розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Женева" на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівського області від 23 жовтня 2018 року у складі судді Саса С. С. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2019 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (далі - ТОВ "ФК "Женева") звернулося до суду із заявою про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") на його правонаступника ТОВ "ФК "Женева" у цивільній справі № 456/3808/14-ц за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що 22 грудня 2014 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області ухвалив рішення у справі № 456/3808/14-ц про стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 0048/08/6.10-Anewv.

ТОВ "ФК "Женева" зазначало про те, що 14 березня 2018 року між ним та ПАТ "Банк Форум" укладено договір про відступлення права вимоги № 1050-Ф, відповідно до умов якого ПАТ "Банк Форум" відступило ТОВ "ФК "Женева", а ТОВ "ФК "Женева" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 0048/08/6.10-Anewv, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та боржником.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2018 року у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Женева" відмовлено.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що заявник не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що на виконанні в державній виконавчій службі перебуває виконавчий лист, виданий на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2014 року у зазначеній справі.

Крім того, вимоги заявника про заміну стягувача ПАТ "Банк Форум" на його правонаступника ТОВ "ФК "Женева" суперечать вимогам статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ), якими передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Постановою Львівського апеляційного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Женева" залишено без задоволення, а ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2018 року без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що заява ТОВ "ФК "Женева" не містить вимог про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні або у виконавчому листі, а містить вимогу "про заміну вибулого стягувача" "на його правонаступника", що не є ідентично заміні сторони у виконавчому провадженні або у виконавчому листі та не передбачено нормами статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги.

Також апеляційний суд зазначив про те, що наведені обставини не є перешкодою для звернення ТОВ "ФК "Женева" до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні або у виконавчому листі.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У вересні 2019 року ТОВ "ФК "Женева" звернулось засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівського області від 23 жовтня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про заміну вибулого стягувача.

У касаційній скарзі заявник посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-1207св18), про те, що заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження; зазначає, що правонаступництвом є ні що інше, як перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого, при цьому, при універсальному правонаступництві до правонаступника (юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше.

На думку заявника, норми статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", які мають імперативний характер, не містять обставин відмови в задоволенні заяви про заміну стягувача, а статтею 55 ЦПК України передбачено також заміну особи у відносинах, щодо яких виник спір, на правонаступника, в тому числі і при заміні кредитора у зобов`язанні на будь-якій стадії судового процесу.

Відзив на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Женева" станом на дату розгляду справи Верховним Судом не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ "ФК "Женева"передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2019 року(з урахуванням ухвал Верховного Суду від 20 вересня 2019 року та 25 листопада 2019 року про надання строку для усунення недоліків) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, витребувано матеріали справи № 456/3808/14-ц із Стрийського міськрайонного суду Львівського області та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

У січні 2020 року матеріали справи № 456/3808/14-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року справупризначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3Ц ПК України (2755-17) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиноюдругою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України(у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з матеріалами цивільної справи № 456/3808/14-ц (провадження № 2/456/1881/2014) заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2014 року позов ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість в розмірі 81 507,04 грн, з яких: прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів - 1 989,81 дол. США, що еквівалентно 25 768,20 грн; поточна заборгованість з повернення кредитних коштів - 3 408,00 дол. США, що еквівалентно 44 133,88 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 625,53 дол. США, що еквівалентно 8 100,66 грн; поточна заборгованість за нарахованими процентами - 85,02 дол. США, що еквівалентно 1 101,02 грн; пеня за несвоєчасну сплату тіла та відсотків - 2 204,66 грн, а також 250,02 грн судових витрат.

Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 14 березня 2018 року № 1050-Ф між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФК "Женева" укладено договір про відступлення прав вимоги. За цим договором банк відступає новому кредитору належні банку права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору.

З витягу з додатка № 1 до договору від 14 березня 2018 року № 1050-Ф про відступлення права вимоги вбачається, що згідно з реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, у ньому зазначено і договір № 0048/08/6.10-Anewv.

ТОВ "ФК "Женева" свою заяву про "заміну вибулого стягувача" "на його правонаступника" обґрунтовувало посиланням на норми статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Нормативно-правове обґрунтування та мотиви, з яких виходив Верховний Суд

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Викладене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті - 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ФК Женева" про заміну стягувача, суди не звернули уваги на те, що без заміни сторони стягувача правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) . Крім того, заміна сторони стягувача її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій зробили помилковий висновок про відсутність правових підстав для заміни сторони ПАТ "Банк Форум", на користь якого постановлено судове рішення, на ТОВ "ФК Женева",обмежившись тільки доводами щодо заміни сторони її правонаступником лише у відкритому виконавчому провадженні або у виконавчому листі (до відкриття такого виконавчого провадження).

Водночас суд касаційної інстанції звертає увагу, що судами не досліджено фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Згідно з умовами пунктів 1, 2 договору про відступлення прав вимоги від 14 березня 2018 року № 1050-Ф в порядку та умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку № 1 до цього договору, а новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.

Отже, виходячи із зазначених положень договору відступлення прав вимоги, ТОВ "ФК "Женева" отримує як новий кредитор права вимоги ПАТ "Банк Форум" до позичальників, заставодавців та поручителів у випадку, якщо вони перераховані у додатку № 1 до зазначеного договору та ТОВ "ФК "Женева" сплатило у повному обсязі кошти згідно з умовами договору.

Судами не досліджено, чи здійснено ТОВ "ФК "Женева" у повному обсязі оплату коштів згідно з умовами договору про відступлення прав вимоги від 14 березня 2018 року № 1050-Ф. Окрім цього, у витягу з додатка № 1 до цього договору, який міститься в матеріалах справи (а. с. 141, т. 1), позичальником/боржником зазначений лише ОСОБА_1, відомості щодо ОСОБА_2 містяться тільки в розділі "короткий опис застави", в свою чергу, в акті прийому-передачі документації згідно з договором про відступлення прав вимоги (а. с. 185 - 191, т. 1) у переліку зазначений також лише ОСОБА_1 .

Без з`ясування окреслених питань та їх дослідження судами не можна зробити однозначний висновок щодо переходу права вимоги від ПАТ "Банк "Форум" до ТОВ "ФК "Женева". Разом з тим встановлення обставин справи за приписами статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Отже, суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, тому ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Під час нового розгляду справи суд має врахувати викладене у цій постанові, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і відзивам сторін; розглянути заяву ТОВ "ФК "Женева" в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права; ухвалити законне і справедливе судове рішення.

Оскільки розгляд справи не закінчено, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" задовольнити частково.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівського області від 23 жовтня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

головуючого -	Ступак О. В.,
суддів:	Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,	Погрібного С. О., Яремка В. В.,

Головуючий	О. В. Ступак
Судді:	І. Ю. Гулейков
	С. О. Погрібний
	Г. І. Усик

	В. В. Яремко