000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 150 000 дол. США з терміном повернення до 03 березня 2015 року та процентною ставкою 13,90 % річних.Того ж дня сторони уклали договір про надання споживчого кредиту № 11304182000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 631 000 грн на споживчі потреби з терміном повернення до 03 березня 2015 року та процентною ставкою 13,90 % річних.З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитними договорами сторони уклали договір іпотеки № 78012/6066, за яким ОСОБА_1 передав банку в іпотеку будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою.23 вересня 2013 року та 04 жовтня 2013 року ПАТ "УкрСиббанк" за вих. № 30-11/29400 та № 30-11/35451 відповідно направило на адресу відповідача вимоги про усунення порушень зобов`язань за кредитними договорами.Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року в справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ТОВ "Авто-Лайн" стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11304182000 від 03 березня 2008 року в розмірі 312 451,10 грн.Рішенням Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2014 року в справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Авто-Лайн" стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11303359000 від 03 березня 2008 року в розмірі 87 524,44 дол. США (заборгованість за кредитом), 33 047,69 дол. США (заборгованість за процентами), 55,19 дол. США пені за кредитом та 26,24 дол. США пені за процентами.Відомостей про виконання боржником рішень судів матеріали справи не містять.

Позиція Верховного СудуКасаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку"у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанції, встановивши обґрунтованість заявлених позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 659 750,74 грн за кредитним договором № 11304182000 та в розмірі 181 865,18 дол. США за кредитним договором № 11303359000, не звернули увагу на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року в справі № 759/19616/13-ц стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11304182000 в розмірі 312 451,10 грн, а рішенням Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2014 року в справі № 910/896/14стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11303359000 в розмірі 87 524,44 дол. США (заборгованість за кредитом), 33 047,69 дол. США (заборгованість за процентами), 55,19 дол. США пені за кредитом та 26,24 дол. США пені за процентами.Суди не перевірили правильність здійсненого банком розрахунку заборгованості ОСОБА_1, в межах якої позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, з урахуванням установленого в кредитних договорах строку кредитування та звернення банку до суду з позовом про стягнення заборгованості на підставі статті 1050 ЦК України.Аналіз матеріалів справи свідчить, що в суді першої інстанції, заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_1 вказував на пропуск позивачем позовної давності з огляду на те, що про порушення виконання відповідачем кредитних зобов`язань банк дізнався у 2011-2012 роках (т. 1, а. с. 88).Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки. За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 372/1036/15-ц (провадження 14-252цс18) зроблено висновок, що "виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. За таких обставин, застосування наслідків спливу строку позовної давності можливе за умови наявності порушеного права позивача, тобто обґрунтованості позовних вимог".У справі, що переглядається, встановивши обґрунтованість позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції не надав правової оцінки заяві ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу позовної давності та не навів мотивів її відхилення.В силу положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиВідповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржені судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :Касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану адвокатом Дем`яненком Миколою Володимировичем, задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.Із прийняттям постанови суду касаційної інстанції рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року та постанова Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук