розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства", третя особа - Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, про визнання права користування житловим приміщенням, зобов`язання видати ордер на житлове приміщення та зобов`язання вичинити дії; за зустрічним позовом Національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_1, третя особа: Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, про виселення, за касаційною скаргою Національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року у складі судді Приходька К. П.,

учасники справи:

позивач - відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

відповідач - позивач за зустрічним позовом - Національний науковий центр "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства",

відповідачі за зустрічним позовом - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_1,

третя особа: Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог, судового рішення суду першої інстанції

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" (далі - ННЦ "ІМЕСГ"), третя особа - Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, про визнання права користування житловим приміщенням, зобов`язання видати ордер на житлове приміщення та зобов`язання вичинити дії.

2. У лютому 2017 року ННЦ "ІМЕСГ" звернувся з зустрічним позовом до

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_1, третя особа: Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, про виселення.

3. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року у складі судді Марчука О. Л. відмовлено

ОСОБА_1 у задоволенні позову. Зустрічний позов Національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" залишено без задоволення.

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції

4. ННЦ "ІМЕСГ" оскаржив рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року в апеляційному порядку.

5. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року апеляційну скаргу повернуто заявнику без розгляду.

6. Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга подана з порушенням встановленого порядку її подання, оскільки відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) її слід було подати за правилами, що діяли до набрання цієї редакції ЦПК України (1618-15) , тобто через відповідний суд першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року, ННЦ "ІМЕСГ" просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Доводи касаційної скарги зводяться до неправильного застосування апеляційним судом положень підпункту 15.5 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) , що фактично позбавило відповідача права на судовий захист. Заявник указує, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом, а саме висновку суду касаційної інстанції про право подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Доводи інших учасників справи

9. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

11. Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

12. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

13. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

14. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

15. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

16. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

17. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд зробив висновок, що скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з огляду на положення підпункту 15.5 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) її слід було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України (1618-15) від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.

18. Висновок апеляційного суду не ґрунтується на законі.

19. Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.

20. Також згідно з частинами другою, третьою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

21. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

22. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

23. Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

24. Разом з цим згідно з частиною першою статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

25. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26. Отже, у розділі "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) врегульовано питання подання учасниками справи апеляційних і касаційних скарг до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме, як безпосередньо до апеляційного суду, так і через відповідний суд першої інстанції.

27. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що станом на час звернення з апеляційною скаргою Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонувала і не функціонує на цей час.

28. Відсутність Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

29. Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

30. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

31. ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (пункт 45 рішення

від 06 грудня 2007 року у справі "Воловік проти України", заява

32. Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія 97" проти України", заява №19164/04).

33. Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) ), які надають їй право як безпосередньо подавати апеляційну скаргу до апеляційного суду, так і подавати її через місцевий суд.

34. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) , яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду, як визначено у статті 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

35. Аналогічні висновки щодо подання апеляційної скарги до апеляційного суду викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 (провадження

№ 14-549 цс 19).

36. З огляду на вказане висновок апеляційного суду про повернення без розгляду апеляційної скарги внаслідок порушення, на думку суду, порядку її подання (подана до апеляційного суду, а не до суду першої інстанції) заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) , за змістом якого апеляційні скарги подаються до або через відповідні суди (апеляційні суди).

37. Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

38. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) , що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

39. З огляду на наведене доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження свідчать, що при перегляді справи суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

40. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

41. За таких обставин Верховний Суд зробив висновок, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушення норм процесуального права, що відповідно до частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.