Короткий зміст позовних вимогУ червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання майна, набутого під час спільного проживання, спільною сумісною власністю, поділ майна, зміну черговості у праві на спадкування, поділу спадщини, скасування свідоцтв про право на спадщину та державної реєстрації, стягнення витрат на лікування та поховання.Позовна заява мотивована тим, що з початку 1995 року вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У період спільного проживання (з 1995 року по 28 серпня 2016 року) ними набуто у власність наступне майно: акції ВАТ по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" в кількості 2 520 штук (сертифікат акцій № 7652 від 27 жовтня 2003 року) на загальну суму 410 000 грн; квартиру АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0, 10 га та розташований на ній будинок, що знаходяться по АДРЕСА_2 ; автомобіль "HYUNDAI TUCSON", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску; причіп бортовий БЗП 7-02, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вказувала, що коли ОСОБА_5 захворів, вона купувала ліки, а після його смерті - поховала його за власні кошти. Також зазначала, що відповідачами - синами померлого ОСОБА_5 отримані свідоцтва про право на спадщину після смерті батька на майно, яке є спільною сумісною власністю її і померлого ОСОБА_5 . Однак, вона також є спадкоємцем майна померлого чоловіка, фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на момент смерті. Посилаючись на вищевикладене, позивач просила: встановити факт проживання її та ОСОБА_5 однією сім`єю без рестрації шлюбу у період з 01 січня 2004 року до 28 серпня 2016 року; встановити факт проживання із ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства, побуту, бюджету та придбання майна внаслідок спільної праці, як сім`ї, шляхом об`єднання спільних та індивідуальних трудових зусиль, внаслідок яких одержані спільні та особисті доходи об`єднувалися для набуття спільного майна в майбутньому, у період з травня 1995 року до 31 грудня 2003 року включно; визнати майно, набуте ОСОБА_5 за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, спільною сумісною власністю, а саме:земельну ділянку площею 0, 1000 га, а також розташований на ній житловий будинок з мансардою, загальною площею 204,4 кв. м, що знаходяться на АДРЕСА_2 . автомобіль "HYUNDAI TUCSON", 2007 року випуску; причіп бортовий БЗП 7-02, 2009 року випуску.Здійснити поділ спільного сумісного майна та визнати за нею право власності на Ѕ частину зазначеного будинку та земельної ділянки, а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь 149 080 грн вартості Ѕ частини автомобіля та причіпа. Просила визнати набуте ОСОБА_5 до 01 січня 2004 року, шляхом спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету з ОСОБА_1, майно спільною сумісною власністю, а також визнати за нею право власності на Ѕ частину:квартири АДРЕСА_1 ;акції ВАТ по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" у кількості 2 520 штук на загальну суму 410 000 грн;Також позивач просила змінити черговість одержання права на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ; надати їй, спадкоємиці четвертої черги, право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги в рівних частинах до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, що складається з Ѕ частини: зазначеної земельної ділянки та житлового будинку; автомобіля та причіпа; квартири АДРЕСА_1 ; акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ"; 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 ; земельної ділянки площею 3,418 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Рогізнянська с/рада, кадастровий номер 3224086200:04:012:0009; 2/5 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .Просила визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право на спадщину: серія та номер: 12, видане 16 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В. Ф. на ім`я ОСОБА_3 ; серія та номер: 804, видане 13 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В. Ф. на ім`я ОСОБА_3 ; серія та номер: 799, видане 13 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В. Ф. на ім`я ОСОБА_2 ; серія та номер: 10, видане 16 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В. Ф. на ім`я ОСОБА_2 . Також просила скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 ; 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2, реєстраційний номер 1300366880000;стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь витрати, які були понесені на лікування та поховання ОСОБА_5 у розмірі 5 716,79 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанціїРішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року до 28 серпня 2016 року.Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства, побуту, бюджету та придбання майна внаслідок спільної праці, як сім`ї, шляхом об`єднання спільних та індивідуальних трудових зусиль, унаслідок яких одержані спільні та особисті доходи об`єднувалися для набуття спільного майна в майбутньому, в порядку положень КЗпШС між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у період з 19 травня 1995 року до 11 травня 2000 року.Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ведення спільного господарства, побуту, бюджету та придбання майна внаслідок спільної праці, як сім`ї, шляхом об`єднання спільних та індивідуальних трудових зусиль, унаслідок яких одержані спільні та особисті доходи об`єднувалися для набуття спільного майна в майбутньому, в порядку положень КЗпШС між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у період з 12 травня 2000 року до 31 грудня 2003 року включно.Визнано майно, набуте ОСОБА_5 за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1, їх спільною сумісною власністю, а саме:житловий будинок з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 204,4 кв.м, житловою площею 92,7 кв. м (свідоцтво про право на нерухоме майно від 18 лютого 2014 року);земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_2, кадастровий номер 3221486901:01:010:0070, придбану 17 липня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 321625);автомобіль марки "HYUNDAI" моделі "TUCSON", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, зареєстрований 20 травня 2008 року (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 );причіп бортовий марки БЗП моделі 7-02, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2009 року випуску, зареєстрований 27 березня 2009 року (свідотцво про реєстрацію серії НОМЕР_4).Здійснено поділ спільного сумісного майна та визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину:житлового будинку з мансардою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 204,4 кв.м, житловою площею 92,7 кв.м (свідоцтво про право на нерухоме майно від 18 лютого 2014 року);земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_2, кадастровий номер 3221486901:01:010:0070.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 136 520 грн вартості Ѕ частини зазначеного автомобіля та причіпа бортового.Визнано майно, набуте ОСОБА_5 до 01 січня 2004 року шляхом спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету з ОСОБА_1, спільною сумісною власністю: акції ВАТ по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" в кількості 2 520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) штук (сертифікат акцій № 7652 від 27 жовтня 2003 року) на загальну суму 410 000 грн.Здійснено поділ спільного сумісного майна та визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину зазначених акцій. Змінено черговість одержання права на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .Надано ОСОБА_1, спадкоємиці четвертої черги, право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги в рівних частинах до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, що складається з:Ѕ частини житлового будинку з мансардою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 204,4 кв.м, житловою площею 92,7 кв.м (свідоцтво про право на нерухоме майно від 18 лютого 2014 року); Ѕ частини земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_2, кадастровий номер 3221486901:01:010:0070;Ѕ частини автомобіля марки "HYUNDAI" моделі "TUCSON", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску;Ѕ частини причіпа бортового марки БЗП моделі 7-02, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;квартири АДРЕСА_1 ;Ѕ частини акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" на загальну суму 410 000 грн.1/3 частини квартири АДРЕСА_3 ;земельної ділянки площею 3,418 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Рогізнянська сільська рада, кадастровий номер 3224086200:04:012:0009;2/5 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .Визнано недійсними та скасовано свідоцтво про право на спадщину:серія та номер: 12, видане 16 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В. Ф. на ім`я ОСОБА_3 ;серія та номер: 804, видане 13 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В. Ф. на ім`я ОСОБА_3 ;серія та номер: 799, видане 13 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. на ім`я ОСОБА_2 ;серія та номер: 10, видане 16 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. на ім`я ОСОБА_2 .Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно:квартири АДРЕСА_1 ;1/3 частини квартири АДРЕСА_3, за ОСОБА_3 та ОСОБА_2, реєстраційний номер 1300366880000.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 899,41 грн понесених нею витрат на поховання ОСОБА_5, а також 5 682,40 грн понесених судових витрат, а всього стягнуто 10 581,81 грн.Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 899,41 грн понесених нею витрат на поховання ОСОБА_5, а також 5 682,40 грн понесених судових витрат, а всього стягнуто 10 581,81 грн.В іншій частині позову відмовлено.Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач довела належними та допустимими доказами факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки із ОСОБА_5 з 12 травня 2000 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому дійшов висновку про визнання спільною сумісною власністю майно, набуте у цей період. Крім того, суд вважав за можливе змінити позивачу черговість одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_5 з четвертої на першу, разом із відповідачами, а тому дійшов висновку про поділ спадкового майна. Крім того, у зв`язку із понесеними позивачем витратами на поховання, такі підлягають стягнення з відповідачів в рівних частинах.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанціїПостановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2019 року в частині в частині задоволених вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю до 01 січня 2004 року, визнання майна, набутого до 01 січня 2004 року спільною сумісною власністю, поділу цього майна, поділу акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" в кількості 2 520 штук на суму 410 000 грн, зміни черговості одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_5 із спадкоємцями першої черги, поділу спадкового майна, а також в частині визнання недійсними та скасування свідоцтва про право на спадщину, державної реєстрації прав на квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_3 ; в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат на поховання ОСОБА_5 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про встановлення факту проживання до 01 січня 2004 року, оскільки нормами Кодексу про шлюб та сім`ю (2006-07) не передбачалося встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу й виникнення права спільної сумісної власності чоловіка та жінки, які проживають разом. Зазначив, що майно, набуте до 01 січня 2004 року під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо воно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї. Однак позивач не довела, що акції придбані внаслідок спільної праці її з ОСОБА_5, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання вказаного майна спільним та визнання за останньою права на половину цих акцій. Крім того, вона не має право на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, оскільки вона була подарована ОСОБА_5, а тому була його особистою приватною власністю. Не підлягають до задоволення й вимоги ОСОБА_1 про зміну черговості одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_5, оскільки позивач не довела, що останній тривалий час перебував у безпорадному стані, знаходився на її утримання, а вона здійснювала за ним постійний догляд, а тому відсутні підстави для визнання за нею права власності на Ѕ частини акцій; 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 ; земельної ділянки площею 3,418 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Рогізнянська сільська рада, кадастровий номер 3224086200:04:012:0009; 2/5 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .Вважав, що оскільки позивачка не має право спадкування як спадкоємець першої черги, так як відсутні підстави для зміни черговості, правових підстав для скасування свідоцтв, отриманих на майно, прав на яке немає у позивача не було. Відповідно, суд безпідставно скасував реєстрацію прав на це майно, проведену на підставі свідоцтв про право на спадщину. Стосовно задоволення вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на поховання, то вказані позовні вимоги також були задоволені безпідставно, оскільки судом було встановлено, що позивачка проживала зі ОСОБА_7 на час його смерті однією сім`єю, вони мали спільний бюджет, позивачка мала обов`язок щодо здійснення витрат на його поховання, та не довела передбачених законом підстав для відшкодування їй цих витрат .При цьому апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про встановлення факту проживання позивача із ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, а також визнання спільною сумісною власністю набутого у цей період майна, зокрема земельної ділянки площею 0, 1000 га, а також розташованого на ній житлового будинку з мансардою, загальною площею 204,4 кв. м, що знаходяться на АДРЕСА_2 ; автомобіля "HYUNDAI TUCSON", 2007 року випуску та причіпа бортового БЗП 7-02, 2009 року випуску.

Короткий зміст вимог касаційної скаргиУ касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргуКасаційна скарга мотивована тим, що позивач не довела належними та допустимими доказами факту проживання її та померлого батька однією сім`єю, матеріали справи таких доказів не містять, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про визнання спільною сумісною власністю земельну ділянку площею 0, 1000 га, а також розташований на ній житловий будинок з мансардою, загальною площею 204,4 кв. м, що знаходяться на АДРЕСА_2 ; автомобіль "HYUNDAI TUCSON", 2007 року випуску; причіп бортовий БЗП 7-02, 2009 року випуску. Вважає, що стягнення з нього на користь позивачки вартості Ѕ частини автомобіля та причіпа є помилковим, оскільки вимог про поділ рухомого майна позивач не заявляла. Крім того, це майно було придбано померлим за особисті кошти. Вказує, що він не має можливості сплатити компенсацію за спірне майно.Оскільки судові рішення оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог, то відповідно до статті 400 ЦПК України їх законність в іншій частині колегією суддів не перевіряється.

Відзив на касаційну скаргуУ серпні 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, а також зупинено виконання рішення суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судамиУ період з 01 січня 2004 року до 28 серпня 2016 року ОСОБА_5 набуто у власність таке майно: автомобіль "HYUNDAI TUCSON" 2007 року випуску, придбаний 15 жовтня 2007 року; причіп бортовий БЗП 7-02, 2009 року випуску, зареєстрований 27 березня 2009 року; земельна ділянка площею 0,1000 га, розташована по АДРЕСА_2, кадастровий номер 3221486901:01:010:0070, придбана 17 липня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу; житловий будинок з мансардою загальною площею 204,4 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (свідоцтво про право на нерухоме майно від 18 лютого 2014 року).ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його сини - відповідачі у справі, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину та отримали свідоцтва про право на спадщину, зокрема на 2/3 частини квартири АДРЕСА_3 ; прості іменні акції ПАТ "Київоблгаз" у кількості 2 520 штук; квартири АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 3,418 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Рогізнянська сільська рада, кадастровий номер 3224086200:04:012:0009 (а. с. 111, 113, 122, 124, 156, 158, 182, 184 т. 2).Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що у період з 01 січня 2004 року до 28 серпня 2016 року вона проживала з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а тому майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, у зв`язку із чим просила, зокрема, визнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки та житлового будинку на АДРЕСА_2, а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію Ѕ частини вартості автомобіля та причіпа у розмірі 149 080 грн.

Позиція Верховного Суду08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Оскільки судові рішення оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог, а саме встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спільною сумісною власністю та поділ майна земельної ділянки та житлового будинку на АДРЕСА_2, а також автомобіля і причіпа, то відповідно до статті 400 ЦПК України їх законність в іншій частині колегією суддів не перевіряється.Касаційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин ( рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 (v005p710-99) ).Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.Згідно зі статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення Глави 8 цього Кодексу.Під час застосування положень статті 74 СК України, яка регулює поділ майна осіб, що проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.За загальним правилом, закріпленим у статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, частки співвласників є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або договором.Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).В обґрунтування позовних вимог щодо проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, позивач надала, зокрема, довідку від 20 березня 2017 року, видану Порадівською сільською радою Васильківського району Київської області, про те, що позивач проживала разом зі ОСОБА_5 та вела спільне господарство, а також придбали спірну земельну ділянку та побудували на ній будинок; квитанції з оплати комунальних послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві власності належала ОСОБА_5, платником яких є позивач; договори про постачання електроенергії; забезпечення опалення та надання комунальних послуг також укладені у 2000 року з позивачем і не змінювались до смерті ОСОБА_5, фотокартки (а. с. 67 - 76, 203 - 209, 219, 226 - 228 т. 1, 187 - 194 т. 2, 1 - 84 т. 3), а також посилалася на показання свідків. Вказані докази відповідачем спростовано не було.Суди попередніх інстанцій, оцінивши подані сторони докази і покази свідків, встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю з січня 2004 року і до дня смерті останнього, пов`язані були спільним побутом і мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю.Встановивши такі обставини, суди попередніх інстанції правильно застосували до спірних правовідносин положення статті 315 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтями 3, 74 СК України і обґрунтовано встановили факт проживання позивача та ОСОБА_5 однією сім`єю без шлюбу з 01 січня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .Доводи касаційної скарги про недоведеність позивачем обставин проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).Крім того, установивши, що у період проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім`єю ними набуто у власність земельну ділянку та житловий будинку на АДРЕСА_2, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про визнання за позивачем права власності на Ѕ частину цього майна. Також у зазначений період ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було придбано автомобіль "HYUNDAI TUCSON" 2007 року випуску, а також причіп бортовий БЗП 7-02, 2009 року випуску, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про визнання рухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та стягнення з відповідача на користь позивача вартості Ѕ частини рухомого майна у розмірі 136 520 грн.Презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, відповідачем не спростовано, а тому доводи касаційної скарги про належність спірного майна на праві особистої приватної власності померлого батька є необґрунтованими. Доводи касаційної скарги про те, що суди помилково стягнули з нього компенсацію вартості Ѕ частини рухомого майна, оскільки ним не було надано на це згоди та не було внесено на депозит суду грошові кошти є безпідставними. Так, у випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду із позовом на підставі статті 364 ЦК України(висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 464/7011/16-ц).Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено, що якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.Оскільки спірне рухоме майно виділити в натурі неможливо, позивач має право на отримання від відповідача компенсацію Ѕ вартості автомобіля та причіпа. При цьому посилання скаржника на те, що він не надавав згоди на виплату компенсації та не вносив на депозит суду кошти, а тому відсутні підстави для стягнення з нього компенсації вартості Ѕ частини рухомого майна, є помилковими, оскільки такі обставини мають значення при вирішенні спору про припинення права на часту у спільному майні, однак таких вимог позивачем не заявлялося, отже положення статті 365 ЦК України до спірних правовідносинах не застосовуються. Згоди на стягнення компенсації вартості частки майна на користь співвласника від іншого співвласника положення статті 364 ЦК України не вимагає.Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що судові рішення частині стягнення процентів за договорами банківського строкового вкладу (депозиту), інфляційних втрат та 3 % річних слід залишити без змін.Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2019 року у нескасованій судом апеляційної інстанції частині та постанову Київського апеляційного судувід 11 червня2019 року залишити без змін.Поновити виконання Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2019 року у нескасованій судом апеляційної інстанції частині.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.