Постанова
Іменем України
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 130/2953/15
провадження № 61-2619св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького апеляційного суду в складі судді Міхасішин І. В. від 23 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу втраченого дублікату виконавчого листа про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом вселення ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 .
Заяву обгрунтовано тим, що Жмеринський міськрайонний суд 26 лютого 2016 року ухвалив рішення у справі № 130/2053/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 . Після ухвалення цього рішення ОСОБА_1 отримала виконавчий лист та у 2016 році подала його на примусове виконання до Жмеринського відділу ДВС, який виконавче провадження закінчив та 02 листопада 2016 року повернув виконавчий лист до Жмеринського міськрайонного суду. Однак, на звернення позивача до суду, їй повідомили про відсутність виконавчого листа.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 вересня 2019 року заяву задоволено. Видано дублікат виконавчого листа за рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26 лютого 2016 року в справі № 130/2053/15-ц про усунення перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції виходив із доведеності ОСОБА_4 факту втрати виконавчого листа.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 вересня 2019 року про видачу дубліката виконавчого листа за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа - відмовлено.
Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу з пропуском строку, встановленого ЦПК України (1618-15) . Підстави, викладені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У лютому 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 грудня, у якій заявник посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила скасувати зазначену ухвалу та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не в повній мірі з`ясував обставини справи, що призвело до неправомірного рішення, яким заявника було позбавлено законного права оскаржити ухвалу місцевого суду про видачу дубліката виконавчого листа. Про розгляд заяви ОСОБА_1 Жмеринським міськрайонним судом 03 вересня 2019 року про видачу дубліката виконавчого листа, їй не було відомо, так як жодним чином її не було повідомлено про розгляд справи та про прийняте рішення.
Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу
У квітні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому вказувала на те, що строк для апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції для ОСОБА_3 почався ще 18 жовтня 2019 року та закінчився 02 листопада 2019 року, однак жодних обґрунтувань про поважні причини його пропуску боржник не навела.
У квітні 2020 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому просить зазначену касаційну скаргу задовольнити. Зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованими, підстав для його скасування немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 10 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 130/2053/15 з Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року вказану справу призначено до судового розгляду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом частини першої, пункту 2 частини другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Установлено, що ухвала Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 вересня 2019 року прийнята за відсутності учасників справи.
09 вересня 2019 року на адресу ОСОБА_3 суд направив копію ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 вересня 2019 року, проте поштове відправлення повернулося до суду першої інстанції з підстав, що "адресат відсутній".
12 листопада 2019 року ОСОБА_3 подала до суду першої інстанції заяву про видачу копії ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, яку згідно з наданою нею розпискою отримала лише 28 листопада 2019 року.
Апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду ОСОБА_3 подала 05 грудня 2019 року. При цьому, в обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_3 посилалася на те, що про розгляд справи в суді першої інстанції їй не було відомо, копію оскаржуваної ухвали на її адресу суд не направляв, а після отримання постанови Жмеринського ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області про накладення штрафу від 25 жовтня 2019 року їй стало відомо про відновлення виконавчого провадження у зв`язку із чим вона 12 листопада 2019 року звернулася до суду із заявою про надання копії ухвали, яку отримала 28 листопада 2019 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не наведено причин такого тривалого неотримання нею копії запитуваного рішення з часу звернення з такою вимогою до суду, та отримання її лише 28 листопада 2019 року (на шістнадцятий день після звернення), тобто уже після закінчення п`ятнадцятиденного строку встановленого частиною другою статті 354 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з таких підстав.
Згідно зі статтею 129 Конституції України в редакції Закону від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційний суд у порушення вищевказаних вимог процесуального закону належним чином не перевірив доводи ОСОБА_3 про те, що вона не отримувала жодного повідомлення про розгляд справи в суді першої інстанції, справа розглядалась у її відсутність, а тому можливості в зазначений судом строк оскаржити ухвалу не могла. Матеріали справи не містять доказів того, що після звернення до суду ОСОБА_3 із заявою про видачу копії оскаржуваної ухвали 12 листопада 2019 року, суд вчинив в цей день дії, які свідчать про видачу стороні копії ухвали чи направлення її за відповідною адресою заявнику.
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної ухвали заявник отримала 28 листопада 2019 року, а апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження подала до суду 05 грудня 2019 року, тобто із дотриманням встановленого пунктом 2 частини другої статті 354 ЦПК України п`ятнадцятиденного строку на оскарження ухвали, що надавало їй право на поновлення процесуального строку, встановленого законом.
Висновок апеляційного суду про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду з огляду на те, що заявниця тривалий час не отримувала копію запитуваного рішення з часу звернення з такою вимогою до суду - 12 листопада 2019 року, та отримання її лише 28 листопада 2019 року є безпідставним, оскільки процесуальним законом відлік строку на подачу апеляційної скарги у даному випадку пов`язується саме з днем вручення відповідної ухвали суду заявнику.
Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України (1618-15) та закріплених у статті 17 цього Кодексу.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина ( Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 (va11p710-07) у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положення пункту 10 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв`язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 293 ЦПК України 2004 року).
Апеляційний суд зазначені вимоги процесуального закону не врахував, безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду, чим порушив право заявниці на апеляційне оскарження судового рішення.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
У частинах третій, четвертій статті 406 ЦПК України зазначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
За умови обмеження реалізації права ОСОБА_3 на апеляційне оскарження судового рішення, ухвала апеляційного суду не може вважатися законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
У такому випадку розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не проводиться.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду в складі судді Міхасішиної І. В. від 23 грудня 2019 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун