Постанова

Іменем України

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 212/1765/17-ц

провадження № 61-14633св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1,

заінтересована особа - державний виконавець Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Філіна Вікторія Олегівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2019 року у складі судді Ваврушак Н. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги

06 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Філіної В. О., у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим листом, виданим Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на дочку ОСОБА_3 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2019 року справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Філіної В. О. про накладення штрафу передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу підлягає передачі на розгляд до адміністративного суду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. Виходив з того, що Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) встановлено спеціальний порядок оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця. Відповідно до частини другої статті 74 цього закону суд першої інстанції дійшов правильного висновку про передачу цієї справи на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

26 липня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, передати справу на розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди у порушення норм процесуального та матеріального права не звернули увагу, що дії державного виконавця оскаржуються стороною виконавчого провадження та розглядаються судом, який видав виконавчий документ.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) (далі - Закон № 460-ІХ (460-20) ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суди встановили, що на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 червня 2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно та виконавчого листа № 54614506 від 06 вересня 2017 року відкрито виконавче провадження.

20 січня 2019 року державним виконавцем згідно з частиною чотирнадцятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 штрафу у розмірі 20 % заборгованості зі сплати аліментів в сумі 9 454,26 грн.

ОСОБА_1, не погоджуючись з цією постановою про накладення штрафу, оскаржив її до суду, який видав виконавчий лист.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 1404-VІІІ) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 1404-VІІІ) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19) Верховний Суд дійшов висновку, що "юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19), і підстав для відступлення від неї не вбачається".

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Пунктом 3 частини шостої статті 403 ЦПК України передбачено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, коли Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Велика Палата вже викладала висновок щодо питання предметної юрисдикції спору в подібних правовідносинах, а тому немає правових підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про направлення скарги про оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу на розгляд до суду адміністративної юрисдикції.

Підстави вважати, що суд першої інстанції та апеляційний суд при розгляді цієї справи неправильно застосували норми матеріального права чи допустили порушення норм процесуального права, немає.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1, що справа за його скаргою на постанову державного виконавця про накладення штрафу має розглядатися судом, яким видано виконавчий лист, спростовуються наведеними нормами права і висновками Великої Палати Верховного Суду щодо їх застосування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 415 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат