треті особи: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Служба у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Вербової І. М., Соколової В. В., Немировської О. В.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 до суду з позовом до ОСОБА_3, яка діє

в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Служба у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6, про визнання недійсним договору дарування трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 92,50 кв. м, укладеного 03 липня 2017 року між дарувальником ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнко Н. Б. за реєстровим номером №699; визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної спірної квартири, укладеного 14 травня 2018 року між продавцем ОСОБА_4 (в особі законного представника ОСОБА_3 ) та покупцем ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М. С. за реєстровим номером №1715; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 травня 2018 року щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 спірної квартири; скасування рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від

03 липня 2017 року щодо державної реєстрації права власності за

ОСОБА_4 спірної квартири; зобов`язання Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від

20 лютого 2019 року про державну реєстрацію права власності: за

ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на 1/6 частину в 1/2 частині квартири АДРЕСА_1, та за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 право власності на 3/6 частини в 1/2 частині спірної квартири.

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме: відчуження (зокрема укладення ОСОБА_5 договорів купівлі-продажу, обміну, дарування, застави тощо) квартири

АДРЕСА_1, загальною площею 92,50 кв. м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року

у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Суд першої інстанції керувався тим, що забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони, зокрема ОСОБА_5, вчиняти певні дії, з урахуванням предмету та підстав позову, не призведе до ефективного захисту прав та інтересів позивача. Тобто, обраний позивачем захід забезпечення позову в достатній мірі не сприятиме недопущенню істотного порушення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі забезпечення позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам вчиняти дії, пов`язані

з розпорядженням 1/12 частиною трикімнатної квартири АДРЕСА_1, право власності на яку визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та 1/4 частиною трикімнатної квартири АДРЕСА_1, право власності на яку визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме укладання договорів купівлі-продажу, обміну, дарування, застави тощо.

Апеляційний суд керувався тим, що з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вид забезпечення позову, який просить застосувати заявник відповідає позовним вимогам; майно належить відповідачу на праві власності.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року,

в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила постанову апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити

Касаційну скаргу мотивовано тим, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки суди не перевірили належним чином доводи позивача щодо дійсності наявного спору між відповідачами, не з`ясували

у повному обсязі, чи є взагалі необхідність у забезпеченні цього необґрунтованого позову. Вказує, що відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.

У січні 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року залишити без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що переглядається, позивач заявив вимоги про визнання недійсним договорів дарування, купівлі-продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду

і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм процесуального права та зводиться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржене судове рішення ? без змін.