Постанова

Іменем України

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 555/1039/19

провадження № 61-2994св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2019 року у складі судді Собчука А. Ю. та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Боймиструка С. В., Бондаренко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області (далі - Орлівська ЗОШ) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що вона працювала в Орлівській ЗОШ на посаді вчителя англійської та німецької мови. 24 травня 2019 року наказом № 01-09/53/к/тв її звільнено з роботи з 27 травня 2019 року за пунктом 2 частиною першою статті 40 КЗпП України, у зв`язку із виявленою невідповідністю займаній посаді унаслідок недостатньої кваліфікації.

Підставою для розірвання трудових відносин між сторонами було рішення атестаційної комісії Орлівської ЗОШ від 29 березня 2019 року (протокол засідання атестаційної комісії № 4) про визнання таємним голосуванням одноголосно (дев`ятьма голосами) її такою, що не відповідає займаній посаді.

Позивач вважала, що звільнення було проведено незаконно, оскільки атестація відбулася з порушенням вимог Типового положення про атестацію педагогічних працівників, що затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 року № 930 (z1255-10) .

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила поновити її на посаді вчителя англійської та німецької мов, визнати наказ від 24 травня 2019 року № 01-09/53/к/тв про звільнення незаконним, стягнути з Орлівської ЗОШ на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя англійської та німецької мов Орлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області проведено з дотриманням вимог пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України, тому підстав для її поновлення на роботі та заявлених до стягнення коштів як середнього заробітку за час вимушеного прогулу немає.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції правильно з`ясовано, що станом на 24 травня 2019 року, тобто на день видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи, рішення атестаційної комісії Орлівської ЗОШ від 29 березня 2019 року, яке було підставою для розірвання трудових відносин між сторонами, про визнання позивача такою, що не відповідає займаній посаді, набрало чинності і було підставою для припинення між сторонами трудових відносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 30 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У квітні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем не надано жодного доказу, чому позивач не може належним чином виконувати покладені на неї трудові обов`язки. Для звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України основною умовою є виявлена, тобто невідома під час прийняття працівника на роботу, обставина невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі. Ні неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків, ні порушення трудової дисципліни не можуть бути підставою для припинення трудових відносин за пунктом 2 частина перша статті 40 КЗпП України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2020 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області, в яких вона просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з наказом відділу освіти Березнівської районної державної адміністрації від 30 серпня 2005 року № 648-к ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду вчителя англійської та німецької мов Орлівської ЗОШ.

08 жовтня 2018 року до атестаційної комісії Орлівської ЗОШ її керівником представлено подання про позачергову атестацію вчителя англійської мови ОСОБА_1 з огляду на заниження рівня професійної діяльності.

Відповідно до пункту 1.8 Положення про атестацію умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов`язкове проходження не рідше одного разу на п`ять років підвищення кваліфікації. Останній раз підвищення кваліфікації позивач пройшла у 2015 році, про що свідчить заявка відповідача до Управління освіти та спорту Березнівської районної державної адміністрації від 27 лютого 2014 року № 69 на підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2015 рік та наказ від 10 березня 2015 року № 10 Управління освіти, молоді та спорту Березнівської районної державної адміністрації.

Відповідно до пунктів 3.1 і 3.2 Положення про атестацію, до 10 жовтня 2018 року директором Орлівської ЗОШ до атестаційної комісії було подано списки працівників, які атестуватимуться, куди включено також і позивача. Списки затверджено атестаційною комісією 19 жовтня 2018 року. Атестаційною комісією першого рівня 19 жовтня 2018 року було затверджено і графік роботи самої комісії, про що свідчить відповідний протокол засідання № 1 від того ж числа.

Про графіки роботи атестаційної комісії було доведено осіб, які атестуватимуться, проте ОСОБА_1 відмовилася від підпису про ознайомлення зі списками осіб, які атестуються, та графіком роботи членів атестаційної комісії, на що вказують відповідні письмові акти.

На 21 березня 2019 року було призначено засідання атестаційної комісії першого рівня, однак, враховуючи неявку позивача на засідання, його було відкладено на 29 березня 2019 року, що засвідчено протоколом засідання атестаційної комісії від 21 березня 2019 року № 3. Про дату засідання атестаційної комісії ОСОБА_1 було повідомлено 27 березня 2019 року, про що складено відповідний акт.

Атестаційною комісією першого рівня за наслідками атестації ОСОБА_1 відповідно до підпункту 1 пункту 2.12, підпункту 8 пункту 3.13 Положення про атестацію, прийнято рішення про невідповідність позивача займаній посаді.

01 квітня 2019 року ОСОБА_1 було ознайомлено із результатами атестації, зафіксованими в атестаційному листі. Вона відмовилася від отримання цього листа, про що було складено відповідний акт.

Відповідно до пункту 6.3 Положення про атестацію у випадку прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді ця обставина може бути підставою для розірвання трудового договору з додержанням вимог законодавства про працю.

16 квітня 2019 року за вих. № 01-28/156 Орлівською ЗОШ направлено подання первинній профспілковій організації, членом якої є ОСОБА_1, для отримання попередньої згоди на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України (т. 1, а.с. 108).

У визначений статтею 43 КЗпП України термін відповіді від первинної профспілкової організації відповідачем не отримано.

Наказом Орлівської ЗОШ від 24 травня 2019 року № 01-09/53/к/тв ОСОБА_1 звільнено з роботи з 27 травня 2019 року за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України, тобто у зв`язку із виявленою невідповідністю займаній посаді унаслідок недостатньої кваліфікації.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Під час розгляду справи про звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Враховуючи наведене, суд може визнати звільнення працівника правильним, якщо встановить, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують, що через недостатню кваліфікацію працівник не може належним чином виконувати покладених на нього трудових обов`язків, а від переведення на іншу роботу відмовився.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким актом національного законодавства України є, зокрема, Конвенція Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3933-XII (3933-12) (далі - Конвенція). Згідно із статтею 4 вказаної Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом пункту 2 статті 9 вказаної Конвенції, щоб тягар доведення необґрунтованого звільнення не лягав лише на працівника, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 березня 2019 року було призначено засідання атестаційної комісії першого рівня, однак, з урахуванням неявки позивача на засідання, його було відкладено на 29 березня 2019 року, що засвідчено протоколом засідання атестаційної комісії від 21 березня 2019 року № 3. Про дату засідання атестаційної комісії ОСОБА_1 було повідомлено 27 березня 2019 року, про що вказує відповідний акт.

29 березня 2019 року атестаційною комісією першого рівня за наслідками атестації ОСОБА_1 відповідно до підпункту 1 пункту 2.12, підпункту 8 пункту 3.13 Положення про атестацію прийнято рішення про невідповідність позивача займаній посаді.

01 квітня 2019 року ОСОБА_1 було ознайомлено із результатами атестації, зафіксованими в атестаційному листі, і вона відмовилася від отримання цього листа, про що було складено відповідний акт.

На засідання атестаційної комісії ОСОБА_1 двічі не з`являлася, свої доводи атестаційній комісії щодо достатньої кваліфікації не надала, заперечення щодо прийнятого рішення атестаційною комісією про невідповідність займаній посаді не подавала, зазначене рішення атестаційної комісії не оскаржувала.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав до суду: копію характеристики діяльності вчителя англійської мови Орлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області ОСОБА_1, згідно якої вчитель не користується авторитетом серед колег, учнів та їх батьків, не дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу вчителя в школі, в громадських місцях; копію посадової інструкції вчителя англійської мови ОСОБА_1 ; витяг із правил внутрішнього трудового розпорядку Орлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів; копію наказу по Орлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів від 13 вересня 2018 року № 89 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_1 ; копію наказу Орлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 09 листопада 2018 року № 136 "Про підсумки проведення першого етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад" з додатком до наказу та актом про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з наказом; копію наказу по Орлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів від 22 листопада 2018 року № 141 "Про стан ведення класних журналів" з додатком та актом від 22 листопада 2018 року "Про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з наказом"; витяги із журналів обліку навчальних досягнень учнів з журналів за 5, 6, 7, 8, 9, 11 класи; копію акта від 21 грудня 2018 року про неадекватну поведінку ОСОБА_1 та недопущення на урок в 6 класі; копію акта від 22 грудня 2018 року про виявлення недоліків в класних журналах та неадекватну поведінку ОСОБА_1 ; копію акта від 25 лютого 2019 року про відмову ОСОБА_1 проводити в присутності членів атестаційної комісії урок в 9 класі; копію акта від 04 березня 2019 року про відмову ОСОБА_1 проводити в присутності членів атестаційної комісії урок в 8 класі; копію акта від 06 березня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні уроку англійської мови в 7 класі; копію наказу по Орлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 163 від 29 грудня 2018 року "Про створення комісії по виставленню оцінок з англійської мови в 11 класі за перший семестр 2018-2019 роки" з додатком; копію наказу по Орлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів від 18 березня 2019 року № 01-06/40-О "Про стан ведення класних журналів, обліку відвідування учнями школи, тематичного оцінювання знань" з довідкою та актом про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з наказом; наказ по Орлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів від 26 квітня 2019 року № 01-06/59-О "Про підсумки виконання навчальних планів і програм за II семестр 2018-2019 року" з довідкою та актом від 26 квітня 2019 року про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення із наказом; витяги із книги протоколів засідання педагогічної ради Орлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Таким чином, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, досліджуючи докази, надані сторонами, дійшов правильного висновку, що відповідач обґрунтовано звільнив позивача з підстав передбачених пунктом 2 частиною першою статті 40 КЗпП України.

Доводи касаційної скарги про те, що неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків, порушення трудової дисципліни не можуть бути підставою для припинення трудових відносин за пунктом 2 частина перша статті 40 КЗпП України є необґрунтованими.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. У силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк