Короткий зміст позовних вимогУ липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 і Чернігівської міської ради про визнання незаконним рішення, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні власністю.Позовна заява мотивована тим, що він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1, який знаходиться на земельній ділянці площею 600 кв. м. Рішенням Чернігівської міської ради від 29 листопада 2013 року йому було надано дозвіл на розробку технічної документації на передачу вказаної земельної ділянки у власність. Разом з тим, процес приватизації не був доведений до кінця, оскільки ОСОБА_2, яка є власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2, з метою захоплення частини його земельної ділянки, 03 серпня 2013 року зруйнувала частину паркану між їхніми суміжними ділянками, який незмінно там стояв з 1990 року та 01 травня 2014 року встановила новий паркан по новій межі, яка на 0,5 м змістилась у глибину його земельної ділянки. Перевіркою Державної інспекції сільського господарства у Чернігівській області було встановлено, що ОСОБА_2 приватизувала свою земельну ділянку, що підтверджується відповідним актом серії ЯЖ № 372388 від 13 серпня 2008 року. При цьому відповідно до технічної документації, на підставі якої був виготовлений цей акт, а саме у кадастровому плані та в акті погодження меж земельної ділянки взагалі не зазначено ОСОБА_1 як суміжного користувача та відповідно не погоджено з ним межі її земельної ділянки. Більш того, у цих документах його земельна ділянка позначена як земельна ділянка АДРЕСА_3, що насправді належить його сусіду ОСОБА_6 .Вказував, що діями ОСОБА_2 при приватизації своєї земельної ділянки були порушені вимоги частини другої статті 198 ЗК України, якою визначено, що кадастрова зйомка включає в себе погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Це порушення положень земельного законодавства та дії ОСОБА_2 по перенесенню паркану і межі призвели до необґрунтованого зменшення площі його земельної ділянки.На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним рішення Чернігівської міської ради народних депутатів від 13 серпня 2008 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0640 га, розташованої по АДРЕСА_2 ; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 372388, виданий Чернігівською міською радою 13 серпня 2008 року на ім`я ОСОБА_2 та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011059700079, та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 7410100000:010:5447; усунути перешкоди у користуванні ним земельною ділянкою по АДРЕСА_1, зобов`язавши ОСОБА_2 перенести паркан на межу, що розділяє їх земельні ділянки по лінії від "А" до "В" згідно з генеральним планом його земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанціїРішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 квітня 2019 року у складі судді Овсієнко Ю. К. позов ОСОБА_1 задоволено.Визнано незаконним рішення Чернігівської міської ради народних депутатів від 13 серпня 2008 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0640 га у межах згідно з планом, розташованої по АДРЕСА_2 .Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 372388, виданий Чернігівською міською радою 13 серпня 2008 року на ім`я ОСОБА_2 та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011059700079, і скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер: 7410100000:010:5447.Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться по АДРЕСА_1, зобов`язавши ОСОБА_2 привести у відповідність фактичну межу між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 до межі, що показана в плані, виконаному на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 24 вересня 1980 року № 471, згідно збірного плану, зазначеного у додатку № 10 висновку експерта № 03-03/19 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 04 лютого 2019 року.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 280,00 грн.Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що висновком експерта № 03-03/19 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 04 лютого 2019 року встановлено, що фактична межа між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не відповідає межі, що показана у плані, виконаному на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 24 вересня 1980 року № 471. Крім того, під час проведення дослідження встановлено, що конфігурація, проміри та площа земельної ділянки площею 596,0 кв. м, якою фактично користується позивач, не відповідає конфігурації, промірам і площі земельної ділянки площею 600,0 кв. м, що була відведена у користування згідно з цим рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанціїПостановою Чернігівського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3, задоволено.Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове судові рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 880,00 грн на відшкодування понесених витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та 2 500,00 грн на правову допомогу адвоката.Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що на момент розгляду справи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідно до договору дарування від 31 липня 2017 року були власниками 2/3 частин земельної ділянки по АДРЕСА_2, тобто суд ухвалив рішення, яким вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, що відповідно до пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції У грудні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року.Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргуУ касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.Підставою касаційного оскарження є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібраних у справі доказів, необґрунтовано відхилив клопотання про залучення третьої особи, клопотання про призначення земельної-технічної експертизи, клопотання про виклик свідків (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).Касаційна скарга мотивована тим, що, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його позову, оскільки на час подання позову саме ОСОБА_2 була власником земельної ділянки по АДРЕСА_2, тому відсутні підстави для залучення до участі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про права та обов`язки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки їхнє речове право на вищевказану земельну ділянку не оспорювалося.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргуУ березні 2021 року ОСОБА_3 як законний представник ОСОБА_4 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подали відзив на касаційну скаргу, який відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України підлягає поверненню без розгляду, оскільки вказаними особами не надано доказів направлення відзиву іншим учасникам справи. Так, додана до відзиву інформація про відправлення не містить даних щодо адреси, за якою було направлено відзиви для ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (зазначено лише: "Чернігів, 14021"), тому не може вважатися належним доказом на підтвердження направлення вказаним особам копії відзиву.

Фактичні обставини справи, встановлені судомОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1, який знаходиться на земельній ділянці площею 600 кв. м, яка була надана забудовнику згідно з рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 вересня 1980 року № 471, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель.ОСОБА_2 відповідно до рішення 26 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 20 березня 2008 року є власницею земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, площею 0,0640 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 372388.У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом до ОСОБА_2 і Чернігівської міської ради.Провадження у справі відкрито ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 липня 2017 року.31 липня 2017 року ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Мороз Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 429, подарувала ОСОБА_3 і ОСОБА_4 2/3 частини земельної ділянки по АДРЕСА_2, кадастровий номер: 740100000:01:010:5447.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуПоложенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини другої статті 119 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття судом першої інстанції провадження у справі).У частині першій статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття судом першої інстанції провадження у справі, визначено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.Відповідно до статті 51 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.Судом установлено, що позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України (1618-15) . За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 664/1893/17, від 12 серпня 2020 року у справі № 761/42332/17 та інші).З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.Таким чином, установивши, що до участі у справі в якості співвідповідачів не залучено осіб, на чиї права та обов`язки впливає рішення у цій справі, а саме співвласників земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 і ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову через неналежний склад відповідачів.Твердження заявника, що рішення суду першої інстанції не впливає на права та обов`язки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є безпідставним, оскільки вони є співвласниками спірної земельної ділянки, однак до участі у справі в якості відповідачів залучені не були.Посилання заявника на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про залучення третьої особи, клопотання про призначення земельної-технічної експертизи та клопотання про виклик свідків на правильність висновків суду не впливає, оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено через неналежний суб`єктний склад, а не у зв`язку із недоведеністю позовних вимог. Таким чином, вирішення вказаних процесуальних питань не впливає на ту обставину, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.Таким чином, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення.Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду