Іменем України 07 квітня 2021 рокум. Київсправа № 727/4094/19провадження № 61-10629св20Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Висоцької В. С., суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Ткачука О. С.,учасники справи: позивач - Акціонерне товариство "УкрСиббанк",відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 червня 2020 року в складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Лисака І. Н., Перепелюк І. Б., у справі за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимогУ квітні 2019 року Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 30 липня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 укладений договір про надання споживчого кредиту за № 11378053000, з укладенням в подальшому додаткової угоди до нього від 30 жовтня 2009 року № 1, відповідно до умов яких ОСОБА_3 було надано кредит (грошові кошти) в сумі 40 000,00 дол. США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок, в свою чергу, остання зобов`язувалася повернути кредит, сплатити відсотки на умовах, визначених кредитним договором, у строк не пізніше 29 червня 2028 року.На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 13 липня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку належну їй квартиру АДРЕСА_1 .ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. На момент її смерті існувала заборгованість за кредитним договором, розмір якої на момент звернення до суду з позовом становив 14 828,74 дол. США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 404 064,85 грн. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, квартира АДРЕСА_1 .09 квітня 2013 року банк направив до Першої чернівецької державної нотаріальної контори вимогу і повідомлення про наявність договору кредиту, заборгованість за яким не була погашена за життя ОСОБА_3, в результаті чого нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа за № 282/2013, проте в наданні інформації про наявність чи відсутність спадкоємців банку було відмовлено.У жовтні 2018 року банк звернувся до Шевченківського районного суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, проте під час розгляду зазначеної справи стало відомо, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли її син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 .Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17 серпня 2018 року № 134711750 право власності на спірну квартиру залишається зареєстрованим за ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором від 30 липня 2008 року залишається непогашеною.Враховуючи наведене, позивач просив стягнути зі спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 7 414,37 дол. США (з кожного), що становить 1/2 частки від 14 828,74 дол. США, та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 26 грудня 2019 року позов АТ "УкрСиббанк" задоволено. Стягнено на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 30 липня 2008 року № 11378053000 у розмірі 14 828,74 дол. США зі спадкоємців ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, в рівних частках з кожного, а саме: ОСОБА_1 у розмірі 7 414,37 дол. США, що становить 1/2 частки від 14 828,74 дол. США та ОСОБА_2 у розмірі 7 414,37 дол. США, що становить 1/2 частки від 14 828,74 дол. Вирішено питання про розподіл судових витрат.Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у позивача була відсутня інформація про наявність спадкоємців, у зв`язку з чим банк у жовтні 2018 році звернувся до Шевченківського районного суду міста Чернівців із заявою про визнання спадщини відумерлою та клопотанням про витребування доказів матеріалів спадкової справи. Під час судового розгляду, з матеріалів спадкової справи позивачу стало відомо, що спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 прийняли відповідачі: син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2, а мати ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_5 заявами, наданими нотаріусу, відмовилися від прийняття спадщини; свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Отже, позивач вчасно звернувся до спадкоємців боржника - відповідачів, у встановлений частиною другою статті 1281 ЦК України шестимісячний термін, тому дотримався строку пред`явлення вимог до спадкоємців - відповідачів у справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 червня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову АТ "УкрСиббанк" відмовлено.Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що дізнавшись про смерть боржника та про його спадкоємців і пред`явивши у квітні 2013 року вимогу через нотаріуса у порядку, визначеному статтею 1281 ЦК України, банк звернувся до суду з позовом до спадкоємців боржника тільки у квітні 2019 року, тобто з пропуском трирічного строку загальної позовної давності та не заявляв про поважні причини пропуску такого строку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги У липні 2020 року АТ "УкрСиббанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватипостанову Чернівецького апеляційного суду від 15 червня 2020 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.У серпні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального, а саме неправильно застосовано норми статей 257, 1218, 1282 ЦК України, не враховано та не застосовано положення статті 1297 ЦК України.Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 205/6749/15-ц.Зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що спадкоємці повідомляли кредитора про звернення із заявами про прийняття ними спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Тому є помилковими висновки апеляційного суду про те, що звернення відповідача до позивача із заявою про повідомлення про смерть позичальника ОСОБА_3 та прохання банк надати інформацію щодо укладеного кредитного договору, є належним повідомленням кредитора відповідно до статті 1281 ЦК України.Також є помилковими висновки апеляційного суду про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач дізнався про осіб, які порушують його право лише в березні 2019 року під час розгляду Шевченківським районним судом міста Чернівців справи № 727/10757/18 за заявою АТ "УкрСиббанк" про визнання спадщини відумерлою.Крім того, заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 липня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_3 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11378053000, з укладенням додаткової угоди від 30 жовтня 2009 року № 1, відповідно до яких банк надав позичальнику ОСОБА_3 кредит (грошові кошти) в сумі 40 000,00 доларів США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, а остання, в свою чергу, зобов`язалася повертати кредит та сплачувати проценти на умовах, визначених кредитним договором у строк не пізніше 29 червня 2028 року (а. с. 17-22, 27).На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 13 липня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку належну їй квартиру АДРЕСА_1 . Під час укладення договору іпотеки на вказану квартиру накладено заборону на відчуження та зареєстроване обтяження іпотекою на користь АТ "УкрСиббанк" (а. с. 35, 36).ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а. с. 38).09 квітня 2013 року банк направив до Першої чернівецької державної нотаріальної контори вимогу і повідомлення про наявність договору кредиту, заборгованість за яким не була погашена за життя ОСОБА_3 . На підставі надісланої банком претензії, Першою чернівецькою державною нотаріальною конторою 09 квітня 2013 року заведено спадкову справу за № 282/2013 року (а. с. 39, 40).Згідно з матеріалами спадкової справи спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 прийняли відповідачі: син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_5 заявами, наданими нотаріусу, відмовилися від прийняття спадщини. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру від 23 серпня 2018 року № 53065838 (а. с. 41-45).Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17 серпня 2018 року № 134711750 право власності на спірну квартиру залишається зареєстрованим за ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 37).На момент смерті ОСОБА_3, за укладеним з нею 30 липня 2008 року кредитним договором існувала заборгованість, яка на момент звернення банку до суду з позовом не була погашена та розмір якої становив 14 828,74 дол. США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 404 064,85 грн (а. с. 50-55). 28 травня 2013 року ОСОБА_2 зверталася до банку із заявою, в якій зазначала про смерть позичальника ОСОБА_3, та з метою уникнення заборгованості просила банк надати всю необхідну інформацію щодо укладеного договору, стан погашення кредиту, інформацію про те, чи припинено нарахування відсотків у зв`язку зі смертю позичальника з 08 листопада 2012 року; залишок боргу по кредиту на дату направлення відповіді (а. с. 79).Листами від 15 березня та 30 травня 2013 року ПАТ "УкрСиббанк" висловлювало співчуття ОСОБА_2 з приводу невиправної втрати (а. с. 80, 81).Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості у період із 12 червня до 27 грудня 2013 року за кредитним договором, укладеним між позивачем та ОСОБА_3, сплачено кошти на загальну суму 4 052 доларів США (а. с. 51 зв.).У жовтні 2018 року АТ "УкрСиббанк" зверталося до суду із заявою про визнання спадщини, що залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відумерлою. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 березня 2019 року заява АТ "УкрСиббанк" про визнання спадщини відумерлою залишена без розгляду на підставі заяви представника заявника (а. с. 48, 49).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуВідповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вказаним вимогам закону.Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.Суди встановили, що померлій ОСОБА_3 на момент смерті належала квартира АДРЕСА_1 . Із заявами про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 18 та 22 квітня 2013 року звернулися відповідачі. Мати померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_5 заявами від 19 та 24 квітня 2013 року, наданими нотаріусу, відмовилися від прийняття спадщини. У зв`язку з тим, що відповідачі не отримали свідоцтво про право на спадщину, квартира залишається зареєстрована за померлою ОСОБА_3 .Однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні пред`явлених до нього вимог кредитора, з огляду на таке.Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину є його правом, а не обов`язком, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні пред`явлених до нього вимог кредитора.Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 750/5506/19 (провадження № 61-4096св20), від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц (провадження № 61-37696св18).Також установлено, що АТ "УкрСиббанк" протягом шести місяців від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, а саме 09 квітня 2013 року, направило до Першої чернівецької державної нотаріальної контори вимогу до спадкоємців позичальника про погашення заборгованості за кредитним договором. Виходячи з зазначеного, відповідачі відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України (435-15) , прийняли спадщину, позивач пред`явив вимоги до спадкоємців боржника своєчасно, у встановлений частиною другою статті 1281 ЦК України строк, тому має право на стягнення з відповідача на свою користь всієї суми боргу, але в межах вартості одержаного у спадщину майна.Однак, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що банк звернувся до суду з позовом до спадкоємців боржника з пропуском трирічного строку загальної позовної давності та не заявляв про поважні причини пропуску такого строку.Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.Визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносин дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18). Суди встановили, що позичальник ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а 09 квітня 2013 року банк звернувся до нотаріальної контори з претензією щодо погашення суми заборгованості за кредитним договором спадкоємцями померлої ОСОБА_3, і саме з заявою позивача була відкрита спадкова справа № 282/2013. Тобто кредитором було дотримані строки пред`явлення вимог до спадкоємців. Відповідачі знали про кредитні зобов`язання померлої ОСОБА_3, тому, звернувшись із заявами про прийняття спадщини, повинні були повідомити кредитора відповідно до статті 1281 ЦК України.Відповідачі, прийнявши спадщину, вимоги банку не задовольнили, заборгованість не повернули та не повідоми банк про прийняття ними спадщини. Посилання відповідачів про те, що вони повідомляли позивача про відкриття спадщини, не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки, як встановили суди, 28 травня 2013 року ОСОБА_2 зверталася до банку з заявою, в якій зазначала про смерть позичальника ОСОБА_3, та з метою уникнення заборгованості просила банк, як поручитель, надати всю необхідну інформацію щодо укладеного кредитного договору. Тобто, звернувшись до банку, ОСОБА_2 не повідомила про те, що вона є спадкоємицею та про всіх спадкоємців померлої ОСОБА_3 .Також матеріали справи не містять доказів про те, що банк був обізнаний про наявність спадкоємців після померлої ОСОБА_3 .Як відомо з матеріалів справи, банк неодноразово звертався до нотаріальної контори із заявами щодо повідомлення про коло спадкоємців та доведення до їх відома змісту претензій банку (а. с. 159-168).Так 29 серпня 2018 року Перша чернівецька державна нотаріальна контора у відповідь на повторний запит від 17 серпня 2018 року № 1262 щодо розгляду претензії від 11 січня 2016 року № 34/16, повідомило кредитора, що його претензія від 11 січня 2016 року № 34/16, що надійшла на адресу Першої чернівецької держнотконтори 19 січня 2016 року, з вимогами до спадкоємців боржника ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та щодо виконання кредитних зобов`язань в розмірі 14 828,74 доларів США, доведення змісту претензії до їх відома, а в разі видачі спадкоємцям померлої свідоцтва про право на спадщину - надання відомостей про коло її спадкоємців, прийнята і розглянута та приєднана до матеріалів спадкової справи № 282/2013, відкритої провадженням 09 квітня 2013 року за претензією банку за № 3938 від 03 квітня 2013 року. Також повідомлено, що в разі звернення до державної нотаріальної контори спадкоємців боржника ОСОБА_3 з питань оформлення спадщини претензії кредитора з вимогами до спадкоємців боржника будуть доведені до їх відома (а. с. 46).Оскільки у позивача була відсутня інформація про наявність спадкоємців, АТ "УкрСиббанк" у жовтні 2018 році звернулося до Шевченківського районного суду міста Чернівців із заявою про визнання спадщини відумерлою та клопотанням про витребування доказів, а саме матеріалів спадкової справи. Під час судового розгляду з матеріалів спадкової справи у березні 2019 року позивачу стало відомо, що спадщину після померлої ОСОБА_3 прийняли відповідачі: син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2, а мати ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_5 заявами, наданими нотаріусу, відмовилися від прийняття спадщини, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.Отже, виходячи з вищезазначеного, висновок суду першої інстанції про те, що позивачу стало відомо про наявність спадкоємців лише у березні 2019 році є правильним та обґрунтованим. Тому, звернувшись до суду з цим позовом у квітні 2019 року, позивачем не пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом. Виходячи з вищевикладеного, доводи касаційної скарги дають підстави вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Посилання ОСОБА_2 як в апеляційній скарзі, так і у відзиві на касаційну скаргу, на постанови Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 320/9961/15-ц та від 03 квітня 2019 року у справі № 751/8797/17 не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки у зазначених справах встановлені інші фактичні обставини справи щодо строку, коли банк дізнався про коло спадкоємців, а у справі № 320/9961/15-ц також було встановлено про видачу свідоцтва про право на спадщину.Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.Висновки суду першої інстанції відповідають принципу справедливості та забезпечують ефективне поновлення порушеного права позивача.Апеляційний суд не навів вмотивованих обґрунтувань на спростування встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та допустив порушення норм процесуального права, внаслідок чого безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга АТ "УкрСиббанк" підлягає задоволенню, сплачений за її подання судовий збір у розмірі 12 121,94 грн підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись статтями 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.Постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 червня 2020 року скасувати.Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26 грудня 2019 року залишити в силі.Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 6060,97 гривень витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги з кожного.Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.Головуючий В. С. ВисоцькаСудді: А. А. Калараш І. В. ЛитвиненкоЄ. В. Петров О. С. Ткачук