Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 759/14146/17
провадження № 61-4689св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 лютого
2020 року у складі судді Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Дванадцята київська нотаріальна контора, про усунення осіб від права на спадкування, визнання заповіту недійсним та визнання права власності.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішення суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, було залишено без руху і надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії вказаної ували для усунення недоліків, а саме: подати заяву про поновлення установленого законом строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, надати копію апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також надати ордер на представлення інтересів ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року продовжено строк для усунення недоліків і надано строк тривалістю п`ять днів з моменту отримання копії вказаної ували для усунення недоліків, а саме: надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, відмолено.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що копію ухвали Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року було направлено заявнику та його представнику 13 січня 2020 року й відповідно до рекомендованого повідомлення ОСОБА_1 отримав вказану копію ухвали
20 січня 2020 року, а ОСОБА_2 17 січня 2020 року, а тому останнім днем для усунення недоліків слід вважати 22 січня 2020 року. Разом з тим, станом на 13 лютого 2020 року недоліки апеляційної скарги заявником усунуто не було, тому апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора, про усунення осіб від права на спадкування призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи. Суди, у порушення норм процесуального права, зокрема вимог статей 2, 89 ЦПК України, не перевірили доводів сторін по суті позовних вимог, належним чином не встановили фактичні обставини справи, не повно дослідили докази у справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому вона просила вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу 18 грудня 2019 року, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, визначеного частиною першою статті 354 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2 було залишено без руху і надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії вказаної ували для усунення недоліків, а саме: подати заяву про поновлення установленого законом строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, надати копію апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також надати ордер на представлення інтересів ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді.
09 січня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшов лист від представника ОСОБА_2 про усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до якого було додано заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, копію апеляційної скарги з додатками для третьої сторони, а також договір та ордер на представлення інтересів позивача в Київському апеляційному суді. Разом з тим, як вбачається із наданого клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року, заявник зазначав, що позивач та його представник у судовому засіданні 23 жовтня 2019 року не були присутні, позивач отримав копію оскаржуваної ухвали рекомендованим листом 09 лютого 2019 року, а
18 грудня 2019 року було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року продовжено строк для усунення недоліків і надано строк тривалістю п`ять днів з моменту отримання копії вказаної ували для усунення недоліків, а саме: надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Як вбачається із супровідного листа, наявного в матеріалах справи, копію ухвали Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року було направлено заявнику та його представнику 13 січня 2020 року (а. с. 216).
Відповідно до рекомендованого повідомлення № 0318628412901 ОСОБА_1 отримав вказану копію ухвали 20 січня 2020 року, а ОСОБА_2 17 січня 2020 року (рекомендоване повідомлення № 0318628412324) (а. с. 222-223).
Разом з тим, станом на 13 лютого 2020 року недоліки апеляційної скарги заявником усунуто не було.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20)
передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - ОСОБА_2, задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частин другої, третьої і четвертої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що недоліки скарги у визначений судом строк усунуті не були, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявник не навів, тому наявні правові підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника із ухвалою суду першої інстанції про залишення його позовної заява без розгляду, яка не є предметом касаційного оскарження, а тому на законність ухвали суду апеляційної інстанції не впливають.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а тому вказане судове рішення відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович