Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 757/56677/19-ц
провадження № 61-10012 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Конюшко Денис Борисович,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Фінекс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича, на постанову Київського апеляційного суду від 09 червня
2020 рокуу складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М.,
Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Фінекс"
(далі - ПрАТ "СК "Фінекс") про стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 23 лютого 2018 року
між нею та ПрАТ "СК "Фінекс" укладено міжнародний страховий договір подорожуючих № 19211 (далі - договір страхування), за яким страховик при настанні страхового випадку зобов`язаний виплатити страхову суму страхувальнику чи іншим особам, що визначені страхувальником, або на користь якого/яких укладений договір страхування.
Вказувала, що 10 березня 2018 року, перебуваючи на території Французької Республіки, з нею стався страховий випадок, передбачений пунктом 3.1.1 договору страхування, а саме - розлад здоров`я, що спричинив оперативне втручання.
12 березня 2018 року, перебуваючи в лікарні, на виконання пункту 9.3 договору страхування вона зв`язалася із сервісною компанією і повідомила
про страховий випадок і неможливість з об`єктивних причин зв`язатися раніше.
Після повернення на територію України, 12 серпня 2018 року на виконання пункту 10.4 договору страхування вона звернулася до страховика із заявою про отримання страхового відшкодування, додавши чеки з лікарні, лист-виписку та чеки про оплату ліків, проте страховик ігнорував її звернення та ухилявся від виконання своїх зобов`язань по виплаті страхового відшкодування.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд стягнути
із ПрАТ СК "Фінекс" на свою користь страхове відшкодування у розмірі
149 909,84 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня 2019 року
у складі судді Матійчук Г. О. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПрАТ "СК "Фінекс" на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 149 909,84 грн.
Стягнуто з ПрАТ "СК "Фінекс" на користь держави судовий збір у розмірі 9 608,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач відповідно до умов договору страхування звернулася до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування та надала пакет необхідних документів, у тому числі повторно. Згідно з укладеним між сторонами міжнародним страховим договором подорожуючих страховий ліміт становить 30 000,00 Євро, а на підставі поданих позивачем доказів страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 4 673 Євро, що еквівалентно 149 909,84 грн.
При цьому позивач не несе відповідальність за некомпетентні дії поштової служби, яка втратила пакет документів при пересиланні, тому позивач повторно надала необхідний пакет документів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Фінекс" задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що позивач порушила умови договору страхування щодо строків повідомлення страховика про настання страхового випадку та звернення із заявою про виплату страхового відшкодування. При цьому у матеріалах справи відсутні докази направлення страховику заяви про отримання страхового відшкодування від 12 серпня 2018 року.
Крім того, позивач не надала доказів на підтвердження надання відповідачу повного пакету необхідних документів та витрат, понесених на лікування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Д. Б., на постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року, в якій, посилаючись
на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 20 липня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Д. Б., на постанову Київського апеляційного суду
від 09 червня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення
її недоліків, а саме: запропоновано надати суду оформлений належним чином документ (довіреність, ордер), який підтверджує повноваження адвоката Конюшка Д. Б. представляти у Верховному Суді інтереси ОСОБА_1, та уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки
її невиконання.
У наданий судом строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 20 липня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 757/56677/19-ц із Печерського районного суду м. Києва.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Відкриваючи касаційне провадження у цій справі, Верховний Суд врахував, що справа є малозначною в силу пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, проте касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт а) пункту другого частини третьої статті 389 ЦПК України), та наявність значного суспільного інтересу (підпункт в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції надав формальну оцінку зібраним у справі доказам, оскільки факт порушення страхувальником визначеного договором страхування строку повідомлення
про настання страхового випадку, за наявності такого повідомлення,
не може бути підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.
При цьому несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика
без поважних на те причин про настання страхового випадку або надання ним неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише
у тому разі, якщо вони позбавили страховика можливості дізнатися,
чи є ця подія страховим випадком.
Заявник посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені
у постановах: від 07 березня 2018 року у справі № 577/5573/15-ц (провадження № 61-411 св 18); від 26 березня 2018 року у справі
№ 916/4613/15; від 21 серпня 2018 року у справі № 227/3573/16-ц (провадження № 61-15026 св 18), які не враховані судом апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПрАТ "СК "Фінекс", в якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку всім доказам у справі, тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 лютого 2018 року між страхувальником - ОСОБА_1 та страховиком - ПрАТ "Страхова компанія "Фінекс" укладено Міжнародний страховий договір подорожуючих № 19211. За цим договором страховик при настанні страхового випадку бере на себе зобов`язання виплатити страхову суму страхувальнику чи іншим особам, що визначені страхувальником, або на користь якого/яких укладений договір страхування (вигодонабувач)
(а. с. 10-13).
