Позовні вимоги обґрунтовано тим, що працівники АТ "Харківобленерго" безпідставно склали акт про порушення правил користування електричною енергією від 16 травня 2016 року № 207375, який він відмовився підписувати, тому що в ньому були вказані неправдиві відомості про те, що він нібито розкрадає електричну енергію. При цьому вони відмовились внести до акта його зауваження та надати екземпляр акта. Працівники

АТ "Харківобленерго" намагались не допустити його участі у засіданні комісії, ні усно, ні письмово не повідомили його про час і місце засідання комісії із розгляду акта порушення правил користування електричною енергією

від 16 травня 2016 року № 217375. Вказаний акт було розглянуто комісією без його участі та ухвалено рішення, яке оформлено протоколом від 24 червня 2016 року № 61.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати поведінку представників АТ "Харківобленерго" недобросовісною, скасувати рішення комісії АТ "Харківобленерго" із розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 24 червня 2016 року № 61 за результатами розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією від 16 травня 2016 року № 207375 на споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення комісії АТ "Харківобленерго" із розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 24 червня 2016 року

№ 61 за результатами розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією від 16 травня 2016 року № 207375 на споживача ОСОБА_1, за адресою:

АДРЕСА_1 . У задоволенні вимог про визнання поведінки представників акціонерного товариства "Харківобленерго" недобросовісною відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що будь-яких даних щодо отримання споживачем повідомлення про дату призначення засідання комісії відповідачем не надано та матеріали справи не містять, тоді як позивач заперечує факт обізнаності про дату перенесення засідання комісії, що беззаперечно свідчить про неналежне повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Зважаючи на розбіжності в даті проведення засідання, що містяться в акті про порушення та протоколі засідання, позивачем не надано відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 як споживача про перенесення засідання комісії, що свідчать про порушення абзацу 5 пункту 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі - Правил) в частині дотримання процедури розгляду комісією акта про порушення. Отже, суд вважав, що була порушена процедура розгляду акта про порушення споживачем ОСОБА_1 . Правил.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2019 року в частині позовних вимог про скасування рішення комісії АТ "Харківобленерго" із розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 24 червня 2016 року № 61 за результатами розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією від 16 травня 2016 року № 207375 на споживача ОСОБА_1 скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося та судом апеляційної інстанції не переглядалося.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом пред`явлення позову про скасування рішення комісії АТ "Харківобленерго" із розгляду актів порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 24 червня 2016 року № 61, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, ці вимоги не підлягають судовому розгляду. Закриваючи провадження в цій частині, суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого

2019 року у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні поведінки представників

АТ "Харківобленерго" недобросовісною та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 06 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року. Витребувано із Київського районного суду м. Харкова цивільну справу

№ 640/21961/18. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року відмовлено.

У квітні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2021 року справу за позовом

ОСОБА_1 до АТ "Харківобленерго" про захист прав споживача та скасування рішення комісії призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, при цьому відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах статей 4, 19, 21, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", частини другої статті 12, пункту 3 частини другої статті 16 ЦК України; суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 234/3341/15 щодо добросовісності поведінки відповідача.

Рішення, яке прийняла комісія, це не документ, а дія, яка вчинена шляхом порушення законодавства і призвела до неправильних висновків щодо об`єму спожитої електричної енергії та її вартості. Отже протиправні дії членів комісії, які призвели до порушення законодавства та завдали шкоди правам та інтересам споживача, можуть бути оскаржені в суді.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Харківобленерго" на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому воно просило зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Фактичним підтвердженням правовідносин між споживачем електричної енергії та енергопостачальником є зареєстрований на ОСОБА_1 особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

16 травня 2016 року представниками АТ "Харківобленерго" за зазначеною адресою було здійснено перевірку та виявлено факт безобліковного користування електричною енергією, що є порушенням пункту 48 Правил користування електричною енергією для населення, на підставі чого складено акт про порушення № 207375 (а. с. 75-78).

Зазначений акт про порушення було складено в присутності

ОСОБА_1, який від його підпису відмовився, та трьома представниками постачальника електричної енергії. Зазначений акт містить дані щодо дати та адреси проведення комісією постачальника електричної енергії з розгляду складеного акта про порушення засідання, а саме

06 червня 2016 року за адресою: АДРЕСА_2

24 червня 2016 року енергопостачальником було проведено засідання комісії з розгляду актів порушення Правил користування електричною енергією для населення, у складі чотирьох уповноважених представників енергопостачальника, без присутності споживача (а. с. 79-80).

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів порушення Правил користування електричною енергією від 24 червня 2016 року № 61 комісією розглянутий акт № 207375 та визначено обсяг недонарахованої електричної енергії та розмір збитків, понесених АТ "Харківобленерго".

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 53 Правил акт про порушення яких став підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення, оформленого протоколом, рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил. У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення). Якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

З огляду на зазначене, спірним може бути питання незгоди споживача із рішенням енергопостачальника, оформленого протоколом, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на підставі зафіксованого в акті порушення Правил, що спонукало ОСОБА_1 звернутись із цим позовом до суду з вимогою скасувати рішення комісії, оформлене протоколом із розгляду акта про порушення Правил. При цьому обраний позивачем спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, не суперечить встановленому законодавством порядку вирішення спірних питань, що можуть виникнути між побутовим споживачем і енергопостачальником, перелік яких не є вичерпним.

Таким чином, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення Правил, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 81 указаної постанови зазначила, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електричної енергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Вказуючи на відсутність підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду у справі

№ 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), Велика Палата Верховного Суду при ухваленні постанови у справі № 910/17955/17 (провадження

№ 12-137гс19) вказала, що у справі № 522/12901/17-ц питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду.

У справі № 522/12901/17-ц позивач просив суд скасувати протокол засідання комісії щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією та визнати дії комісії ПАТ "ЕК Одесаобленерго" щодо розгляду зазначеного акта неправомірними.

У цій справі ОСОБА_1 просив скасувати рішення комісії

АТ "Харківобленерго" із розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 24 червня 2016 року

№ 61 за результатами розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією для начелення від 16 травня 2016 року № 207375 на споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

У першому випадку предметом позову був протокол щодо розгляду акта, а у другому - рішення, оформлене протоколом.

Враховуючи наведене, вважаючи, що цей спір не підлягає судовому розглядові, апеляційний суд не звернув уваги на різний предмет позовних вимог у цих справах та відсутність підстав для застосування у цій справі висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 06 лютого 2019 року в справі № 522/12901/17-ц.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 лютого

2020 року у справі № 263/15158/18 (провадження № 61-14131св19).

Отже, висновок про те, що вимоги позивача не підлягають судовому розгляду, а провадження у справі підлягає закриттю є таким, що зроблений без встановлення дійсних обставин справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із частинами четвертою, шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.