розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року у складі судді Журавського В. В. та постанову Київського апеляційного суду

від 01 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства "Бориспільське лісове господарство",

відповідачі: Вишеньківська сільська рада Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,

треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У серні 2016 року перший заступник прокурора Київської області, діючи в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" (далі - ДП "Бориспільське ЛГ") звернувся до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з позовом, у якому прокурор просив:

визнати недійсним рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 грудня 2009 року № 1515-39-V в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 ;

визнати недійсним рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 21 листопада 2011 року № 326-14-VІ в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_5 ;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Подзірей О. В., індексний номер 9594493 від 27 грудня 2013 року, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245;

визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 851467, площею 0,1500 га, з кадастровим номером 3220881300:04:0844, виданий ОСОБА_1 ;

витребувати на користь Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП "Бориспільське ЛГ" земельні ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245 та з незаконного володіння ОСОБА_1 з кадастровим номером 3220881300:04:004:0844, які знаходиться на території Бориспільського району Київської області.

2. Позовна заява мотивована тим, що земельні ділянки, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1, частково накладаються на землі лісогосподарського призначення, а саме: на земельну ділянку із кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка знаходиться у постійному користуванні ДП "Бориспільське ЛГ" на підставі державного акту на право постійного користування серії І-КВ № 001211 від 04 червня 2004 року.

3. Прокурор стверджував, що Вишеньківська сільська рада Бориспільського району Київської області, приймаючи рішення про передачу спірних земельних ділянок у приватну власність, вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки усупереч вимогам статті 20 ЗК України та статті 57 ЛК України протиправно вилучила та змінила цільове призначення земель із земель лісового фонду на землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

4. Посилаючись на наведені обставини, прокурор просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 05 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що прокурором не доведено належними, допустимими та достатніми доказами ту обставину, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844 та 3220881301:01:019:0245 сформовані саме за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні ДП "Бориспільське ЛГ" на підставі державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 001211.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

7. Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року змінено в його мотивувальній частині. В іншій частині судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

8. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірні земельні ділянки, які раніше належали відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перестали існувати у натурі внаслідок їхнього роз`єднання на чотири земельні ділянки з присвоєнням кожній окремого кадастрового номеру.

9. Суд апеляційної інстанції також указав, що позов пред?явлено до неналежного відповідача, оскільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є власниками земельних ділянок, які є предметом спору і які просить витребувати у відповідачів прокурор, а належать ОСОБА_6, який не є учасником справи.

10. Процесуальний закон не передбачає можливість залучення співвідповідачів на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції з огляду на те, що спір по суті вирішується судом першої інстанції, а на стадії апеляційного перегляду здійснюється лише перевірка законності і обґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення в межах, встановлених статтею 367 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року, Київська обласна прокуратура просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема положення статей 21, 56, 57, 84, 92, 116, 122, 125, 126, 149, 152, 155 ЗК України, статей 5, 17 ЛК України, статей 16, 21, 321, 328, 387, 388, 393, 396 ЦК України, а також допущено порушення норм процесуального законодавства, передбачених статтями 55, 77- 81, 89, 76- 81, 89, 95, 102, 105, 110 ЦПК України. Не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 01 жовтня 2019 у справі № 922/2723/17 та у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 у справі № 640/8456/16-ц.

13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції самоусунувся від надання оцінки усім матеріалам та доказам у справі, не виклав мотивів стосовно обґрунтованості кожної матеріально-правової вимоги прокурора окремо, обмежившись доводами щодо зміни на час апеляційного перегляду власника спірних земельних ділянок та їх відсутності, як об`єктів цивільних прав.

14. Водночас, апеляційний суд не вказав, яким саме чином визнання недійсними рішень Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (яка, безумовно, є належним відповідачем стосовно указаної позовної вимоги) щодо надання у власність земельних ділянок первісним набувачам, які не мають жодного відношення до цивільних прав у даному спорі, стосуються останнього набувача спірних земельних ділянок - ОСОБА_6 .

15. Висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності на час апеляційного перегляду підстав для витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844 та 3220881301:01:019:0245 у зв 'язку із їх відсутністю, як об`єктів цивільних прав є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та висновкам щодо застосування подібних правовідносин, викладених у постановахВеликої Палати Верховного Суду в постановах від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц і від 01 жовтня 2019 року у справі №922/2723/17 та постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 640/8456/16-ц.

16. Аргументом касаційної скарги також указано те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про залучення процесуального правонаступника ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 - ОСОБА_6, поданого в порядку статті 55 ЦПК України, оскільки відчуження спірних земель відбулося в ході судового розгляду з незалежних від позивача обставин та без відома останнього.

Доводи інших учасників справи

17. У відзиві ОСОБА_2 заперечила проти доводів касаційної скарги, посилається на те, що спір вирішено згідно з законом. Зазначає, що касаційна скарга не містить жодних обставин, які б свідчили про допущення апеляційним судом порушень норм матеріального чи процесуального права.

18. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

20. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21. Рішенням Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 грудня 2009 року № 1515-39-Vзатверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,15 га, у с. Вишеньки Бориспільського району Київської області ОСОБА_1 та передано останньому у приватну власність вказану земельну ділянку.

22. Аналогічними рішеннями Вишеньківської сільської ради від 28 лютого 2011 року № 108-5-VІ та від 21 листопада 2011 року № 326-14-VІ передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,12 га, та, відповідно, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 земельні ділянки по 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

23. У такий спосіб ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стали власниками земельних ділянок із кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844, 3220881301:01:019:0035, 3220881301:01:019:0002, 3220881301:01:019:0001 відповідно.

24. У подальшому ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відчужили свої земельні ділянки ОСОБА_2, яка їх об`єднала та зареєструвала у реєстрі речових прав на нерухоме майно право на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245.

25. На підставі рішення Бориспільської районної державної адміністрації

від 15 квітня 2004 року № 301 Бориспільському держлісгоспу Київського лісогосподарського об`єднання "Київліс" (Вишеньківське та Кийлівське лісництво) передано у постійне користування для ведення лісогосподарського виробництва земельну ділянку, загальною площею

2 308, 1000 га, яка розташована в межах Вишеньківської сільської ради, що підтверджується копією державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 001211, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 448.

26. Відповідно до вказаного державного акту ДП "Бориспільське ЛГ" на праві постійного користування належить декілька земельних ділянок, зокрема й земельна ділянка під № 5, кадастровий номер 3220881300:04:004:0004, площею 44,5 га.

27. Згідно витягу з Публічної кадастрової карти України, а також листа Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі від 27 жовтня 2016 року № 29-1006-99.2-1415/2-16 земельна ділянка з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка належить на праві постійного користування ДП "Бориспільське ЛГ" та земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844 та 3220881301:01:019:0245, належні на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у встановленому законом порядку сформовані та зареєстровані у Державному земельному кадастрі та перетин меж цих ділянок відсутній.

28. Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі від 08 листопада 2016 року № 29-1006-99.2-1471/2-16 наданий каталог координат поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0004, належної ДП "Бориспільське ЛГ", та 3220881300:04:004:0844 і 3220881301:01:019:0245, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно.

29. Для з`ясування наявності перетину меж вказаних земельних ділянок ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2017 року було призначено земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо наявності перетину меж спірних земельних ділянок із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, належної ДП "Бориспільське ЛГ", відповідно до каталогу координат, наданих Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області листом від 08 листопада 2016 року № 29-1006-99.2-1471/2-16.

30. Згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 10 травня 2017 року № 4874/17-41 встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0844, яка належить ОСОБА_1, та земельної ділянки з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245, яка належить ОСОБА_2, не перетинаються із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні ДП "Бориспільського ЛГ", згідно координат, наданих Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області листом

від 08 листопада 2016 року № 29-1006-99.2-1471/2-16.

31. Згідно пояснень судового експерта Бікус Ю. Ф., наданих 03 жовтня 2017 року у судовому засіданні, встановлено, що при складанні висновку експертом використовувались документи, які містяться в матеріалах справи.

32. Під час експертного дослідження використовувалась система координат СК-63 та координати поворотних точок, які вказані в листі Держкомзему і не використовувалась система координат УСК-200, оскільки експерти КНДІСЕ не мають технічної можливості оформити результати дослідження за такою системою координат.

33. Експертом при наданні зазначеного висновку використовувались наукові методи аналізу та співставлення.

34. Згідно пояснень експерта при наявності інших документів, зокрема чіткого каталогу координат поворотних точок, можливо, висновок експерта був би більш чітким та точним.

35. Вказані обставини слугували підставою для призначення повторної судової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої було поставлено питання, чи перетинаються (накладаються) межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2, кадастровий номер 3220881301:01:019:0245, та ОСОБА_1, кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, з межами земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, встановленими науково-технічною документацією із землеустрою по складанню державного акту на право постійного користування землею Бориспільському держлісгоспу (Вишеньківське та Кийлівське лісництво) Київського лісогосподарського об`єднання "Київліс" для ведення лісогосподарського виробництва в межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (від 04 червня 2004 року

серії І-КВ № 001211).

36. За змістом висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи

від 09 липня 2018 року № 5482/18-41 встановлено, що визначити чи накладаються межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004 не вбачається можливим, оскільки надані ДП "Бориспільське ЛГ" копії каталогів координат поворотних точок меж земельної ділянки є неякісними, з нечитабельним текстом.

37. У дослідницькій частині висновку судової земельно-технічної експертизи судовим експертом також встановлено, що межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2, кадастровий номер 3220881301:01:019:0245, та ОСОБА_1, кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, частково накладаються на земельну ділянку площею 43,4923 га, відповідно до координат, наданих ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у листах від 15 січня 2018 року № 01/10-05/19 та від 01 січня 2018 року

38. Судами також встановлено, що площа цієї земельної ділянки 43,4923 га не відповідає тій площі земельної ділянки № 5 з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка зазначена у державному акті на право постійного користування, а саме площі 44,5000 га.

39. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 001211, а також технічної документації по складанню цього державного акту, яка розроблена ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", площа земельної ділянки № 5 становить 44,5000 га, тоді як зазначено експертом, що згідно з координатами поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, наданих вказаним підприємством листами від 15 січня 2018 року № 01/10-05/19 та від 01 лютого 2018 року № 06-1.2/45, площа цієї ділянки становить

40. Площа земельної ділянки № 5, яка належить ДП "Бориспільське ЛК" на підставі державного акту на право постійного користування згідно координат, наданих ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у листах від 15 січня 2018 року № 01/10-05/19 та від 01 лютого 2018 року № 06-1.2/45, є відмінною у значній її частині від площі цієї ж земельної ділянки згідно із документацією із землеустрою, розробленою тим же підприємством.

41. Відповідно до каталогу координат земельних ділянок, які містяться у листі Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 08 листопада 2016 року № 29-1006-99.2-1471/2-16, площа земельної ділянки № 5, кадастровий номер 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні ДП "Бориспільське ЛГ" на підставі державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 001211, зареєстрованого за № 448, становить саме 43,4926 га.

42. Вказана земельна ділянка сформована у встановленому законом порядку, відомості про вказану земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру.

43. Відомості щодо координат цієї земельної ділянки надані повноважним органом на ведення Державного земельного кадастру - Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі і вони є складовою частиною Державного земельного кадастру.

44. Відповідно до офіційних відомостей управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 24 жовтня 2016 року, перетин меж спірних земельних ділянок з межами земельної ділянки № 5, площею 43,4926 га, відсутній.

45. Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року було призначено судову комісійну комплексну земельно-технічну експертизу, яка залишилася без виконання, оскільки не було виконано клопотання експертів про надання необхідної документації у повній мірі та не забезпечено прибуття експертів на місцевість.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

46. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

47. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

48. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

49. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

50. Предметом позову прокурора у справі, яка переглядається, є визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

51. Підставами позову, прокурор вказував часткове накладення спірних земельних ділянок на землі лісогосподарського призначення, які знаходиться у постійному користуванні ДП "Бориспільське ЛГ" на підставі державного акту на право постійного користування від 04 червня 2004 року, та вихід Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області при прийнятті рішення про передачу спірних земельних ділянок у приватну власність, за межі наданих їй повноважень, оскільки усупереч вимогам статті 20 ЗК України та статті 57 ЛК України протиправно вилучила та змінила цільове призначення земель з земель лісового фонду на землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

52. Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

53. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України).

54. Частина друга статті 3 ЗК України визначає, що відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються ЗК України (2768-14) , а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу.

55. За основним цільовим призначенням ЗК України (2768-14) передбачає виділення

в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт "е" частини першої статті 19 ЗК України).

56. Відповідно до статті 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення належать землі, зайняті зеленими насадженнями в межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

57. Відповідно до положень статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

58. Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

59. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, що склалися, виходячи з тих відносин, які регулюють нормам права, і такий спосіб має забезпечувати ефективний захист та відновлення порушеного права позивача.

60. Частиною першою статті 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

61. Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку (пункт 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц).

62. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

63. У свою чергу, суд зберігає об`єктивність і неупередженість. На суд також, серед іншого, покладено обов`язок встановити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; існування інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

64. Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

65. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.

66. За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

67. Положеннями статті 107 ЦПК України встановлено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

68. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

69. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

70. У матеріалах справи наявні суперечливі докази щодо накладення чи ненакладення земельних ділянок, переданих відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на землі лісового фонду.

71. Направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 359/6359/16-ц (провадження № 61-20616св19) вказав, що при оцінці висновків експертів, складених за результатами судових експертиз, суд апеляційної не врахував, що експертом у дослідницькій та резолютивній частинах додаткової судової земельно-технічної експертизи № 5482/18-41 від 09 липня 2018 року встановлено, що межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2, кадастровий номер 3220881301:01:019:0245, та ОСОБА_1, кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, частково накладаються на земельну ділянку площею 43,4923 га, відповідно до координат, наданих ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", а проведення призначеної судом апеляційної інстанції судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи стало неможливим внаслідок ненадання судовим експертам оригіналів або копій документації із землеустрою, за якими сформовано земельні ділянки 3220881301:01:019:0245, 3220881300:04:004:0844, а також не вирішення питання про забезпечення прибуття експертів на місцевість з метою обстеження об`єктів дослідження.

72. Вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (частина перша статті 417 ЦПК України).

73. При новому апеляційному перегляді, суд апеляційної інстанції зіслався на постанову суду касаційної інстанції та вказав, що місцевий суд дав неналежну оцінку листу Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових і геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 14 червня 2016 року із доданою до нього схемою розташування спірних ділянок і їх накладання, які є належними і допустимими доказами про накладання належних відповідачам земельних ділянок на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП "Бориспільське лісове господарство".

74. Водночас, апеляційний суд не встановив фактичні обставини у справі, зокрема, не з`ясував, чи належать земельні ділянки, передані у власність відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1, до земель лісового призначення, чи перебували вони у користуванні ДП "Бориспільське лісове господарство" до їх відчуження третім особам, та чи були вилучені у нього у встановленому законом порядку.

75. Однією із підстав відмови в задоволенні позову прокурора, суд апеляційної інстанції вказав, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881301:01:019:0245 та 3220881300:04:004:0844 на час апеляційного перегляду відсутні як об`єкти цивільних прав. Так, земельна ділянка з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245 поділена її власником ОСОБА_6 на дві ділянки: розміром 0,2243 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0905 та розміром 0,1957 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0906. А ділянка з кадастровим номером 3220881301:01:019:0844 поділена її власником ОСОБА_6 на дві ділянки: розміром 0,0813 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0903 та розміром 0,0687 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0904.

76. Відповідно до частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

77. Згідно зі статтею 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

78. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц та від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2723/17.

79. Апеляційний суд обмежився посилання на те, що спірні земельні ділянки перестали існувати у натурі внаслідок їхнього роз`єднання на чотири земельні ділянки з присвоєнням кожній окремого кадастрового номеру та не з`ясував, чи відбулося виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, чи залишилися попередніми як правові, так і фізичні характеристики роз`єднаних ділянок (зміна цільового призначення, розташування тощо).

80. Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд також виходив із того, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки на момент розгляду справи апеляційним судом власником спірного майна є ОСОБА_6, який участі у розгляді справи не брав.

81. Так, з обставин справи, встановлених апеляційним судом, слідує, що за договором купівлі-продажу від 11 жовтня 2018 року відповідач

ОСОБА_1 провів відчуження спірної ділянки ОСОБА_6,

а 04 листопада 2019 року відповідач ОСОБА_2 подарувала спірну ділянку ОСОБА_6 .

82. Відчуження земельної ділянки ОСОБА_1 мало місце після 6 днів після ухваленням судом першої інстанції рішення у даній справі -

05 жовтня 2018 року, а ОСОБА_2 подарувала спірну ділянку за 13 днів до прийняття апеляційним судом постанови 17 вересня 2019 року, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 03 червня 2020 року, з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

83. Водночас, відмовляючи в задоволенні позовних вимог до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, апеляційний суд не навів жодних мотивів. У постанові не вказано, як саме вирішення позовних вимог до Вишеньківської сільської ради, стосується останнього набувача спірних земельних ділянок - ОСОБА_6 .

84. Наведене вище вказує на неповне встановлення апеляційним судом фактичних обставин справи.

85. Усунути наведені вище недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

86. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

87. Верховний Суд зробив висновок, що постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263, частині четвертій статті 411 ЦПК України,не може вважатись законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.