розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О., від 09 жовтня 2020 року,

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради (далі - КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР") про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 28 листопада 2000 року наказом головного лікаря КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" ОСОБА_2 за № 198-0 її було прийнято на роботу до обласної медико-соціальної експертної комісії №5 обласного центру медико-соціальної експертизи (далі - МСЕК № 5) лікарем-терапевтом.

16 січня 2018 року наказом головного лікаря КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" ОСОБА_7 № 21-0 на неї тимчасово з 16 січня 2018 року покладено виконання обов`язків голови МСЕК №5 на час відсутності ОСОБА_3

02 лютого 2018 року наказом головного лікаря КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР"

ОСОБА_4 за № 27 (далі - наказ № 27) її, лікаря-терапевта обласної МСЕК №5, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за грубі порушення вимог чинного законодавства, допущені працівниками центру при проведенні огляду хворих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Із зазначеними в наказі №27 порушеннями вона не погоджується та стверджує, що в своїй роботі керувалась виключно нормами діючого законодавства України. Також звертає увагу на те, що наказ № 27 виданий та оголошений з порушенням строків, встановлених для застосування дисциплінарного стягнення, майже через 1 рік та 5 місяців з дня начебто вчинення нею проступку.

19 лютого 2018 року наказом № 32 (далі - наказ № 32) головного лікаря

КЗ "ОКЦ MCE" ДОР ОСОБА_4 її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення вимог медико-експертного законодавства. Не погоджуючись з діями головного лікаря

КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" ОСОБА_4 щодо безпідставного та, на її думку, незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, з явно надуманих підстав та мотивів, 22 березня 2018 року вона звернулася із заявами до комісій з трудових спорів КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР про визнання незаконними та скасування наказів № 27 та № 32, в задоволенні яких було відмовлено.

Також зазначала, що 22 березня 2018 року вона звернулась із заявою на ім`я головного лікаря КЗ "ОКЦ MCE" ДОР ОСОБА_7 про надання відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами, відповідно до частини шостої статті 25 Закону України "Про відпустки", яку було зареєстровано за № 3/162 та в цей же день виконуюча обов`язки головного лікаря КЗ "ОКЦ MCE" ДОР ОСОБА_8 відмовила в наданні такої відпустки та видала наказ № 67-0 "Про застосування дисциплінарного стягнення - звільнення" (далі - наказ № 67-0), яким її, лікаря-терапевта МСЕК № 5, було звільнено з роботи відповідно до пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ) за систематичне невиконання обов`язків, покладених трудовим договором.

Позивач вважала, що накази № 27, № 32 та № 67-О є незаконними і такими, що винесені з особистих мотивів.

Наполягає на тому, що оскільки в своїй роботі вона дотримувалась норм діючого законодавства України, не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконувала всі свої обов`язки визначені посадовою інструкцією.

З урахуванням викладеного, позивач просила суд визнати незаконними та скасувати накази №27, № 32 та № 67-О, поновити її на посаді лікаря - терапевта обласної МСЕКк № 5; стягнути з КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" на її користь посадовий оклад згідно штатного розкладу за весь час вимушеного прогулу та компенсацію за заподіяну моральну шкоду розмірі 50 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Федоріщева С. С., від 24 березня 2020 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 21 квітня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь

КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" витрати за проведення комісійних судово-медичних експертиз в загальному розмірі 34 137,50 грн.

Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що посилання позивача на порушення КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР трудового законодавства України при притягненні її до дисциплінарної відповідальності та звільненні є необґрунтованими. Підстави для скасування оскаржуваних наказів та поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря-терапевта МСЕК № 5 відсутні. Вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди не підлягають задоволенню, як похідні від вимог про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення позивача на роботі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2020 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська

від 21 квітня 2020 року скасовані та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнано незаконними та скасовано: наказ № 27 КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР"

від 02 лютого 2018 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-терапевта обласної МСЕК № 5 ОСОБА_1, наказ № 32 КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" від 19 лютого 2018 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-терапевта обласної МСЕК №5 ОСОБА_1 та наказ №67-о КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" від 22 березня 2018 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності - звільнення лікаря-терапевта обласної МСЕК №5 ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-терапевта КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" з 22 березня 2018 року.

Стягнуто з КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 221 288, 84 грн без утримання податків та платежів та на відшкодування завданої моральної шкоди 1 000 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині вирішення вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 6 377, 20 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Приймаючи постанову від 09 жовтня 2020 року, колегія суддів виходила з того, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган та наказ про звільнення позивача за систематичне невиконання посадових обов`язків не підтверджені доказами та суперечать вимогам трудового законодавства. Накази № 27 та № 32 не містять зазначення коли мало місце порушення, за яке застосовано дисциплінарне стягнення, а в наказі № 32 крім того не зазначено в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків, а наявне абстрактне посилання на те, що при огляді пацієнтів ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 обласною МСЕК № 5 виявлені порушення та недоліки, які мають суттєвий характер та впливають на кінцевий результат діяльності медико-соціальної експертної комісії.

Апеляційний суд вважав, що строк вимушеного прогулу позивача становить 649 робочих днів (із 23 березня 2018 року по день ухвалення апеляційним судом рішення про поновлення позивача на роботі 09 жовтня 2020 року) та за цей період підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 221 288, 84 грн, виходячи із середньоденної заробітної плати в сумі 326, 17 грн.

Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач була позбавлена можливості певний період працювати, отримувати заробітну плату і це призвело до моральних страждань та необхідності застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР", посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 24 березня 2020 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 квітня 2020 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 09 жовтня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі № 201/4301/18 та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У січні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано помилковістю висновків суду апеляційної інстанції, оскільки апеляційним судом не було досліджено всі докази по справі, в тому числі не взято до уваги висновки, складені за результатами проведення судово-медичної експертизи, не наведено аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті таких доказів та не надано їм оцінки.

В порушенням вимог частини першої статті 369 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) апеляційний суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи, що позбавило відповідача можливості представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, передбачених процесуальним законодавством, зокрема під час відкритого та публічного судового розгляду.

Доводи особи, що подала відзив на касаційну скаргу

В поданому в січні 2021 року відзиві на касаційну скаргу

представник ОСОБА_1 - адвокат Піддубцев В. І., посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28 листопада 2000 року наказом головного лікаря МСЕК № 5 ОСОБА_2 за № 198-0 позивача прийнято на роботу лікарем-терапевтом.

16 січня 2018 року наказом головного лікаря КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" ОСОБА_7 № 21-0 на ОСОБА_1 тимчасово, з 16 січня 2018 року, покладено виконання обов`язків голови МСЕК № 5 на час відсутності ОСОБА_3

02 лютого 2018 року наказом головного лікаря КЗ "ОКЦ MCE" ДОР

ОСОБА_4 № 27 ОСОБА_1, лікаря-терапевта обласної МСЕК № 5, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за грубі порушення вимог чинного законодавства, допущених працівниками центру при проведенні огляду хворих ОСОБА_5 та ОСОБА_6

19 лютого 2018 року наказом № 32 головного лікаря КЗ "ОКЦ MCE" ДОР ОСОБА_4 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення вимог медико-експертного законодавства.

22 березня 2018 року виконуюча обов`язки головного лікаря КЗ "ОКЦ MCE" ДОР ОСОБА_8 видала наказ №6 7-0 "Про застосування дисциплінарного стягнення - звільнення ОСОБА_1 ", яким останню, лікаря-терапевта МСЕК № 5 КЗ "ОКЦ MCE" ДОР" звільнено з роботи відповідно до пункту 3 статі 40 КЗпП України (322-08) за систематичне невиконання обов`язків покладених трудовим договором.

Згідно висновку експерта № 7 від 18 грудня 2019 року-17 січня 2020 року в медекспертній справі хворого ОСОБА_18 встановлено порушення вимог Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03 грудня 2009 року (1317-2009-п)

(далі - Положення № 1317), Інструкції про встановлення інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05 вересня 2011 року №561, під час проведення членами комісії МСЕК №5 огляду учасника бойових дій (ветерана АТО) ОСОБА_18 ..

Відповідно до висновку експерта № 225 від 21 листопада 2019 року-20 грудня 2019 року у медекспертній справі хворого ОСОБА_5 виявлені порушення вимог Положення № 1317 МСЕК № 5.

Згідно із висновком експерта № 224 від 21 листопада 2019 року-20 грудня 2019 року у медекспертній справі хворого ОСОБА_19 виявлені порушення вимог Положення №1317 МСЕК №5.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на "усне слухання". При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою 2.

За положеннями частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2020 року в справі № 753/17720/18 (провадження № 61-17201св19) вказав, що приписи частини першої

статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру і ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження в справі № 201/4301/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . При цьому, суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 1 частини першої статті 274, статей 359- 361 ЦПК України вказав на належність справи до категорії малозначних в силу закону та можливість проведення її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику, оскільки ціна позову в справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою від 26 травня 2020 року суд апеляційної інстанції призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У поданому 17 червня 2020 року до Дніпровського апеляційного суду клопотанні представник позивача - адвокат Піддубцев В. І. просив розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою апеляційного суду від 18 червня 2020 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено. При цьому, апеляційний суд виходив з того, що справа № 201/4301/18 є малозначною, спір виник з трудових правовідносин та не належить до тих, які в силу статті 274 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно постанови апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Касаційний суд не заперечує, що розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження. Разом із тим особливості такого розгляду встановлені, зокрема, частиною третьою

статті 368 та статтею 369 ЦПК України.

ОСОБА_1 подано позов про визнання незаконними та скасування трьох наказів про застосування дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За таких обставин висновок апеляційного суду, із посиланням на частину першу статті 369 ЦПК України, про можливість апеляційного розгляду справи № 201/4301/18 без повідомлення її учасників є помилковим та таким, що суперечить вищенаведеним положенням статей 368, 369 ЦПК України.

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 серпня 2020 року у подібній справі № 201/6193/18 (провадження № 61-16737св19) за позовом ОСОБА_3 до КЗ "ОКЦ MCE" ДОР" про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді 09 жовтня 2020 року КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" повідомлений не був, що зазначив однією із підстав касаційного оскарження постанови апеляційного суду від 09 жовтня

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно дотриматись порядку розгляду справи, передбаченого статтею 368 ЦПК України.

Оскільки оскаржуване судове рішення за результатами його касаційного перегляду скасовано, підстави для вирішення питання про зупинення його виконання, як про це просив представник відповідача в поданому у січні