розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон-перукарня "Золушка" на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2018 року у складі судді Ярмоли О. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон-перукарня "Золушка" (далі - ТОВ "Салон-перукарня "Золушка") про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за втрату частини доходу.

Позовна заява мотивована тим, що до 31 березня 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 працювали у ТОВ "Салон-перукарня "Золушка". 31 березня 2017 року на підставі поданих заяв вони були звільнені з роботи на підставі статті 38 КЗпП України. Всупереч вимогам трудового законодавства України у день звільнення відповідач не видав наказ про звільнення, не виплатив нараховану заробітну плату, протиправно зменшив суму нарахованої заробітної плати.

Зазначають, що за період роботи у ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" вони не користувалися відпусткою, а тому відповідач був зобов`язаний виплатити працівникам компенсацію за невикористані дні відпустки. Сума заробітної плати за перший квартал 2017 року та сума компенсації за невикористану відпустку підлягала виплаті 31 березня 2017 року.

Вказують також, що з відповідача підлягає стягненню на їхню користь середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 14 лютого 2018 року, а також втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 просили суд:

- стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 4 748,14 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 79 074,63 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 11 880,97 грн;

- стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 4 168,38 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 49 028,44 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 7 672,31 грн;

- стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_3 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 5 039,55 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 35 144,28 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 5 774,65 грн;

- стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_4 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 4 820,59 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 79 074,63 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 11 880,97 грн;

- стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_5 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 4 475,24 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 76 796,76 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 11 546,56 грн;

- стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_6 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 3 757,50 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 78 532,28 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 11 717,74 грн;

- стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_7 не - виплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 3 052,68 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 68 227,63 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 10 209,32 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2018 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 748,14 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 79 074,63 грн, середній заробіток за період затримки з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 11 880,97 грн.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 168,38 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 49 028,44 грн, середній заробіток за період затримки з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 7 672,31 грн.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_3 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 5 039,55 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 35 144,28 грн, середній заробіток за період затримки з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 5 774,65 грн.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_4 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 820,59 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 79 074,63 грн, середній заробіток за період затримки з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 11 880,97 грн.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_5 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 475,24 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 76 796,76 грн, середній заробіток за період затримки з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 11 546,56 грн.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_6 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 3 757,50 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 78 532,28 грн, середній заробіток за період затримки з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 11 717,74 грн.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_7 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 3 052,68 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 68 227,63 грн, середній заробіток за період затримки з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 67 142,93 грн та компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 10 209,32 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог та відповідністю їх вимогам статті 43 Конституції України, статей 21, 38, 74, 79, 83, 94, 95, 116, 117, 233, 259 КЗпП України, Законом України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , Законом України "Про відпустки" (504/96-ВР) , Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" задоволено частково, заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2018 року скасовано, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 348,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 39 581,41 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 9 651,20 грн без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 3 684,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 27 824,16 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 6 922,34 грн без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_3 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 710,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 20 800,80 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 5 604,55 грн без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_4 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 438,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 37 428,60 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 9 198,09 грн без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_5 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 040,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 34 798,12 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 8 532,73 грн без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_6 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 3 738,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 42 073,60 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 10 064,81 грн без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_7 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 2 455,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 36 504,00 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 8 559,29 грн без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що заявляючи вимогу про стягнення недоплаченої заробітної плати, позивачі визначили її розмір, виходячи з мінімальної заробітної плати у розмірі 3 200 грн за мінусом суми фактично виплачених їм коштів, не взявши до уваги, що перед виплатою коштів позивачам з них були вирахувані податки та інші обов`язкові платежі.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині у повному обсязі, суд першої інстанції не врахував, що фактична виплата заробітної плати здійснюється з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів, а відтак, при розрахунку недоплаченої заробітної плати стягненню підлягає різниця між заробітною платою, яка підлягала нарахуванню, та фактично нарахованою, а не фактично виплаченою. Вказані обставини спричинили неправильне визначення розміру недоплаченої заробітної плати та інших видів виплат, стягнення яких є предметом розгляду у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, ТОВ "Салон-перукарня "Золушка", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просило скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про здійснення відрахувань за невиплачену заробітну плату позивачам за січень-березень 2017 року, компенсації за невикористану відпустку, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з урахування розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (1801-19) , у сумі 3 200,00 грн. Відповідач неодноразово наголошував на наявності між працівниками та ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" колективного договору, відповідно до якого встановлено відрядну систему оплати праці у розмірі 25% від суми виручки за реалізацію послуг та встановлено роботи позмінно з послідовністю змін через день. Зазначене вказує на можливість відпрацювання позивачами неповного робочого місяця, що безпосередньо впливає на розмір заробітної плати. Крім того, визначаючи розмір сум, які позивачі просили стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на свою користь, апеляційний суд не врахував, що з розміру мінімальної заробітної плати підлягають виключенню податок з доходу фізичних осіб у розмірі 18 % та військовий збір у розмірі 1,5 %.

Під час здійснення розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відносно кожного позивача апеляційний суд зазначив неправильні індекси інфляції за період з липня до вересня 2018 року.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу позивачі не подавали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року, клопотання ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" про зупинення виконання судового рішення задоволено частково. Відмовлено у зупиненні виконання постанови Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року в частині стягнення заробітної плати за один місяць. У іншій частині виконання постанови Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року зупинено до закінчення касаційного провадження, витребувано із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 357/1703/18-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

01 липня 1992 року ОСОБА_1 прийнято на роботу у ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на посаду перукаря.

Наказом ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" від 31 березня 2017 року № 11 ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

01 липня 1992 року ОСОБА_4 прийнято на роботу у ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на посаду манікюрниці.

Наказом ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" від 31 березня 2017 року № 13 ОСОБА_4 звільнено за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

01 вересня 1992 року ОСОБА_6 прийнято на роботу у ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на посаду чоловічого перукаря.

Наказом ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" № 18 від 31 березня 2017 року ОСОБА_6 звільнено з роботи за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

19 березня 1993 року ОСОБА_5 прийнято на роботу у ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на посаду перукаря.

Наказом ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" від 31 березня 2017 року № 3 ОСОБА_5 звільнено з роботи за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

22 жовтня 1995 року ОСОБА_7 прийнято на роботу у ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на посаду манікюрниці.

Наказом ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" від 31 березня 2017 року № 19 ОСОБА_7 звільнено з роботи за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

28 вересня 2001 року ОСОБА_2 прийнято на роботу у ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на посаду чоловічого перукаря.

Наказом ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" від 31 березня 2017 року № 20 ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

03 січня 2006 року ОСОБА_3 прийнято на роботу у ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на посаду манікюрниці.

Наказом ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" від 31 березня 2017 року № 14 ОСОБА_3 звільнено з роботи за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду не повною мірою відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Аналізуючи підстави звернення до суду з позовом, характер пред`явлених позовних вимог, а також доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.

Щодо позовних вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати

Звертаючись до суду з позовом, позивачі, серед іншого, зазначали, що відповідач як роботодавець не здійснив з ними при звільненні належного розрахунку із заробітної плати, виходячи зі встановленого станом на січень 2017 року розміру мінімальної заробітної плати - 3 200,00 грн.

Заперечуючи проти позову, представники ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" вказували на необґрунтованість цих позовних вимог, оскільки виплачені роботодавцем позивачам суми заробітної плати при звільненні відповідають розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з приписами статті 94 КЗпП України та абзацу першого статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом положень статті 2 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оплату праці" організація оплати праці здійснюється, крім іншого, на підставі законодавчих та інших нормативних актів, колективних договорів.

Суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Судами встановлено і не спростовано матеріалами справи, що ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" не встановлювало позивачам фіксованого розміру заробітної плати у вигляді, зокрема посадового окладу.

З огляду на викладене, для визначення розміру невиплаченої заробітної плати врахуванню підлягає встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Пунктом 3 розділу II Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (1774-19) встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Відповідно до пункту 2 частини першої розділу І Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (1774-19) Закон України "Про оплату праці" (108/95-ВР) доповнено статтею 3-1 ("Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати"), згідно з якою розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв`язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Відповідно до частини четвертої статті 95 КЗпП України розмiр мiнiмальної заробiтної плати встановлюється i переглядається вiдповiдно до статей 9 i 10 Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) .

За змістом статті 9 Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з приписами статті 10 Закону України "Про оплату праці" розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про державний бюджет України з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об`єднань профспілок і спільного представницького органу об`єднань організацій роботодавців на національному рівні.

Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" мінімальна заробітна плата була встановлена у місячному розмірі: з 1 січня - 3 200,00 грн, у погодинному розмірі: з 1 січня - 19,34 грн.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про необхідність виплати позивачам мінімального розміру заробітної плати з огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відсутність у зв`язку з цим підстав для стягнення з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" недоплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року є необґрунтованими.

Визначаючи розмір недоплаченої позивачам заробітної плати за січень-березень 2017 року, апеляційний суд враховував фактично нараховану кожному позивачу заробітну плату за три місяці у розмірі згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу Пенсійного Фонду України (форма ОК-7), а також суму заробітної плати за три місяці, яка підлягала нарахуванню з огляду на розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2017 року (3 200,00 грн). Незважаючи на допущені апеляційним судом розбіжності в зазначенні вихідних параметрів розрахунку, колегія суддів зазначає про правильне по суті визначення розміру недоплаченої заробітної плати відносно кожного позивача.

Щодо позовних вимог про визначення компенсації за невикористану відпустку

За змістом статті 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до статті 83 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

За приписами статті 6 Закону України "Про відпустки" щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно з вимогами частини першої статті 47 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 календарних днів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 місто Біла Церва Київської області віднесено до зони посиленого радіологічного контролю, а тому тривалість відпустки позивачів складає 30 днів.

З огляду на зміст положень статті 2 Закону України "Про оплату праці" компенсація за невикористану відпустку входить до структури заробітної плати, тому звернення до суду за захистом такого права не обмежено будь-яким строком.

У абзаці 1 пункту 2, пункті 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) , зазначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Встановивши на підставі наявних у справі доказів, зокрема відомостей нарахування відпускних та Книг заробітної плати, кількість днів невикористаної відпустки кожного з позивачів, а також розмір заробітної плати за період з 01 квітня 2016 року до 31 березня 2017 року (12 календарних місяців роботи, що передують виплаті компенсації за невикористані відпустки) з урахуванням Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України (форма ОК-7) та раніше визначених сум недоплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року, апеляційний суд правильно визначив розміри компенсації за невикористані відпустки, які підлягають стягненню з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь позивачів.

Доводи касаційної скарги в цій частині висновків апеляційного суду не спростовують.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) .

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) (далі - Порядок № 100), середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку № 100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).

Оскільки середньомісячна заробітна плата позивачів за лютий та березень 2017 року складає 3 200,00 грн, а загальна кількість відпрацьованих робочих днів у лютому та березні 2017 року становить 42 дні, то середньоденна заробітна плата позивачів складає 76,19 грн (3 200/42).

Враховуючи, що позивачам не було доплачено заробітну плату, вони мають право на стягнення її недоплаченої частини на свою користь.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року, тобто 20 місяців (з 01 квітня 2017 року до 31 листопада 2018 року) та 6 робочих днів (з 01 грудня 2018 року до 10 грудня 2018 року) кожного з позивачів становитиме (3 200*20) + (76,19*6) = 64 457,14 грн, без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

Наведений апеляційним судом розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правильним та не спростований відповідачем.

Щодо позовних вимог про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати

Аналізуючи доводи ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" про помилковість здійсненого апеляційним судом розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, колегія суддів звертає увагу на таке.

За приписами Закону України від 19 жовтня 2001 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання зобов`язані виплатити компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Визначаючи розмір компенсації позивачам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, апеляційний суд враховував щомісячний розмір невиплаченої заробітної плати та розмір компенсації за невикористані відпустки, а також величину індексу інфляції за період з квітня 2017 року до листопада 2018 року у розмірі 121,97%, однак допустив помилку при обрахуванні останнього.

Так, сумарний індекс інфляції визначається шляхом множення окремих індексів за окремі місяці.

У випадку, який стосується періоду з квітня 2017 року до листопада 2018 року, сумарний індекс інфляції становить 115,7% (100,9%*101,3%*101,6%*100,2%*99,9%*102%*101,2%*100,9%*101%*101,5%*100,9%*101,1%*100,8%*100%*100%*99,3%*100%*101,9%*101,7%*101,4%).

Натомість апеляційний суд визначив величину сумарного індексу інфляції у розмірі 121,97%, помилившись у окремих індексах за липень-вересень 2018 року.

Таким чином, компенсація втрати частини доходів ОСОБА_1 за період з квітня 2017 року до листопада 2018 року становить 6 896,92 грн (115,7%*43 929,41-43 929,41, де 43 929,41 грн - сума заборгованості із невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку).

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_2 за період з квітня 2017 року до листопада 2018 року становить 4 946,24 грн (115,7%*31 508,16-31 508,16, де 31 508,16 грн - сума заборгованості із невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку).

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_3 за період з квітня 2017 року до листопада 2018 року становить 4 005,20 грн (115,7%*25 510,80-25 510,80, де 25 510,80 грн - сума заборгованості із невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку).

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_4 за період з квітня 2017 року до листопада 2018 року становить 6 573,06 грн (115,7%*41 866,60-41 866,60, де 41 866,60 грн - сума заборгованості із невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку).

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_5 за період з квітня 2017 року до листопада 2018 року становить 6 097,58 грн (115,7%*38 838,12-38 838,12, де 38 838,12 грн - сума заборгованості із невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку).

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_9 за період з квітня 2017 року до листопада 2018 року становить 7 192,42 грн (115,7%*45 811,60-45 811,60, де 45 811,60 грн - сума заборгованості із невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку).

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_7 за період з квітня 2017 року до листопада 2018 року становить 6 116,56 грн (115,7%*38 959,00-38 959,00, де 38 959,00 грн - сума заборгованості із невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку).

Також при формулюванні резолютивної частини постанови в частині задоволення позовних вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року, компенсацію за невикористану відпустку, середнього заробітку за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року апеляційним судом не враховано, що згідно із абзацом другим пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як невиплачена заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку,середній заробіток за період затримки розрахунку, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із указаних сум, присуджених за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню з них при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачені працівнику на підставі судового рішення суми невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за період затримки розрахунку зменшуються на суму податків і зборів.

Крім того, відрахування податків і обов`язкових платежів із указаних видів виплат не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори (постанова Верховного Суду від 18 липня 2018 року в справі № 359/10023/16-ц (провадження № 61-14794св18)).

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

За приписами пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша, третя, четверта статті 412 цього Кодексу).

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни редакції постанови Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, виклавши її в такій редакції: "Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2018 року скасувати, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 348,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 39 581,41 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 6 896,92 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 3 684,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 27 824,16 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 4 946,24 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_3 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 710,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 20 800,80 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 4 005,20 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_4 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 438,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 37 428,60 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 6 573,06 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_5 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 4 040,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 34 798,12 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 6 097,58 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_6 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 3 738,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 42 073,60 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 7 192,42 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з ТОВ "Салон-перукарня "Золушка" на користь ОСОБА_7 невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в розмірі 2 455,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 36 504,00 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року в розмірі 64 457,14 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 6 116,56,56 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті".

Крім того, відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року до закінчення касаційного провадження.

Оскільки касаційне провадження у справі закінчено, то виконання постанови Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року в її незміненій частині підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон-перукарня "Золушка" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року,компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за період затримки розрахунку з 01 квітня 2017 року до 10 грудня 2018 року змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.