розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Сергійчука Юрія Вікторовича, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М. від 19 червня

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У грудні 2018 року заступник прокурора Хмельницької області

(далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - Держгеокадастр), ОСОБА_1, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Зарус-Інвест", про визнання наказу про надання земельної ділянки у власність недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що наказом Держгеокадастру

від 11 листопада 2016 року №22-30180-СГ затверджено проєкт землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, розташовану за межами населених пунктів

Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та призначену для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього наказу 24 листопада 2016 року державним реєстратором зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

За договором купівлі-продажу від 24 червня 2017 року ОСОБА_1 продав земельну ділянку ОСОБА_2, а той, у свою чергу, 17 березня 2018 року передав її до статутного капіталу ТОВ "Зарус-Інвест". Як стало відомо, ще до того, відповідно до наказу Держгеокадастру від 25 серпня 2016 року №22-21564-СГ ОСОБА_1 у порядку приватизації набув права власності на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Буртинської сільської ради Полонського району Хмельницької області.

У зв`язку з наведеним вказаний наказ Держгеокадастру є незаконним, оскільки на час його прийняття ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм приватизації для цього виду використання та не міг набути таке право безоплатно повторно.

З урахуванням викладено, прокурор просив суд позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Вдовичинського А. В. від 10 травня 2019 року позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 листопада 2016 року

№ 22-30180-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0071) для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 незаконно безоплатно набув права власності на спірну земельну ділянку в порядку повторної приватизації (стаття 121 ЗК України).

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2019 року.

Постановою Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Костенка А. М., Янчук Т. О. від 13 листопада 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2019 року - без змін.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

У червні 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Сергійчука Ю. В., через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 19 червня 2020 року

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2019 року у вищевказаній справі відмовлено.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводи є тотожними доводам апеляційної скарги ОСОБА_1, яку суд розглянув та перевірив під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Тому, враховуючи частини четверту та п`яту статті 370 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_2 - адвоката Сергійчука Ю. В., на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 червня 2020 року в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повну тотожність доводів його та ОСОБА_1 апеляційних скарг, що убачається з їх змісту. Зазначені апеляційні скарги містять різні доводи та підстави для їх задоволення. При цьому вказує, що доводи апеляційної скарги

ОСОБА_2 та підстави для її задоволення не були належним чином розглянуті та досліджені судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, тому суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження з підстав, передбачених статтею 370 ЦПК України.

Також, зазначає, що додані до апеляційної скарги ОСОБА_2 докази, не досліджувалися при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1, оскільки його не було залучено до участі у справі, тому порушено принцип права, рівності сторін, справедливості судового розгляду, змагальність сторін.

Крім того, посилається на відповідну практику Європейського Суду з прав людини, Конституційного Суду України та Верховного Суду щодо доступу до правосуддя, тотожності вимог та представництва прокурором інтересів держави.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2020 року заступник прокурора Хмельницької області подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката

Сергійчука Ю. В., підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що після апеляційного перегляду апеляційної скарги відповідача - ОСОБА_1 на рішення районного суду від 10 травня 2019 року (постанова суду від 13 листопада 2019 року), у червні 2020 року апеляційну скаргу на те саме рішення суду першої інстанції подав представник ОСОБА_3 (а. с. 239-248), зазначаючи, що ОСОБА_3 не був залучений до участі у справі, проте рішенням суду вирішено питання про його права та обов`язки, оскільки ще до ухвалення рішення суду він придбав у ОСОБА_1 спірну земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 24 червня 2017 року.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції вказав, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є аналогічні доводам апеляційної скарги ОСОБА_1, яким суд апеляційної інстанції дав правову оцінку у постанові від 13 листопада 2019 року.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції належним чином не розрізнив призначення норм ЦПК України (1618-15) , які врегульовують процесуальні права особи, яка не була залучена до участі у справі, а також порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

Положеннями частини першої статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, врегульовано статтею 370 ЦПК України.

Так, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави (частина перша).

За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції (частина третя).

Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (частина четверта).

Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (частина п`ята).

Тлумачення наведених норм процесуального права в їх системному зв`язку дозволяє дійти висновку про те, що положення статті 370 ЦПК України стосується випадків подання апеляційної скарги залученими до участі у справі учасниками справи (на будь-якій стадії процесу). Адже в ній йдеться, по-перше, про особу, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи, а ОСОБА_2 не міг бути присутнім при розгляді справи, так як не був залучений до участі у справі, у тому числі й на стадії апеляційного перегляду, по-друге, суд розглядає скаргу в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 і не могли розглядатися, оскільки він не був залучений до участі у справі і договір купівлі-продажу, укладеним з ним, стосується його прав та обов`язків, по-третє, для осіб, які не були залучені до участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки, нормами ЦПК України (1618-15) передбачено інші правові наслідки.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.