розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Бондарчука В. В. від 23 січня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Пєнти І. В., Корніюк А. П.,

Талалай О. І., від 03 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області (далі - Управління ВДФСУ в Хмельницькій області) звернулося до суду із позовом до управління Держпраці у Хмельницькій області, треті особи: Ладигівська сільська рада, ОСОБА_1, про скасування акта проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1.

Позовну заяву мотивовано тим, що наказом відповідача від 20 липня

2018 року була створена комісія із спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві із смертельним наслідком, що стався 24 червня

2017 року із завідувачем бібліотеки філіалу с. Ладиги Ладигівської сільської ради ОСОБА_2 . За результатами цього розслідування були складені відповідні акти. Позивач із складеними актами не погоджується, оскільки вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 26 червня 2018 року ОСОБА_3 було засуджено за вчинення умисного вбивства зазначеної вище особи з особливою жорстокістю до довічного позбавлення волі. У цьому ж вироку встановлено, що вбивство було здійснено на ґрунті тривалих особистих неприязних стосунків та з`ясування особистих стосунків невиробничого характеру. Отже, вважає, що нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, оскільки смерть, що настала, не пов`язана з виконанням трудових обов`язків. З огляду на викладене, позивач просив скасувати акт форми Н-5 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку та акт № 1 форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, затверджені 02 серпня

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 23 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, у задоволенні позову Управління ВДФСУ в Хмельницькій області відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що оспорювані акти за формою Н-5 та Н-1 відповідають вимогам законодавства, а тому відсутні передбачені законом підстави для їх скасування. Нещасний випадок з ОСОБА_2 стався у приміщенні будинку культури Ладигівської сільської ради, де знаходиться її робоче місце, під час виконання нею своїх трудових обов`язків, а тому є таким, що пов`язаний з виробництвом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі Управління ВДФСУ в Хмельницькій області просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій були неповно з`ясовані обставини справи, зокрема не взято до уваги те, що вбивство ОСОБА_2 скоєне ОСОБА_3 на ґрунті тривалих особистих неприязних стосунків невиробничого характеру, що жодним чином не пов`язане з виконанням професійних обов`язків цих осіб.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

19 липня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 працювала на посаді завідуючої філією бібліотеки с. Ладиги Ладигівської сільської ради.

24 червня 2017 року ОСОБА_2 під час виконання трудових обов`язків загинула.

Вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 28 червня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину

(вбивство ОСОБА_2 ) та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Вироком встановлено, що 24 червня 2017 року ОСОБА_3, маючи на меті позбавити ОСОБА_2 життя, прийшов на роботу, піднявся на другий поверх, де знаходиться бібліотека, у якій працювала ОСОБА_2, та заховався у підсобному приміщенні, що розташоване поряд із входом до її кабінету. Коли ОСОБА_2 вийшла із кабінету, ОСОБА_3 підійшов до неї та силоміць заштовхав до підсобного приміщення та почав наносити численні удари в область голови. ОСОБА_2 намагалася втекти на перший поверх, однак, ОСОБА_3 наздогнав її та продовжив наносити удари до тих пір, поки вона не перестала подавати ознак життя і померла на місці.

ОСОБА_3 умисно, протиправно, з особливою жорстокістю позбавив життя ОСОБА_2 .

Наказом управління Держпраці у Хмельницькій області від 20 липня

2018 року було призначено комісію з спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним випадком.

02 серпня 2018 року спеціальною комісією складено акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом (а. с. 17-20).

Також 02 серпня 2018 року було складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5, в якому комісія дійшла висновку, що нещасний випадок пов`язаний із виробництвом (а. с. 21-25).

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Управління ВДФСУ в Хмельницькій області здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про охорону праці" та

пункту 10 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (1232-2011-п) , у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядку), роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою.

За змістом пункту 36 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.

Згідно з пунктом 38 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку.

За результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом).

Підпунктом 16 пункту 15 Порядку передбачено, що обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, єзаподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв`язку з виконанням ним трудових (посадових) обов`язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виходив із того, що нещасний випадок, яким мав місце з ОСОБА_2 24 червня 2017 року, відповідно до підпункту 16 пункту 15 Порядкувідноситься до обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки стався із загиблою на робочому місці під час виконання нею трудових відносин.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання позивача на те, що вбивство ОСОБА_2 сталось через з`ясування між нею та

ОСОБА_3 стосунків виключно невиробничого характеру є безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того, за змістом статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом пункту 34 Порядку № 1232 посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або

Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов`язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою-підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1. Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку.

Відповідно до пункту 54 Порядку в разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім`ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Державної служби України з питань праці або його територіального органу з метою забезпечення об`єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги Порядку.

Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Наведена норма в якості підстави для судового оскарження актів за формою Н-5 і Н-1 передбачає наявність рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку. Оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач звертався з заявою про проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування в іншому складі комісії до органу Держпраці, то право на оскарження оспорюваних актів у позивача не виникало.

У постанові Верховного Суду України від 31 травня 2017 року у справі

№ 6-1767цс16 зроблено висновок, що перелік осіб, яким надано право на оскарження рішення спеціальної комісії, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Фонд та його робочі органи не належать до переліку осіб, яким надано право оспорювати зміст актів форми Н-5, форми Н-1

(або форми НПВ), оскільки складання акта та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку на виробництві не зачіпає і не порушує прав та інтересів Фонду.

Частиною другою статті 410 ЦПК України передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відмову в задоволенні позову про скасування акта про проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1.

Разом з тим відсутність у позивача права на оспорювання у судовому порядку вказаних актів не спростовує правильність висновків судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.