Постанова

Іменем України 14 квітня 2021 рокум. Київсправа № 570/3141/17провадження № 61-15130св20Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідачі: Державне агентство лісових ресурсів України, державне підприємство "Клеванське лісове господарство",третя особа - Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства,розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу державного підприємства "Клеванське лісове господарство" на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 27 березня 2020 року у складі судді: Гнатущенко Ю. В., та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимогУ липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного агентства лісових ресурсів України, державного підприємства "Клеванське лісове господарство" (далі - ДП "Клеванське лісове господарство", ДП "Клеванський лісгосп") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі.Позов мотивований тим, що відповідно до контракту, укладеного між ОСОБА_1 з Державним агентством лісових ресурсів України від 30 жовтня 2014 року позивач працював на посаді директора ДП "Клеванське лісове господарство". Наказом № 242-к від 26 липня 2017 року його звільнено із займаної посади з підстав, передбачених підпунктом "б" пункту 26 контракту за одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом за пунктом 8 статті 36 КЗпП. І рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення керівника. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити цілу систему порушень, за які був звільнений позивач, а лише одне грубе порушення, конкретних трудових обов`язків. Одноразове грубе порушення як підстава для звільнення є вчинення особою разового грубого порушення трудових обов`язків, а не триваюче порушення, зокрема неналежне виконання своїх обов`язків тощо.Вважав оспорюваний наказ таким, що виданий з порушенням закону, а тому він не може бути підставою для звільнення та розірвання контракту і підлягає скасуванню. До таких порушень відносить: необґрунтованість зазначеної в наказі підстави для звільнення, оскільки не обґрунтовано значних негативних наслідків для підприємства (понесення збитків, штрафів), завданих діями позивача; у день звільнення 26 липня 2017 року йому не було видано трудову книжку, не ознайомлено з наказом, не проведено розрахунок, і більш того, цього дня він перебував у службовому відрядженні в м. Києві, а наступного дня здійснював свої службові повноваження за місцем роботи; його звільнення не було погоджене у встановленому законом порядку з Рівненською райдержадміністрацією.ОСОБА_1 просив:визнати незаконним та скасувати наказ № 242-к від 26 липня 2017 року "Про припинення трудового договору та звільнення з посади ОСОБА_1";поновити ОСОБА_1 на посаді директора ДП "Клеванське лісове господарство";стягнути з ДП "Клеванське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 заробіток за весь час вимушеного прогулу;рішення в частині поновлення на роботі і виплати середнього заробітку допустити до негайного виконання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанціїРішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 27 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.Визнано незаконним та скасовано наказ № 242-к від 26 липня 2017 року "Про припинення трудового договору та звільнення з посади ОСОБА_1".У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на посаді директора ДП "Клеванське лісове господарство" відмовлено.Вирішено вважати ОСОБА_1 звільненим з посади директора ДП "Клеванське лісове господарство" з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії контракту з 29 жовтня 2019 року.Стягнуто з ДП "Клеванське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 липня 2017 року по 29 жовтня 2019 року в розмірі 569 415,42 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що одноразове грубе порушення трудових обов`язків, на думку суду, має бути фактичне, очевидне й винне (умисне або необережне) порушення працівником обов`язків, передбачених нормативними правовими актами, трудовим та колективним договорами. У кожному разі грубість порушення визначається з урахуванням конкретних обставин стосовно кожного працівника, що виконує керівні функції. Дана норма закріплена у частині 1 статті 41 КЗпП. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. Під час вирішення питання про звільнення працівника необхідно виходити: з характеру проступку; з обставин, за яких його було вчинено; зі ступеня заподіяння збитку. Реальною підставою для розірвання трудового договору з працівником, що виконує керівні функції є свідоме здійснення ним певної дії або бездіяльності, що порушує чи порушило трудові обов`язки, передбачені його трудовим договором, статутом, посадовими інструкціями, внутрішніми положеннями підприємства тощо. Отже, повинно мати місце одноразове грубе порушення конкретних обов`язків керівника, які письмово зафіксовані. Важливою складовою застосування є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку однократності. Отже, важливим елементом застосування норми пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП є звільнення керівника за порушення, яке є одноразове, а не тривале, системне, що може бути підставою для звільнення з інших підстав. Акт про результати перевірки контролюючого органу з окремих питань організації роботи підприємства (установи, організації), висновки якого стали підставою для прийняття наказу про звільнення, який не містить даних про одноразове грубе порушення керівником трудових обов`язків, а містить лише фіксацію загальних недоліків та порушень в організації роботи, не може бути належним та достатнім доказом правомірності звільнення керівника за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП. Грубе порушення трудових обов`язків як підстава звільнення працівника повинно мати одноразовий характер, тобто одноразова дія або акт. Натомість організація роботи підприємства по своїй суті є триваючою у часі, а тому не може вважатися одноразовою дією. Ні в акті перевірки від 24 червня 2017 року, ні висновки проведеної перевірки, ні в наказі № 290 від 18 липня 2017 року "Про результати перевірки державних підприємств, які координуються Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства", з яким позивач не був ознайомлений, та які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу про звільнення, не містять даних про одноразове грубе порушення керівником трудових обов`язків, а містять лише фіксацію загальних недоліків та порушень в організації роботи, що не може бути належним та достатнім доказом правомірності звільнення керівника за підпунктом "б" пункту 26 контракту. У самому акті перевірки від 24 червня 2017 року ДП "Клеванське лісове господарство" вказано, що порушення та недоліки виникли в результаті недостатнього рівня контролю зі сторони головного інженера, зі сторони старшого інспектора кадрів, провідного економіста та бухгалтерської служби, юрисконсульта, натомість даних про одноразове грубе порушення позивачем трудових обов`язків, за яке позивач міг би бути звільнений акт не містить. Належних та допустимих доказів на підтвердження факту звільнення позивача саме за одноразове грубе порушення відповідачами надано не було. Суд першої інстанції вказав, що наказ Держлісагенства України від 26 липня 2017 року № 242-к про звільнення позивача ОСОБА_1 є незаконним, тому підлягає скасуванню, однак на час вирішення спору строк дії укладеного з ним контракту закінчився 29 жовтня 2019 року, тому з метою відновлення порушених прав позивача, слід вважати ОСОБА_1 звільненим з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП, у зв`язку із закінченням строку дії контракту з 29 жовтня 2019 року. У зв`язку з тим, що строк дії Контракту закінчився 29 жовтня 2019 року і позивач ОСОБА_1 не може бути поновлений на попередній посаді, то дострокове розірвання контракту з ініціативи роботодавця, всупереч закону, дає підстави вважати позивача ОСОБА_1 звільненим з підстав, передбачених пунктом другим частини першої статті 36 КЗпП, у зв`язку із закінченням строку дії Контракту з 29 жовтня 2019 року. Оскільки позивача було звільнено з роботи незаконно і він підлягав би поновленню на роботі, однак строк дії контракту закінчився 29 жовтня 2019 року, з відповідача ДП "Клеванський лісгосп" на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення і до закінчення строку дії контракту.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанціїПостановою Рівненського апеляційного суду від 08 вересня 2020 рокуапеляційні скарги ОСОБА_1, Державного агентства лісових ресурсів України, ДП "Клеванське лісове господарство" залишено без задоволення. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 27 березня 2020 року залишено без змін.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 30жовтня 2014 року між Державним агентством лісових ресурсів України та ОСОБА_1 укладено контракт терміном по 29 жовтня 2019 року. Наказом № 242-к від 26 липня 2017 року заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України припинено трудовий договір з позивачем ОСОБА_1 та звільнено з посади директора ДП "Клеванське лісове господарство", яке координується Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, 26 липня 2017 року з підстав, передбачених підпунктом "б" пункту 26 контракту за одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП. Рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення, яке стало підставою для звільнення керівника. При цьому, оспорюваний наказ №242-к від 26 липня 2017 року не містить чіткого формулювання одноразового грубого порушення законодавства чи обов`язків директором ДП "Клеванське лісове господарство" ОСОБА_1, яке стало б підставою для звільнення його із займаної посади. В наказі не зазначено, за яке конкретне одноразове грубе порушення трудових обов`язків позивач підлягає звільненню, за яких обставин було вчинено проступок, характер останнього, у чому конкретно виявилося порушення, що саме стало приводом до звільнення, чи могло бути підставою для розірвання трудового договору (контракту) на підставах, визначених законом. Судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні спору.

