ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року

м. Київ

справа № 824/38/20

провадження № 61-11421ав20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,

при секретарі судового засідання - Казанник М. М.

за участю представників учасників справи - сторін арбітражного спору:

позивача - компанії "Enermasch Handels Gmbh" (Німеччина) - Заруднєва Є. О., Саленка Я. Ю.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" - Васильченка К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рипюка Павла Павловича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод", на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року в складі судді Оніщука М. І., у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2019 року у справі № 50/2019 за позовом компанії "Enermasch Handels Gmbh" (Німеччина) до товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" про стягнення коштів за поставлену продукцію та пені,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У лютому 2020 року ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2019 року у справі № 50/2019 за позовом компанії "Enermasch Handels Gmbh" (Німеччина) до ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" про стягнення коштів за поставлену продукцію та пені.

Заяву мотивовано тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2019 року в складі голови складу арбітрів Пащенко Є .Г. та арбітрів Селивона М. Ф., Подпалова Л. В. стягнуто з ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" на користь компанії "Enermasch Handels Gmbh" 135 000,0 Євро вартості поставленого товару, 6 772,39 Євро арбітражного збору, що становить 141 772,39 Євро.

Підставами для скасування вказаного рішення зазначено:

- що третейське застереження містить неточності та суперечності щодо усіх істотних умов третейської угоди, МКАС при ТПП не мав компетенції щодо проведення саме судового розгляду за вимогами компанії "Enermasch Handels Gmbh" в порядку, визначеному Регламентом МКАС при ТПП України;

- що МКАС при ТПП України, обґрунтовуючи наявність у нього компетенції розглядати спір, вийшов за межі, визначені сторонами у контракті, самостійно, без належних повноважень прийняв рішення щодо "помилковості" частини контракту російською мовою і саме такими діями обґрунтував наявність в нього компетенції на розгляд спору між сторонами по суті;

- що правовідносини, які виникли між ним та компанією за наслідками неприйняття та нездійснення оплати товару покупцем, не підпадають під визначені п. 9.2 Контракту суперечки у зв`язку з формулюваннями або виконанням цього Контракту;

- що поставлена позивачем продукція була неякісною.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року в задоволенні заяви ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" про скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 листопада 2019 року в справі № 50/2019 за позовом компанії "Enermasch Handels Gmbh" (Німеччина) до ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" про стягнення коштів за поставлену продукцію та пені, відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд зробив висновок про компетентність МКАС при ТПП України розглядати спір у відповідності з арбітражним застереженням, що міститься в укладеному між сторонами договорі, та ухвалене ним рішення не може бути визнане таким, що суперечить публічному порядку України. Адже, МКАС при ТПП України в оскаржуваному рішенні вказав, що арбітражне застереження, викладене у п. 9.2 Контракту, виключає підвідомчість даного спору державним (судам) і передбачає розгляд спорів, що виникли при виконанні Контракту, постійно діючим арбітражним (третейським) судом, що також підтвердив й відповідач у своїй заяві про відсутність компетенції, яка була подана ним до МКАС при ТПП України.

Апеляційний суд указав, що відповідно до змісту Контракту спір, що виник між сторонами, відповідає предметній і суб`єктній юрисдикції МКАС при ТПП України, встановленої у пунктах 2 та 3 Положення про Міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України (додаток № 1 до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (4002-12) ) і в статті 3 регламенту МКАС при ТПП України.

Відхиляючи аргументи заявника стосовно поставки йому продавцем неякісної продукції, апеляційний суд указав, що такі посилання заявника не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому оцінка такого факту для наявності передбачених законом підстав для скасування рішення МКАС при ТПП України суперечить вимогам закону.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 30 липня 2020 року до Верховного Суду, представник ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод"просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод", обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Аргументи апеляційної скарги зводяться до того, що основною підставою для скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 листопада 2019 року в справі № 50/2019 за позовом компанії "Enermasch Handels Gmbh" (Німеччина) до ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" про стягнення коштів за поставлену продукцію та пені, є відсутність компетенції арбітражного суду для розгляду спору між компанією "Enermasch Handels Gmbh" (Німеччина) та ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод", оскільки наявний між сторонами спір не підпадає під визначені пунктом 9.2. Контракту суперечки в зв`язку з формулюванням або виконанням цього Контракту.

Вказує, що апеляційний суд застосував невірний переклад укладеного між сторонами Контракту, адже в пункті 10.3 Контакту зазначено, що у разі розбіжності між російським і німецьким текстом російський текст має переважну силу. Таким чином, МКАС при ТПП України, взявши до уваги текст контракту, викладеного німецькою мовою (де вказано саме арбітражний суд), вийшов за межі, визначені сторонами в контракті, оскільки в російському перекладі вказано, що суперечки між сторонами вирішуються господарським судом при ТПП за місцем знаходження відповідача.

Аргументує, що на момент розгляду справи в МКАС при ТПП України строк дії контракту закінчився, сторонами було вчинено ряд дій, не передбачених умовами контракту, зокрема, що відповідач відмовився прийняти партію товару та запропонував вирішити питання щодо його повернення позивачу, що також є підставою для скасування рішення МКАС.

В судовому засіданні представник ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У грудні 2020 року адвокат Заруднєв Є. О., який діє в інтересах компанії "Enermasch Handels Gmbh" (Німеччина), подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод", в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційний суд під час розгляду заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 листопада 2019 року в справі № 50/2019 дійшов правильного висновку про відмову в її задоволенні. Вказує, що мотиви апеляційної скарги тотожні заяві, яка подавалася до апеляційного суду, та не містить аргументів на підтвердження неправильного застосування судом норм закону або контракту, і не спростовує правильність висновків Київського апеляційного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що 07 червня 2016 року між компанією "Enermasch Handles Gmbh" як продавцем та ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" як покупцем було укладено контракт № V16-0163, за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю, а покупець - прийняти та оплатити продукцію на умовах СТР Полтава, найменування, кількість, ціна якої погоджується в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

Рішенням МКАС при ТПП вскладі арбітрів Пащенко Є. Г., Селівона М. Ф. та Подпалова Л. В. від 18 листопада 2019 року у справі № 50/2019 стягнуто з ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" на користь компанії "Enermasch Handels GmbH" 135 000 Євро вартості поставленого товару та 6 772,39 Євро арбітражного збору, що становить 141 772,39 Євро. В іншій частині позову відмовлено.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін в судовому засіданні, з`ясувавши обставини справи та здійснивши їх перевірку доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена ухвала Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року залишенню без змін.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною першою статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

За змістом даної норми виключно наявність арбітражної угоди, укладеної між сторонами, є підставою для розгляду справи арбітражним судом.

Підстави скасування загальними судами рішень арбітражного суду зазначені у частині другій статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" і відповідають змісту статті 459 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (4002-12) .

Згідно з частиною другою статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:

1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або

б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або

2) суд визначить, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 листопада 2019 року, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що МКАС мав компетенцію для розгляду цього спору, а отже відсутні передбачені підпунктом "а" пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України (пункт 1 частини 2 статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж") підстави для скасування оспорюваного заявником рішення МКАС.

Мотиви апеляційної скарги про те, що згідно пункту 9.2. контракту МКАС при ТТП України не мав повноважень розглядати спір між сторонами і тим самим вийшов за межі своїх повноважень, не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до пункту 9.2 указаного контракту сторони визначили, що "возможные споры в связи с формулировкой или осуществлением этого контракта должны решаться обеими сторонами в Хозяйственном суде при Торгово-промышленной палате по месту нахождения ответчика согласно действующей арбитражной процедуре" (примірник контракту російської мови, якій відповідно до пункту 10.3. має переважну силу).

Вказаний пункт договору є арбітражним застереженням (угодою), що не заперечується сторонами.

Згідно Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, МКАС є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України Про міжнародний комерційний арбітраж, Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та цим Регламентом.

За змістом статті 2 Регламенту, МКАС приймає до свого розгляду спори за наявності письмової угоди (домовленості) сторін про передачу йому всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

Питання про наявність правових підстав для звернення сторони із відповідним позовом про стягнення коштів з іноземної компанії, вирішує голова МКАС при прийнятті справи до провадження. Якщо очевидно, що розгляд пред`явленого позову не відноситься до компетенції МКАС, позовні матеріали повертаються без розгляду.

Якщо сторони в арбітражній угоді чи в арбітражному застереженні домовились про передачу спору в арбітраж, при розгляді заяви про відсутність у третейського суду компетенції необхідно виходити з узгодженого волевиявлення сторін. За наявності спору щодо того, хто повинен проводити арбітраж, це питання перш за все має бути предметом уточнення, узгодження і врегулювання самих сторін, адже лише вони мають повноваження визначити, який саме орган здійснюватиме арбітраж. Тільки якщо сторонами була письмово виявлена в угоді або арбітражному застереженні узгоджена воля з цього питання, суд може вважати, що арбітраж має компетенцію.

МКАС, відображаючи у своєму рішенні від 18 листопада 2019 року питання про свою компетенцію у даному спорі, виходив зі статті 16 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та статті 3 Регламенту, які передбачають право указаного арбітражного суду відобразити питання про свою компетенцію у конкретній справі у рішенні по суті спору.

Суд установив, що сторони в арбітражному застереженні зазначили, що можливі суперечки в зв`язку з формулюванням або здійсненням контракту можуть вирішуватися органом, при якому діє арбітражна установа, компетентна розглядати спори, що виникають з контракту при Торгово-промисловій палаті за місцем реєстрації відповідача.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", при Торгово-промисловій палаті України діють Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія. Ні на час укладення арбітражного застереження, ні на момент розгляду справи будь-яких інших арбітражних установ при Торгово-промисловій палаті України не існувало та не існує.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" правильна назва арбітражного суду - Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України. Проте неточності, допущені у формулюванні арбітражного застереження, не перешкоджають визнанню її такою, що передбачає компетенцію Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, оскільки намір сторін не викликає сумніву.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 березня 2020 року в справі № 920/241/19 зроблено висновок, що "арбітражна угода має позитивний і негативний ефект: вона зобов`язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який належить до обсягу арбітражної угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такого роду арбітражної угоди. Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.1958, далі - Нью-Йоркська конвенція) закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина 1 статті ІІ Нью-Йоркської конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав. Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ. Укладаючи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до арбітражу будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражного застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву арбітражу. Необхідно враховувати, що принцип автономності арбітражної угоди від основного договору полягає у тому, що арбітражна угода та основний договір розглядаються як дві окремі угоди, тому недійсність договору не може бути підставою для автоматичної недійсності арбітражної угоди. За змістом Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди)".

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року як суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, суд повно та всебічно встановив усі фактичні обставини справи, надав належну оцінку поданим доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав, передбачених підпунктом "а" пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України (пункт 1 частини 2 статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж"), для скасування оспорюваного рішення МКАС.

Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись статтями 24, 375, 382 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рипюка Павла Павловича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод", залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року залишити без змін.

Повний текст постанови Верховного Суду складено 25 січня 2021 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Крат

М. М. Русинчук