розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області у складі судді Янжула С. А. від 03 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О. від 18 червня 2020 року,

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

31 січня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), у якому просили визнати недійсним договір про внесення змін до кредитного договору № 70003 від 28 квітня 2007 року від 12 листопада 2013 року, укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір поруки № 70003-4 від 12 листопада 2013 року, укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір іпотеки № 7003-2 від 28 квітня 2007 року, укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 ; застосувати наслідки недійсності договору про внесення змін до кредитного договору № 70003 від 28 квітня 2007 року від 12 листопада 2013 року, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 ; застосувати наслідки недійсності договору поруки № 70003-4 від 12 листопада 2013 року, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 ; застосувати наслідки недійсності договору іпотеки № 7003-2 від 28 квітня 2007 року, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 повернуто позивачам. Роз`яснено їх право на звернення до суду в загальному порядку із позовною заявою.

Повертаючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що заявники, отримавши 14 січня 2020 року копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" та додатки до неї, мали достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову, однак із зустрічною позовною заявою звернулися лише 31 січня 2020 року, тобто поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 193 ЦПК України, а із заявою про його поновлення позивачі не зверталися.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2020 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічну позовну заяву з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 193 ЦПК України, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви, що не позбавляє заявників подати позов в загальному порядку.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У серпні 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ОСОБА_2 не отримував копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви АТ КБ "ПриватБанк" та додатків до неї, оскільки ОСОБА_1, яка отримала вказані матеріали в приміщенні суду, їх заявнику не передала. ОСОБА_2 про вказану справу дізнався лише 28 січня 2020 року, коли ОСОБА_1 надала йому копію відзиву на позов АТ КБ "ПриватБанк", а ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" та додатків до неї скопіював на мобільний телефон лише 17 лютого 2020 року, коли ознайомлювався з матеріалами справи. Крім того, зустрічний позов зареєстровано в загальному порядку із присвоєнням іншого номера справи № 186/139/20, тому зустрічний позов підлягає розгляду в цій справі за правилами ЦПК України (1618-15) для позовів, що надійшли вперше.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ КБ "ПриватБанк" на касаційну скаргу, у якому банк зазначив, що 31 січня 2020 року о 13 год 00 хв було проведено підготовче судове засідання, за результатами якого було закрито підготовче провадження та призначено вказану цивільну справу до судового розгляду по суті на 20 лютого 2020 року. Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, однак цього ж дня (31 січня 2020 року) о 14 год 06 хв подали зустрічну позовну заяву, тобто поза межами строку, встановленого частиною першою статті 193 ЦПК України. Посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, банк просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 186/139/20 з Першотравенського міського суду Дніпропетровської області. Підставами відкриття касаційного провадження були посилання заявника на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Установлено, що 26 грудня 2019 року до суду надійшла позовна заява АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

11 січня 2020 року ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області відкрито провадження в указаній справі; розгляд справи визначено в порядку загального позовного провадження; проведення підготовчого засідання призначено на 31 січня 2020 року о 13 год 00 хв. Визначено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також відповідачам роз'яснено право відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України у строк для подання відзиву пред'явити зустрічний позов.

14 січня 2020 року указана ухвала суду, позовна заява АТ КБ "ПриватБанк" та додатки до неї вручені відповідачу ОСОБА_1 особисто під підпис для неї та для передачі відповідачу ОСОБА_2 (її чоловік).

31 січня 2020 року о 13 год 00 хв було проведено підготовче судове засідання, за результатами якого було закрито підготовче провадження та призначено вказану справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20 лютого 2020 року о 09 год 00 хв; відповідачі в підготовче судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяви про перенесення підготовчого судового засідання не надали.

Цього ж дня - 31 січня 2020 року о 13 год 32 хв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічний позов до АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів, визнання кредитного договору, договору поруки недійсним та договору іпотеки.

Частиною першою статті 193 ЦПК України встановлено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Строк для подання відзиву (зустрічного позову) встановлюється в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 191 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Судом установлено, що строк для подання відзиву та відповідно пред`явлення зустрічного позову сплив 29 січня 2020 року.

Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасниками справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Установлено, що відповідачі не зверталися з клопотанням про продовження строку на подання зустрічного позову у передбачений строк.

Оскільки 14 січня 2020 року відповідачі отримали копію ухвали про відкриття провадження у справі, то строк на подання зустрічного позову закінчився 29 січня 2020 року, але такий позов відповідачі подали 31 січня 2020 року, тобто поза межами строку, встановленого частиною першою статті 193 ЦПК України, що є підставою для його повернення, як правильно встановив суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд.

Крім того, колегія суддів враховує, що повернення зустрічного позову не позбавляє осіб права пред'явити позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя.

Доводи ОСОБА_2 про неотримання ним копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви банку, у зв`язку з чим він не був повідомлений про встановлений судом строк надання відзиву та подання зустрічного позову, є безпідставними, оскільки у матеріалах справи (а. с. 44) міститься розписка щодо отримання 14 січня 2020 року його дружиною, відповідачем ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження та позову з додатками для себе та для передання її чоловіку ОСОБА_2, про що свідчить її підпис, а згідно частини третьої статті 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Оскільки оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.