розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2019 року в складі судді Репушевської О. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Галущенка О. І., Лисенка П. П.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кривоозерського професійного аграрного ліцею про скасування наказу, стягнення недоотриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що згідно з наказом від 05 серпня 1996 року № 36 ОСОБА_1 прийнята на роботу до Кривоозерського професійного аграрного ліцею на посаду викладача спецдисциплін, на якій працює до цього часу.

У період роботи вона отримувала заробітну плату із надбавкою за престижність педагогічної праці на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 (373-2011-п) "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від підпорядкування". Указана надбавка була встановлена у фіксованому розмірі 20 % від посадового окладу.

Наказом директора Кривоозерського професійного аграрного ліцею від 18 вересня 2018 року № 146-к "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам за престижність праці у 2018 - 2019 навчальному році" працівникам ліцею, які фінансуються з обласного бюджету, у тому числі позивачу, з 01 вересня 2018 року встановлено надбавку за престижність праці в розмірі 5 % від посадового окладу.

Зазначений наказ позивач вважає незаконним, оскільки всупереч положенням чинного законодавства та умов колективного договору адміністрацією навчального закладу не проводилось жодних переговорів, консультацій чи обговорень з приводу зменшення нарахування та виплати надбавки за престижність праці з профспілковою організацією ліцею.

Також адміністрація навчального закладу не повідомляла позивача у встановленому законом порядку в передбачений законом строк про зміни щодо зменшення розміру вказаної надбавки.

До того ж позивач вважає, що відповідно до пункту 6.3.20 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та Центральним комітетом Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 - 2020 роки надбавка в розмірі 20 % мала виплачуватись до 01 вересня 2018 року, а з 01 вересня 2018 року - в розмірі від 20 % до 30 % включно.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила скасувати наказ від 18 вересня 2018 року № 146-к "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам за престижність праці у 2018 - 2019 навчальному році", виданий директором Кривоозерського професійного аграрного ліцею Бачинською О. М. та стягнути з відповідача на її користь невиплачену за період з вересня 2018 року до грудня 2018 року (включно) надбавку за престижність педагогічної праці в розмірі 20 %, що складає 3 732,76 грн.

Крім того посилаючись на те, що у зв`язку із невиплатою в повному розмірі заробітної плати, яка необхідна для утримання її родини, вона зазнала душевних страждань, які також полягають у напружених стосунках з адміністрацією ліцею, необхідністю відволікатись від своїх особистих повсякденних та звичайних справ та нервувати, у зв`язку із захистом своїх прав у судовому порядку, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь 2 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2019 року у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що встановлення надбавки за престижність праці педагогічним працівникам у розмірі 5 % з 01 вересня 2018 року, відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 (373-2011-п) зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 23 (23-2018-п) "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 (373-2011-п) , оскільки директор навчального закладу діяв у межах своїх повноважень та з дотриманням вимог законодавства України щодо видатків бюджетних асигнувань.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року, ухвалити нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Справа є малозначною, з огляду на пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, проте наведені у касаційній скарзі доводи дають підстави вважати, що розгляд справи у касаційному порядку має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заяви та клопотання

Касаційна скарга мотивована тим, що суди під час розгляду справи не врахували, що рішення про зміну істотних умов оплати праці та зменшення надбавки "за престижність педагогічної праці" ухвалено всупереч Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , КЗпП України (322-08) , Колективного договору на 2018-2023 роки та Галузевої угоди на 2016-2020 роки, а також без погодження з профспілковим органом, доказів такого погодження матеріали справи не містять; позивача не попереджено про зміну істотних умов оплати праці за 2 календарні місяці, як цього вимагає чинне законодавство; суди не надали оцінку листу Департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації від 20 грудня 2018 року вих. № П-89-22ПІ, П-90-22ПІ (а. с. 106-107); такий доказ, як витяг із розподілу зведених показників спеціального фонду на 2018 рік по кошторису (а. с. 158), що зазначений у тексті рішення суду першої інстанції, не досліджувався під час розгляду справи; суди безпідставно відмовили у відшкодуванні позивачу моральної шкоди.

У касаційній скарзі заявник також просила судовий розгляд справи проводити з викликом сторін.

Згідно з частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи викладене відсутні підстави для розгляду справи у судовому засіданні за участю учасників справи, у зв`язку з чим клопотання ОСОБА_1 щодо розгляду справи за її участю задоволенню не підлягає.

Відзив на касаційну скаргу на адресу суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Із 09 серпня 1996 року ОСОБА_1 працює в Кривоозерському професійному аграрному ліцеї викладачем спецдисциплін (том 1 а. с. 11).

Згідно з штатним розписом Кривоозерського професійного аграрного ліцею станом на 31 травня 2018 року Департаментом освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації затверджено місячний фонд заробітної плати педагогічним працівникам у розмірі 432 187,39 грн із встановленням надбавки за престижність праці в розмірі 20% від посадового окладу (том 1 а. с. 36 - 37).

Директором Кривоозерського професійного аграрного ліцею 20 червня 2018 року видано наказ № 124-о "Про повідомлення педагогічних працівників ліцею про зміну діючих умов праці", яким, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № № 88 (88-2014-п) , 89 повідомлено педагогічних працівників ліцею про зміну діючих умов оплати праці з 01 вересня 2018 року, а саме: надбавки за престижність в бік зменшення. Розмір надбавки встановлювати у межах фонду оплати праці (том 1 а. с. 15).

Відповідно до акту від 20 червня 2018 року ОСОБА_1 при ознайомлені із наказом № 124-о відмовилась від підпису під ним (том 1 а. с. 68).

Згідно з штатним розписом Кривоозерського професійного аграрного ліцею станом на 01 жовтня 2018 року Департаментом освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації затверджено місячний фонд заробітної плати педагогічним працівникам у розмірі 358 096,27 грн із встановленням надбавки за престижність праці в розмірі 5 % від посадового окладу (том 1 а. с. 64).

Наказом Кривоозерського професійного аграрного ліцею від 18 вересня 2018 року № 146-к "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам за престижність праці у 2018 - 2019 навчальному році" встановлено надбавку за престижність праці педагогічним працівникам, які фінансуються з обласного бюджету з 01 вересня 2018 року в розмірі 5 % від посадового окладу (том 1 а. с. 12 - 14).

Відповідно до актів від 05 грудня 2018 року № МК 2372/433/АВ, від 15 січня 2019 року № МК 118/435/АВ, складених інспекторами праці Управління Держпраці у Миколаївській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за результатами проведених, за ініціативою працівників, інспекційних відвідувань з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у Кривоозерського професійному аграрному ліцеї, встановлено, що в ході інспекційних відвідувань інспекторами праці вивчено на відповідність вимогам законодавства про працю накази директора ліцею від 20 червня 2018 року № 124-о та від 18 вересня 2018 року № 146-к щодо зміни умов праці педагогічних працівників ліцею в бік погіршення, яка полягала у зменшенні надбавки за престижність праці з 20 % до 5 % від їх посадового окладу (розділи ІІ актів). Згідно з даними розділів ІІІ актів № МК 2372/433/АВ від 05 грудня 2018 року, № МК 118/435/АВ від 15 січня 2019 року порушень законодавства про працю щодо підстав та порядку зміни умов праці педагогічних працівників ліцею за результатами інспекційних відвідувань не виявлено (том 1 а. с. 69 - 85, 86 - 102).

Актом № 15-14-11/2 ревізії фінансово-господарської діяльності Кривоозерського професійного аграрного ліцею за період з 01 січня 2016 року до 31 жовтня 2018 року, складеним 18 лютого 2019 року, Управління південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області встановлено, що зменшення розміру надбавки за престижність праці проведено з дотриманням чинного законодавства (том 1 а. с. 151 - 153).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.

Отже, право громадян на працю забезпечується державою. Закон України "Про оплату праці" (108/95-ВР) визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно частин першої, другої статті 8, статті 13 Закону України "Про оплату праці", держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Статтею 57 Закону України "Про освіту" передбачені гарантії держави педагогічним, науково - педагогічним і іншим категоріям установ освіти, зокрема: виплата надбавок до заробітної плати.

Статтею 98 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Аналогічні положення містяться в статті 13 Закону України "Про оплату праці".

Тобто оплата праці позивача, як особи, заробітна плата якої фінансується з бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України.

При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат, необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 (373-2011-п) "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування" із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 23 (23-2018-п) "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 (373-2011-п) ", в редакції, яка діяла на час винесення оспорюваного наказу, з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників встановлено надбавку в граничному розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 відсотків, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування.

Визначено, що розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці. Надбавка встановлюється на весь обсяг навчального навантаження, що виконується працівником.

Питання щодо повноважень керівника установи стосовно встановлення розміру надбавки за престижність праці педагогічним працівникам на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 (373-2011-п) "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування", із відповідними змінами, було предметом розгляду Верховного Суду у справі № 579/2050/16-ц (провадження № 61-25242св18).

Під час розгляду зазначеної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що встановлюючи надбавку за престижність праці у граничному розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 (373-2011-п) , керівник установи діяла у межах свої повноважень та з дотриманням вимог законодавства України щодо видатків бюджетних асигнувань.

Згідно з пунктом 6.1.16 колективного договору укладеного між адміністрацією Кривоозерського професійного аграрного ліцею і профспілковим комітетом на 2018 - 2023 роки, адміністрація ліцею зобов`язується забезпечити встановлення надбавок педагогічним працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 (373-2011-п) "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування" у максимальному розмірі, який можна встановити виходячи з наявного фонду оплати праці.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суди відмовляючи у позові, дійшли обґрунтованого висновку про те, що встановлення надбавки за престижність праці педагогічним працівникам у розмірі 5 % з 01 вересня 2018 року, відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 (373-2011-п) із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 23 (23-2018-п) , оскільки директор навчального закладу діяв у межах своїх повноважень, з дотриманням вимог законодавства України щодо видатків бюджетних асигнувань, порушення вимог чинного законодавства щодо оплати праці відсутні.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (далі - Закон) профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян.

Частиною 7 статті 20 Закону передбачено, що профспілки, їх об`єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об`єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об`єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін.

У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду. Аналогічна норма закріплена у статті 19 КЗпП України.

У матеріалах справи відсутні докази чи будь - які пояснення ОСОБА_1, як позивача, так і як голови первинної профспілкової організації працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею, щодо дотримання порядку оскарження неправомірних дій посадових осіб Кривоозерського професійного аграрного ліцею щодо недотримання умов колективного договорув частині оплати праці, спрямовані на захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок, відповідно до частини сьомої статті 20 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та статті 19 КЗпП України.

За таких обставин, колегія суддів не може взяти до уваги викладені у касаційній скарзі посилання ОСОБА_1 про те, що зміна істотних умов оплати праці та зменшення надбавки "за престижність педагогічної праці" здійснено всупереч Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , КЗпП України (322-08) , Колективного договору на 2018-2023 роки та Галузевої угоди на 2016-2020 роки.

Доводи касаційної скарги про те, що заявник не була належним чином повідомлена у передбачені законодавством строки про зміну істотних умов праці, не відповідають встановленим судами фактичним обставинам справи, зокрема, що 20 червня 2018 року директором Кривоозерського професійного аграрного ліцею видано наказ № 124-о "Про повідомлення педагогічних працівників ліцею про зміну діючих умов праці", яким, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 88 та № 89 від 25 березня 2014 року, повідомлено педагогічних працівників ліцею про зміну діючих умов оплати праці з 01 вересня 2018 року, а саме: надбавки за престижність в бік зменшення - на зборах трудового колективу 20 червня 2018 року. Відповідно до акта від 20 червня 2018 року ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення з вказаним наказом.

Частиною другою статті 412 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Колегія суддів приймає до уваги, що суди не надали оцінку листу Департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації від 20 грудня 2018 року вих. № П-89-22ПІ, П-90-22ПІ (а. с. 106-107), а також доводи касаційної скарги щодо зазначення у тексті рішення суду першої інстанції витягу із розподілу зведених показників спеціального фонду на 2018 рік по кошторису (а. с. 158), що не був досліджений судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, про те, зазначає, що такі процесуальні порушення не призвели до ухвалення незаконного рішення.

Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки по своїй суті зводяться до необхідності переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав до застосування, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.