Постанова

Іменем України12 квітня 2021 рокум. Київсправа № 677/1456/18провадження № 61-8712св20Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,учасники справи:позивач - публічне акціонерне товариство "Національна страхова компанія "Оранта",відповідачі: ОСОБА_1, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша",розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2020 року у складі судді Вознюка Р. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2020 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П?єнти І. В.,ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимогУ вересні 2018 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ПАТ "НАСК "Оранта") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (далі - ПрАТ "СК "Перша") про визнання договору недійсним.Позов мотивовано тим, що 13 червня 2018 року о 12 год. 30 хв. у місті Красилові Хмельницької області по вул. Грушевського, 84 ОСОБА_2 під час керування автомобілем "Volkswagen Transporter", реєстраційний номер НОМЕР_1, під час виконання маневру праворуч допустив зіткнення з автомобілем "Renault Megane", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 .Водій ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні ДТП, що підтверджується повідомленням про ДТП.Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ "НАСК "Оранта" відповідно до поліса № АК/9940869 від 12 квітня 2018 року. Водій автомобіля "Renault Megane" ОСОБА_3 звернувся до ПАТ "НАСК "Оранта" з повідомленням про ДТП і надав інформацію, що його цивільно-правова відповідальність застрахована в ПрАТ "СК "Перша" згідно з полісом № АК/8383445 від 13 червня 2018 року, що діє до 12 червня 2019 року. В результаті службової перевірки було встановлено, що оплата страхового внеску за полісом страхування № АК/8383445 здійснена о 15 год. 02 хв. 13 червня 2018 року. У пункті 10 поліса (страховий платіж) міститься відмітка про оплату 13 червня 2018 року.Відповідно до протоколу Президії МТСБУ № 279/2011 від 01 вересня 2011 року в графі "Сплачений" до відповідних клітинок записується година, хвилини, день, місяць, рік сплати платежу та номер і вид платіжного документа (квитанція, прибутковий ордер тощо), що засвідчує таку сплату. Однак, в порушення таких вимог у полісі № АК/8383445 відсутні дані щодо часу сплати страхового платежу та не зазначено номер платіжного документа.На час ДТП 13 червня 2018 року 12 год. 30 хв. у водія ОСОБА_1 фактично не міг бути в наявності поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки сплата страхового платежу була здійснена страхувальником лише о 15 год. 02 хв.ПАТ "НАСК "Оранта" просило визнати недійсним договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів від 13 червня 2018 року (поліс № АК/8383445), укладений між ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "Перша".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанційРішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено, що з боку відповідачів, шляхом укладенням договору страхування - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів № АК/8383445 від 13 червня 2018 року, порушені, невизнані, або оспорюються будь-які його права, свободи чи законні інтереси.Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ "НАСК "Оранта" залишено без задоволення.Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2020 року залишено без змін.Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ПАТ "НАСК "Оранта", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скаргиУ червні 2020 року від ПАТ "НАСК "Оранта" через засоби поштового зв?язку до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій заявник, з урахуванням уточненої редакції касаційної скарги, просить скасувати рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.Касаційна скарга, з урахуванням уточненої редакції, мотивована відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статтю 983 ЦК України та статтю 18 Закону України "Про страхування".

Доводи інших учасників справиВідзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справиУхвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Красилівського районного суду Хмельницької області.16 липня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи12 квітня 2018 року ОСОБА_2 і ПАТ "НАСК "Оранта" уклали договір страхування в формі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів № АК/9940869 зі строком дії з 00 год. 00 хв. 13 квітня 2018 року до 12 червня 2019 року включно.Згідно з цим полісом забезпеченим транспортним засобом є автомобіль "Volkswagen Transporter", реєстраційний номер НОМЕР_1 .13 червня 2018 року між ОСОБА_3 і ПрАТ "СК "Перша" був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів (поліс № АК/8383445), забезпечений транспортний засіб - автомобіль "Renault Megane", реєстраційний номер НОМЕР_2 . Строк дії договору з 09 год. 00 хв. 13 червня 2018 року до 12 червня 2019 року включно. Договір набирає чинності з початку зазначеного строку його дії.13 червня 2018 року о 12 год. 30 хв. у місті Красилові Хмельницької області по вулиці Грушевського, 84 сталася ДТП, під час якої ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Volkswagen Transporter", реєстраційний номер НОМЕР_1, при виконанні маневру праворуч допустив зіткнення з автомобілем "Renault Megane", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.Водій автомобіля "Volkswagen Transporter" - ОСОБА_2 свою вину у вчиненні ДТП визнав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваУ частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги цих висновків не спростовують.Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.Відповідно до правил частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.У постанові Об?єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 (далі - Постанова від 16 жовтня 2020 року) зроблено такі висновки.Положення частини другої статті 16 ЦК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину. ЦК України (435-15) визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Водночас за змістом частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.У статті 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п?ятою та шостою 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.Згідно зі статтею 217 зазначеного Кодексу недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права (пункт 6.3 Постанови від 16 жовтня 2020 року).Об`єднана палата зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01 червня 2016 року у справі № 920/1771/14, від 30 листопада 2016 року у справі№ 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (пункт 6.4 Постанови від 16 жовтня 2020 року).Вирішуючи цей спір і відмовляючи у позові, місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, з`ясував характер спірних правовідносин сторін, надав оцінку змісту порушеного права (інтересу) ПАТ "НАСК "Оранта" оспорюваним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів від 13 червня 2018 року (поліс № АК/8383445), укладений між ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "Перша", стороною якого позивач не є, дослідив обставини справи і наявні у ній докази та визнав недоведеним позивачем належними засобами доказування факт порушення таким правочином прав і законних інтересів позивача, які підлягали би захисту у судовому порядку, а також те, які саме права ПАТ "НАСК "Оранта" порушено під час укладення спірного правочину та в який спосіб відбувається таке порушення. У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій перевірено усі доводи заявлені сторонами і дано належну оцінку усім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких, в силу приписів статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є прерогативою судів першої й апеляційної інстанцій.Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вмотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиЧастиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2020 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"залишити без задоволення.Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2020 року залишити без змін.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.Судді: В. М. КоротунС. Ю. БурлаковМ. Є. Червинська