Згідно з пунктом 2.1 договору страхування предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані із медичними та іншими витратами страхувальника.
Договір укладено строком дії від 23 лютого 2018 року до 30 грудня 2018 року.
10 березня 2018 року на території Франції з ОСОБА_1 стався страховий випадок, передбачений пунктом 3.1.1 договору, а саме розлад здоров`я, що спричинив оперативне втручання, з 11 березня 2018 року
по 14 березня 2018 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні.
12 березня 2018 року ОСОБА_1, перебуваючи в лікарні, на виконання
пункту 9.3 договору страхування зв`язалася з сервісною компанією, повідомила про страховий випадок і про те, що вона з об`єктивних причин не могла зв`язатися раніше.
12 серпня 2018 року, після повернення на територію України, на виконання
пункту 10.4 договору страхування, ОСОБА_1 звернулася до
ПрАТ "Страхова компанія "Фінекс" із заявою про отримання страхового відшкодування, із доданими чеками з лікарні, листом-випискою та чеками про оплату ліків, проте страховик проігнорував звернення ОСОБА_1, виплат не здійснив (а. с. 14).
Листом від 05 листопада 2018 року № 56-у ПрАТ "Страхова компанія "Фінекс" повідомила, що ОСОБА_1 необхідно надати оригінали деталізованих розрахунків, оригінали квитанцій (касових чеків), що підтверджують оплату рахунків та ліків, придбаних за рецептом лікаря (а. с. 27).
ОСОБА_1 попередньо виконала свої зобов`язання перед
ПрАТ "Страхова компанія "Фінекс" - надала всі необхідні документи.
12 червня 2019 року на адресу ПрАТ "Страхова компанія "Фінекс" вона направила запит № 06/49 з вимогою про дотримання умов договору страхування, а саме пунктів 10.6 і 10.10 та здійснення виплати страхового відшкодування (а. с. 28).
Проте, ПрАТ "Страхова компанія "Фінекс" у виплаті відмовив, пояснюючи це тим, що наданий ОСОБА_1 попередній пакет документів був втрачений службою пошти (а. с. 29).
26 червня 2019 року ОСОБА_1 на адресу ПрАТ "Страхова компанія "Фінекс" повторно було направлено запит №06/56 з необхідними документами з вимогою надати копію заяви про виплату страхового відшкодування (а. с. 30).
05 липня 2019 року ПрАТ "Страхова компанія "Фінекс" направило
ОСОБА_1 лист №05/07-01, в якому просила надати додаткові документи щодо оперативного втручання та лікування, повідомити з якою метою позивач перебувала на території Франції, чи не пов`язана ця поїздка з метою планового лікування (а. с. 31).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суд належним чином
не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Д. Б.,підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,
що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником
і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником,
на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (частина друга статті 8 Закону України "Про страхування").
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк встановлений договором (пункту 5 частини першої статті 989 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром)
у формі, що визначається страховиком.
Пунктом 8.4.3 встановлено, що страхувальник зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату (виплату страхового відшкодування) протягом 10 банківських днів з дня прийняття рішення про страхову виплату при умові отримання страховиком усієї необхідної інформації та належним чином оформлених документів стосовно випадка.
Позивачем на вимогу відповідача, разом із заявою про виплату страхового відшкодування, повторно був наданий повний пакет встановлених договором страхування документів, для відновлення якого позивач була вимушена робити запит до лікарень Франції, у яких їй було надано медичну допомогу щодо отримання дублікатів цих документів. Крім того, позивач не несе відповідальність за некомпетентні дії поштової служби.
Отже, з урахуванням наведеного та положень статей 979, 990 ЦК України вбачається, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку або надання ним неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо вони позбавили страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 07 березня 2018 року у справі № 577/5573/15-ц, від 26 березня 2018 року у справі
№ 916/4613/15.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 зобов`язана була звернутися до страховика із відповідною заявою та подати необхідні документи не пізніше 24 квітня 2018 року, що свідчить про порушення позивачем умов страхового договору щодо строків повідомлення страховика про настання страхового випадку та звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, оскільки позивачем надано достатньо доказів на підтвердження того, що відбувся страховий випадок, про що повідомлено страховика, томустраховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування відповідно до умов договору страхування
Таким чином, у порушення статей 89, 263- 264, 382 ЦПК України апеляційний суд на зазначені вище положення закону уваги не звернув, не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог,
що має суттєве значення для правильного вирішення спору, не надав належної правової оцінки доводам і доказам сторони.
Вказане свідчить, що апеляційним судом безпідставно скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, судове рішення апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню,
а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича, задовольнити
Постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року скасувати, залишити в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня 2019 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк