розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 квітня 2020 року у складі судді Баличевої М. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Нежура В. А., Березовенко Р. В., Лівінський С. В.,

у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2027, вчиненого 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом КМНО Осипенком Д. О. про звернення стягнення на рухоме майно, а саме: автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_2, належне ОСОБА_1, для задоволення вимог АТ "Укргазбанк" в розмірі 511 635,08 грн; забороною приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Корольову М. А. вчиняти будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження ВП № 61818070.

Свою заяву обґрунтовувала тим, що 08 квітня 2020 року приватний нотаріус КМНО Осипенко Д. О. вчинив виконавчий напис № 2027 про звернення стягнення на належний ОСОБА_1 транспортний засіб автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_2, для задоволення за рахунок коштів, отриманих від його реалізації вимог АТ "Укргазбанк" в розмірі 511 635,08 грн. Однак, зміст вказаного виконавчого напису заявнику невідомий, його копія їй не направлялась, у зв`язку з чим остання подає вказану заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду з метою вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом. Враховуючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження містить інформацію про розмір вимог, що вказаний у виконавчому написі у розмірі 511 635,08 грн, з яких простроченою вказана лише комісія у розмірі 11 969,26 грн на думку ОСОБА_1 є підстави вважати, що виконавчий напис здійснений з порушенням вимог законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову задоволено.

Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 2027, вчиненого 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом КМНО Осипенком Д. О. про звернення стягнення на рухоме майно, а саме: автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_2, належне ОСОБА_1, для задоволення вимог АТ "УКРГАЗБАНК" в розмірі 511 635,08 грн.

Заборонено приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Корольову М. А. вчиняти будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження ВП № 61818070.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що забезпечення позову буде ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1, за захистом яких вона має намір звернутися до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, ОСОБА_1 надано достатню кількість доказів на підтвердження поданої заяви про забезпечення позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" залишено без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 квітня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку представленим доказам і дійшов правильного висновку про те, що між сторонами виник спір, оскільки між заходом забезпечення позову, про який просить заявник, і предметом позову існує безпосередній зв`язок.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13 жовтня 2020 року ПАТ АБ "Укргазбанк" засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позиція судів попередніх інстанцій ґрунтується на припущеннях ОСОБА_1, що спірний виконавчий напис нібито здійснено з порушенням законодавства.

Крім того, суди попередніх інстанцій не навели жодних обґрунтувань наявності правових підстав (з посиланням на відповідні докази) для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом, не зазначили, яким чином вжиття саме таких заходів забезпечення позову буде гарантією задоволення законних вимог позивача при поданні ним відповідного позову.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 у поданому відзиві на касаційну скаргу зазначила, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній обставини не підкріплені жодними фактами та викладена неправдива інформація.

Крім цього, ПАТ АБ "Укргазбанк" у касаційній скарзі не довів, яким чином саме вжиті заходи забезпечення позову порушують права чи інтереси банку.

У зв`язку з чим, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 вересня 2018 між АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0082/09/2018/0053, за умовами пункту 1.1. якого, остання отримала кредит в сумі 612 850 грн на придбання автомобіля марки КІА моделі SPORTAGE, терміном кредитування з 07 вересня 2018 року по 05 вересня 2025 року, зі сплатою за користування кредитними коштами у межах терміну кредитування, виходячи з 11, 99 % річних.

За користування кредитними коштами, що не повернуті в передбачені договором терміни (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється у розмірі 16,99 % річних (підпункт 1.3.2. кредитного договору).

Пунктом 1.3.3. кредитного договору визначено, що у разі порушення одного або декількох зобов`язань, передбачених пунктами 4.3.6. - 4.3.9. цього договору, позичальник сплачує банку комісію за управління коштами в частині обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 0,5 % (без ПДВ) від суми наданого кредиту, зазначеної у пункті 1.1. цього договору.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором між АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений 07 вересня 2018 року приватним нотаріусом КМНО Кучеравенко Т. Є. за реєстровим № 1499.

Відповідно до пунктів 1.1. та 2.1. вказаного договору застави, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 0082/09/2018/0053 від 07 вересня 2018 року ОСОБА_1 передано в заставу АБ "Укргазбанк" автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Пунктом 6.1. договору застави передбачено, що заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави, зокрема, у випадку якщо на момент настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні суми кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті сум процентів чи комісій у кредитним договором строки.

08 квітня 2020 року приватним нотаріус КМНО Осипенком Д. О. було вчинено виконавчий напис № 2027 про звернення стягнення на належний ОСОБА_2 транспортний засіб для задоволення за рахунок коштів, отриманих від його реалізації вимог відповідача у розмірі 511 635,08 грн.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 13 квітня 2020 року міститься інформація про розмір вимог, що вказаний у виконавчому написі, де простроченою вказана сума лише за комісію у розмірі 11 969,26 грн. Тобто, за змістом виконавчого документа вказано, що у ОСОБА_1 немає порушених (невиконаних) зобов`язань щодо сплати основного боргу та відсотків, а виконавчий напис вчинено у зв`язку з посиланням на наявність непогашеної комісії.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Вишгородського районного суду Київської області.

23 листопада 2020 року справа № 363/1448/20 надійшла до Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX (460-20) "Про внесення змін до ГПК України (1798-12) , ЦПК України (1618-15) , КАС України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частини перша, друга статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Відповідно до пунктів 2, 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2027, вчиненого 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом КМНО Осипенком Д. О. про звернення стягнення на нерухоме майно та заборони приватному виконавця виконавчого округу міста Києва Корольову М. А. вчиняти будь-які дії в межах виконавчого провадження № 61818070.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було подано до Вишгородського районного суду Київської області позов до АБ "Укргазбанк", треті особи: приватний нотаріус КМНО Осипенко Д. О., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М. А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, із яким погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що між сторонами виник спір, оскільки між заходом забезпечення позову і предметом позову існує безпосередній зв`язок, дійшов правильного висновку про наявність підстав для зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення повернення сторін спору у попередній стан.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім цього, у даному разі ОСОБА_1 звернулася до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не мала взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду.

Враховуючи, що 13 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим М. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2027 виданого 08 квітня 2020 року про звернення стягнення на рухоме майно, а саме: автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_1, а позивач оскаржила такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звернулася до суду.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Підсумовуючи вищенаведене Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Судді:	І. В. Литвиненко

	В. С. Висоцька

	А. І. Грушицький