Аргументи учасників справиУ жовтні 2020 року ДП "Клеванське лісове господарство" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .Касаційна скарга мотивована тим, що згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 16 червня 2017 року № 236 "Про проведення перевірки", Держлісагенством проведено перевірку, зокрема ДП "Клеванське лісове господарство" щодо дотримання чинного законодавства з питань заготівлі, обліку, переміщення, реалізації деревини і виробів з неї та окремих питань фінансово-господарської діяльності оцінки діяльності за період з 01 січня 2016 року по завершений звітний період 2017 року. Після проведення вищезазначеної перевірки, складено акт перевірки ДП "Клеванське лісове господарство" щодо дотримання чинного законодавства з питань заготівлі, обліку, переміщення, реалізації деревини і виробів з неї та окремих питань фінансово-господарської діяльності від 24 червня 2017 року. Суди помилково досліджував акт перевірки від 24 червня 2017 року як самостійну підставу звільнення ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 4.8.4 Статуту директор підприємства несе повну відповідальність за стан діяльності Підприємства, працівники підприємства несуть відповідальність перед керівником підприємства, а останній - перед Органом управління майном. Зазначає, що на підставі акту перевірки від 24 червня 2017 року щодо ДП "Клеванське лісове господарство було видано два накази: наказ ДП "Клеванське лісове господарство" за підписом директора ОСОБА_1 від 07 липня 2017 року № 100 "Про розгляд матеріалів акту перевірки ДП "Клеванське лісове господарство" щодо дотримання чинного законодавства з питань заготівлі обліку, переміщення, реалізації деревини і виробів з неї та окремих питань фінансово-господарської діяльності від 24 червня 2017 року". Зазначеним наказом до окремих посадових осіб ДП "Клеванське лісове господарство" були застосовані заходи дисциплінарного впливу; наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 18 липня 2017 року № 290 "Про результати перевірки державних підприємств, які координуються Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства". Акт перевірки ДП "Клеванське лісове господарство" щодо дотримання чинного законодавства з питань заготівлі, обліку, переміщення, реалізації деревини і виробів з неї та окремих питань фінансово-господарської діяльності від 24 червня 2017 року став передумовою, як для притягнення працівників ДП "Клеванське лісове господарство" до дисциплінарної відповідальності, так і для розірвання контракту з керівником ДП "Клеванське лісове господарство" - ОСОБА_1 . Саме в наказі № 290 визначено характер грубого порушення ОСОБА_1 обов`язків передбачених контрактом.Вказує, що підставою для видачі наказу про звільнення стали: контракт, укладений з ОСОБА_1 ; наказ Держлісагентства №290 "Про результати перевірки державних підприємств, які координуються Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства; пояснення директора державного підприємства "Клеванське лісове господарство" ОСОБА_1. від 07 липня 2017 року № 257; абзац 2 пункту 6 Порядку погодження з головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, шо належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 818 (818-2013-п) . Не було досліджено, що з тексту наказу №290 вбачається які саме обов`язки визначені контрактом були порушені директором ДП ""Клеванський лісгосп" ОСОБА_1, а саме: ч. 6 п.10 Контракту щодо створення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці; - ч. 17 п. 10 контракту, щодо забезпечення ефективного використання та збереження лісосировинних ресурсів, основних фондів, майна, коштів, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, дотримання режиму економії ресурсів.Також в преамбулі наказу № 290 визначено суму фінансових порушень ДП "Клеванське лісове господарство", яка становила - 118,6 тис. грн. в чому і виразилися негативні для підприємства наслідки. Зміст оскаржуваного наказу №242-к "Про припинення трудового договору та звільнення з посади ОСОБА_1", з посиланням на підстави його постановлений в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства щодо його форми й змісту та детально розкриває зміст допущеного ОСОБА_1, одноразового грубого порушення трудових обов`язків. Про одноразовість порушення свідчить те, що порушення трудових обов`язків, а саме ч. 6 п.10 та ч.17 п. 10 Контракту, було вчинено ОСОБА_1 одноразово, що й стало підставою для його звільнення, тобто такі порушення не вимагали систематичності і застосування перед звільненням інших дисциплінарних стягнень. Водночас тягар негативних наслідків для ДП "Клеванське лісове господарство", виразився у значних фінансових збитках, розмір яких становив 118,6 тис. грн, що дало підстави для кваліфікації дій ОСОБА_1 як грубого порушення трудових обов`язків. Згідно пункту 6 Контракту, керівник здійснює поточне (оперативне керівництво) підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством, Статутом чи Положенням про об`єднання, підприємство, установу, організацію та цим контрактом. Проте, саме пункт 10 Контракту визначає трудові обов`язки керівника, порушення яких (частина 6 пункту 10, частина 17 пункту 10 контракту згідно наказу № 290) і призвело до звільнення ОСОБА_1 .Суди не врахували висновків Верховного Суду. Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2018 року у справі № 752/12036/16-н вказав, що відсутність погодження від голови державної адміністрації на звільнення позивача не є безумовною підставою для скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі. Верховний Суд у постанові по справі № 591/1256/17 від 08 жовтня 2018 року зробив висновок, що посилання у касаційній скарзі позивача на порушення порядку його звільнення в силу відсутності в наказі про звільнення зазначення конкретних умов контракту, які він порушив, не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо дотримання вимог трудового законодавства при звільненні позивача, сама по собі зазначена обставина не є підставою для задоволення позову про поновлення на роботі. У постанові від 23 січня 2018 року Верховний Суд у справі № 170/226/16-ц (провадження № 61-773св17) зробив висновок, в якому зазначено, що порушення директором ДП "Шацьке учбово-досвідне лісове господарство" умов контракту щодо забезпечення ефективного використання та збереження лісосировинних ресурсів, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки, є підставою розірвання контракту за підпунктом "б" пункту 26.

Рух справиУхвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного переглядуПереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).В ухвалі Верховного Суду від 01 грудня 2020 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18 (провадження № 61-47942св18); від 08 жовтня 2018 року у справі № 591/1256/17; від 23 січня 2018 року у справі № 170/226/16-ц (провадження № 61-773св17); судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Фактичні обставиниМіж Державним агентством лісових ресурсів України та ОСОБА_1 укладено контракт від 30 жовтня 2014 року з терміном дії по 29 жовтня 2019 року.В ДП "Клеванське лісове господарство" проведена перевірка щодо дотримання чинного законодавства з питань заготівлі, обліку, переміщення, реалізації деревини і виробів з неї та окремих питань фінансово-господарської діяльності, що підтверджується Актом перевірки від 24 червня 2017 року.В наказі Держлісагенства № 290 від 18 липня 2017 року "Про результати перевірки державних підприємств, які координуються Рівненським ОУЛМГ" вказано про випадки заниження діаметрів асортиментів на Клеванському нижньому складі ДП "Клеванський лісгосп", що зазначено в розділі 3 "Дотримання підприємством чинних нормативно-правових актів з питань використання деревних лісових ресурсів" Акту перевірки від 24 червня 2017 року ДП "Клеванське лісове господарство" щодо дотримання чинного законодавства з питань заготівлі, обліку, переміщення, реалізації деревини і виробів з неї та окремих питань фінансово-господарської діяльності. Зазначені у даному розділі акту порушення та недоліки виникли в результаті недостатнього рівня контролю зі сторони головного інженера, який відповідно до пункту 2.2, пункту 2.5, пункту 2.9 Розділу 2 Службових обов`язків зобов`язаний забезпечувати виконання завдань виробничо-фінансового плану по заготівлі вивезенню лісу, виробництву продукції деревообробки; безпосередньо керувати роботами по заготівлі та вивезенню лісу, переробці деревини та лісових відходів; організовувати реалізацію продукції, здійснювати контроль за її якістю та слідкувати за своєчасним виконанням договорів із споживачами.В наказі Держлісагенства № 290 від 18 липня 2017 року "Про результати перевірки державних підприємств, які координуються Рівненським ОУЛМГ" вказано, в результаті недотримання перевіреними підприємствами вимог чинних нормативно-правових актів з питань оплати праці встановлені випадки безпідставного нарахування та виплати заробітної плати, відпускних, премій, доплат та надбавок на загальну суму 124 000,20 грн, в тому числі ДП "Клеванський лісгосп" - 7 випадків, на суму 24 000,80 грн. У штатному розписі ДП "Клеванський лісгосп" на 2016 рік допущена арифметична помилка - фонд заробітної плати на місяць інспектора з кадрів при посадовому окладі 3798 грн та 0,75 штатної одиниці повинен становити 2848,5 грн, а у штатному розписі встановлено 2849 грн (перевищення суми на 0,50 грн), що є порушенням формування штатного розпису.Встановлені інші недоліки щодо відсутності переліку посад і професій працівників з ненормованим робочим днем; відсутнє положення про надання відпусток працівникам; є заборгованість із використання щорічних відпусток; невиплати винагороди за виплату років протягом 2016 р року та 5 місяців 2017 року, що зазначено в розділі 4 "Соціально-трудові відносини та оплата праці" Акту перевірки від 24 червня 2017 року ДП "Клеванський лісгосп". Вказані недоліки виникли в результаті недостатнього контролю зі сторони старшого інспектора кадрів, провідного економіста та бухгалтерської служби, який згідно посадових обов`язків зобов`язаний організовувати своєчасне оформлення приймання, переведення і звільнення працівників згідно з трудовим законодавством, положеннями інструкціями і наказами підприємства, облік особового складу, видачу довідок про діяльність працівників, збереження і заповнення трудових книжок та ведення встановленої документації з кадрів, а також підготовку матеріалів для рекомендації до заохочень та винагород; забезпечувати складання встановленої звітності з обліку особового складу та роботи з кадрами, складати статистичну звітність по кадрах; оформляти накази з особового складу та інші по кадрах; вести облік відпусток, надавати їх згідно чинного законодавства.Відповідно до наказу заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України № 242-к від 26 липня 2017 року припинено трудовий договір з позивачем ОСОБА_1 та звільнено з посади директора ДП "Клеванське лісове господарство", яке координується Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства 26 липня 2017 року з підстав передбачених підпунктом "б" пункту 26 контракту за одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП.Підставою для звільнення ОСОБА_1 за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП зазначено невиконання умов підпункту "б" пункту 26 Контракту, а саме одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом.Умовами підпункту "б" пункту 26 Контракту передбачено: керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії: у разі одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесені збитки, виплачено штрафи тощо). Права та обов`язки керівника визначені в розділі 2 контракту.Рівненська районна державна адміністрація не погодила звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Клеванський лісгосп" відповіддю Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області від 15 вересня 2017 року № 3448/01-56/17

Позиція Верховного СудуКожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП). Згідно пункту 8 статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є, зокрема підстави, що передбачені контрактом.Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року у справі № 170/226/16-ц (провадження № 61-773св17) вказано, що: "виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП (322-08) , так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору. Відповідно до пункту 10 контракту керівник зобов`язується, зокрема, забезпечити ефективне використання та збереження лісосировинних ресурсів, основних фондів, майна, коштів, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, дотримання режиму економії ресурсів. Пунктом 22 контракту визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством та цим контрактом. Згідно з пункту 25 контракту він припиняється до закінчення терміну його дії у випадках, передбачених пунктами 26 і 27 цього контракту. За підпунктом "б" пункту 26 контракту керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесені збитки, виплачено штрафи тощо). Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 як директор підприємства не забезпечив збереження закріпленого за підприємством державного майна, не забезпечив розроблення та здійснення заходів з належної організації роботи стосовно запобігання незаконних вирубок лісу, іншим порушенням лісового законодавства, внаслідок чого підприємству завдано значні збитки у розмірі 1 032 506 грн 25 коп., чим допустив порушення умов контракту як особливої форми трудового договору, що проявилося в одноразовому грубому порушенні, та є підставою розірвання контракту за підпунктом "б" пункту 26 контракту як самостійною підставою. Порушення директором ДП "Шацьке учбово-досвідне лісове господарство" умов контракту щодо забезпечення ефективного використання та збереження лісосировинних ресурсів, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки, є підставою розірвання контракту за підпунктом "б" пункту 26. Неналежність виконання ОСОБА_1 керівних функцій виявлено за конкретним фактом завдання шкоди ДП "Шацьке учбово-досвідне лісове господарство" незаконною порубкою лісу, тому не можна погодитися із доводами касаційної скарги щодо триваючого характеру порушень позивачем посадових обов`язків. Таким чином, звільнення ОСОБА_1 відбулося за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання, а тому доводи касаційної скарги про необхідність встановлення обставин, які передбачені диспозицією пункту 1 статті 41 КЗпП, є безпідставними".У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2018 року у справі № 591/1256/17 (провадження № 61-25997св18) зазначено, що "позивач, як керівник навчального закладу, не вирішував питання виявлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності за невиконання посадових обов`язків, в тому числі і завідувача господарства ОСОБА_12, якого, за змістом позовної заяви та касаційної скарги, позивач вважає відповідальним за спричинену ДНЗ "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту" майнову шкоду. Суди дали належну оцінку акту від 10 січня 2017 року, на який також посилався позивач та об`єктивно врахували покази допитаних під час розгляду справи свідків, якими цей акт підписано та які спростували наведені у ньому обставини. Висновки судів щодо доведеності факту неналежного виконання директором навчального закладу ОСОБА_4 покладених на нього умовами контракту обов`язків, в результаті чого ДНЗ "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту" зазнало значних збитків ґрунтуються на повному і всебічному встановленні фактичних обставин справи на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, які позивачем не спростовані. З урахуванням встановлених обстави, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки звільнення ОСОБА_4 за пунктом 8 статті 36 КЗпП з підстав, передбачених контрактом, проведено з дотриманням норм трудового законодавства".У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18 (провадження № 61-47942св18) зазначено, що: "згідно з пунктами 16, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності" (203-93-п) контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті. При цьому розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, установлених чинним законодавством. При розірванні контракту з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було звільнено з посади директора ДП "Покровське лісове господарство" з підстав, передбачених підпунктом "б" пункту 26 контракту - за одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП. Частково задовольняючи позов та поновлюючи ОСОБА_1 на посаді, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем розірваний контракт у зв`язку із чисельними порушеннями, які були допущені позивачкою під час виконання трудового договору, оскільки розірвання контракту не пов`язане з однократним грубим порушенням його умов, таке розірвання є незаконним. Разом з тим, судами не враховано, що встановлені порушення директором ДП "Покровське лісове господарство" умов контракту є самостійною підставою для його розірвання за підпунктом "б" пункту 26 контракту. Звільнення позивача відбулось на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП, таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені диспозицією статті 41 КЗпП. Враховуючи, що позивач погодився з умовами контракту у тому числі і з підвищеною відповідальністю за порушення його умов, проте не забезпечив належне виконання покладених на нього обов`язків по управлінню підприємством, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулося за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання, проведене з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають".У справі, що переглядається, при частковому задоволенні позовних вимог суди: не врахували вказаних висновків Верховного Суду; не звернули увагу, що слід розмежовувати звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП та пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП; не встановили, чи належно виконувались позивачем обов`язки, які передбачені контрактом та чи існують підстави для застосування пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП. За таких обставин, суди зробили передчасний висновок про часткове задоволення позову.Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиДоводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без додержання висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2018 року у справі № 591/1256/17 (провадження № 61-25997св18), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18 (провадження № 61-47942св18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року у справі № 170/226/16-ц (провадження № 61-773св17). Тому колегія суддів вважає, що оскаржені рішення прийняті без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржені рішення суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витратЗгідно із підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141- 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: "у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу державного підприємства "Клеванське лісове господарство" задовольнити частково.Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 27 березня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року скасувати.Передати справу № 570/3141/17 на новий розгляд до суду першої інстанції.З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 27 березня 2020 року та постанова Рівненського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов