розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Автотранском" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2020 року у складі судді Бессараб Н. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2020 року у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., Голоти Л. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне підприємство "Автотранском",

представник відповідача - Степанюк Ніна Леонтіївна,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного підприємства "Автотранском" (далі - ПП "Автотранском") з позовом, у якому просив поновити його на посаді начальника сектору господарського забезпечення (м. Вінниця) відділу матеріально-технічного забезпечення ПП "Автотранском"; стягнути з ПП "Автотранском" середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 вересня 2019 року до дня поновлення на роботі.

2. Позовна заява мотивована тим, що з 22 травня 2015 року по 31 грудня

2018 року ОСОБА_1 працював в ПП "Автотранском" на посаді менеджера (управителя) із збуту, а з 01 січня 2019 року на посаді начальника сектору господарського забезпечення (м. Вінниця) відділу матеріально-технічного забезпечення ПП "Автотранском".

3. Наказом від 02 вересня 2019 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

4. Позивач вважає, що його звільнення відбулось з порушенням норм трудового законодавства, а саме роботодавець не виконав вимоги законодавства в частині зобов`язання переведення на іншу роботу при звільненні за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, маючи вільні вакансії та приймаючи працівників на роботу, порушив процедуру звільнення, передбачену частиною третьою статті 49-2 КЗпП України, не врахував переважне право позивача на залишення на роботі відповідно до вимог частини другої статті 49-2 та пунктів 3-4 статті 42 КЗпП України.

5. Позивач зазначав, що 02 липня 2019 року він був ознайомлений з наказом від 25 червня 2019 року №24 "Щодо скорочення штату працівників ПП "Автотранском" та попередженням вих. №219 від 01 липня 2019 року про звільнення з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників, у якому вказано, що на дату даного повідомлення відсутні пропозиції переведення на іншу роботу, яка відповідає професії (спеціальності) та/або іншої роботи, та позивач може виконувати з урахуванням стану здоров`я. Однак станом на 02 липня 2019 року було відкрито вакансії і відповідач ПП "Автотранском" здійснював пошук працівників на посади: "Фахівець з обліку транспортного підприємства", "Прибиральник в офіс" та була вільна посада "Керівника групи підрозділів", "Головного (провідного) інженера". Робота на даних посадах відповідає кваліфікації, рівню освіти, стажу роботи позивача та може виконуватись ним за станом здоров`я, але дані пропозиції переведення на іншу роботу, на вимогу вищезазначеного законодавства, не було надано роботодавцем при ознайомленні з попередженням. Натомість відповідач пропонував позивачу роботу, яка не відповідає кваліфікації позивача та без зазначення основних істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, тощо.

6. Подана позивачем 12 серпня 2019 року заява про надання пропозиції переведення його на іншу роботу (на вільну посаду - керівника групи підрозділів) була проігнорована директором ПП "Автотранском".

7. Засідання Первинної профспілкової організації ПП "Автотранском" ВПС "Співдружність", на якому розглядалося подання директора ПП "Автотранском" щодо розірвання трудового договору із позивачем у зв`язку із скороченням штату працівників, згідно пунктом 1 статті 40 КЗпП України було проведено без участі позивача, чим позбавлено права захищати свої трудові права.

8. На думку позивача у директора ПП "Автотранском" відсутні повноваження на прийняття рішення про зміни в організації виробництва і праці (реорганізацію та визначення організаційної структури ПП "Автотранском"), так як дані функції належать виключно до повноважень Власника (Учасника) підприємства ПП "Автотранском" - ПАТ "Концерн Галнафтогаз" згідно Статуту підприємства, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "Концерн Галнафтогаз".

9. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

10. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого

2020 року в задоволенні позову відмовлено.

11. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем було дотримано вимог трудового законодавства при звільненні позивача. Доводи позивача щодо порушення вимог закону при попередженні його про звільнення, прийнятті рішення про його звільнення з роботи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи і спростовуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, дослідженими судом під час розгляду справи, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання незаконним звільнення

ОСОБА_1 і поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

12. Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2020 року залишити без змін.

13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами порушення норм трудового законодавства під час свого звільнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Касаційна скарга мотивована тим, що судом застосовано положення статей 40, 42, 43, 49-2 КЗпП України без урахування висновку щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 27 травня 2020 року у справі № 229/267/18; від 11 червня 2020 року у справі № 359/9332/17; від 24 червня 2020 року у справі № 742/1209/18.

16. Крім того, підставою для скасування судового рішення є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме суд не вжив всіх процесуальних заходів для витребування доказів від відповідача, не дав правової оцінки діям відповідача щодо невиконання вимог суду про надання доказів.

Доводи інших учасників справи

17. У відзиві ПП "Автотранском" заперечило проти доводів касаційної скарги, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили наявні в справі докази, надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи. Просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

19. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20. Наказом від 22 травня 2015 року № 28-п ОСОБА_1 з указаної дати був прийнятий на роботу в ПП "Автотранском" на посаду менеджер (управитель ) із збуту.

21. На підставі наказу від 28 серпня 2015 року № 338-з з 01 вересня

2015 року ОСОБА_1 переведений на посаду менеджер (управитель) із збуту комерційного відділу.

22. Наказом від 26 грудня 2018 року № 26-з ОСОБА_1 переведений постійно з 01 січня 2019 року на посаду начальника сектору господарського забезпечення Відділу матеріально-технічного забезпечення сектору господарського забезпечення (м. Вінниця).

23. Відповідно до наказу від 31 травня 2019 року № 22 "Щодо змін в організації виробництва і праці ПП "Автотранском" з 03 вересня 2019 року вирішено провести зміни у структурі ПП "Автотранском": об`єднати Сектор господарського забезпечення (м. Вінниця ) відділу матеріально-технічного забезпечення із Сектором господарського забезпечення ( м. Львів ) відділу матеріально технічного забезпечення в один підрозділ - "Сектор господарського забезпечення відділу матеріально - технічного забезпечення" із безпосереднім підпорядкуванням директору підприємства. Управління указаним сектором вирішено здійснювати централізовано, за місцем реєстрації підприємства: АДРЕСА_1 . Відділу персоналу підприємства належало до 24 червня 2019 року проаналізувати штатний розпис діючих Сектору господарського забезпечення (м. Вінниця) та Сектору господарського забезпечення

(м. Львів) та надати директору підприємства пропозиції щодо вивільнення персоналу із врахуванням оптимізації процесів ведення господарської діяльності та централізації управлінських функцій; з 03 вересня 2019 року ввести в дію штатний розпис підприємства з урахуванням змін, визначених у пункті 1 даного наказу.

24. Згідно з наказом від 25 червня 2019 року № 24 "Щодо скорочення штату працівників" у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці

ПП "Автотранском", відповідно до наказу від 31 травня 2019 року № 22 "Щодо змін в організації виробництва і праці ПП "Автотранском"

з 03 вересня 2019 року виведено зі штатного розпису ПП "Автотранском" посаду сектору господарського забезпечення (м. Вінниця ) відділу матеріально-технічного забезпечення, начальника цього сектору у кількості однієї штатної одиниці. З 02 вересня 2019 року передбачене скорочення штату працівника підприємства, який займає визначену пунктом 1 цього наказу посаду.

25. Листом від 01 липня 2019 року за вих. № 219 ОСОБА_1 було поінформовано про скорочення штату працівника сектору господарського забезпечення (м. Вінниця) відділу матеріально - технічного забезпечення

ПП "Автотранском", який займав посаду начальника сектору (одна штатна одиниця ). Станом на дату цього повідомлення, ОСОБА_1 працював на посаді начальника сектору, відповідно, підлягав звільненню з роботи

02 вересня 2019 року у зв`язку зі скороченням штату працівників. При цьому зизначалося, що станом на дату цього повідомлення пропозиції роботи, яка б відповідала професії позивача, у ПП "Автотранском" немає. У разі відсутності пропозиції роботи, яка б відповідала професії позивача, а також у разі, якщо позивач не прийме жодної із пропозицій іншої роботи, його буде звільнено з роботи 02 вересня 2019 року у зв`язку зі скороченням штату працівників (пункт перший частини першої статті 40 КЗпП України ).

26. Позивач ОСОБА_1 із наказом від 25 червня 2019 року № 24 та повідомленням від 01 липня 2019 року № 219 ознайомлений 02 липня

2019 року, що підтверджується його власноручним підписом на даному повідомленні.

27. Листами від 08 липня 2019 року вих. № 223, від 05 серпня 2019 року вих. № 375 відповідач ПП "Автотранском" інформував вивільнюваного працівника ОСОБА_1 про пошук підприємством кандидатів на ряд посад. На обох цих листах ОСОБА_1 особисто зазначив, що з інформацією ознайомлений відповідно 08 липня 2019 року та 05 серпня 2019 року, однак його кваліфікація, рівень освіти та досвід роботи не відповідають вимогам даних посад, зокрема, у нього немає водійського посвідчення, відсутні відповідний досвід роботи та освіта за спеціальністю "будова автомобілів, ремонт автомобілів". Позивач зазначив, що лист від 05 серпня 2019 року не містить умов праці на даній посаді ( розмір заробітної плати, робочий графік визначення місця роботи: це відрядження, переїзд, тощо), а також він підписаний невідомою йому особою.

28. 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 надіслав на адресу підприємства заяву, де просив надати йому переважне право на залишення на роботі, прийнявши до уваги факт його тривалої, безперервної праці на ПП "Автотранском", навчання на другому курсі Відокремленого структурного підрозділу Інституту інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури, ступінь вищої освіти - магістр за заочною формою навчання. На підтвердження навчання до заяви надавалася довідка від 06 серпня 2019 року.

29. 12 серпня 2019 року ОСОБА_1 на адресу підприємства надіслав заяву, повідомивши, що оскільки на даний час вільна посада "Керівника групи підрозділів" у м. Вінниці, то на виконання вимог КЗпП (322-08) України він просив надати йому оформлену належним чином пропозицію з переведення на дану посаду. У відповідь на вказану заяву листом від 06 вересня 2019 року вих. № 432 відповідач повідомив, що у штатному розписі ПП "Автотранском" відсутня посада "Керівник групи підрозділів".

30. 21 серпня 2019 року ПП "Автотранском" направило на адресу

ОСОБА_1 лист за вих. № 396, яким повідомляло про пошук підприємством кандидатів на вакантні посади із зазначенням основних функцій за посадами та вимог до кандидата. У відповідь на вказаний лист 22 серпня 2019 року позивач повідомив, що вказаний інформаційний лист не містить основних та істотних умов праці на даних посадах (розмір заробітної плати, робочий графік визначення місця роботи - це відрядження, переїзд, тощо), тому не може бути розглянутий як пропозиція переведення на іншу посаду.

31. 12 серпня 2019 року за вих. № 389/1 директором ПП "Автотранском" Пахомовим В. Є. до Первинної профспілкової організації ПП "Автотранском" Всеукраїнської професійної спілки "Співдружність" спрямоване подання з інформацією про розірвання трудового договору з працівником ПП "Автотранском" у зв`язку зі скороченням штату з проханням надати у письмовій формі згоду на звільнення з роботи

02 вересня 2019 року начальника сектору господарського забезпечення

(м.Вінниця) відділу матеріально - технічного забезпечення ПП "Автотранском" ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників (по пункту першому частини першої статті 40 КЗпП України).

32. Всеукраїнська професійна спілка "Співдружність" направила на адресу ОСОБА_1 листа від 12 серпня 2019 року про розгляд 21 серпня

2019 року об 11.00 годині за адресою: АДРЕСА_1 подання директора ПП "Автотранском" Пахомова В. Є. щодо розірвання трудового договору з позивачем у зв`язку зі скороченням штату працівників, згідно пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України. Просили прибути на розгляд подання або надіслати письмову заяву про розгляд подання без його участі. Крім того, професійна спілка на адресу ОСОБА_1 направила лист від 20 серпня 2019 року, яким повідомлялося про те, що у разі неможливості з`явитися на засідання первинної профспілкової організації ПП "Автотранском" ВПС "Співдружність" 21 серпня 2019 року, де буде розглядатися подання директора ПП "Автотранском" Пахомова В. Є. щодо розірвання з позивачем згідно пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України трудового договору у зв`язку зі скороченням штату працівників, про яке позивача поінформовано листом від 12 серпня 2019 року, він може прибути на наступне засідання 23 серпня 2019 року. ОСОБА_1 просили прибути на засідання з розгляду подання стосовно нього або надіслати на поштову адресу Профспілки: вул. Героїв УПА, 72, Львів, 79018. для

ОСОБА_4 письмову заяву про розгляд подання без участі. Вказаний лист ОСОБА_1 отримав 21 серпня 2019 року, а наступного дня 22 серпня 2019 року направив на адресу ВПС "Співдружність" листа, де повідомив про недоведення до його відома про засідання профспілкової організації листом від 12 серпня 2019 року, а також, що про наступне засідання, яке відбудеться 23 серпня 2019 року, його повідомлено лише 21 серпня

2019 року ввечері, тому просив перенести засідання та надати для ознайомлення подання директора ПП "Автотранском" Пахомова В. Є.

33. У матеріалах справи наявна роздрукована електронна переписка між позивачем та Олександром Сєровим (член Ради Профспілки ), відповідно до якої ОСОБА_1 просив перенести засідання профспілки, а Рада ВПС "Співдружність" повідомила, що перенесення засідання є неможливим, оскільки профспілка обмежена 15-денним строком на надання відповіді роботодавцю.

34. За результатами розгляду подання щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв`язку зі скороченням штату згідно протоколу розгляду подання

від 23 серпня 2019 року первинна профспілкова організація ПП "Автотранском" ВПС "Співдружність" надала згоду на розірвання трудового договору у зв`язку зі скороченням штату працівників з ОСОБА_1 згідно пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України.

35. Наказом від 02 вересня 2019 року № 161-у ОСОБА_1, начальника сектору відділу матеріально-технічного забезпечення сектору господарського забезпечення (м. Вінниця) звільнено 02 вересня 2019 року у зв`язку зі скороченням штату за пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України. Позивач ознайомлений з наказом 02 вересня 2019 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

36. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

37. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

38. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

39. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

40. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).

41. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абзаці сьомому статті 5-1 КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення.

42. Позивач у справі оскаржив наказ про його звільнення у зв`язку зі скороченням штату згідно з пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України, просив поновити його на посаді начальника сектору господарського забезпечення (м. Вінниця) відділу матеріально-технічного забезпечення ПП "Автотранском" та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Підставою позову позивач визначив порушення роботодавцем частин другої і третьої статті 49-2 КЗпП України, та пунктів 3-4 статті 42 КЗпП України.

43. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

44. Згідно частини другої статті 40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

45. Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

46. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 зроблено висновок, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

47. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, і Велика Палата Верховного Суду не вбачала правових підстав відступити від цих висновків.

48. Обґрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 указував, що станом

на 02 липня 2019 року було відкрито вакансії і відповідач ПП "Автотранском" здійснював пошук працівників на посади: "Фахівець з обліку транспортного підприємства", "Прибиральник в офіс" та була вільна посада "Керівника групи підрозділів", "Головного (провідного) інженера". Робота на даних посадах відповідає кваліфікації, рівню освіти, стажу роботи позивача та може виконуватись ним за станом здоров`я, але дані пропозиції переведення на іншу роботу, на вимогу вищезазначеного законодавства, не було надано роботодавцем при ознайомленні з попередженням. Натомість відповідач пропонував позивачу роботу, яка не відповідає кваліфікації позивача та без зазначення основних істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, тощо.

49. Суди попередніх інстанцій встановили, що при звільненні позивача роботодавцем було дотримано вимоги частини першої статті 49-2 КЗпП України, його своєчасно попереджено про наступне вивільнення. ПП "Автотранском" пропонувало позивачу тричі (08 липня 2019 року,

05 серпня 2019 року та 21 серпня 2019 року) обрати іншу роботу за його професією та/чи кваліфікацією серед наявних вакансій в ПП "Автотранском". Обставини наявних вакансій на підприємстві підтверджуються звітністю ПП "Автотранском", поданою в період з

02 липня по 02 вересня 2019 року до Львівського міського центру зайнятості. Однак позивач не подав заяви про прийняття пропозиції з переведення на іншу посаду.

50. Разом із тим, суди не дали жодної правової оцінки тій обставині, що

ОСОБА_1 у відповідях на листи-пропозиції переведення на іншу роботу вказував про відсутність в них інформації про істотні умови праці, що унеможливлює прийняття рішення про погодження чи відмову від даних пропозицій.

51. Матеріали справи не містять відомостей про категоричну відмову позивача від запропонованих посад.

52. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав неналежним доказом роздруківку з сайту Work.ua про наявність у відповідача вакантних посад "Фахівець з обліку транспортного підприємства", "Прибиральник в офіс", "Керівник групи підрозділів", "Головний (провідний) інженер", оскільки наявними в матеріалах справи копіях штатних розписів підприємства такі посади були відсутні.

53. Разом із тим, суди належним чином не перевірили доводи позивача про те, що розміщення даних вакансій мало місце 11 червня 2019 року, тобто в період попередження його про скорочення, який припадав з 02 липня

2019 року по 02 вересня 2019 року.

54. Крім того, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначав, що посилання місцевого суду на відсутність посад "Фахівця з обліку" та "Прибиральника" в штатних розписах не відповідає матеріалам справи, оскільки посада "Фахівець з обліку" наявна в штатному розписі в секторі обліку транспортної роботи і в секторі ремонту та сервісного обслуговування, а посада "Прибиральника" зазначена в секторі господарського забезпечення.

55. Позивач також указував на відмінності у штатних розписах, наданих відповідачем.

56. Так, у штатному розписі від 01 травня 2019 року зазначено відсутність працівника на посаді "Начальника матеріально-технічного відділу" та наявність працівника на посаді "Начальника сектору матеріально-технічного забезпечення".

57. У штатному розписі від 02 липня 2019 року зазначено наявність працівника на посаді "Начальника матеріально-технічного відділу" та відсутність працівника на посаді "Начальника сектору матеріально-технічного забезпечення".

58. У штатному розписі від 03 вересня 2019 року зазначено відсутність працівника на посаді "Начальника матеріально-технічного відділу", відсутність працівника на посаді "Начальника сектору матеріально-технічного забезпечення", відсутність працівника на посаді "Провідного інженера відділу ремонту та сервісного обслуговування".

59. Тобто в період з 02 липня 2019 року (дата попередження про майбутнє звільнення) по 02 вересня 2019 року (дата фактичного звільнення) були вакантними посади Начальника відділу/сектору матеріально-технічного забезпечення та посада Провідного інженера відділу ремонту та сервісного обслуговування.

60. Позивач також наголошував на тому, що в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції під час надання пояснень при розгляді справи по суті ним було повідомлено, що в серпні 2019 року були вільні вакансії "Провідного інженера" відділу ремонту та сервісного обслуговування та "Начальника матеріально-технічного відділу" - це посади, з яких звільнились працівники, і дані посади не пропонувались йому в якості переведення на іншу роботу.

61. Наведені обставини судами не перевірялись.

62. З матеріалів справи слідує, що суди першої та апеляційної інстанцій за клопотанням позивача, відповідними ухвалами витребовували у відповідача журнали обліку наказів про прийняття та звільнення працівників ПП "Автотранском" за період з травня 2019 року по вересень 2019 року. Проте, відповідачем вимоги ухвал суду не виконано.

63. Суд визнав можливим розглядати справу без виконання запитів.

64. Доводи позивача про те, що в наведений період на підприємстві були відкриті вакансії та працевлаштовувались працівники на посади, на яких він міг працювати з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду тощо залишились не перевіреними.

65. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

66. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

67. Суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про дотримання роботодавцем частини третьої статті 49-2 КЗпП України.

68. Відповідно до наказу №22 від 31 травня 2019 року "Щодо змін в організації виробництва і праці ПП "Автотранском" у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці ПП "Автотранском", а саме оптимізацією процесів ведення господарської діяльності на території підрозділу підприємства, який знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Максимовича, 6, централізацією усіх управлінських функцій за місцем реєстрації підприємства, за результатами проведених консультацій із первинною профспілковою організацією ПП "Автотранском" ВПС "Співдружність", з 03 вересня 2019 року провести зміни у структурі ПП "Автотранском": об`єднати Сектор господарського забезпечення (м. Вінниця) відділу матеріально-технічного забезпечення з Сектором господарського забезпечення (м. Львів) відділу матеріально технічного забезпечення в один підрозділ - "Сектор господарського забезпечення відділу матеріально - технічного забезпечення" із безпосереднім підпорядкуванням директору підприємства. Управління сектором господарського забезпечення відділу матеріально - технічного забезпечення здійснювати централізовано, за місцем реєстрації підприємства: АДРЕСА_1 . Відділу персоналу підприємства: до 24.06.2019 року проаналізувати штатний розпис діючих Сектору господарського забезпечення (м. Вінниця) та Сектору господарського забезпечення (м. Львів), надати директору підприємства пропозиції щодо вивільнення персоналу із врахуванням оптимізації процесів ведення господарської діяльності та централізації управлінських функцій; з 03 вересня 2019 року ввести в дію штатний розпис підприємства із врахуванням змін, визначених в пункті 1 даного наказу.

69. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, також дійшов виновку, що ОСОБА_1 не мав переважного права на залишення на роботі, оскільки таке право враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад. У даному випадку мало місце скорочення штату працівників ПП "Автотранском" у секторі господарського забезпечення (м. Вінниця) відділу матеріально-технічного забезпечення (одна штатна одиниця, посада начальника), тобто скорочення посади позивача, яка була єдиною.

70. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника" (постанова Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17).

71. У штатних розписах, які надані відповідачем відображено наявність двох посад: начальника сектору господарського забезпечення м. Вінниці

та м. Львову.

72. Судом не зазначено, в чому саме полягає неоднорідність даних посад, чим відрізняються обов`язки, кваліфікація, рівень освіти Начальника сектору м. Вінниці від Начальника того самого сектору м. Львів та у повній мірі не перевірено доводи позивача про те, що власник неправомірно не обговорював питання переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

73. Із матеріалами убачається, що ПП "Автотранском" зверталося із відповідним поданням від 12 серпня 2019 року вих. № 389/1 до Первинної профспілкової організації ПП "Автотранском" ВПС "Співдружність" про надання згоди на звільнення з роботи працівника ОСОБА_1 за пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України. Розгляд даного подання відбувалося за відсутності працівника унаслідок, за твердженням останнього, несвоєчасного отримання ним повідомлення профспілкового органу про розгляд подання роботодавця щодо його звільнення.

74. Порушення строку попередження працівника про засідання профспілкового органу суд вважав недостатньою підставою поновлення працівника на роботі в судовому порядку.

75. За приписами статті 43 КЗпП України подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

76. У справі, яка переглядається, роботодавець до профспілкового органу з поданням про надання згоди на звільнення позивача подано 12 серпня 2019 року, п`ятнадцятиденний строку розгляду подання спливає 27 серпня 2019 року. Запрошення на засідання профспілкового органу, яке мало відбутись об 11-00 21 серпня 2019 року позивач отримав засобами поштового зв`язку ввечері 21 серпня 2019 року. Наступне засідання було призначено на 11-00 23 серпня 2019 року. З даного приводу позивачем було направлено заяву від 22 серпня 2019 року електронним зв`язком про перенесення даного засідання, через бажання бути присутнім. Вказав, що не мав змоги з`явитись, тому що знаходиться в м. Вінниці, а засідання має відбуватись в м. Львів. У відповіді його повідомили про неможливість перенесення засідання так як профспілка обмежена 15- денним строком на надання відповіді роботодавцю.

77. Суд у повній мірі не перевірив доводи позивача про можливість перенесення профспілковим органом розгляд подання на більш пізній строк і дати працівнику можливість бути присутнім на засіданні.

78. Усунути наведені недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

79. Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

80. Оскільки суди попередніх інстанцій належним чином не з`ясували фактичні обставини справи щодо заявлених вимог, то суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень не може ухвалити власне судове рішення.

81. За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо клопотання про витребування доказів

82. ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про витребування доказів, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції було задоволено його клопотання про витребування у відповідача журналів обліку наказів про прийняття та звільнення працівників ПП "Автотранском" за період з травня по вересень 2019 року і ухвалами суду від 27 квітня

2020 року і 13 травня 2020 року витребовувалися у ПП "Автотранском" для огляду в судовому засіданні журнали обліку наказів про прийняття та звільнення працівників ПП "Автотранском" за період з травня по вересень 2019 року. Ухвали суду відповідачем не виконані, однак суд не вжив всіх процесуальних заходів для забезпечення вимог суду, не дав правової оцінки діям відповідача.

83. Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

84. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та у визначених законом випадках апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.