відповідачі: Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області, сільський голова Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області Александрова Алла Миколаївна, ОСОБА_3,

третя особа- приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Висєканцева Тетяна Сергіївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 квітня 2019 року у складі судді Дашутіна І. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Ткачук С. С., Орлова І. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, сільського голови Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області Александрової А. М., ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Висєканцева Т. С., про визнання нікчемним заповіту.

Позовна заява мотивована тим, що 18 жовтня 2017 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений сільським головою Верхньосироватської сільської ради Александровою А. М., яка на момент посвідчення правочину не мала необхідних повноважень. Після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили визнати вказаний заповіт нікчемним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 23 квітня 2019 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.

Визнано нікчемним заповіт, складений ОСОБА_4 18 жовтня 2017 року, посвідчений сільським головою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області Александровою А. М.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Александрова А. М., яка посвідчила заповіт 18 жовтня 2017 року, не мала повноважень посадової особи органу місцевого самоврядування у період з 21 вересня 2017 року по 17 листопада 2017 року, та відповідно і повноважень на вчинення нотаріальних дій.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року апеляційну скаргу Верхньосироватської сільської ради Сумського району залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 квітня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції за відсутності необхідних для посвідчення одностороннього правочину повноважень у Александрової А. М., дійшов правильного висновку про визнання заповіту ОСОБА_4 від 18 жовтня 2017 року нікчемним з підстав порушення вимог частини третьої статті 1247 ЦК України щодо посвідчення заповіту уповноваженою особою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

У січні 2021 року,згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що на дату складання ОСОБА_4 заповіту Александрова А. М. мала повноваження Верхньосироватського сільського голови Сумського району Сумської області. Форма заповіту та порядок його посвідчення відповідає вимогам затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 (z1298-11) "Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами місцевого самоврядування", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 14 листопада 2011 року за № 1298/20036 (z1298-11) . Суд першої інстанції не допитав усіх свідків, які могли підтвердити, що спірний правочин відповідає внутрішній волі спадкодавця.

Доводи сторін, які подали відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області та від ОСОБА_1, ОСОБА_6, в яких вони просили залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі № 818/386/17 адміністративний позов Александрової А. М. до Верхньосироватської сільської виборчої комісії Сумського району Сумської області, Політичної партії "Соціал-Демократична партія", Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Верхньосироватської сільської виборчої комісії Сумського району Сумської області від 28 грудня 2016 року, яким було вирішено звернутися до політичної партії "Соціал-Демократична партія" про надання згоди на відкликання за народною ініціативою Александрової А. М. з посади Верхньосироватського сільського голови Сумського району Сумської області, а також рішення Верхньосироватської сільської виборчої комісії Сумського району Сумської області від 03 березня 2017 року про дострокове припинення повноважень Верхньосироватського сільського голови Александрової А. М.

Визнано протиправним та скасовано рішення політичної ради політичної партії "Соціал-Демократична партія" від 28 лютого 2017 року № 7 щодо підтримки народної ініціативи з відкликання за народною ініціативою Александрової А. М. з посади Верхньосироватського сільського голови Сумського району Сумської області.

Поновлено Александрову А. М. на посаді Верхньосироватського сільського голови Сумського району Сумської області.

Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення Александрової А. М. на посаді Верхньосироватського сільського голови Сумського району Сумської області.

Рішенням Виконавчого комітету Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 16 червня 2017 року № 43 відповідальними за вчинення нотаріальних дій призначено секретаря сільської ради ОСОБА_7, а на час тимчасової відсутності секретаря сільської ради обов`язки щодо вчинення нотаріальних дій покладено на сільського голову Александрову А. М .

Розпорядженням сільського голови Верхньосироватської сільської ради від 03 липня 2017 року секретаря сільської ради ОСОБА_7 звільнено з посади з 04 липня 2017 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі № 818/386/17 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У період з 03 жовтня 2017 року по 18 жовтня 2017 року ОСОБА_4, який мешкав у селі Верхня Сироватка Сумського району, знаходився на стаціонарному лікуванні в Сумській центральній клінічній районній лікарні.

18 жовтня 2017 року ОСОБА_4 склав заповіт, який посвідчила Александрова А. М., як уповноважена особа органу місцевого самоврядування на вчинення нотаріальних дій.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_4 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Водночас такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

При цьому за статтею 3 ЦПК України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Велика Палата Верховного Суду вказала у своїй постанові від 04 червня 2019 року, справа № 12-304гс18, що недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

Тобто, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України).

З огляду на викладене визнання нікчемного правочину не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Позивачі стверджували, що нікчемним є заповіт, складений ОСОБА_8 та посвідчений сільським головою Верхньосироватської сільської ради Александровою А. М., яка на момент посвідчення правочину не мала необхідних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Наслідком такої нікчемності є перехід права та обов`язків від спадкодавця до спадкоємців першої черги за законом, які відповідно до вимог статей 1268- 1270 ЦК України прийняли спадщину.

Тому належним способом захисту інтересів позивачів є визнання права на спадщину за умови, що вони як спадкоємці першої черги за законом у визначений статтею 1270 ЦК України строк подали заяву про прийняття спадщини. В іншому випадку, за позовом спадкоємця, який пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, а у разі спору, що виник між спадкоємцями з приводу права власності на спадкове майно, позивач має право звернутися з позовом у порядку пункту першого частини першої статті 16 ЦК України.

Водночас позивачі відповідну позовну вимогу не пред`являли.

Отже, позовна вимога ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання заповіту нікчемним не підлягає задоволенню, оскільки позивачі просили застосувати неналежний спосіб захисту.

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, з наведених вище підстав рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, сільського голови Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області Александрової Алли Миколаївни, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Висєканцева Тетяна Сергіївна, про визнання нікчемним заповіту відмовити.