Постанова

Іменем України

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 202/6829/17

провадження № 61-20948св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "В ПЛЮС",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "В ПЛЮС" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "В ПЛЮС" (далі - ТОВ "В ПЛЮС") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування реєстрації права власності, визнання права власності та витребування майна.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 01 липня 2010 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР", набуло право власності на комплекс з обслуговування автомобілів, що розташований по АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою площею 0,0957 га, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, розташованою за вказаною адресою.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2016 року право власності на комплекс з обслуговування автомобілів, що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0957 га визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року заочне рішення цього суду від 25 квітня 2016 року скасовано, а в подальшому позов залишено без розгляду.

Посилаючись на те, що на теперішній час жодних спорів щодо права власності товариства на спірне нерухоме майно не існує, проте за відповідачами на підставі скасованого судового рішення було зареєстровано право власності на вказану нерухомість, й дані відомості не скасовано, й відповідно спірне майно знаходиться у власності відповідачів без відповідної правової підстави ТОВ "В ПЛЮС" просило скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на Ѕ частину за кожною на земельну ділянку площею 0,0957 га, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, розташованою по АДРЕСА_1, на комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1 ; визнати за товариством право власності на земельну ділянку площею 0,0957 га, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, яка розташована по АДРЕСА_1 та на комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1, який складається з: Б-3 - комплекс з обслуговування автомобілів, І поверх: 101 - тамбур площею 4,2 кв. м, 102 - кабінет площею 8,2 кв. м, 103 - технічне приміщення площею 11,7 кв. м, 104 - диспетчерська площею 8,8 кв. м, 105 - технічне приміщення площею 6,0 кв. м, 106 - мийка площею 138,9 кв. м, 107 - мийка площею 76,2 кв. м, 108 - коридор площею 12,9 кв. м, 109 - умивальник площею 1,2 кв. м, 110 - туалет площею 1,3 кв. м, 111 - технічне приміщення площею 9,7 кв. м, 112 - тамбур площею 6,6 кв. м, 113 - сходова клітина площею 13,1 кв. м, загальною площею 298,8 кв. м; ІІ поверх: 201 - прибудова площею 36,1 кв. м, 202 - майстерня площею 28,7 кв. м, 203 - коридор площею 38,3 кв. м, 204 - кабінет площею 17,8 кв. м, 205 - кабінет площею 17,6 кв. м, 206 - топочна площею 11,6 кв. м, 207 - душ площею 1,8 кв. м, 208 - гардероб площею 17,1 кв. м, 209 - умивальник площею 1,0 кв. м, 210 - туалет площею 1,2 кв. м, 211 - коридор площею 22,9 кв. м, 212 - майстерня площею 60,3 кв. м, 213 - хол площею 26,6 кв. м, 214 - туалет площею 1,4 кв. м, 215 - умивальник площею 2,6 кв. м, 216 - електрощитова площею 5,7 кв. м, 217 - сходова клітина площею 13,2 кв. м, загальною площею 303,9 кв. м, ІІІ поверх: 301 - зала площею 36,1 кв. м, 302 - кабінет площею 28,5 кв. м, 303 - приймальня площею 18,0 кв. м, 304 - коридор площею 36,2 кв. м, 305 - кабінет площею 29,5 кв. м, 306 - побутова площею 22,2 кв. м, 307 - коридор площею 22,9 кв. м, 308 - кабінет площею 28,9 кв. м, 309 - кабінет площею 30,5 кв. м, 310 - туалет площею 1,2 кв. м, 311 - умивальник площею 2,0 кв. м, 312 - підсобна площею 5,67 кв. м, 313 - хол площею 20,2 кв. м, 314 - кладова площею 5,7 кв. м, 315 - сходова клітка площею 13,2 кв. м, загальною площею 300,8 кв. м; літ. б, б1, б2 - пандус, літ. Б 3 - сходи, літ. В - трансформаторна підстанція, № 1-3 - огорожа, мостіння під пересувну ГЗС №1; витребувати у відповідачів земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, загальною площею 0,0957 га та комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2017 року у складі судді Мороза В. П. позов задоволено.

Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0957 га, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, розташованою по АДРЕСА_1, запис № 14741452.

Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0957 га, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, розташованою по АДРЕСА_1, запис № 14741437.

Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на Ѕ частину комплексу з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1, № 14741875.

Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 на Ѕ частину комплексу з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1, № 14741846 .

Визнано за ТОВ "В ПЛЮС" право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0957 га, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Визнано за ТОВ "В ПЛЮС" право власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3 загальною площею 903,5 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1, який складається з: Б-3 - комплекс з обслуговування автомобілів, І поверх: 101 - тамбур площею 4,2 кв. м, 102 - кабінет площею 8,2 кв. м, 103 - технічне приміщення площею 11,7 кв. м, 104 - диспетчерська площею 8,8 кв. м, 105 - технічне приміщення площею 6,0 кв. м, 106 - мийка площею 138,9 кв. м,107 - мийка площею 76,2 кв. м, 108 - коридор площею 12,9 кв. м, 109 - умивальник площею 1,2 кв. м, 110 - туалет площею 1,3 кв. м, 111 - технічне приміщення площею 9,7 кв. м, 112 - тамбур площею 6,6 кв. м, 113 - сходова клітина площею 13,1 кв. м, загальною площею 298,8 кв. м; ІІ поверх: 201 - прибудова площею 36,1 кв. м, 202 - майстерня площею 28,7 кв. м, 203 - коридор площею 38,3 кв. м, 204 - кабінет площею 17,8 кв. м, 205 - кабінет площею 17,6 кв. м, 206 - топочна площею 11,6 кв. м, 207 - душ площею 1,8 кв. м, 208 - гардероб площею 17,1 кв. м, 209 - умивальник площею 1,0 кв. м, 210 - туалет площею 1,2 кв. м, 211 - коридор площею 22,9 кв. м, 212 - майстерня площею 60,3 кв. м, 213 - хол площею 26,6 кв. м, 214 - туалет площею 1,4 кв. м, 215 умивальник площею 2,6 кв. м, 216 - електрощитова площею 5,7 кв. м, 217 - сходова клітина площею 13,2 кв. м, загальною площею 303,9 кв. м, ІІІ поверх: 301 - зала площею 36,1 кв. м, 302 - кабінет площею 28,5 кв. м, 303 - приймальня площею 18,0 кв. м, 304 - коридор площею 36,2 кв. м, 305 - кабінет площею 29,5 кв. м, 306 - побутова площею 22,2 кв. м, 307 - коридор площею 22,9 кв. м, 308 - кабінет площею 28,9 кв. м, 309 - кабінет площею 30,5 кв. м, 310 - туалет площею 1,2 кв. м, 311 - умивальник площею 2,0 кв. м, 312 - підсобна площею 5,67 кв. м, 313 - хол площею 20,2 кв. м, 314 - кладова площею 5,7 кв. м, 315 - сходова клітина площею 13,2 кв. м, загальною площею 300,8 кв. м; літ. б, б1, б2 - пандус, літ. б 3 - сходи, літ. В - трансформаторна підстанція, № 1-3 - огорожа, мостіння під пересувну ГЗС № 1.

Витребувано у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ "В ПЛЮС" земельну ділянку загальною площею 0,0957 га, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, яка розташована по АДРЕСА_1 та об`єкт нерухомого майна - комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3 загальною площею 903,5 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено його право власності на спірне нерухоме майно, яке вибуло з його володіння поза його волею, на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, у зв`язку з чим таке майно підлягає витребуванню у відповідачів для повернення його законному власнику.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Вказане рішення суду в апеляційному порядку оскаржила Дніпровська міська рада, яка не стороною у справі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено. Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2017 року скасовано, у задоволенні позову ТОВ "В ПЛЮС" відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано доказів наявності у нього права власності на спірні земельну ділянку та комплекс обслуговування автомобілів, які розташовані по АДРЕСА_1, а тому відсутні підстави для визнання за ним права власності на вказані об`єкти нерухомості та витребування їх у відповідачів. Позовні вимоги про скасування реєстрації права власності відповідачів на вказану нерухомість є передчасними, оскільки така реєстрація проведена на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, що є підставою для скасування реєстрації, проте позивач не звертався до реєстратора із відповідною заявою. Крім того, місцевим судом не вирішено питання про залучення до участі у справі відповідного державного реєстратора, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості залучити до участі у справі нового учасника справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У листопаді 2019 року ТОВ "В ПЛЮС" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно розглянув по суті апеляційну скаргу Дніпровської міської ради, яка не має права апеляційного оскарження, оскільки при ухваленні рішення судом першої інстанції права та інтереси міської ради порушені не були. Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано, що з набуттям права власності позивача на будівлю комплексу обслуговування автомобілів, у нього виникло й право на земельну ділянку на якій розташовано вказаний комплекс, й яка перебувала в оренді попереднього власника будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР" (далі - ТОВ "ПРЕМ`ЄР"), й якому було надано дозвіл на виконання будівельних робіт на будівництво комплексу з обслуговування автомобілів по АДРЕСА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "В ПЛЮС" здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК (1618-15) України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Встановлено, що 01 липня 2010 року між ТОВ "ПРЕМ`ЄР" та ТОВ "В ПЛЮС" було укладено договір купівлі-продажу комплексу з обслуговування автомобілів (незавершене будівництво - 16% готовності) по АДРЕСА_1 та складається із комплексу з обслуговування автомобілів літ. Б (незавершене будівництво - 16% готовності, загальною площею 215,1 кв. м), трансформаторної підстанції літ. В (тимчасова), огорожі №1 (підпірна стінка), який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:04:016:0052 площею 0,0957 га, у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 23 лютого 2007 року та додаткових договорів до нього від 04 червня 2007 року та від 05 червня 2009 року. Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М. за реєстровим № 1019.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2016 року у справі № 202/9526/15-ц задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ "В ПЛЮС" про визнання права власності, та визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах за кожною право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:016:0052 площею 0,0957 га та об`єкт нерухомого майна - комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 травня 2016 року № 60292056 та № 60293996, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2016 року на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, площею 0,0957 га та на об`єкт нерухомого майна - комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, що розташовані по АДРЕСА_1, по Ѕ частині за кожною. У реєстрі зазначено, що вказаний комплекс є об`єктом нежитлової нерухомості загальною площею 903,5 кв. м.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року заочне рішення цього суду від 25 квітня 2016 року скасовано, а в подальшому позов залишено без розгляду.

Відповідно до листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 19 квітня 2018 року №4/11-808, за наявною станом на 17 квітня 2018 року інформацією за результатами пошуку земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:016:0052 в Інформаційній автоматизованій) підсистемі "Фіскальний кадастр" Муніципальної земельної інформаційної системи (МЗІС) виявлено реєстраційні записи щодо договору оренди землі № 040710400253 та додаткового договору від 15 червня 2009 року № 040910400462 до нього, укладених між міською радою та ТОВ "ПРЕМ`ЄР" на земельну ділянку по АДРЕСА_2, строком з 14 червня 2007 року по 14 червня 2011 року для проектування та будівництва комплексу з обслуговування автомобілів.

Докази передачі ТОВ "В ПЛЮС" земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність або виділення відповідної земельної ділянки для передачі у власність матеріали даної справи не містять.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначено як одну з підстав для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на таке майно.

При цьому, частиною п`ятою статті 26 вказаного Закону встановлено, що внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Право власника згідно із частиною першою статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Й однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої згаданої статті).

За змістом статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ним у встановленому законом порядку набуто право власності на спірне майно, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:016:0052 площею 0,0957 га, щодо якої Дніпровською міською радою не вирішувалося питання про надання її у власність, та на об`єкт нерухомого майна - комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, а за договором купівлі-продажу ТОВ "В ПЛЮС" придбало комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б (незавершене будівництво - 16 % готовності, загальною площею 215,1 кв. м).

Також є правильним висновок апеляційного суду про те, що правовстановлюючий документ - заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2016 року у справі № 202/9526/15-ц, на підставі якого було проведено державну реєстрацію права власності на спірну нерухомість за відповідачами, скасовано, що є належною правовою підставою для вжиття заходів по внесенню відповідних змін до державного реєстру прав на нерухоме майно, проте позивач із такими вимогами до реєстратора не звертався.

З урахуванням викладеного, не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги ТОВ "В ПЛЮС" щодо неврахування судом апеляційної інстанції того, що з набуттям права власності позивача на спірну будівлю комплексу обслуговування автомобілів, у нього виникло й право на земельну ділянку на якій розташовано вказаний комплекс.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування касаційної скарги про те, що Дніпровська міська рада не мала права на оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку є безпідставними, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності й питання про її передачу у власність міською радою не вирішувалося, відповідне рішення не приймалося.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржувана постанова Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "В ПЛЮС" залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.