розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Мироненко Ірини Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2020 року у складі судді Бєсєди Г. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2020 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що у зв`язку з припиненням діяльності громадської організації "Клуб ветеранів Афганістану "Моноліт" (далі - ГО "Клуб ветеранів Афганістану "Моноліт") та відсутності необхідних документів у архівних установах він позбавлений можливості отримати довідку, яка підтверджує його трудовий стажу у ГО "Клуб ветеранів Афганістану "Моноліт" з 23 березня до 04 червня 1992 року.

Зазначена довідка необхідна для здійснення перерахунку загального трудового стажу.

На підставі викладеного просив суд встановити факт існування трудових відносин між ним та ГО "Клуб ветеранів Афганістану "Моноліт" у період з 23 березня до 04 червня 1992 року, який входить до його загального трудового стажу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2020 року у відкритті провадження відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається спір про право, а тому відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України у відкритті провадження слід відмовити.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На ухвалу місцевого суду адвокат Мироненко І. О.в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2020 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий суд повно і всебічно з`ясував всі обставини справи, дав належну правову оцінку доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а постановлена ухвала відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2020 року адвокат Мироненко І. О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій; справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

Справа надійшла до Верховного Суду 21 серпня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме: частину сьому статті 19, пункту 3 частину першу статті 260, частину четверту статті 315 ЦПК України та пункт 2 частини першої статті 4 КАС України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що заявник звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про зарахування трудового стажу з 23 березня до 04 червня 1992 року на посаді інженера будівельника в ГО "Клуб ветеранів Афганістану "Моноліт".

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Із заяви вбачається, що встановлення факту трудового стажу з 23 березня до 04 червня 1992 року на посаді інженера будівельника в ГО "Клуб ветеранів Афганістану "Моноліт" необхідно заявнику для перерахунку пенсії за віком.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки вважав, що із змісту заяви вбачається спір про право.

Проте зазначені висновки є помилковими та свідчать про неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Так, згідно з частиною другою даної статті ЦПК України (1618-15) , у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту трудових відносин із ГО "Клуб ветеранів Афганістану "Моноліт" йому необхідно для підтвердження трудового стажу з метою здійснення перерахунку пенсії.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а лише рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

Заяви про встановлення факту трудового стажу не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.

Такі ж висновки щодо застосування норм права викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 401/2020/17-ц (провадження № 14-362цс18), від 04 вересня 2019 року у справі № 198/623/18 (провадження № 14-369цс19).

Отже, питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.

За таких обставин суди дійшли помилкового висновку про те, що із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається спір про право.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку щодо необхідності відмови у відкритті провадження у справі, про те помилково застосували до цих правовідносин частину четверту статті 315 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Частиною четвертою статті 412 ЦПК України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне змінити ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2020 року, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови, в іншій частині залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мироненко Ірини Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2020 року змінити, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови, в іншій частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий	І. М. Фаловська
Судді:	В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук