Постанова
Іменем України
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 2-16/10
провадження № 61-3340св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", заінтересовані особи: ОСОБА_1, Васильківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Битяка І. Г. від 06 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С. від 24 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У червні 2019 року ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії-Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулося до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Заява мотивована тим, що на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області 29 серпня 2010 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості у розмірі 970 909,74 грн.
28 квітня 2011 року банком пред`явлений виконавчий лист до виконання до ВДВС Васильківського РУЮ, а постановою державного виконавця
від 03 травня 2011 року відкрито виконавче провадження № 27961397.
У 2015 році було реалізовано нерухоме майно боржника на суму
12 938,16 грн. За період з 2011 по 2019 роки стягувачем неодноразово направлялися листи на адресу відділу ДВС про надання інформації щодо примусового виконання виконавчого документа, однак лише 29 травня
2019 року з відділу ДВС надійшла відповідь, що згідно з постановою державного виконавця від 27 лютого 2015 року виконавче провадження завершено і виконавчий лист повернуто стягувачу.
Станом на 30 травня 2019 року відповідно до даних реєстрації вхідної кореспонденції в системі автоматизованого діловодства банку виконавчий лист на адресу банку не надходив.
Посилаючись на викладене, заявник просив поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат виконавчого листа.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області
від 06 червня 2019 року заяву ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2010 року у справі № 2-16/10 за позовом
ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії Лівобережне відділення № 8420 ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат у справі на загальну суму 970 909,74 грн та поновлено пропущений строк для його пред`явлення до виконання.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оригінал виконавчого листа № 2-16/10 було втрачено при надсиланні з відділу виконавчої служби до стягувача, у зв`язку з чим стягувач позбавлений можливості пред`явити його до виконання у встановлені законодавством строки, а рішення суду, яке набрало законної сили, залишається не виконаним. Пропущений стягувачем строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання також підлягає поновленню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області
від 06 червня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" у задоволенні заяви.
Касаційна скарга аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що, звертаючись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, ПАТ "Державний ощадний банк України" не надало належних та допустимих доказів на підтвердження факту втрати виконавчого листа та не вказало поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Також у касаційній скарзі заявник посилається на постанову Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі 166/1472/18.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ "Державний ощадний банк України" на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість прийнятих у справі судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду
від 20 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали справи № 2-16/10 з суду першої інстанції.
У вересні 2020 року справа № 2-16/10 надійшла до Верховного Суду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга щодо оскарження судових рішень в частині видачі дубліката виконавчого листа підлягає залишенню без задоволенню, а касаційне провадження щодо оскарження судових рішень в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа підлягає закриттю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2010 року позов ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Лівобережне відділення № 8420 ВАТ "Ощадбанк" задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Лівобережне відділення № 8420 ВАТ "Ощадбанк": заборгованість за кредитним договором № 21/4 від 20 травня 2003 року в сумі 76 642,81 грн; завдані збитки в сумі 892 316,93 грн; судові витрати у розмірі 1 700,00 грн - судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в розмірі 250,00 грн.
28 квітня 2011 року на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області 29 серпня 2010 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості у розмірі 970 909,74 грн.
28 квітня 2011 року банком пред`явлений виконавчий лист до виконання у ВДВС Васильківського РУЮ.
03 травня 2011 року постановою державного виконавця відділу ДВС Васильківського РУЮ на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного листа.
Банком на адресу відділу ДВС Васильківського РУЮ, а потім Васильківського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області направлялися листи про надання інформації щодо стану примусового виконання виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, які відділом ДВС отримані, однак відповідей на них не надходило.
29 травня 2019 року до банку надійшов лист Васильківського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області з якого вбачається, що 27 лютого 2015 року державним виконавцем винесено постанову про завершення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-16, виданого Васильківським районним судом Дніпропетровської області 29 серпня
2010 року про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі
979 909,74 грн, яку разом з виконавчим листом направлено на адресу стягувача.
Довідкою завідувача сектору діловодства філії-Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" Бобрика А. П. від 30 травня 2019 року підтверджено факт, що виконавчий лист у справі № 2-16/2010, виданий Васильківським районним судом 29 серпня 2010 року, за період з 27 лютого 2015 року по час звернення до суду із заявою на адресу філії не надходив.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо заяви в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах касаційної інстанції.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень урегульовано у главі 2 розділу V ЦПК України (1618-15) .
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України), у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (Levages Prestations Services v. France, № 21920/93, 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez De La Torre v. Spain, № 26737/95, 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в частині вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу підлягає закриттю та у вказаній частині ухвала місцевого суду і постанова апеляційного суду перегляду в касаційному порядку не підлягає.
Такий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 337/5253/13-ц (провадження № 61-10084сво18).
Щодо заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.
Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України").
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 частини 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою суд має встановити факт втрати виконавчого листа та перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Задовольняючи заяву ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк", місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, дослідивши надані докази та встановивши фактичні обставини справи, дійшов правильного висновку про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа, оскільки оригінал виконавчого листа № 2-16/10, виданого 28 квітня 2011 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області, втрачено, судове рішення, на підставі якого його видано, не виконано та не втратило законної сили.
При цьому вказаний висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня
2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), відповідно до якого пропуск стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення його заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання.
Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Посилання в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі 166/1472/18 та відсутність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують втрату оригіналу виконавчого листа, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині видачі дубліката виконавчого листа ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги на судові рішення судів попередніх інстанцій
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За наслідками розгляду касаційної скарги встановлено, що оскаржувані судові рішення в частині вирішення вимог заявника про видачу дубліката виконавчого документа ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Отже, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення у відповідній частині - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.
Щодо касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області
від 06 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 24 грудня 2019 року в частині вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, то воно з наведених вище підстав підлягає закриттю.
Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області
від 06 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 24 грудня 2019 року в частині вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого листа залишити без змін.
Касаційне провадження у справі за заявою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", заінтересовані особи: ОСОБА_1, Васильківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в частині поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання закрити.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун