Короткий зміст позовних вимогУ вересні 2020 року Приватне підприємство "Лавіта" (далі - ПП "Лавіта") звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), третя особа - ОСОБА_1, про припинення іпотеки.Позовна заява обґрунтована тим, що 11 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ВАТ"Банк "Фінанси та Кредит"), правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № МКЛУ-92-08, відповідно до якого банк надав, а ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 83 160,00 дол. США. Цього ж дня між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПП "Лавіта" укладено договір іпотеки № МІУ-92-08, відповідно до якого ПП "Лавіта" передало ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" комплекс будівель, реєстраційний номер 5485229, що розташований на АДРЕСА_1 . Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2014 року у справі № 705/4368/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП "Лавіта" на користь ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит" заборгованість за кредитним договором в сумі 1 256 495,98 грн.Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2014 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2014 року змінено, скасовано його в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП "Лавіта" про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 1 256 495,98 грн. Позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП "Лавіта" про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором на загальну суму 950 522,21 грн. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ПП "Лавіта" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором на загальну суму 950 522,21 грн. У період з 15 березня 2017 року до 19 лютого 2018 року відповідачі у цивільній справі № 705/4368/13-ц зазначене рішення суду виконали в повному обсязі.Таким чином, у зв`язку з повним виконанням зобов`язання за кредитним договором від 11 квітня 2008 року іпотека припинилася відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку".Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову, яке мотивоване тим, що незважаючи на повне виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, 15 вересня 2020 року директору ПП "Лавіта" зателефонував переможець торгів та повідомив, що вони будуть вживати заходів щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.У зв`язку з цим ПП "Лавіта" вважає, що новий кредитор може зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки. Тому в заяві просив забезпечити позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо предмета іпотеки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанційУхвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, заяву задоволено. Заборонено органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, та державну реєстрацію обтяжень речових прав на спірне майно щодо комплексу об`єкта нежитлової нерухомості, номер об`єкта в РПВН 5485229, що знаходиться на АДРЕСА_1 .Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди виходили із співмірності заявлених вимог позову заходам забезпечення.

Узагальнені доводи касаційної скаргиУ грудні 2021 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви. Касаційна скарга мотивована тим, що у спорах за участю банків, у яких введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, зокрема щодо виконання своїх зобов`язань перед кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними відносно інших законодавчих актів. У сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) наділена повноваженнями визначати порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується. Після затвердження результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає реалізацію такого майна, зокрема шляхом його продажу на аукціоні. Згідно з частиною шостою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Крім того, відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку; накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається. Крім того, суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 645/5064/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 640/20555/19, від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 640/13245/19, від 29 січня 2020 року у справі № 280/4367/19.

Доводи інших учасників справиІнші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 701/868/20, витребувано її з Маньківського районного суду Черкаської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судомМіж сторонами існує спір з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, в тому числі і за відсотками та пенею, які нараховані кредитором після судового рішення про стягнення заборгованості за кредитом.З відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що суди різних інстанції розглядали справу № 705/4368/13 за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП "Лавіта" про стягнення заборгованості за кредитом та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит"", треті особи ОСОБА_2, ПП "Лавіта", приватний нотаріус Маньківського районного нотаріального округу Старосвітська О. Г., про визнання кредитного договору недійсним та визнання правочинів його забезпечення такими, що втратили чинність.За остаточним рішенням у зазначеній вище справі, а саме рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2014 року, рішення суду першої інстанції змінено, скасовано в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП "Лавіта" про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 1 256 495,98 грн. Позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП "Лавіта" про стягнення заборгованості за кредитом задоволено частково. Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором на загальну суму 950 522,21 грн. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ПП "Лавіта" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором на загальну суму 950 522,21 грн. За твердженням ПП "Лавіта", судове рішення виконувалось впродовж з 15 березня 2017 року до 19 лютого 2018 року та повністю виконане, у зв`язку з цим просять визнати поруку припиненою.Крім того, господарський суд розглядав справау № 925/1049/13 за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ПП "Лавіта", за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.Справу неодноразово переглядали суди вищих інстанції.Згідно з остаточним рішенням у справі, а саме постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2018 року, апеляційну скаргу ПП "Лавіта" задоволено частково.Рішення Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2016 року у справі № 925/1049/13 змінено. Викладено резолютивну частину рішення в такій редакції:"1. Позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ПП "Лавіта", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.2. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Банк "Фінанси та кредит" за договором від 11 квітня 2008 року № МКЛУ-92-08 в розмірі 48 819,77 дол. США боргу зі сплати кредиту (що в гривневому еквіваленті станом на 26 квітня 2016 року становить 1 237 039,27 грн); 2 650,83 дол. США заборгованості за простроченим кредитом (що в гривневому еквіваленті станом на 26 квітня 2016 року становить 67 169,12 грн); 15 493,51 дол. США простроченої заборгованості за відсотками за кредитом (що в гривневому еквіваленті станом на 26 квітня 2016 року становить 392 588,50 грн); 401 905,94 грн пені, звернути стягнення на предмет іпотеки - комплекс нежитлових будівель, який складається з адмінбудинку з прибудовою (літера А, а) - 73,6 кв. м; кімнати зразків (літера З) - 28,2 кв. м; споруд (№ 1, 2); замощення (№ ІІ), криниці (літера К); магазину (літера Б) - 192,5 кв. м; складу сипучих товарів з підвалом (літера В пд. В) - 1 113,6 кв. м; матеріального складу (літера Д) - 567,6 кв. м; нежитлової будівлі (літера Г) - 58,4 кв. м; майстерні (літера М) - 25,1 кв. м, сторожки з ґанком (літера Н) - 7,2 кв. м, складу (літера Є) - 6,8 кв. м, вбиральні (літера Е), що розташований на земельній ділянці на АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О. Г. 13 лютого 2008 року і зареєстрованого в реєстрі за № 560, що перебуває у власності ПП "Лавіта", шляхом надання права ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" продажу вказаного предмета іпотеки з початковою ціною реалізації у розмірі 4 949 580,00 грн.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити".Вирішено питання розподілу судових витрат.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуВідповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваНа підставі постанови Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 віднесено ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації.Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 вересня 2015 року № 171 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 18 вересня до 17 грудня 2015 року (включно).Постановою Національного банку України від 17 грудня 2015 року № 898 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Отже, на момент вирішення питання про забезпечення позову в цій справі зазначена вище процедура ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" триває.Щодо можливості забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) . Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.Відповідно до статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.Відповідно до пункту 14 частини п`ятої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку Виконавча дирекція Фонду має повноваження визначати порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується.Отже, на Фонд покладено обов`язок відчужувати майно, включене до ліквідаційної маси банку. Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів.Згідно з частинами другою, третьою та шостою статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк. Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації. Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).Відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 вказаного Закону з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.Згідно з частиною шостою статті 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 752/10019/17 (провадження № 61-4569св19), від 03 червня 2020 року у справі № 645/5064/19 (провадження № 61-22635св19).Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майна, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна, є фактично забороною Фонду вчиняти певні дії - здійснювати заходи щодо продажу майна та активів неплатоспроможного банку.За таких обставин ухвала та постанова судів попередніх інстанцій про накладення арешту на нерухоме майно та заборону вчиняти дії щодо нього підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні вимог заяви про забезпечення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційних скаргВідповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.Ураховуючи те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено порушення норм процесуального права, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Грошової Світлани Василівни задовольнити.Ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.У задоволенні заяви Приватного підприємства "Лавіта" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборону вчиняти дії щодо нього відмовити.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.