відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт 2005", Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Фарм", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кортес", Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосвіт Ойл", Приватне підприємство "Євро Плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліксір", Товариство з обмеженою відповідальністю "Новація", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекопро", Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік-Продуктс", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Приватне підприємство "Доктор Хелсі", ОСОБА_10, Товариство з обмеженою відповідальністю "Танталит", ОСОБА_11,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., Лаченкової О. В.,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт 2005"

(далі - ТОВ "Еліт 2005"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Фарм" (далі - ТОВ "Еліт-Фарм"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортес" (далі - ТОВ "Кортес"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосвіт Ойл" (далі - ТОВ "Екосвіт Ойл"), Приватного підприємства "Євро Плюс" (далі - ПП "Євро Плюс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір" (далі - ТОВ "Еліксір"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Новація" (далі - ТОВ "Новація"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекопро" (далі - ТОВ "Лекопро"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік-Продуктс" (далі - ТОВ "Органік-Продуктс"), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Приватного підприємства "Доктор Хелсі"

(далі - ПП "Доктор Хелсі"), ОСОБА_10, Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталит" (далі - ТОВ "Танталит"), ОСОБА_11 про тлумачення змісту правочину.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 24 червня 2011 року між ТОВ "Еліт-Фарм", ТОВ "Еліт 2005", ТОВ "Кортес", ТОВ "Екосвіт Ойл", ПП "Євро Плюс", ТОВ "Еліксір", ТОВ "Новація" укладений меморандум про співпрацю, що підписаний ним, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Відповідно до пункту 1 зазначеного меморандуму метою його підписання є уникнення наявності схожості між продукцією, виробниками якої є сторони меморандуму. Враховуючи, що у сторін меморандуму виникли суперечки щодо тлумачення окремих його норм, а також з метою однакового подальшого застосування певних норм меморандуму, виникла необхідність тлумачення змісту правочину, а саме таких його норм: термін "Меморандум" та термін "Сторони Меморандуму". Вважає, що термін "Меморандум" необхідно тлумачити як "договір", оскільки за своїм змістом та подальшими діями сторін Меморандум дійсно є договором, на підставі якого сторони набувають, змінюють та припиняють власні права та обов`язки, обумовлені цим Меморандумом. Відповідно до преамбули Меморандуму сторонами за ним є: ТОВ "Еліт-Фарм", ТОВ "Еліт 2005", ТОВ "Кортес", ТОВ "Екосвіт Ойл", ПП "Євро Плюс", ТОВ "Еліксір", ТОВ "Новація" (7 юридичних осіб). При цьому Меморандум підписаний засновниками цих підприємств: позивачем, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Згідно з заявою від 16 жовтня 2016 року, посвідченою приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О. А., Меморандум регулює відносини фізичних осіб - засновників юридичних осіб, операторів ринку, так і самих юридичних осіб. Те, що зазначене відповідає волевиявленню підписантів Меморандуму підтверджується діями цих осіб.

Зазначив, що неодноразово юридичні особи, бенефіціарами яких є: позивач, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, повідомляли інші сторони Меморандуму про намір розпочати виробництво певної продукції у зв`язку з чим на підставі Меморандуму у них виникав обов`язок декларувати такі дії. ТОВ "Органік продуктс", кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_3, декларував випуск продукції косметичного призначення, ПП "Доктор Хелсі" (до зміни назви - Приватне підприємство "Осіріс" (далі - ПП "Осіріс")), бенефіціаром якого є ОСОБА_1, також декларувало випуск продукції. При цьому, зазначені юридичні особи не зазначені як сторони у Меморандумі. Вважав, що сторонами Меморандуму є, в першу чергу, фізичні особи - підписанти цього Меморандуму. Крім того, сторонами Меморандуму є юридичні особи, які є виробниками косметичних продуктів та біологічно-активних добавок, засновниками, учасниками та/або кінцевими бенефіціарами яких є: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Зважаючи на наведене позивач просив розтлумачити зміст Меморандуму про співпрацю від 24 червня 2011 року, а саме: термінів "Меморандум" та "Сторони меморандуму": термін "Меморандум" необхідно розуміти як "договір", а сам Меморандум про співпрацю від 24 червня 2011 року є правочином; термін "Сторони меморандуму" необхідно розуміти як "Сторонами меморандуму про співпрацю від 24 червня 2011 року є: фізичні особи: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, юридичні особи, які є виробниками косметичних продуктів та біологічно-активних добавок, засновниками, учасниками та/або кінцевими бенефіціарами яких є: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; юридичні особи, які є виробниками косметичних продуктів та біологічно-активних добавок, засновниками, учасниками та/або кінцевими бенефіціарами яких є дружина ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Стислий виклад заперечень відповідачів

ТОВ "Еліт 2005", ТОВ "Еліт-Фарм", ТОВ "Кортес", ТОВ "Екосвіт Ойл", ПП "Євро Плюс", ТОВ "Еліксір", ТОВ "Новація", ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ТОВ "Танталит" надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнали та просили задовольнити .

ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали, просили відмовити у його задоволенні.

Від інших відповідачів відзиви на позовну заяву не надходили.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розтлумачено зміст Меморандуму про співпрацю від 24 червня 2011 року, а саме: термін "Меморандум" визначено розуміти як "договір", а сам Меморандум про співпрацю від 24 червня 2011 року є правочином; термін "Сторони Меморандуму" необхідно розуміти як "Сторонами Меморандуму про співпрацю від 24 червня 2011 року є: фізичні особи ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; юридичні особи, які є виробниками косметичних продуктів та біологічно-активних добавок, засновниками, учасниками та/або кінцевими бенефіціарами яких є ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що сукупний аналіз положень матеріального закону та умов Меморандуму про співпрацю від 24 червня 2011 року дає підстави для висновку, що Меморандум є договором про спільну діяльність та дозволяє тлумачити термін "Меморандум" як договір, а сам Меморандум про співпрацю від 24 червня 2011 року визнати правочином. Меморандум про співпрацю підписаний ОСОБА_3 особисто саме тому, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ніякої участі у веденні бізнесу не брали та були введені до складу учасників господарських товариств тільки з метою ухилення від цивільної відповідальності, адже як повідомив ОСОБА_3, він не мав змоги погасити кредити, які взяв у фінансових установах України. Таким чином, родиною ОСОБА_3 прийнято рішення про переоформлення часток у господарюючих підприємствах на ОСОБА_5 (дружину ОСОБА_3 ) та ОСОБА_13 (матір ОСОБА_3 ), щоб запобігти зверненню стягнення на ці частки і втраті контролю за ними. ОСОБА_1 та ОСОБА_10 надані пояснення, які підтверджують пояснення ОСОБА_2 . Юридичні особи засновані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приєднувались до Меморандуму шляхом його схвалення належним виконанням та листуванням, у якому посилались на права та зобов`язання, що витікали з Меморандуму. На підставі наданих суду копій листів про декларування продукції та показань ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 встановлено, що ТОВ "Лекопро" та ТОВ "Органік-Продуктс" засновані ОСОБА_3 вже після підписання Меморандуму, відповідно до чого відсутні в преамбулі Меморандуму, але приєднались до його сторін як виробники косметичних продуктів та біологічно-активних добавок, засновником, учасником та кінцевими бенефіціаром яких є ОСОБА_3 . Так само на підставі додаткової угоди до Меморандуму від 25 жовтня 2011 року № 1ПП "Доктор Хелсі" (до зміни назви - ПП "Осіріс") відсутнє у преамбулі Меморандуму, але приєднались до його сторін як виробник косметичних продуктів та біологічно-активних добавок, засновником, учасником та кінцевими бенефіціаром якого є ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням цього ж суду від 11 червня 2018 року вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 задоволено. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2018 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що ОСОБА_1, відповідно до Меморандуму не є стороною цього Меморандуму. ОСОБА_1 лише підписав Меморандум, діючи як представник іншої особи, як й інші засновники - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій засобами поштового зв`язку у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується тим, що під час слухання судової справи у суді першої інстанції ані ОСОБА_8, ані іншими учасниками судового процесу не доведено недієздатність або обмежену дієздатність підписантів Меморандуму, а отже, вони, у тому числі і ОСОБА_3, усвідомлювали свої дії та набули прав та обов`язків визначених Меморандумом. Меморандум про співпрацю є правочином, що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2017 року у справі № 904/1345/17.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) (далі - Закон № 460-IX (460-20) ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Між ТОВ "Еліт-Фарм", ТОВ "Еліт 2005", ТОВ "Кортес", ТОВ "Екосвіт Ойл", ПП "Євро Плюс", ТОВ "Еліксір", ТОВ "Новація" 24 червня 2011 року укладений Меморандум про співпрацю, підписаний ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Відповідно до преамбули Меморандуму сторонами за ним є: ТОВ "Еліт-Фарм", ТОВ "Еліт 2005", ТОВ "Кортес", ТОВ "Екосвіт Ойл", ПП "Євро Плюс", ТОВ "Еліксір", ТОВ "Новація".

Згідно з пунктом 1 зазначеного Меморандуму метою його підписання є уникнення наявності схожості між продукцією, виробниками якої є сторони меморандуму. Сторони взяли на себе зобов`язання під час виробництва продукції використовувати особисті назви продукції, а також особистий дизайн упаковки такої продукції, не допускаючи подібності (ідентичності) з продукцією виробництва інших сторін Меморандуму.

Відповідно до пункту 4 Меморандуму сторони зобов`язуються декларувати найменування продукції, не зазначеної в Додатках до Меморандуму, тим самим закріплюючи за собою статус власника таких найменувань.

Пунктом 12 Меморандуму визначено, що він складений на чотирьох аркушах у семи екземплярах (по одному для кожної зі сторін) та підписаний засновниками цих підприємств: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

На підставі додаткової угоди до Меморандуму від 25 жовтня 2011 року № 1 ПП "Доктор Хелсі" (до зміни назви - ПП "Осіріс") відсутнє в преамбулі Меморандуму, але приєдналося до його сторін як виробник косметичних продуктів та біологічно-активних добавок, засновником, учасником та кінцевими бенефіціаром якого є ОСОБА_1 .

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Згідно зі статтею 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьої цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом цієї статті тлумачення змісту правочину можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони. Тлумачення змісту правочину є правом суду, а не його обов`язком, здійснюється за умови наявності спору.

Метою тлумачення правочину є з`ясування того, що в ньому дійсно виражено, а не того, що малося на увазі.

Потреба у тлумаченні правочину виникає у зв`язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов. Саме тому при тлумаченні правочину суди повинні брати до уваги однакове для всього змісту правочину буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, вжитих у правочині.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).

Тобто, у розумінні наведених приписів на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення необхідно розуміти як спосіб надання можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

Застосовуючи норми права щодо можливості тлумачення правочину та обставин справи, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що ОСОБА_1 не є стороною Меморандуму про співпрацю від 24 червня 2011 року, оскільки цей правочин укладений між ТОВ "Еліт-Фарм", ТОВ "Еліт 2005", ТОВ "Кортес", ТОВ "Екосвіт Ойл", ПП "Євро Плюс", ТОВ "Еліксір", ТОВ "Новація".

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вирішуючи питання обґрунтованості звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушених, оспорюваних чи невизнаних прав позивача, оскільки ОСОБА_1, хоча і є кінцевим бенефіціаром товариств, що підписали Меморандум, проте цей Меморандум безпосередньо не регулює відносини між фізичних осіб - засновників юридичних осіб операторів ринку, оскільки в силу вимог статті 96 ЦК України учасники (засновники) юридичних осіб не відповідають за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасників (засновників) крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Доводи заявника про те, що Меморандум про співпрацю є правочином, що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2017 року у справі № 904/1345/17, безпідставні та необґрунтовані, оскільки ця обставина не має значення для розгляду цієї справи, з огляду на те, що позивач як фізична особа не є стороною цього Меморандуму.

Аргументи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанцій, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд враховує, що переважно доводи заявника стосуються зміни оцінки тих доказів, оцінку яких здійснено судами першої та апеляційної інстанцій. Такі доводи касаційної скарги, що полягають у переоцінці доказів, не підлягають врахуванню, оскільки згідно з положеннями статті 400 ЦПК України такі процесуальні дії не належать до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Підсумовуючи, Верховний Суд констатує, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що апеляційним судом порушено норми процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, що призвели до ухвалення у справі незаконного та необґрунтованого рішення.

Встановивши фактичні обставини, суд апеляційної інстанції правильно визначив правову природу цивільних відносин між сторонами. Верховний Суд, застосувавши правило частини третьої статті 401 ЦПК України, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на вирішення спору та відповідний правовий результат не впливають.

Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Щодо вирішення клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи з викликом сторін

ОСОБА_3 09 липня 2019 року та 17 вересня 2019 року подав до суду клопотання про судовий розгляд справи за його участі.

Підстави для задоволення таких клопотань відсутні, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Відповідно до частини першої, другої третьої та п`ятої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.