розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 червня 2018 року в складі судді Красовського О. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,

Зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Рівненській області); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), про визнання неправомірними дії щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, визнання протиправним та скасування наказу, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, зобов`язання відповідача вчинити дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 15 грудня 2016 року № 17-5311/16-16-СГ їй було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

ФОП ОСОБА_3 згідно з договором від 21 грудня 2016 року № 128-2016-12-Г розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Проєкт землеустрою було погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, про що свідчить висновок експерта державної експертизи від 10 лютого 2017 року № 55/82-17.Державним кадастровим реєстратором цій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 817/586/17 від 22 травня 2017 року, яка набрала законної сили 18 липня 2017 року, зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Рівненській області розглянути питання щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області (за межами населеного пункту) та надати її у власність.

25 вересня 2017 року позивач подала до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області клопотання щодо затвердження проєкту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.

Листом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 29 вересня 2017 року № К-5396/0-6963/0/6-17 позивачу знову було відмовлено в затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність, оскільки ця земельна ділянка належить до земель приватної власності.

Із витягу від 13 жовтня 2017 року № НВ-5603509702017 позивач дізналась, що на земельну ділянку з кадастровим номером 5624680700:05:017:1430 площею 0,2774 га зареєстровано право приватної власності на ім'я ОСОБА_2

05 січня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Рівненській області було видано наказ про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою № 17-47/0/16-17-СГ на спірну земельну ділянку.

Такі дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, на думку позивача, порушують її права на відведення земельної ділянки для наступного отримання її у власність.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просила суд:

визнати неправомірними дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 05 січня 2017 року № 17-47/0/16-17-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 ;

визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 22 вересня 2017 року № 17-3418/16-17-СГ про затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 0.2774 га на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_2 ;

скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2774 га з кадастровим номером 5624680700:05:017:1430, розташованої на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області;

зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Рівненській області вчинити дії щодо затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 0,1 га із кадастровим номером 5624680700:05:017:1430.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 21 червня 2018 року провадження в частині позовних вимог про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Рівненській області вчинити дії щодо затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 0,1 га із кадастровим номером 5624680700:05:017:1430 ОСОБА_1 закрито.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 21 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 05 січня 2017 року № 17-47/0/16-17-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 .

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 22 вересня 2017 року № 17-3418/16-17-СГ про затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 0.2774 га на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_2 .

Скасовано державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2774 га з кадастровим номером 5624680700:05:017:1430, розташовану на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що наказ від 15 грудня 2016 року № 17-5311/16-16-СГ, який був виданий позивачу, передував наказу від 05 січня 2017 року 17-47/0/16-17-СГ, який було видано відповідачу ОСОБА_2 . Такі дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області порушують права позивача на відведення земельної ділянки для наступного отримання її у власність. ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, видавши наказ від 15 грудня 2016 року № 17-5311/16-16-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу, втратило своє право на подальше самостійне розпорядження земельною ділянкою до остаточного вирішення питання про передачу ділянки позивачу у власність, або відмову у такій передачі. Зазначеним наказом від 05 січня 2017 року щодо відповідача ОСОБА_2 без скасування попереднього наказу щодо позивача від 15 грудня 2016 року, яким їй надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою, ГУ Держгеокадастру у Рівненській області фактично надало дозвіл щодо однієї і тієї ж ділянки двічі, чим породило конфлікт інтересів між двома фізичними особами. Крім того, ГУ Держгеокадастру у Рівненській області передало у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку за тим же кадастровим номером, який було присвоєно земельній ділянці, що підлягала відведенню у власність ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У грудні 2018 року ГУ Держгеокадастру у Рівненській областіподало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що законодавством не передбачено підстав для відмови у наданні особі дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якщо раніше вже було надано дозвіл на ту ж саму земельну ділянку іншій особі. ГУ Держгеокадастру у Рівненській області вважає, що суди не надали відповідної оцінки цим доводам та не врахували висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду № 545/808/17 від 27 лютого 2018 року, чим порушили статтю 263 ЦПК України.

ГУ Держгеокадастру у Рівненській області вказує, що відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Позивач підтвердив, що їй було надано лише дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а тому у позивача ні права власності, ні право користування на земельну ділянку, яка є предметом спору, не виникло.

Рішення чи дії кадастрового реєстратора щодо внесення даних до державного земельного кадастру зі спірних питань у судовому порядку не оскаржувалися та не є предметом цієї справи. Крім того, в рішенні Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/29292/16 зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду України отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19 січня 2016 року № 21-3690а15, від 13 грудня 2016 року № 21-2573а16.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2019 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено про необґрунтованість доводів касаційної скарги ГУ Держгеокадастру у Рівненській області. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій- без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру у Рівненській області та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суди встановили, що наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 15 грудня 2016 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, орієнтовного розміру 0,1000 гектара, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

На замовлення позивача та на підставі укладеного 21 грудня 2016 року договору ФОП ОСОБА_3 розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з висновком експерта державної експертизи про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 10 лютого 2017 року № 55/82-17 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 відповідає вимогам земельного законодавства та нормативно-правовим актам.

Проєкт землеустрою погоджений відповідно до вимог статті 186-1 ЗК України.

Згідно з витягом з державного земельного кадастру від 13 березня 2017 року № НВ-5602895592017 державним кадастровим реєстратором зареєстровано заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру та внесено відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, присвоєно кадастровий номер 5624680700:05:017:1430 земельній ділянці площею 0,1 га на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненського області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

16 березня 2017 року та 03 квітня 2017 року ОСОБА_1 зверталася до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області із клопотаннями про затвердження проєкту в порядку визначеному статтею 118 ЗК України. Однак у задоволенні вказаних клопотань їй відмовлено.

ОСОБА_1 оскаржила дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної площею 0,1 га безоплатно у власність.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі № 817/586/17 визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1 га ОСОБА_1 безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства з земель державної власності на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Рівненській області вчинити дії щодо розгляду питання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1, площею 0,1 га для ведення особистого селянського господарства на території Білокриницької сільської Рівненського району Рівненської області. Вказане рішення суду ГУ Держгеокадастру у Рівненській області не виконано.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 22 вересня 2017 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 5624680700:05:017:1430 площею 0,2774 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Вказаним наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області було передано у приватну власність земельну ділянку за тим же кадастровим номером 5624680700:05:017:1430, який було присвоєно земельній ділянці, про відведення у власність якої зверталась позивач ОСОБА_1 .

Звертаюсь з позовом ОСОБА_1 вказувала, що вона раніше звернулась до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області для надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, ніж ОСОБА_2 ; ГУ Держгеокадастру у Рівненській області прийнявши наказ про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, на яку претендувала позивач, позбавив її права на завершення процедури отримання земельної ділянки у власність; під час реєстрації спірної земельної ділянки за ОСОБА_2 було використано кадастровий номер, який був присвоєний при реєстрації земельної ділянки за позивачем.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що "недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) вказано, що: "обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи".

У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також зазначено, що: "[] не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції".

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки проєкт землеустрою, виготовлений на замовлення ОСОБА_1, отримав відповідні погодження згідно із статтею 186-1 ЗК України, розмір, межі земельної ділянки були узгоджені органами Держгеокадастру у Рівненській області, а дії управління щодо відмови у затвердженні проєкту землеустрою були визнані протиправними постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі № 817/586/17.

Суди обґрунтованого виходили із того, що ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, достовірно знаючи про ухвалення Рівненським окружним адміністративним судом постанови від 22 травня 2017 року у справі № 817/586/17 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, не виконавши судового рішення, видало у вересні 2017 року всупереч судовому рішенню наказ про надання дозволу на розроблення проєктної документації із землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 (особі, яка пізніше звернулась із відповідною заявою) земельної ділянки, кадастровий номер 5624680700:05:017:1430, на набуття у власність якої мала законні очікування ОСОБА_1 . Отже, такі дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області правильно визнані судами протиправними.

Таких же висновків у подібних спірних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 570/4494/17 (провадження № 61-48608св18).

При цьому поведінка органу виконавчої влади, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам із урахуванням всіх обставин у цій справі, не може вважатись добросовісною та правомірною, про що вказали суди в оскаржених рішеннях.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками судів щодо їх оцінки. Суд касаційної інстанції згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскаржені рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та з додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Головуючий	В. І. Крат

Судді:	І. О. Дундар

	С. О. Карпенко Є. В. Краснощоков
	М. М. Русинчук