розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року в складі судді Городецького Д. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2020 року в складі колегії суддів:

Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні

з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Позов мотивований тим, що з липня 2014 року він з ОСОБА_2 почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася дитина - ОСОБА_3 . Як до народження дитини, так

і після, вони проживали в його квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Влітку 2017 року він був змушений звернутися до суду з позовом про встановлення батьківства у зв`язку з тим, що 21 травня

2017 року ОСОБА_2 зібрала свої речі, забрала дитину та пішла з дому. 25 квітня 2018 року Бабушкінський районний у місті Дніпропетровську відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області склав відповідний актовий запис № 1349 про внесення відомостей позивача, як батька дитини. Проте, наразі відповідач

у добровільному порядку не дає можливості спілкуватися з сином та приймати участь в його вихованні. Зазначає, що він має належне житло, в якому є всі умови для спілкування та ночівлі дитини, для її навчання та розвитку, він отримує достатні доходи та має можливість забезпечити сина всім необхідним, не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання. Також він жодним чином не заперечує проти проживання сина разом із матір`ю.

Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням уточнених вимог просив суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути йому перешкоди в участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визначити йому, ОСОБА_1, способи участі у вихованні дитини -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та спілкуванні з ним, а саме:

1. До досягнення дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, 4-х років: батько дитини ОСОБА_1 може бачитись з дитиною щосуботи з 09.00 год. до 13.00 год., щонеділі з 15.00 год. до 19.00 год., щосереди або щочетверга (в залежності від власної зайнятості та можливостей дитини)

з 15.00 год.-19.00 год.; в разі якщо через хворобу дитини побачення дитини

з батьком не відбулось, батько дитини може побачитись з дитиною в будь-який інший зручний для обох батьків та дитини день з 15.00 год. до 19.00 год.; всі побачення дитини з батьком до досягнення дитиною 4-х років відбуваються без присутності матері дитини - ОСОБА_2, в межах населеного пункту, в якому проживають мати з дитиною.

2. З 4-х років і до досягнення дитиною - ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2, 5-ти років: батько дитини ОСОБА_1 може бачитись з дитиною щосуботи з 09.00 год. до 13.00 год. та з 15.00 год. до 19.00 год., щонеділі з 09.00 год. до 13.00 год.; всі побачення дитини з батьком з настання дитиною 4-х років і до досягнення дитиною 5-ти років відбуваються без присутності матері дитини - ОСОБА_2, в межах населеного пункту, в якому проживають мати з дитиною; з дозволу матері дитини - ОСОБА_2, батько дитини ОСОБА_1, в оговорені вище дні та час побачень, може забирати дитину до м. Дніпро, при цьому ОСОБА_1 зобов`язується вчасно повертати дитину матері.

3. З 5-ти років і до досягнення дитиною - ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2, 6-ти років: батько дитини ОСОБА_1 може бачитись з дитиною що п`ятниці з 15.00 год. до 19.00 год. та щонеділі з 09.00 год. до 20.00 год., щосереди або щочетверга, в залежності від власної зайнятості та можливостей дитини, з 15.00 год. до 20.00 год.; всі побачення дитини з батьком

з настання дитиною 5-ти років відбуваються без присутності матері дитини - ОСОБА_2 ; за власним бажанням, без дозволу або згоди матері дитини -

ОСОБА_2, батько дитини ОСОБА_1, має право забирати дитину до

м. Дніпро, при цьому зобов`язується вчасно повертати дитину матері; батько дитини

ОСОБА_1 може влітку 2 рази по 15 днів за власним бажанням, без присутності матері дитини, брати дитину на відпочинок за межі місця проживання обох батьків, при цьому батько дитини зобов`язується вчасно повертати дитину матері.

4. Незалежно від віку дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, день народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_1 відзначається з батьками по черзі, починаючи з матері - ОСОБА_2 ; батько - ОСОБА_1 у такому випадку, відзначає день народження дитини у найближчу суботу з 09.00 год. до 20.00 год.; при цьому, до досягнення дитиною 5-ти років в межах населеного пункту, де мешкають дитина з матір`ю, а після досягнення дитиною 5-ти років - на вибір батька дитини або в межах населеного пункту, де мешкають дитина

з матір`ю, або в межах населеного пункту, де мешкає батько дитини.

В останньому випадку батько зобов`язується вчасно повертати дитину матері; день народження батька дитини - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4, у разі якщо це не припадає на вихідний день - з 09.00 год. до 20.00 год. без присутності матері дитини - ОСОБА_2, у разі якщо припадає на робочий день - з 17.00 год. до 20.00 год. без присутності матері дитини; при цьому, до досягнення дитиною 5-ти років в межах населеного пункту, де мешкають дитина з матір`ю, а після досягнення дитиною 5-ти років - на вибір батька дитини або в межах населеного пункту, де мешкають дитина з матір`ю, або в межах населеного пункту, де мешкає батько дитини. В останньому випадку батько зобов`язується вчасно повертати дитину матері; дитина проводить з кожним із батьків по черзі всі державні та православні свята, які визначені вихідними днями. При цьому до досягнення дитиною 5-ти років - всі побачення батька з дитиною відбуваються з 09.00 год. до

20.00 год. в межах населеного пункту, де мешкають дитина з матір`ю, а після досягнення дитиною 5-ти років - з 09.00 год. до 20.00 год. на вибір батька дитини або в межах населеного пункту, де мешкають дитина з матір`ю, або

в межах населеного пункту, де мешкає батько дитини. В останньому випадку батько зобов`язується вчасно повертати дитину матері.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 в участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначено ОСОБА_1 способи участі у вихованні дитини - ОСОБА_4, та спілкуванні з ним, встановивши часи зустрічі батька ОСОБА_1

з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- кожна субота - з 15.00 до 17.00 год. на дитячому майданчику за адресою: АДРЕСА_2

у присутності матері ОСОБА_2 ;

- щосереди або щочетверга (за вибором батька) з 15.00 год. до 19.00 год. на дитячому майданчику за адресою: АДРЕСА_2 у присутності матері ОСОБА_2 ;

- при виконанні цього графіку батькам брати до уваги стан здоров`я та зайнятість дитини.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховував позицію сторін, органу опіки та піклування, емоційний стан дитини, поведінку батька та прийшов до висновку, що зустрічі батька з дитиною повинні проходити у присутності матері ОСОБА_2 у спосіб, викладений у висновку пропозиції органу опіки та піклування.

Разом з тим, суд першої інстанції також виходив з того, що зустрічі батька

з сином тільки один раз на тиждень є недостатніми, судом не встановлено будь-яких перешкод у спілкуванні батька з сином у будні, в зв`язку з чим, вирішив встановити побачення також і щосереди або щочетверга з 15.00 год. до 19.00 год.

Аргументи учасників справи

У червні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди зробили висновки, які не відповідають обставинам справи. Посилаючись на статтю 141 СК України зазначив, що має такі самі права спілкуватися з дитиною, виховувати її, як і його мати, а у оскаржених рішеннях ні про які рівні права батька та матері мова не йде.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від

11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18, від 28 січня 2019 року у справі

№ 619/3051/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/667/17).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті

1 частини другої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18 вказано, що "відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо,

у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Суд першої інстанції, встановивши, що між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька

з дітьми, які проживають з матір`ю, дійшов правильного висновку про доцільність спілкування батька з дітьми без присутності матері".

У постанові Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 619/3051/17 зазначено: "суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку вказаним доводам та обґрунтовано дійшов висновку про встановлення порядку спілкування батька з дитиною без участі матері, оскільки установлено, що позивач, який є батьком дитини, піклується про сина та любить його, активно

і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, позитивно характеризується, є матеріально-забезпеченою людиною, має постійне місце роботи та має належні житлові умови. Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною у присутності інших осіб, судом апеляційної інстанції не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять. Крім того, судом установлено, що ОСОБА_5 чинить перешкоди ОСОБА_4 у спілкуванні з їхньою спільною дитиною, тому ухвалюючи рішення виходив з того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, а тому визначив спосіб участі батька

у вихованні малолітнього сина, що не суперечить інтересам дитини".

У постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 686/667/17 вказано, що: "поза увагою судів залишилась стаття 141 СК України, якою встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частина третя статті 157 СК України). Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Згідно з висновком органу опіки та піклування від 14 червня 2018 року, останнім рекомендовано ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4 відвідувати психолога з метою налагодження контакту між ними. І лише після надання висновку психолога щодо надання згоди дитини на зустрічі з батьком встановити способи участі ОСОБА_1 у вихованні дитини. Відповідно до висновку органу опіки та піклування від 21 листопада 2018 року № 01-34/2377/18 визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце та час їх спілкування неможливо. Разом з тим, із зазначеного висновку не є зрозумілим, яким чином відсутність зустрічей із батьком та участь у вихованні і спілкуванні з дочкою сприятиме захисту інтересів дитини. Крім того, частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він

є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство

і батьківство охороняються державою. Проте суди попередніх інстанцій, відмовляючи позивачу у задоволенні позову, не врахували принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, а також інтереси останньої. Недосягнення згоди між батьками щодо порядку та способу участі батька у вихованні дитини не можуть бути підставою для відмови йому у спілкуванні з дитиною".

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що з 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, проживали в квартирі позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини - ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серія

НОМЕР_1 від 11 квітня 2018 року, актовий запис № 1349.

Між сторонами виник спір про усунення батьку дитини перешкод та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 21 жовтня

2019 року № 1607/0/2-19 органом опіки та піклування встановлено, що батьки ОСОБА_4 проживали разом у цивільному шлюбі з липня 2014 року по травень 2017 року в м. Дніпрі. Після розірвання цивільних стосунків ОСОБА_2 разом з малолітньою дитиною переїхала до м. Новомосковська, де і проживає разом із сином за адресою: АДРЕСА_3 .

Після народження ОСОБА_4 позивач забрав дитину з пологового будинку, але в свідоцтві про її народження не зареєстрував себе як батько. Такий запис був внесений до свідоцтва про народження в квітні 2018 року .

Відповідно до інформації Новомосковськом МЦСССДМ від 28 січня 2019 року була проведена оцінка потреб сім`ї ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_4 . Установлено, що ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х років. ОСОБА_4 знаходиться на обліку щодо влаштування

у заклад дошкільної освіти. Для дитини створені належні умови для життя, навчання, розвитку. У неї є окреме спальне місце, шафа для збереження речей.

У наявності сезонний та відповідно до віку одяг, взуття, розвиваючі іграшки, книжки. В квартирі чисто прибрано. Дитина забезпечена усім необхідним для життя та повноцінного розвитку, має охайний вигляд. Мати виконує батьківські обов`язки належним чином, проявляючи любов та турботу до сина. Мікроклімат в родині позитивний. Ознак складних життєвих обставин не встановлено.

29 січня 2019 року з метою дослідження емоційного стану ОСОБА_4, мікроклімату в родині та рівня розвитку малюка був залучений психолог НМЦСССДМ. У результаті психологічного спостереження зроблено наступні висновки: між матір`ю та дитиною існує тісна прив`язаність; розвиток дитини відповідає її віку; навички самостійності сформовані вчасно; ОСОБА_2 обізнана щодо методів виховання дитини; розуміє важливість присутності батька у житті сина, але виражає побоювання за можливий негативний вплив на емоційний стан малюка в результаті незадовільного ставлення ОСОБА_1 особисто до неї, матері дитини.

Відповідно до довідки КЗ "Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги" ДОР від 20 червня 2018 року була проведена соціально-психологічна робота з обома батьками. За її результатами виявлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує міжособистісний конфлікт у зв`язку із невизначеним питанням щодо проживання сумісної дитини з одним з батьків. ОСОБА_1 має високий рівень тривожності, фрустрації, ригідності та агресивності. При вирішенні конфліктних ситуацій він намагається відстоювати свою власну точку зору, встановлюючи свої жорсткі вимоги та правила. Стиль батьківської поведінки у ОСОБА_1 - авторитарний, має високий рівень контролю.

ОСОБА_2 має середній рівень тривожності, фрустрації та ригідності. Між нею та сином існує оптимальний емоційний контакт. Стиль поведінки - ліберальний, середній рівень контролю, що дозволяє забезпечити теплі емоційні стосунки

з дитиною. Міжособистісний конфлікт між батьками ОСОБА_4 залишається невирішеним.

Встановлено, що ОСОБА_2 не працює, має можливість багато часу приділяти вихованню сина. Вона отримує аліменти від ОСОБА_1 на утримання дитини з червня 2018 року в розмірі 3 000,00 грн. За апеляційною скаргою

ОСОБА_1 апеляційним судом м. Дніпропетровська постановлено зменшити виплату аліментів до 1 500,00 грн. Заборгованість по аліментах станом на 31 травня 2019 року складає 8 125,00 грн.

ОСОБА_1 працює неофіційно, має у власності квартиру за адресою:

З 02 вересня 2019 року дитина зарахована до навчання у ЗДО "Веселка"

м. Новомосковська. Після періоду адаптації сина у дитячому закладі ОСОБА_2 має намір працювати.

10 вересня 2019 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини заслухані батьки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яким рекомендовано при сумісних зустрічах з дитиною ставитися один до одного з повагою, уникати конфліктів.

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 21 жовтня

2019 року № 1607/0/2-19 орган опіки та піклування вважає за доцільним встановити такий порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: кожна субота - з 15.00 до 17.00 год.; зустрічі повинні проходити на дитячому майданчику за адресою: АДРЕСА_2

у присутності матері ОСОБА_2 ; при виконанні даного графіку рекомендувати батькам брати до уваги стан здоров`я та зайнятість дитини.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України (254к/96-ВР) , Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону

і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції).

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE,

№ 10383/09, 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою

є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з частиною шостою статті 19 СК України суд може не погодитися

з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечать інтересам дитини.

У частинах другій, третій статті 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися

з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до частин другої статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що той з батьків, який проживає окремо від дітей має право на особисте спілкування з ними,

а інший не має права перешкоджати йому спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дітей. При визначенні способів участі одного з батьків у вихованні дитини пріоритетним є врахування найкращих інтересів дитини.

Отже, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи

в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів зробив обґрунтований висновок про часткове задоволення позовних вимог

ОСОБА_1, при цьому врахував поведінку батька, вік та емоційний стан дитини, при оцінці висновку органу опіки та піклування в сукупності з іншими доказамичастково з ним не погодився з урахуванням вимог частини шостої статті 19 СК України та виходячи з найкращих інтересів дитини.