Постанова

Іменем України

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 761/42510/17

провадження № 61-14651св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра", державне підприємство "Національні інформаційні системи",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2019 року у складі судді: Макаренко І. О., та постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2019 року в складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О., Приходька К. П.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ КБ "Надра", ДП "Національні інформаційні системи" про зобов`язання виключити з реєстру запис про обтяження нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 серпня 2008 року ОСОБА_1 придбав автомобіль марки NISSAN ROGUE, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску. У 2017 році, маючи намір продати автомобіль, у приватного нотаріуса отримав витяг, згідно якого 26 липня 2012 року реєстратором ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України було зареєстроване приватне обтяження на його автомобіль на підставі кредитного договору та договору застави від 23 серпня 2007 року. Обтяжувачем є ПАТ "КБ "Надра", а боржником - ТОВ "АВТОРАЙ".

Позивач зазначав, що придбав автомобіль 14 серпня 2008 року, а приватне обтяження автомобіля було зареєстроване в державному реєстрі обтяжень лише 26 липня 2012 року, тобто, через чотири роки. При цьому на момент придбання у реєстрі не було жодного обтяження, а тому він є добросовісним набувачем транспортного засобу, на якого таке обтяження не може розповсюджуватися згідно статті 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Водночас виключення з реєстру запису про обтяження авто, яке по суті не дає власнику вільно розпоряджатися своїм майном, можливе лише на підставі звернення обтяжувача з відповідною заявою.

ОСОБА_1, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

зобов`язати ПАТ "КБ "Надра" подати реєстратору державного реєстру обтяжень заяву про припинення обтяження належного йому автомобіля та виключення його з реєстру приватних обтяжень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 червня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ПАТ КБ "Надра"" подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження зареєстрованого 26.07.2012 року за № 12788640 (боржник - ТОВ "Авторай", код ЄДР 34505744, підстави обтяження - кредитний договір № 05/08/2007/840-К/575 від 23 серпня 2007 року, об`єкт обтяження: автомобіль "NISSAN ROGUE", номер кузову НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску).

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

відповідно до статті 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень;

згідно матеріалів справи позивач набув право власності на автомобіль у серпні 2008 року та на час реєстрації права власності на спірний автомобіль відомості про нього не перебували в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Окрім того згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті ЄДРПОУ Міністерства юстиції України, державну реєстрацію ТОВ "АВТОРАЙ" припинено в результаті ліквідації юридичної особи 28 травня 2013 року;

у статті 609 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю. У пункті 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою КМ України від 05 липня 2004 року № 830 (830-2004-п) , визначено, що державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) - єдина комп`ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін`юст, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру - державне підприємство, що належить до сфери управління Мін`юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі; реєстратори - суб`єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком. Підставою для внесення запису про припинення обтяження до Реєстру відповідно до статей 43 та 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та пункту 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, є заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п`ять років. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п`яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. У зв`язку із цим позовні вимоги щодо зобов`язання ПАТ "Комерційний банк "Надра" подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження підлягають задоволенню;

апеляційний суд зазначив, що позивач як добросовісний набувач набув право власності на автомобіль без обтяжень, тому наявне в реєстрі обтяження підлягає зняттю. Позивач з серпня 2008 року зареєстрований власником спірного автомобіля і є добросовісним набувачем такого транспортного засобу. Наявне на цей час в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо спірного авто було внесене до такого реєстру 26 липня 2012 року;

доводи банку про те, що наявне в реєстрі на цей час обтяження є другим обтяженням, на час продажу автомобіля було зареєстроване інше обтяження (первісне), тому таке обтяження має силу і для добросовісного набувача, колегія суддів відхилила, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цих обставин банк не надав.

Аргументи учасників справи

У серпні 2019 року ПАТ КБ "Надра" подало касаційну скаргу, підписану представником Білою І. В., в якій просило оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

20 червня 2008 року між ВАТ КБ "Надра" та ТОВ "Авторай" для забезпечення виконання умов кредитного договору № 05/08/2007/840-К/576 від 23 серпня 2007 року було укладено договір застави товарів в обороті № 05/06/2008-3/346-38Т. Згідно цього договору банку переданий в заставу автомобіль легковий "NISSAN ROGUE", номер кузову НОМЕР_2 . Після укладення цих договорів у той же день до Державного реєстру обтяжень рухомого майна були внесені відповідні записи;

згідно статті 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно статті 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Відповідно до статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи. Згідно статей 43, 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та пункту 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна строк обтяження встановлюється не більш як на п`ять років;

суди зробили помилковий висновок про те, що запис про обтяження з`явився в реєстрі лише 26 липня 2012 року і належним чином не дослідили копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 15 серпня 2017 року, який додано позивачем до позовної заяви. Дійсно повторне (продовження реєстрації) обтяження автомобіля було зареєстроване 26 липня 2012 року, але суди не звернули увагу на 6-ту сторінку цього документу, де зазначено, що строк виконання зобов`язання - 21 серпня 2009 року, тобто суди не дали оцінку тій обставині, що, у разі якщо б 26 липня 2012 року було зареєстроване первинне обтяження, зазначати в ньому строк виконання зобов`язання у 2009 році, який вже закінчився, не мало б сенсу;

банк наголошує, що на дату придбання позивачем автомобіля у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містився первинний запис про його обтяження, а банком не надавалась згода на його відчуження. На дату реєстрації за позивачем легкового автомобіля Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою КМ України від 07 вересня 1998 року № 1388 (1388-98-п) , не було передбачено обов`язку уповноважених на здійснення реєстрації/перереєстрації осіб перевіяти дані транспортні засоби в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тому при реєстрації не була взята до уваги та обставини, що автомобіль був під обтяженням і цей запис на той час містився в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Обов`язок уповноважених органів здійснювати перевірку транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна був встановлений Постановою КМ України № 687 від 05 жовтня 2016 (687-2016-п) року.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу в якому просить залишити касаційну скаргу ПАТ КБ "Надра" без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Зазначає, що підставою задоволення позовних вимог стало те, що позивач набув права власності на вказаний автомобіль в серпні 2008 року і на час набуття автомобіля позивачем жодного обтяження Державний реєстр обтяжень рухомого майна не містив. Позивач як добросовісний набувач набув права власності на автомобіль без обтяжень, а тому наявне в реєстрі обтяження підлягає зняттю. Підставою для внесення даних до реєстру відповідно до статей 43, 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" може бути лише відповідна заява обтяжувача чи уповноваженої ним особи, які зобов`язані подати таку заяву.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року: відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні клопотання ПАТ КБ "Надра" про зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 січня 2019 року відмовлено.

У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (460-20) , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що у серпні 2008 року ОСОБА_1 придбав автомобіль "NISSAN ROGUE", номер кузову НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль марки "NISSAN ROGUE", номер кузову НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 53147037 від 15 серпня 2017 року реєстратором ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України зареєстровано приватне обтяження рухомого майна на підставі кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05/08/2007/840-К/576 від 23 серпня 2007 року, одним із об`єктів обтяження є автомобіль "NISSAN ROGUE", номер об`єкта НОМЕР_2, обтяжувачем якого вказано ПАТ КБ "Надра", а боржником - ТОВ "АВТОРАЙ".

Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку "ПАТ "КБ Надра" від 29 серпня 2017 року у відповідь на заяву ОСОБА_1 повідомлено, що транспортний засіб "NISSAN ROGUE", номер кузову НОМЕР_2 є в переліку предмету забезпечення за договором застави, що забезпечує виконання зобов`язань позичальника - юридичної особи за кредитним договором, за яким заборгованість в повному обсязі не погашена. Тому підстави для припинення обтяження відсутні.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 просив зобов`язати ПАТ "КБ "Надра" подати реєстратору державного реєстру обтяжень заяву про припинення обтяження належного йому автомобіля та виключення його з реєстру приватних обтяжень (а. с. 81, 82).

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (провадження № 12-173гс18) вказано, що "як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) вказано, що "належний спосіб або способи захисту обумовлюються змістом порушеного права та характером його порушення. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18)".

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Аналіз частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18) вказано, що: "кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України. Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 695/3790/15-ц (провадження № 61-7769св18) зазначено, що: "дійсно записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном. Проте у справі, яка переглядається, ефективним способом захисту порушених прав позивача було пред`явлення позову про визнання іпотеки такою, що припинена (оскільки щодо цього існував спір, про що свідчить факт зміни позивачем підстав та предмета позову), а не визнання припиненим договору іпотеки, а також - про зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек. Підстави для зобов`язання нотаріуса вчиняти певні дії відсутні, оскільки у випадку одержання відповідної заяви та підтверджуючих документів або за наявності рішення суду нотаріус сам повинен зняти заборону відчуження майна та провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також - припинити інше речове право (іпотеку)".

У справі, що переглядається: вимог про припинення обтяження (застави) позивач не заявляв; позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання банку подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження є неефективним способом захисту, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 зроблено висновок, що "[] позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що "спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано".

У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, підтверджують, що даний спір виник між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра" щодо зняття обтяження зі спірного автомобіля, тому ДП "Національні інформаційні системи" є неналежним відповідачем, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП "Національні інформаційні системи" необхідно відмовити із зазначеної підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Банком було сплачено судовий збір в розмірі 2 881,50 грн за подання апеляційної скарги, а за подання касаційної скарги - 3 842 грн, а тому з позивача на користь банку підлягають стягненню понесені судові витрати на сплату судового збору.

Керуючись статтями 400 та 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 141, 409, 416 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра", державного підприємства "Національні інформаційні системи" про зобов`язання виключити з реєстру запис про обтяження нерухомого майна відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" 6 123,50 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 27 червня 2019 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов