Постанова

Іменем України

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 760/34441/19

провадження № 61-14841св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта" на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта" (далі - ОСББ "Башта") про визнання такими, що не підлягають оплаті платежі за квитанціями.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня

2020 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

09 вересня 2020 року представник ОСББ "Башта" - Золотопуп С. В., подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі,на підставі доказу судових витрат на правничу допомогу, доданого до відзиву на апеляційну скаргу, а саме акту приймання-передачі наданих послуг від 31 липня 2020 року.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСББ "Башта" про ухвалення додаткового рішення у справі позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Башта" про визнання такими, що не підлягають оплаті платежі за квитанціями.

Ухвала мотивована тим, що відповідачем не доведено понесення витрат за надання професійної правничої допомоги по даній справі у розмірі 3 000,00 грн в суді апеляційної інстанції, які могли бути стягнуті з позивача на користь заявника з огляду на залишення апеляційної скарги без задоволення. Крім того, під час прийняття Київським апеляційним судом постанови від 09 вересня 2020 року по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2020 року було вирішено питання про розподіл судових витрат, у тому числі на правничу допомогу.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У грудні 2020 року від представника ОСББ "Башта" - Золотопуп С. В. надійшла касаційна скаргу, у якій заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року та передати справу до Київського апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

22 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Солом?янського районного суду міста Києва.

У січні 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Статтею 270 ЦПК України встановлено порядок ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі, відповідно до якого суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Тобто, процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, однією з яких є невирішення питання про судові витрати разом з ухваленням судового рішення у справі.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (частина третя, п`ята статті 270 ЦПК України).

Аналізуючи вимоги статті 270 ЦПК України, слід дійти висновку, що додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, передбачених частиною першої статті 270 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу представник Золотопуп С. В. просив судові витрати ОСББ "Башта" на професійну правничу допомогу в апеляційному суді, які за попереднім (орієнтовним) розрахунком складають 3 000,00 грн, покласти на ОСОБА_1 та надав копію акту приймання-передачі наданих послуг з підготовки даного відзиву

від 31 липня 2020 року у розмірі 3 000,00 грн, підписаний головою правління ОСББ "Башта" та керуючим партнером Кулачко Т. М .

Встановлено, що на підтвердження своїх вимог про стягнення з позивача на користь відповідача витрат, понесених у зв`язку з наданням правничої допомоги в апеляційному суді, представником відповідача до відзиву на позовну заяву було надано договір про надання правничої допомоги від 13 січня 2020 року

№ 13/01/2020-1, укладений між ОСББ "Башта" та адвокатським бюро "Тарас Кулачко та Партнери", ордер на надання правової допомоги від 13 січня

2020 року серії КС № 606641, свідоцтво про право зайняття Золотопупом С. В. адвокатською діяльністю від 26 березня 2019 року серії ПТ № 2653, акт приймання-передачі наданих послуг від 31 липня 2020 року у розмірі 3 000,00 грн, підписаний головою правління ОСББ "Башта" та керуючим партнером Кулачко Т. М .

Відповідно до пункту 3.3. договору про надання правничої допомоги клієнт (ОСББ "Башта") зобов`язується оплатити послуги протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання передачі наданих послуг у безготівковій формі.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що до закінчення розгляду справи по суті спору апеляційним судом, стороною відповідача не надано доказів оплати наданих послуг з правничої допомоги, а саме відповідний платіжний документ про сплату 3 000,00 грн на розрахунковий рахунок адвокатського бюро та не заявлено про надання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви.

Посилання заявника на постанову Об`єднаної Палати Верховного Суду

від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 є безпідставними, оскільки у вказаній справі заявником надано платіжні доручення на підтвердження оплати за професійну правничу допомогу.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до непогодження із встановленими обставинами справи та необхідності переоцінки доказів, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення відсутні.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська