Іменем України07 квітня 2021 року м. Київсправа № 766/9069/17провадження № 61-10358св20Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Висоцької В. С.,суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Ткачука О. С.,учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідач - Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Херсонобленерго",розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Херсонобленерго", про захист прав споживачів, визнання незаконним рішення комісії про порушення правил користування електроенергією, за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Херсонобленерго" на постанову Херсонського апеляційного суду від 26 травня 2020 року в складі колегії суддів: Чорної Т. Г., Пузанової Л. В., Склярської І. В.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі - ПрАТ "ЕК "Херсонобленерго"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (далі - АТ "Херсонобленерго"), про захист прав споживачів, визнання незаконним рішення комісії про порушення правил користування електроенергією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 подарувала йому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належні їй 17/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування від 24 травня 2001 року.

З додаткової угоди та акта про опломбування та збереження пломб від 27 липня 2016 року відомо, що за вказаною вище адресою був встановлений лічильник Н/К210202 № 2229363 та встановлено 5 пломб без зазначення місця їх встановлення. Пломби передані на збереження ОСОБА_2, дані про встановлення саме індикаторів магнітного поля відсутні.

24 квітня 2017 року представниками ПрАТ "ЕК Херсонобленерго" складено акт № 230951 про порушення та пункту 48 Правил користування електроенергією для населення (далі - ПКЕЕН), а саме пошкодження індикаторів магнітного поля М9638655, М9638654 на корпусі електролічильника внаслідок постійного магнітного поля. При цьому споживачем електроенергії було зазначено його.

Комісією ХМВЕ (структурний підрозділ ПрАТ "ЕК Херсонобленерго") по розгляду актів про порушення ПКЕЕН було визначено, що акт про порушення від 24 квітня 2017 року № 230951 складено відповідно до пункту 53 ПКЕЕН та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення, зазначеного в акті.

Згідно з протоколом засідання комісії від 17 травня 2017 року№ 56 саме він причетний до порушенняПКЕЕН та повинен нести відповідальність шляхом сплати вартості необлікованої електричної енергії, яка становить 6 419,36 грн.

Вважає це рішення комісії незаконним, оскільки відносини між побутовим споживачем та енергопостачальником регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , відповідно до яких фізична особа, використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з енергопостачальником.

Особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, відкритий на ім`я ОСОБА_2 .

Висновок про причетність ОСОБА_1 та покладення на нього відповідальності у вигляді сплати вартості необлікованої електричної енергії є незаконним, оскільки акт про порушення від 24 квітня 2017 року складено не на його ім`я, відповідач не укладав з ОСОБА_1 договору про користування електричною енергією, з 13 січня 2017 року до 30 квітня 2017 року він перебував за межами території України.

Отже, він не є побутовим споживачем в розумінні нормативно-правового акта, обставини, викладені в акті про порушення, та протокол засідання комісії є припущеннями й об`єктивно не встановленими, а тому в енергопостачальної компанії немає підстав, передбачених законодавством для стягнення з нього збитків.

З огляду на викладене, позивач просив визнати встановлення факту порушення ПКЕЕН незаконними, скасувати протокол засідання комісії ХМВЕ про порушення Правил користування електричною енергієюдля населення від 17 травня 2017 року № 56.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 січня 2020 року закрито провадження у справі.

Ухвала мотивована тим, що вказані позовнівимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушенняПКЕЕН та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 січня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова мотивована тим, що враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Судувід 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17, яка відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України підлягає врахуванню судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, та зважаючи на те, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом пред`явлення позову про визнання незаконним та скасування рішення комісії ХМВЕ по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (Правил користування електричною енергієюдля населення),яке оформленопротоколом від17 травня 2017 року № 56, сприяє ефективному відновленню порушеного права, а закривши провадження у справі, суд позбавив його можливості захистити це право в судовому порядку, що суперечить статті 55 Конституції України та ключовим принципам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому постанова суду про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, є неправильною та підлягає скасуванню відповідно до вимог статті 379 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2020 року АТ "Херсонобленерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Херсонського міського суду Херсонської області.

12 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня2021 року справу призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі АТ "Херсонобленерго"просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, оскільки Велика Палата Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 відійшла від висновку щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду у справі № 5822/125901/17-ц.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 іде мова про фізичну особу - підприємця, а не побутового споживача електричної енергії, на час складання акта діяли Правила користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН) від 26 липня 1999 року № 1357 (зі змінами та доповненнями), а у постанові йдеться мова тільки про Правила користування електричною енергією (ПКЕЕ) від 31 липня 1996 року № 28, так пунктом 39 цієї постанови передбачено, що дія цих Правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

На час складання акта діяли Правила користування електричною енергією для населення, тобто ПКЕЕН від 26 липня 1999 року № 1357 (зі змінами та доповненнями).

Отже, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року чітко окреслила коло осіб, на яких поширюється її дія, на відношення, які виникли між енергопостачальником та побутовим споживачем електричної енергії у цій справі, вказана постанова не розповсюджується.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24квітня 2017 року в житловому будинку АДРЕСА_1 працівники енергопостачальника виявили самовільне підключення до мереж енергопостачальника з порушенням схеми обліку, про що був складений акт № 230951.

17 травня 2017 року відбулося засідання комісії ХМВЕ по розгляду актів про порушення ПКЕЕН, на якому був розглянутий акт від 24квітня 2017 року № 230951.

Згідно із витягом із протоколу засідання комісії № 56 комісія дійшла висновку, що акт № 230951 складено відповідно до пункту 53ПКЕЕН та провела розрахунок визначення обсягу і вартості електричної енергії, недооблікованої внаслідок порушення, зазначеного в акті про порушення, згідно із пунктом 3.1 (5) Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, затвердженої постановою НКРЕ України від 04 травня 2006 року№ 782/12656 (з послідуючими змінами та доповненнями). Сума нарахування згідно акта № 230951 становила 6 419,36 грн (а.с. 23).

При цьому споживача попереджено про відключення помешкання від електропостачання згідно з пунктом 35 ПКЕЕН та кримінальну відповідальність.

Оскільки споживач в добровільному порядку не сплатив вартість недооблікованої електроенергії, ПрАТ "ЕК "Херсонобленерго", правонаступником якого є АТ "Херсонобленерго", звернулося до суду з позовом про стягнення з порушника ПКЕЕН 6 419,36 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені підпунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 53 ПКЕЕН акт, про порушення яких став підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення, оформленого протоколом, рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил. У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення). Якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

З огляду на вищевикладене спірним може бути питання незгоди споживача із рішенням енергопостачальника, оформленого протоколом, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на підставі зафіксованого в акті порушенняПКЕЕН, що спонукало ОСОБА_1 звернутись із цим позовом до суду з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення комісії, оформлене протоколом по розгляду акта про порушення ПКЕЕН. При цьому обраний позивачем спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, не суперечить встановленому законодавством порядку вирішення спірних питань, що можуть виникнути між побутовим споживачем і енергопостачальником, перелік яких не є вичерпним.

Таким чином, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта пропорушенняПКЕЕН, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 81 вищенаведеної постанови зазначила, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушенняПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Вказуючи на відсутність підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), Велика Палата Верховного Суду при ухваленні постанови від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) вказала, що у справі № 522/12901/17-ц питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду.

У справі № 522/12901/17-ц позивач просив суд скасувати протокол засідання комісії щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною анергією та визнати дії комісії ПАТ "ЕК Одесаобленерго" щодо розгляду зазначеного акта неправомірними.

У цій справі ОСОБА_1 просив визнати недійсним рішення комісії енергопостачальної компанії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушенняПКЕЕН.

У першому випадку предметом позову був протокол щодо розгляду акта, а у другому - рішення, оформлене протоколом.

Враховуючи наведене, вважаючи, що цей спір не підлягає судовому розгляду, суд першої інстанції не звернув уваги на різний предмет позовних вимог у цих справах та відсутність підстав для застосування у цій справі висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 522/12901/17-ц.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 263/15158/18 (провадження № 61-14131св19).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки ухвала постановленабез встановлення дійсних обставин справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.