Постанова
Іменем України
27 січня 2021 року
м. Київ
справа № 755/11812/16-ц
провадження № 61-9735св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Рідна",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його адвокатом Осадчуком Андрієм Володимировичем, на ухвалу Київського апеляційного суду
від 06 квітня 2020 року у складі судді Кашперської Т. Ц.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Рідна" (далі - ПрАТ "СК "Рідна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 76 803 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у складі судді Бартащук Л. П. від 16 листопада 2016 року позов ПрАТ "СК "Рідна" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "СК "Рідна" суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 76 803 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду
м. Києва від 16 листопада 2016 року визнано неподаною і повернуто.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник не виконав вимоги ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, не сплатив судовий збір та не додав до апеляційної скарги її копію та копію доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а тому апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути апелянту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та продовжити строк для усунення недоліків, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судовий збір його адвокатом сплачено вчасно у межах наданого судом десятиденного строку з дня отримання ухвали від 02 березня 2020 року без руху, однак квитанцію подано не було через хворобу адвоката під час введення у країні карантину, обумовленого коронавірусною інфекцією, що підтверджується листком непрацездатності, а тому він мав право на продовження строку для усунення цього недоліку. Крім того, до апеляційної інстанції було додано примірники документів відповідно до кількості учасників справи.
Відзив на касаційну скаргу
У серпні 2020 року від ПрАТ "СК "Рідна" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому страхова компанія посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність постановленої судом апеляційної інстанції ухвали.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 20 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судом
25 липня 2016 року ПрАТ "СК "Рідна" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 76 803 грн.
16 листопада 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення, яким задовольнив позов ПрАТ "СК "Рідна".
01 березня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення із клопотанням про поновлення строку на подання такої заяви.
21 березня 2019 року Дніпровський районний суд м. Києва постановив ухвалу, якою поновив ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та відмовив у задоволенні цієї заяви.
30 травня 2019 року ОСОБА_1 через свого представника Осадчука А. В. звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, а також звільнити його від сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Цією ухвалою відповідачу надано строк протягом десяти днів з моменту вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги (сплати судового збору у розмірі 2 067 грн, а також надання копії апеляційної скарги та копії доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи).
Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року адвокатом ОСОБА_1 - Осадчуком А. В. отримано 05 березня 2020 року (а. с. 79).
Даних вручення ухвали суду від 02 березня 2020 року особисто
ОСОБА_1 матеріали справи не містять, оскільки її отримала лише державна установа "Київський слідчий ізолятор", де він відбуває покарання.
06 квітня 2020 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року, оскільки заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).
У справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15)
та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
' 'p' Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (211-2020-п)
"Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
У подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня2020 року № 239 (239-2020-п)
, від 22 квітня 2020 року № 291 (291-2020-п)
, від 20 травня 2020 року№ 392 (392-2020-п)
, від 17 червня 2020 року № 500 (500-2020-п)
, від 22 липня 2020 року № 641 (641-2020-п)
,
від 13 жовтня № 956, карантин продовжувався, відповідно до 24 квітня,
до 11 травня, до 22 червня, до 31 липня, до 31 серпня, до 31 грудня
2020 року на усій території України.
' 'p' Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (540-20)
(далі - Закон № 540-IX (540-20)
) розділ XII "Прикінцеві положення" ЦПК України (1618-15)
доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".
Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону № 540-ІХ (540-20)
, тобто з 2 квітня 2020 року.
Строк, який встановлює суд у своєму судовому рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (731-20)
, (далі - Закон №731-IX (731-20)
), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу (1618-15)
та Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 731-IX (731-20)
встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України (1618-15)
, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року (540-20)
, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строку, наданого відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК (1618-15)
України (в редакції, чинній з 2 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року), зокрема на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX (731-20)
. Враховуючи, що Закон України № 731-IX (731-20)
набрав чинності 17 липня 2020 року, строк закінчився 06 серпня 2020 року.
Тобто у разі, якщо особа під час дії карантину не дотримувалась процесуальних строків для виконання певних дій, то таке порушення не тягло за собою відповідних процесуальних наслідків з огляду на автоматичне продовження процесуальних строків протягом дії карантину з 02 квітня по 06 серпня 2020 року.
Проте апеляційний суд не дав належної оцінки вказаним процесуальним нормам, які регулювали строки вчинення відповідних процесуальних дій, та дійшов передчасного висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги через неусунення заявником недоліків у строк, визначений судом. Не врахував продовження встановленого ним в ухвалі строку Законом, що не відповідає принципу верховенства права та порушує право заявника на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, дійшовши висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги, апеляційний суд не звернув уваги на те, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 185 ЦПК України (вчинення відповідної процесуальної дії зобов`язаним судом учасником справи), були продовжені на строк дії такого карантину.
На підставі викладеного касаційний суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 06 квітня 2020 року про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги допустив порушення норм процесуального права і безпідставно вважав, що станом на 06 квітня 2020 року закінчились строки, встановлені судом на усунення недоліків апеляційної скарги.
Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 344/11579/17 (провадження № 61-11624св20), від 09 грудня 2020 року у справі
№ 932/3458/20 (провадження № 61-12447св20), від 16 грудня 2020 року
у справі № 183/6295/15 (провадження № 61-14915св20).
Водночас, подальші дії свідчать про те, що недоліки були усунуті, сплатою 10 березня 2020 року судового збору у розмірі 2 067 грн. Крім того, з 10 по 14 березня 2020 року адвокат ОСОБА_1 - Осадчук А. В. був тимчасово непрацездатним, а ОСОБА_1 особисто не мав можливості усунути недоліки - сплатити судовий збір через відбування покарання в місцях позбавлення волі.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі.
Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його адвокатом Осадчуком Андрієм Володимировичем, задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2020 року скасувати,
а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович