Постанова

Іменем України

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/10031/16-ц

провадження № 61-2606св19

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В, Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - начальник Харківського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Сороколіта Оксана Василівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2018 року у складі судді Золотарьової Л. І. та постанову Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Кіся П. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", назву якого змінено на Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - начальник Харківського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Сороколіта О. В., про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Уточнена позовна заява мотивована тим, що 04 листопада 2014 року її було прийнято на посаду старшого контролера-касира територіально відокремленого безбалансового відділення ТВБВ № 10020/0117 філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк". За час перебування на посаді до неї не застосовувались жодні заходи дисциплінарного стягнення.

Наказом за підписом начальника Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" Сороколіти О. В. від 01 червня 2016 року № 365-К її звільнено з посади старшого контролера-касира служби касових операцій ТВБВ № 10020/0117 філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" з 01 червня 2016 року, у зв`язку із втратою довір`я, за грубе порушення правил операційно-касової роботи, за пунктом 2 статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП (322-08) України).

ОСОБА_1 вважає, що у наказі про її звільнення не зазначені конкретні статті або пункти, які вона порушила, або у чому полягає одноразове грубе порушення трудових обов`язків, тобто відсутні конкретні підстави її звільнення.

Крім того, вона була звільнена неуповноваженою особою, оскільки відповідно до статуту АТ "Ощадбанк" питання призначення та звільнення працівників банку з посад відноситься до повноважень голови правління банку, а не начальника управління філії.

Також вважає, що положення про філію, на підставі якого її було звільнено, прийнято з порушенням статуту АТ "Ощадбанк", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 року № 261 (261-2003-п) .

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати підставу звільнення за пунктом 2 статті 41 КЗпП України незаконною; скасувати наказ про її звільнення від 01 червня 2016 року № 365-К; поновити її на роботі на посаді старшого контролера-касира територіального відокремленого безбалансового відділення ТВБВ №10020/0117 філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк"; стягнути з АТ "Ощадбанк" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 червня 2016 року до 25 липня 2018 року (за 25 місяців та 25 днів) у розмірі 127 720,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суди дійшли висновків, що позивач звільнена із займаної посади з дотриманням вимог трудового законодавства, факт вчинення нею винних дій, які дають підстави для втрати до неї довір`я, встановлений і зафіксований в акті ревізії від 31 травня 2016 року, який не був спростований та нескасований.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясували обставини справи, що мають значення для справи, посилалися на неналежні докази, не врахували, що у наказі про її звільнення мала бути зазначена конкретна частина статті 41 КЗпП України, а також застосували нечинну редакцію Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу АТ "Ощадбанк" зазначило, що суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відзив на касаційну скаргу від начальника Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" Сороколіти О. В. не надходив.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року і витребувано із Київського районного суду м. Харкова цивільну справу № 640/10031/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

Наказом АТ "Ощадбанк" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" від 28 жовтня 2014 року ОСОБА_1 прийнята на посаду контролера-касира ТВБВ №10020/0117 оперативного відділу служби касових операцій ТВБВ №10020/0117 філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" з 04 листопада 2014 року.

Відповідно до пам`ятки касового працівника, підписаної ОСОБА_1 27 жовтня 2014 року, вона підтвердила, що володіє знаннями нормативно-правових актів щодо ведення касових операцій, зазначених в посадовій інструкції, та в своїй роботі беззаперечно керується ними.

Доступ до автоматизованої банківської системи "БАРС Millennium" для проведення касових операцій наданий ОСОБА_1 відповідно до заявки від 24 листопада 2014 року, ідентифікатор - U22_117_05.

01 листопада 2015 року між АТ "Ощадбанк" в особі начальника філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" Сороколіти О. В. та ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким вона виконує роботу, пов`язану зі зберіганням, обробкою, перерахуванням, прийманням, видачою і перевезенням цінностей.

Актом ревізії від 31 травня 2016 року встановлено, зокрема, що за рахунком № НОМЕР_1, відкритим 18 грудня 2015 року на ім`я ОСОБА_3 (виконавець ОСОБА_1.), відсутня довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, підпис клієнта на розписці про отримання платіжної картки та ПІН-конверта, на копіях паспорта та документа, виданого органом державної податкової служби, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, та на заяві про приєднання до ДКБО візуально відрізняється від підпису в паспорті клієнта; за рахунком № НОМЕР_2, відкритим 18 грудня 2015 року на ім`я ОСОБА_4 (виконавець ОСОБА_1.), підпис клієнта на заяві про приєднання до ДКБО, на копіях паспорта та документа, виданого органом державної податкової служби, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, візуально відрізняється від підпису в паспорті клієнта.

У телефонній розмові клієнти повідомили, що про відкриття рахунків на їх ім`я їм невідомо, платіжні картки та кошти з рахунку вони не отримували.

За рахунком № НОМЕР_1 станом на 23 травня 2016 року здійснені видаткові операції на загальну суму 24 752,00 грн (остання дата здійснення видачі готівки 26 квітня 2016 року).

Ревізія проводилась з 20 травня 2016 року до 31 травня 2016 року з метою встановлення дотримання банківського законодавства, нормативних актів Національного банку України, внутрішніх положень АТ "Ощадбанк", які регламентують ведення банківських операцій з клієнтами та обслуговування карткових рахунків.

Ревізією встановлено, що працівник ОСОБА_1 сприяла стороннім особам у відкритті карткових рахунків без присутності осіб, на яких вони оформлювалися, зокрема, ОСОБА_1 порушено Порядок емісії та обслуговування платіжних карток міжнародних платіжних систем в установах АТ "Ощадбанк", затверджений постановою правління АТ "Ощадбанк" від 28 березня 2012 року № 196, зі змінами та доповненнями, видавала платіжні картки не власнику рахунку, а третій особі, яка надавала необхідні документи для відкриття карткового рахунку.

Крім того, ОСОБА_1 порушила Порядок відкриття рахунків та виплати пенсії переміщеним особам установами АТ "Ощадбанк" від 25 вересня 2015 року № 862, відкривала рахунки без довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення.

У ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 25 травня 2016 року надала письмові пояснення з приводу порушень порядку відкриття карткових рахунків переміщеним особам в ТВБВ № 10020/0117 року, у яких фактично підтвердила виявлені порушення.

Вказала, що її помилка полягала у тому, що не вона особисто видавала картки пенсіонерам, а ОСОБА_5, яка протягом дня віддавала їй розписки з підписами клієнтів про отримання пластикової картки.

Зазначила, що ОСОБА_5 передавала їй ксерокопії паспорта, кода, пенсійного посвідчення для заведення РНК на клієнтів без їх присутності та копії документів осіб - мешканців Луганської області; що грошових коштів за відкриття рахунків без присутності клієнтів не отримувала.

Вказала, що у справі ОСОБА_4 завела лише реєстраційний номер, картку не видавала, ідентифікацію не проводила, заявку про приєднання не друкувала і не підписувала, роздрукувала договір і оформила підпис ОСОБА_6 .

Пояснила, що порушення у відділенні полягали у тому, що у розписках був підпис одного касира, рахунок відкривав менеджер, посвідчував копії другий касир.

Також вказала, що не просила нікого з колег підписувати документи замість неї, вважала, що підписи замість неї у розписках могла зробити ОСОБА_6

01 червня 2016 року ОСОБА_1 ознайомилася з висновком за результатами службового розслідування.

Наказом за підписом начальника Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" Сороколіти О. В. від 01 червня 2016 року № 365-К ОСОБА_1 звільнено з посади старшого контролера-касира служби касових операцій ТВБВ № 10020/0117 філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" з 01 червня 2016 року, у зв`язку з втратою довір`я, за грубе порушення правил операційно-касової роботи, за пунктом 2 статті 41 КЗпП України.

З наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлена 01 червня 2016 року, що підтверджується її підписом.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України визначено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Виходячи зі змісту цієї норми права, розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України є можливим за таких умов: 1) працівник безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) працівником здійснено винні дії; 3) власник або уповноважений ним орган втратив довіру до працівника.

Як роз`яснено судами в абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) , звільнення з підстав втрати довір`я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і таке інше), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я.

Суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано матеріалами справи, що ОСОБА_1 працювала на посаді старшого контролера-касира служби касових операцій, була працівником, який безпосередньо обслуговує грошові цінності, виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей (в тому числі відкриття рахунків та оформлення платіжних карток), що становить основний зміст її трудових обов`язків, виконання нею указаних дій носить відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Посадова інструкція старшого контролера-касира служби касових операцій територіально відокремленого безбалансового відділення ІІІ типу № 10020/0117 філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - Посадова інструкція) затверджена 01 листопада 2015 року. З цією посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлена 01 листопада 2015 року. Старший контролер-касир підпорядковується безпосередньо керуючому (пункт 1.2). У своїй роботі старший контролер-касир керується законами України, нормативними актами Національного банку України, внутрішніми нормативними документами Акціонерного товариства "Ощадбанк", що стосуються організації та ведення операційно-касової роботи і складання первинної звітності, Кодексом корпоративної етики Акціонерного товариства "Ощадбанк", Корпоративними стандартами в установах Акціонерного товариства "Ощадбанк", Стандартами якісного обслуговування в установах Акціонерного товариства "Ощадбанк", Регламентом організації якісної роботи з клієнтами в установах Акціонерного товариства "Ощадбанк", Статутом Ощадбанку, Положенням про ТВБВ, Положенням про відділ/сектор касових операцій, а також цією Посадовою інструкцією (пункт 1.4).

Старший контролер-касир є матеріально відповідальною особою, про що з ним і банком укладається договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (пункт 1.5 Посадової інструкції).

Згідно із пунктами 2.1-2.3, 2.5, 2.7, 2.10-2.12, 2.17, 2.19, 2.21, 2.24, 2.25, 2.27, 2.28, 2.37 Посадової інструкції старший контролер-касир здійснює обробку документів з приймання платежів; своєчасно та відповідно до вимог нормативних документів формує документи за операційний день на паперових носіях; забезпечує своєчасне та якісне проведення банківських операцій; організовує роботу щодо забезпечення збереження грошових коштів і цінностей; забезпечує правильне застосування чинних законодавчих актів України, нормативних актів Національного Банку України, внутрішніх нормативних документів банку; контролює ведення облікових журналів; здійснює усі банківські операції згідно наданого дозволу; здійснює операції з розрахунково-касового обслуговування клієнтів; здійснює видачу та приймання грошових коштів за рахунками клієнтів; здійснює операції з оформлення виплат/приймання коштів за грошовими переказами; здійснює операції по РОS-терміналу, видачу банківських платіжних карток та ПІН конвертів для фізичних та юридичних осіб; здійснює закриття операційного дня та складання щоденної звітності; забезпечує передачу первинних документів за касовими операціями у складі щоденної звітності до філії байку; дотримується правил зберігання документів, особових рахунків карток із зразками підписів, штампів та печаток, бланків, банківської звітності; формує первинні документи щоденної звітності за касовими операціями; здійснює відповідно до вимог чинного законодавства України та внутрішніх нормативно-правових актів банку: проведення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, проведення уточнення відомостей, отриманих під час ідентифікації та вивчення клієнтів, ведення електронних анкет клієнтів; виявлення факту належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до публічних осіб, до осіб близьких або пов`язаних з публічними особами, вжиття заходів щодо з`ясування джерел походження коштів та активів таких осіб на підставі отриманих від них документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), підтвердити джерела походження їх активів, прав на такі активи тощо.

Також старший контролер-касир несе встановлену цією Посадовою інструкцією відповідальність за: невиконання або неналежне виконання функцій та обов`язків, встановлених цією посадовою інструкцією; недотримання положень, інструкцій та інших розпорядчих документів банку; порушення чинного законодавства, нормативних документів Національного банку України.

У випадку невиконання своїх обов`язків, контролер-касир може бути притягнутий до дисциплінарної та матеріальної відповідальності відповідно до чинного законодавства України (пункт 4.2 Посадової інструкції).

Старший контролер-касир повинен знати: 5.1 законодавчі і нормативно-правові акти, що регламентують банківську діяльність, в тому числі, щодо ведення касових операцій, форми касових і банківських документів; правила приймання, видачі, обліку і зберігання грошових сум і цінних паперів, порядок оформлення касових документів, ліміти залишків готівки в касі, правила забезпечення їх зберігання; порядок складання касової звітності; перелік інформації, що становлять службову таємницю або носить конфіденційний характер; 5.2 статут Ощадбанку, Положення про ТВБВ, Положення про відділ/сектор касових операцій; 5.3 Корпоративні стандарти в установах Акціонерного товариства "Ощадбанк", Стандарти якісного обслуговування клієнтів в установах Акціонерного товариства "Ощадбанк", Регламент організації якісної роботи з клієнтами в установах Акціонерного товариства "Ощадбанк".

Відповідно до статті 64 Закону України "Про банку і банківську діяльність" банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку.

Згідно з пунктами 45, 46 розділу 5 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління Національного банку України від 26 червня 2015 року № 417 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, банк під час здійснення верифікації клієнта/представника клієнта має підтверджувати відповідність ідентифікаційних даних особи клієнта/представника клієнта відомостям, зазначеним в отриманих від нього офіційних документах, а також відповідність оформлення офіційних документів вимогам законодавства та перевіряти їх чинність (дійсність). Банк зобов`язаний пересвідчитися в чинності (дійсності) поданих клієнтом/представником клієнта документів та відповідності їх оформлення вимогам законодавства України до встановлення ділових (договірних) відносин, вчинення правочинів, проведення фінансової операції, відкриття рахунку.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (z1172-03) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов`язані на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому законодавством України порядку їх копій ідентифікувати та верифікувати клієнтів - власників рахунків/представників власників рахунків/осіб, які відкривають рахунки на користь третіх осіб у порядку, установленому законодавством України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та нормативно-правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.

Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію клієнта під час укладення з клієнтом договору банківського вкладу або договору банківського рахунку в порядку, визначеному внутрішніми положеннями банку.

Згідно з підпунктом 3.2.1 пункту 3.3, підпунктом 3.8.3 пункту 3.8 Порядку емісії та обслуговування платіжних карток в установах АТ "Ощадбанк", затвердженого постановою правління АТ "Ощадбанк" від 28 березня 2012 року № 196, відкриття рахунку та оформлення платіжної картки здійснюється фізичним особам без встановлення кредиту - на підставі документів, що дають змогу банку ідентифікувати власника рахунку, належним чином заповненої заяви про приєднання, складовою якої є заява на встановлення кредиту, підписаної банком та клієнтом. При відкритті рахунків клієнтам - фізичним особам відповідальний працівник фронт-офісу отримує від клієнта пакет документів для здійснення ідентифікації клієнта. Копії документів, на підставі яких здійснена ідентифікація клієнта, завіряються підписами клієнта та відповідального працівника фронт-офісу. Відповідальний працівник фронт-офісу заносить в систему БАРС інформацію про клієнта, відкриває рахунок та обирає умови обслуговування рахунку, формує та друкує з БАРС заяву про приєднання і надає її клієнтові для ознайомлення та підпису. При одержанні картки держатель зобов`язаний поставити свій особистий підпис (кульковою ручкою) на розписці про отримання платіжної картки та ПІН-конверта та на зворотній стороні картки на смузі для підпису.

Відповідно до підпункту 5.2.1 Порядку відкриття рахунків та виплати пенсії переміщеним особам установами, затвердженого постановою правління АТ "Ощадбанк" від 25 вересня 2015 року № 862 при зверненні до установи банку для відкриття поточного рахунку одержувач пенсії подає до установи банку довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення.

ОСОБА_1 вчиняла відкриття карткових рахунків без присутності осіб, на ім`я яких вони відкривались, на підставі копій документів, отриманих від інших працівників банку, без здійснення ідентифікації клієнтів, засвідчення копій документів за відсутності їх оригіналів, видавала картки не безпосередньо клієнтам, а іншим працівникам банку.

Відкриття рахунків і видача карток датами раніше, ніж підписання клієнтами заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО), відсутність довідок про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та посвідчення наявних документів іншими працівниками банку ніж ОСОБА_1, яка відкривала рахунки, та пізніше, ніж був відкритий рахунок, підтверджують допущені порушення.

Вчинення ОСОБА_1 зазначених дій підтверджується актом ревізії від 31 травня 2016 року, проведеної ревізорами філії на підставі наказу Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" від 28 грудня 2015 року № 1508, висновком комісії від 31 травня 2016 року на підставі наказу по філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" від 20 травня 2016 року № 537 за результатами службового розслідування та її письмовими поясненнями.

За таких обставин суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України та відмовили у задоволенні позову.

Такі висновки зроблено судами на основі дослідження всіх наявних у справі доказів у їх сукупності та співставленні, їх належної оцінки, правильного визначення характеру спірних правовідносин і норм права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин.

Доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд дав належну оцінку, висновки суду апеляційної інстанції є достатньо аргументованими, а тому підстави повторно відповідати на ті самі доводи відсутні.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк