Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області (далі - Центральний відділ ДВС міста Черкаси), Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), про визнання недійсними електронних торгів та визнання недійсним правочину, посилаючись на те, що 13 листопада 2017 року через веб-сайт реалізації майна відбулися електронні торги з реалізації належного їй магазину № 3 літ. "А-12", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме - приміщення першого поверху з № 1 по № 6 загальною площею 208,3 кв. м. Згідно з протоколом від 13 листопада 2017 року № 296734 переможцем торгів визначено ОСОБА_2, який на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів став новим власником вказаного магазину. Разом з тим Придніпровський районний суд міста Черкаси своєю ухвалою від 08 листопада 2017 року зупинив реалізацію арештованого майна боржника через систему прилюдних торгів "Сетам", яка була призначена на 13 листопада 2017 року, номер лоту: 243916, магазин № 3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому вказану ухвалу отримав як представник Центрального відділу ДВС міста Черкаси, що підтверджується розпискою від 10 листопада 2017 року, так і представник ДП "Сетам", про що свідчить його підпис на супровідному листі від 09 листопада 2017 року. Вважає, що електронні торги з реалізації лоту № 243916 є недійсними, оскільки проведені всупереч ухвалі суду від 08 листопада 2017 року, якою вони були зупинені. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила: визнати недійсними електронні торги з реалізації лоту № 243916: магазину № 3 літ. "А-12", а саме - приміщення першого поверху з № 1 по № 6 загальною площею 208,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які відбулися 13 листопада 2017 року через веб-сайт реалізації майна; визнати недійсним правочин щодо придбання ОСОБА_2 вказаного магазину, внаслідок перемоги на електронних торгах з реалізації лоту № 243916, які відбулися 13 листопада 2017 року через веб-сайт реалізації майна; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (серія та номер: 1821), видане 05 грудня 2017 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н. В. на ім`я ОСОБА_2 .Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 19 вересня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.Рішення місцевого суду мотивоване тим, що підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено. При цьому судом першої інстанції враховано, що ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 листопада 2017 року у справі № 711/9383/17 були скасовані накладені ухвалою цього ж суду від 08 листопада 2017 року заходи забезпечення шляхом зупинення реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_1 через систему прилюдних торгів "Сетам", номер лоту 243916: магазин № 3, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 .Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 19 вересня 2018 року - без змін.Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи заявника про те, що спочатку було зафіксовано 6 учасників торгів, а після їх зупинення на півтори години залишився лише ОСОБА_2, що свідчить про фальсифікацію результатів електронних торгів, не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається із роздруківки з офіційного веб-сайту ДП "Сетам", учасники № 1, № 2, № 3, № 4 були відхилені через несплату гарантійного внеску, а учаснику № 5 повернули цей внесок за його заявою. Таким чином, ОСОБА_1 не довела обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, і не надала доказів на підтвердження наявності порушеньпроцедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довела порушення її прав і законних інтересів.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Придніпровського районного суд міста Черкаси від 19 вересня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини справи та дали неналежну оцінку доказам. За наявності ухвали Придніпровського районного суду міста Черкаси від 08 листопада 2017 року про зупинення реалізації арештованого майна боржника електронні торги не могли відбутися 13 листопада 2017 року. На час проведення електронних торгів ухвала Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 листопада 2017 року, якою були скасовані накладені ухвалою цього ж суду від 08 листопада 2017 року заходи забезпечення, не набрала законної сили, а тому не підлягала виконанню відповідачами. Зазначення судом в ухвалі від 09 листопада 2017 року про те, що це судове рішення в частині скасування заходів забезпечення підлягає до негайного виконання, суперечить нормам процесуального права. Постанова державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Черкаси від 13 листопада 2017 року про поновлення вчинення виконавчих дій у зв`язку з надходженням зазначеної вище ухвали Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 листопада 2017 року, яка не набрала законної сили, є незаконною. Державний виконавець зупинив виконавчі дії не по зведеному виконавчому провадженні № 54868094, а лише в частині стягнення з неї 3 654 грн, що свідчить про невиконання ухвали Придніпровського районного суду міста Черкаси від 08 листопада 2017 року про зупинення реалізації арештованого майна боржника. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження проведення ОСОБА_2 оплати вартості реалізованого на торгах нерухомого майна. Місцевий суд безпідставно не взяв до уваги ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду від 12 липня 2018 року, якою було встановлено факт незаконної реалізації належного їй нерухомого майна. В порушення вимог статей 53, 258 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) суд першої інстанції не постановив ухвали про залучення ПАТ "Укрсоцбанк" як третьої особи, не зазначив, що ця особа не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору і на які права та обов`язки банку може вплинути рішення в цій справі. Крім того, у справі, яка переглядається, місцевий суд достеменно знав, що при розгляді іншої справи № 711/9383/17, в якій було постановлено ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 листопада 2017 року про скасування накладених ухвалою цього ж суду від 08 листопада 2017 року заходів забезпечення позову, суддя допустила ряд грубих порушень норм процесуального права. Так, у справі № 711/9383/17 суд: по-перше, вирішив питання про скасування заходів забезпечення позову без проведення судового засідання та повідомлення осіб, які брали участь у справі; по-друге, ухвалу в частині скасування заходів забезпечення позову допустив до негайного виконання, що не передбачено статтею 154 ЦПК України; по-третє, не направив вказану ухвалу учасникам справи; по-четверте, проігнорував вимоги частини одинадцятої статті 153 ЦПК України, якою чітко встановлено, що оскарження ухвали про скасування заходів забезпечення позову зупиняє її виконання. У червні 2019 року ОСОБА_2, Центральний відділ ДВС міста Черкаси та ДП "Сетам" подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені у скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів та обставин справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції.Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Придніпровського районного суд міста Черкаси.03 червня 2019 року справа № 711/1099/18 надійшла до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) . Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.Судами встановлено, що згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11 липня 2006 року магазин № 3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належав на праві власності ОСОБА_1 а виконанні в Центральному відділі ДВС міста Черкаси перебуває зведене виконавче провадження, зокрема про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитними договорами. У процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець описав та арештував належне ОСОБА_1 майно, яке було передане ПАТ "Укрсоцбанк" в іпотеку, а саме: магазин № 3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .12 жовтня 2017 року державна виконавча служба подала до ДП "Сетам" заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна - магазину № 3 загальною площею 208,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з визначенням загальної початкової ціни предмета реалізації в сумі 2 139 300 грн.На виконання вказаної заявки ДП "Сетам" призначило проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки на 13 листопада 2017 року, реєстраційний номер лота - 243916.Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 08 листопада 2017 року у справі № 711/9383/17 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Черкаси була зупинена реалізація арештованого майна боржника через систему прилюдних торгів "Сетам", призначена на 13 листопада 2017 року (номер лоту 243916: магазин № 3 загальною площею 208,3 кв. м).Вказану ухвалу 10 листопада 2017 року отримали як представник Центрального відділу ДВС міста Черкаси, так і представник ДП "Сетам".Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 листопада 2017 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовлено. Скасовано накладені ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 08 листопада 2017 року заходи забезпечення, а саме: зупинення реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_1 через систему прилюдних торгів "Сетам", номер лоту 243916: магазин № 3 загальною площею 208,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвала в частині скасування заходів забезпечення підлягала до негайного виконання.Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Черкаси Гайдай Т. О. від 13 листопада 2017 року було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 711/3412, виданого 26 лютого 2015 року Придніпровським районним судом міста Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 3 654 грн. Підставою для зупинення виконавчих дій слугувала зазначена вище ухвала Придніпровського районного суду міста Черкаси від 08 листопада 2017 року.Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Черкаси Гайдай Т. О. від 13 листопада 2017 року було поновлено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 711/3412, виданого 26 лютого 2015 року Придніпровським районним судом міста Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 3 654 грн. Підставою для поновлення виконавчих дій стала ухвала Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 листопада 2017 року, якою були скасовані накладені ухвалою цього ж суду від 08 листопада 2017 року заходи забезпечення у вигляді зупинення реалізації арештованого майна боржника через систему прилюдних торгів "Сетам".13 листопада 2017 року ДП "Сетам" провело електронні торги, на яких реалізувало майно боржника ОСОБА_1 за ціною 2 139 300 грн. Переможцем торгів визнано учасника ОСОБА_2, про що свідчить протокол проведення електронних торгів № 296734.Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04 січня 2018 року магазин № 3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Підстава виникнення права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1821, видане 05 грудня 2017 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н. В.Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) . Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.Відповідно до вищенаведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.Згідно з пунктом 1 розділу V "Проведення електронних торгів" Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (z1301-16) (далі - Порядок), електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години. Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронні торги автоматично продовжуються на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 22-ї години. Електронні торги підлягають продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці другому цього пункту.Пунктом 2 розділу VII "Особливості реалізації окремих видів майна" Порядку в редакції, чинній на час проведення оспорюваних торгів, передбачено, що реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку" (898-15) . Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів. Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна. Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов`язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов`язання. Іпотекодержатель також зобов`язаний сплатити винагороду Організатору. За результатами проведення електронних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником Організатора та покупцем предмета іпотеки. У протоколі, крім інформації, передбаченої пунктом 1 розділу VIII цього Порядку, зазначаються дата видачі/підписання протоколу та початкова ціна предмета іпотеки, встановлена відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку". Протокол електронних торгів роздруковується переможцем електронних торгів із особистого кабінету, підписується та передається особисто або через представника Організатору або надсилається засобами зв`язку на поштову адресу Організатора. Підписаний протокол повинен надійти до Організатора не пізніше семи робочих днів з дати отримання протоколу переможцем в особистому кабінеті. Не пізніше наступного робочого дня після надходження від переможця електронних торгів підписаного протоколу його копія надсилається іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та виконавцю. Якщо переможець електронних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем електронних торгів. За його відсутності або відмови електронні торги оголошуються такими, що не відбулися. У разі зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , внаслідок чого електронні торги у призначений строк не відбулися, Організатор проводить такі торги після продовження примусового виконання рішення. Про проведення електронних торгів після продовження примусового виконання рішення Організатор не пізніше ніж за десять робочих днів до дня їх проведення повідомляє всіх учасників, які зареєструвалися в установленому порядку. Якщо належна до сплати сума від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем електронних торгів. За його відсутності або відмови електронні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол. Організатор протягом трьох днів з дня підписання переможцем протоколу електронних торгів надсилає відповідний протокол виконавцю. Протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про іпотеку" та не пізніше наступного робочого дня надсилає його Організатору. Протягом п`яти робочих днів з дня надходження від виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки Організатор видає цей акт переможцю електронних торгів (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю. Зменшення ціни предмета іпотеки на електронних торгах проводиться відповідно до вимог статті 49 Закону України "Про іпотеку".Згідно з пунктами 2, 3 розділу ХІ "Визнання електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації" Порядку в редакції, чинній на час проведення оспорюваних торгів, підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) ; відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності. У разі надходження постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення проведення виконавчих дій Організатор зобов`язаний негайно зупинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та поновити їх при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов`язковому порядку зазначається номер лота, електронні торги щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню. За наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, Організатор негайно зупиняє електронні торги (торги за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. З моменту зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично зупиняються. У разі усунення підстав для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), визначених у пункті 2 цього розділу, Організатор з дотриманням вимог цього Порядку засобами Системи здійснює заходи щодо відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) у цілому або за окремим лотом із збереженням попередніх умов їх проведення та без уцінки майна. Інформація про відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) не пізніше наступного робочого дня з дня їх відновлення засобами Системи розміщується на Веб-сайті та надсилається усім учасникам в їх особисті кабінети. Інформація про відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) обов`язково повинна містити підстави для відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) та дату і час їх початку.За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що ОСОБА_1 не довела обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, оскільки не надала доказів на підтвердження порушень процедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довела порушення її прав і законних інтересів.Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76- 78, 81, 89, 368 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.Доводи касаційної скарги про те, що за наявності ухвали Придніпровського районного суду міста Черкаси від 08 листопада 2017 року у справі № 711/9383/17 про зупинення реалізації арештованого майна боржника електронні торги не могли відбутися 13 листопада 2017 року, не заслуговують на увагу, оскільки встановлені вказаною ухвалою заходи забезпечення, а саме: зупинення реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_1 через систему прилюдних торгів "Сетам", номер лоту 243916, були скасовані ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 листопада 2017 року.Аргументи касаційної скарги про те, що на час проведення електронних торгів ухвала Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 листопада 2017 року, якою були скасовані накладені ухвалою цього ж суду від 08 листопада 2017 року заходи забезпечення, не набрала законної сили, а тому не підлягала виконанню відповідачами, що також свідчить і про неправомірність винесеної державним виконавцем 13 листопада 2017 року постанови про поновлення вчинення виконавчих дій, є неспроможними, так як в ухвалі від 09 листопада 2017 року було зазначено, що в частині скасування заходів забезпечення це судове рішення підлягає до негайного виконання.Доводи касаційної скарги, які стосуються невідповідності ухвали Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 листопада 2017 року нормам процесуального законодавства, зокрема й того, що негайне виконання цієї ухвали в частині скасування заходів забезпечення не передбачене статтями 153, 154 ЦПК України, не заслуговують на увагу, оскільки вказане судове рішення ухвалене в іншій справі та не є предметом касаційного перегляду.Посилання заявника на те, що державний виконавець зупинив виконавчі дії не у зведеному виконавчому провадженні № 54868094, а лише в частині одного провадження про стягнення з неї 3 654 грн, а отже, фактично не виконав ухвали Придніпровського районного суду міста Черкаси від 08 листопада 2017 року про зупинення реалізації арештованого майна боржника, не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, зважаючи на те, що застосовані вказаною ухвалою заходи забезпечення були скасовані наступного ж дня, тобто до проведення торгів, які відбулися 13 листопада 2017 року.Аргументи касаційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження проведення ОСОБА_2 оплати вартості реалізованого на торгах нерухомого майна, спростовуються актом старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Черкаси Гайдай Т. О. про реалізацію предмета іпотеки від 27 листопада 2017 року, згідно з яким 20 листопада 2017 року переможець торгів повністю оплатив вартість придбаного ним магазину (Том 2 а. с. 129).Крім того, невиконання або неналежне виконання договору не є підставою для визнання його недійсним. Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України у разі істотного порушення договору його стороною він може бути розірваний за рішенням суду на вимогу іншої сторони. Оскільки на електронних торгах продається майно, яке належить на праві власності боржнику, з метою виконання судового або іншого рішення на користь стягувача, то несплата покупної ціни впливає на законні інтереси боржника та стягувача, а тому вони можуть вимагати розірвання договору купівлі-продажу в судовому порядку для отримання коштів за продане майно від наступного переможця. Вони також вправі вимагати відшкодування збитків (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України), спричинених унаслідок незастосування організатором правил пункту 3 розділу VIII Порядку (див. пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).Доводи касаційної скарги про те, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду від 12 липня 2018 року, якою було встановлено факт незаконної реалізації належного їй нерухомого майна, є неспроможними, так як вказана ухвала стосувалася тимчасового доступу до речей та документів, а зазначений в її описовій частині короткий виклад наведених слідчим у його клопотанні обставин, не є встановленими судом обставинами, а отже, не має преюдиційного значення у справі, яка переглядається.Аргументи заявника про те, що в порушення вимог статей 53, 258 ЦПК України суд першої інстанції не постановив ухвали, оформленоїокремим процесуальним документом, про залучення ПАТ "Укрсоцбанк" як третьої особи, не зазначив, що ця особа не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору і на які права та обов`язки банку може вплинути рішення в цій справі, не заслуговують на увагу з огляду на таке.Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.Положеннями статті 43 ЦПК України визначені загальні процесуальні права та обов`язки учасників справи.Згідно з частинами першою, другою статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.Отже, участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, характеризується такими ознаками: 1) вступають у процес, що розпочався; 2) вступають у процес до закінчення судового розгляду; 3) є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин; 4) вступають у процес добровільно та з власної ініціативи; 5) втручаються у спір між сторонами, що вже виник; 6) їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін; 7) заявляють самостійні вимоги на предмет спору (можуть претендувати на весь предмет чи на його частину); 8) відстоюють у процесі свої інтереси, а відтак, їхня юридична заінтересованість носить особистий характер. Матеріально-правовий інтерес полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом у конкретній справі, може порушити права та інтереси третьої особи. Процесуально-правовий інтерес третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом невигідного для себе рішення; 9) вступають у справу, пред`явивши позов до однієї або до обох сторін.Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.Згідно з частинами першою, другою статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.Частиною другою статті 259 ЦПК України визначено, що рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.Відповідно до частин четвертої та п`ятої наведеної статті ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.Тобто процесуальним законом визначено право суду ухвалювати відповідні процесуальні рішення у виді ухвали, не виходячи до нарадчої кімнати, разом з цим передбачено обов`язок суду щодо занесення відомостей про таке судове рішення до протоколу судового засідання.Оскільки нормами процесуального права не визначено, з яких процесуальних питань суд вправі постановляти ухвали, не виходячи до нарадчої кімнати, у таких випадках суд керується міркуванням відсутності безпосередньої законодавчої заборони на вирішення певних процесуальних питань такого виду ухвал, врахувавши важливість вирішеного питання, предмет позову, складність справи, а також очевидний характер того рішення, яке з урахуванням усіх обставин вправі був постановити суд. Зокрема, якщо відповідне процесуальне рішення не потребує детальної аргументації, наведення обґрунтованих висновків, відповіді на кожний довід учасників справи, таке рішення може бути ухвалено судом без виходу до нарадчої кімнати шляхом його проголошення та внесення відповідних відомостей до протоколу судового засідання.Отже, задоволення Придніпровським районним судом міста Черкаси клопотання Центрального відділу ДВС міста Черкаси від 19 вересня 2018 року про залучення до участі у справі ПАТ "Укрсоцбанк" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відомості про що занесено до протоколу судового засідання від 23 квітня 2018 року із зазначенням, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, що також підтверджується звукозаписом судового засідання (Том 1 а. с. 100, Том 2 а. с. 33), свідчить про те, що суд першої інстанції залучив до участі у справі зазначену особу, що не потребувало ухвалення й складання окремого процесуального документа в нарадчій кімнаті (див. постанову Верховного Суду від 02 листопада 2020 року у справі № 621/676/20, провадження № 61-10300св20).Посилання заявника на те, що електронні торги були проведенні з порушенням абзацу дев`ятого пункту 2 розділу VII "Особливості реалізації окремих видів майна" Порядку, згідно з яким у разі зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , внаслідок чого електронні торги у призначений строк не відбулися, Організатор проводить такі торги після продовження примусового виконання рішення; про проведення електронних торгів після продовження примусового виконання рішення Організатор не пізніше ніж за десять робочих днів до дня їх проведення повідомляє всіх учасників, які зареєструвалися в установленому порядку, не заслуговують на увагу, так як спірні електронні торги відбулися у призначений Організатором строк - 13 листопада 2017 року, а за наявності постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій в ДП "Сетам" взагалі були відсутні підстави для зупинення електронних торгів. Крім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що в день проведення торгів ДП "Сетам" їх зупиняло, зокрема й шляхом складення відповідного акту про це. Однак, навіть за наявності вказаного порушення, воно не може бути протиставлене переможцю, оскільки недобросовісність його дій не доведена. Добросовісність належить до загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), а тому вона презюмується.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77- 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.Інші наведені у касаційній скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367, 368 ЦПК України перевірив їх та спростував відповідними висновками. Ці доводи не спростовують висновків судів і не впливають на правильність вирішення справи по суті, зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").Обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій на підставі оцінки зібраних доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону. Тобто суди дотрималися принципу оцінки доказів, згідно з яким суди на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи аналізують і оцінюють докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.Рішення Придніпровського районного суд міста Черкаси від 19 вересня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2019 року залишити без змін.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.ГоловуючийІ. М. Фаловська Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук