відповідачі: ОСОБА_3, Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті";

представник відділу Державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві - Москаленко Антон Аркадійович;

третя особа - державне підприємства "Сетам";

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" та державного підприємства "Сетам" на постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Солом`янський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві), товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті"), третя особа - державне підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), про визнання електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів недійсними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 22 лютого 2016 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві Мацком Д. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50242393 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Г. В. від 09 лютого 2016 року № 148.

29 лютого 2016 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві Мацком Д. А. винесено постанову про розшук майна боржника, відповідно до якої оголошено розшук автомобіля марки "Volkswagen Golf Plus", реєстраційний номер НОМЕР_1 . 19 квітня 2016 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 складено звіт № КТЗ-160412/1 про проведення незалежної оцінки по визначенню ринкової вартості об`єкту - майна ОСОБА_1, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля марки "Volkswagen Golf Plus", реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на 19 квітня 2016 року становила 265 423 грн. Результати торгів було зафіксовано у протоколі від 05 серпня 2016 року № 188754 та складено акт про проведення електронних торгів по реалізації арештованого рухомого майна.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню. Крім того, державним виконавцем не було повідомлено її про результати оцінки майна.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними електронні торги з реалізації автомобіля марки "Volkswagen Golf Plus", реєстраційний номер НОМЕР_1, протокол проведення електронних торгів від 05 серпня 2016 року № 188745 та акт державного виконавця про проведені електронні торги по реалізації арештованого майна від 11 серпня 2016 року, витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 автомобіль марки "Volkswagen Golf Plus", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року у складі судді Арапіної Н. Є. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що реалізація майна ОСОБА_1 була здійснена 05 серпня 2016 року, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, набрало законної сили 02 березня 2017 року. Твердження позивача про неповідомлення державним виконавцем результатів оцінки арештованого майна спростовуються наявним в належним чином завірених матеріалах виконавчого провадження супровідним листом про направлення позивачу копії звіту № КТЗ-160412/1 про проведення незалежної оцінки по визначенню ринкової вартості автомобіля та реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції від 29 квітня 2016 року. Відтак, вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано електронні торги з реалізації транспортного засобу марки "Volkswagen Golf Plus", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, колір чорний, протокол проведення електронних торгів від 05 серпня 2016 року № 188745 та акт державного виконавця про проведені електронні торги по реалізації арештованого майна від 11 серпня 2016 року недійсними. Витребувано майно з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - транспортний засіб марки "Volkswagen Golf Plus", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, колір чорний. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в матеріалах виконавчого провадження міститься лише акт опису й арешту майна від 17 березня 2016 року, проте постанови державного виконавця про арешт автомобіля виконавче провадження не містить, як і відсутній будь-який процесуальний документ щодо уцінки автомобіля, належного позивачу, державним виконавцем до ціни 212 338 грн 40 коп., яка була зазначена організатором як стартова при проведенні повторних торгів 03 серпня 2016 року. Тобто наявні порушення Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 27105.

Крім того, за умов визнання судом виконавчого напису від 09 лютого 2016 року № 148, виданого приватним нотаріусом Семеновою Г. В., про звернення стягнення на предмета застави таким, що не підлягає виконанню, електронні торги, результати яких затверджені протоколом, та акт державного виконавця про проведення електронних торгів є нікчемними в силу закону.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У жовтні 2019 року ТОВ "Порше Мобіліті" та ДП "Сетам" подалидо Верховного Суду касаційні скарги, в яких просили оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Сетам", витребувано цивільну справу 755/12944/17 із Дніпровського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Порше Мобіліті".

У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року зазначену справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ДП "Сетам" мотивована тим, що прилюдні торги були проведені з дотриманням вимог законодавства, чинного на час їх проведення, законних підстав для зняття майна з реалізації у організатора торгів не було. Крім того, належними відповідачами у цій справі повинні бути: продавець майна - відділ державної виконавчої служби, організатор - ДП "Сетам" і покупець майна - учасник електронних торгів, для яких можуть настати наслідки недійсності правочину. Разом з тим, позивачем було помилково не залучено до участі у справі як відповідача організатора торгів - ДП "Сетам".

Касаційна скарга ТОВ "Порше Мобіліті" мотивована тим, що судове рішення у справі №755/12581/16-ц, згідно з яким виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Г. В. від 09 лютого 2016 року № 148 було визнано таким, що не підлягає виконанню, набрало законної сили лише 02 березня 2017 року. Тому, на думку товариства, виконавче провадження № 50242393 та всі виконавчі дії в рамках такого провадження здійснювалося органами державної виконавчої служби та відповідними службовими особами на підставі чинного виконавчого документа.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, визначив як підстави недійсності електронних торгів та акта про їх проведення не можливі порушення, які було допущено ДП "Сетам" під час проведення таких торгів, а можливі порушення, вчинені державним виконавцем при проведенні виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 50242393. Проте у разі наявності відповідних підстав, позивач мав усі необхідні процесуальні можливості щодо оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця в рамках виконавчого провадження №50242393 в порядку, передбаченому чинним законодавством. Однак, будь-які дії чи рішення державного виконавця в рамках вказаного виконавчого провадження позивачем не оскаржувалися.

Натомість суд апеляційної інстанції посилався на можливі порушення чинного законодавства з боку державного виконавця як на підставу недійсності електронних торгів та акту державного виконавця про їх проведення, однак не наводить жодних порушень ДП "Сетам" Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5 (z1620-15) , який був чинний на момент проведення електронних торгів. Натомість, державним виконавцем при здійсненні виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 50242393 було дотримано вимоги статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на момент проведення виконавчих дій, та належним чином повідомлено позивача про проведену оцінку майна.

Доводи осіб, які подала відзиви на касаційні скарги

У листопаді 2019 року ТОВ "Порше Мобіліті" подало відзив на касаційну скаргу ДП "Сетам", в якому підтримало доводи касаційної скарги державного підприємства.

У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Порше Мобіліті" вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційного суду немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На виконанні у відділі ДВС Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження ВП № 50242393 по примусовому виконанню виконавчого напису від 09 лютого 2016 року № 148, виданого приватним нотаріусом Семеновою Г. В про звернення стягнення на користь заставодержателя - ТОВ "Порше Мобіліті" предмета застави - належного на праві власності ОСОБА_1 автомобіля марки "Volkswagen", модель "Golf plus", 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 197-253, т. 1).

18 лютого 2016 року на адресу відділу надійшов виконавчий напис від 09 лютого 2016 року № 148, виданий приватним нотаріусом Семеновою Г. В. про звернення стягнення на предмет застави АА 2025 РВ (а.с. 250-252, т. 1).

22 лютого 2016 року державним виконавцем в порядку статей 17, 19, 21, 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 249, т. 1).

29 лютого 2016 року державним виконавцем в порядку статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіль марки "Volkswagen", модель "Golf plus", тип транспортного засобу - хетчбек легковий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2, рік випуску 2011, колір - чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, копії якої направлено сторонам до відома та регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України до виконання (а.с. 247 т. 1).

17 березня 2016 року актом опису та арешту майна в присутності понятих, державним виконавцем описано автомобіль марки "Volkswagen", модель "Golf plus", реєстраційний номер НОМЕР_1, та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 (а.с. 216-219, т. 1).

22 березня 2016 року на адресу відділу надійшла заява стягувача щодо призначення експерта у виконавчому провадженні з метою подальшої реалізації майна, що належить боржнику (а.с. 242, т. 1).

12 квітня 2016 року державним виконавцем в порядку статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про призначення експерта, якою визначено суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (а.с. 241, т. 1).

22 квітня 2016 року на адресу відділу надійшов звіт № КТЗ-160412/1 про проведення незалежної оцінки по визначенню ринкової вартості для подальшої реалізації через аукціон транспортного засобу марки "Volkswagen", модель "Golf plus", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вартість автомобіля складала 265 423 грн (а.с. 228-242, т. 1).

07 червня 2016 року передано до ДП "Сетам" заявку на реалізацію арештованого майна - транспортний засіб марки "Volkswagen", модель "Golf plus", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, із зазначенням його вартості у розмірі 265 423 грн (а.с. 214, т. 1).

Відповідно до протоколу № 182258 проведення електронних торгів, дата початку - 07 липня 2016 року, дата завершення - 09 липня 2016 року, торги по реалізації арештованого майна не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників (а.с. 224, т. 1).

Відповідно до заяви ТОВ "Порше Мобіліті" від 11 липня 2016 року № 629 на ім`я ВДВС Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві товариство у зв`язку з тим, що торги не відбулись, відповідно до частини п`ятої статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" просило уцінити вказаний вище транспортний засіб на 25 % (а.с. 223, т. 1).

Відповідно до протоколу № 188745 проведення електронних торгів дата почату - 03 серпня 2016 року, завершення торгів - 05 серпня 2016 року, торги з продажу транспортного засобу "Volkswagen golf plus", 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, відбулися, переможцем визначено ОСОБА_3 Стартова ціна: 212 338 грн 40 коп. Ціна продажу: 226 155 грн (а.с. 211, т. 1).

11 серпня 2016 року державним виконавцем складено акт про проведення електронних торгів по реалізації арештованого рухомого майна (а.с. 210, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги ДП "Сетам" та ТОВ "Порше Мобіліті" підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Так, згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Предметом позовних вимог є визнання електронних торгів недійсними.

За положеннями статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції 1999 року, який діяв на час відкриття виконавчого провадження та проведення торгів, реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного у частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 27105 (далі - Порядок реалізації арештованого майна), який діяв на час проведення торгів автомобіля, належного позивачу,визначено, що електронні торги - продаж майна на прилюдних торгах за принципом аукціону або на комісійних умовах засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів, який надійшов на електронну адресу, державний виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці: державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

У пункті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) судам роз`яснено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів або іншої заінтересованої особи, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Звертаючись із позовом про визнання недійсними електронних торгів, ОСОБА_1 пред`явила позов до одного із продавців (Солом`янського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві)та переможця торгів - ОСОБА_3 . Організатор прилюдних торгів - ДП "Сетам" було залучено до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись усі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17 та від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17. У наведених постановах суд касаційної інстанції висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі, мають бути залучені організатори електронних торгів та особа, визнана їх переможцем.

У цій справі в якості відповідачів залучені: державна виконавча служба, переможець торгів та стягувач, та не залучено в якості відповідача організатора торгів - ДП "Сетам".

Вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 без залучення до участі у справі належного відповідача - ДП "Сетам".

Відтак, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" та державного підприємства "СЕТАМ" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 рокускасувати, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року залишити в силі з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.