Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 641/6714/17
провадження № 61-12694св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Харківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2018 року в складі судді Колодяжної І. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просив визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, укладений між ОСОБА_1 і Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради, в редакції, викладеній в позовній заяві.
Позов мотивований тим, що відповідачем проведено реконструкцію нежитлових приміщень четвертого поверху № 1-:-15 в літ. "А-4" під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Чинним законодавством передбачений обов`язок замовника об`єкта реконструкції до прийняття його в експлуатацію звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста. Ухилення замовника від укладення такого договору до прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов`язання.
ОСОБА_1 до прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту не виконав покладеного на нього обов`язку та не звернувся до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури, у зв`язку з чим позивач направляв йому листи про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору, а також оригінали відповідних договорів для розгляду і підписання відповідачем.
Посилаючись на те, що відповідач не реагує на вказані листи, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2018 року позов задоволено. Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради в наступній редакції:
ДОГОВІР №
про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова
м. Харків "____" ________ 201__ р.
Департамент економіки та комунального майна, іменований надалі "Департамент", в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна Фатєєва Михайла Івановича, що діє на підставі Положення про Департамент економіки та комунального майна, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 № 7/15 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання" з однієї сторони, та з іншої сторони ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), іменований надалі "Замовник", на виконання Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 (із змінами), уклали цей договір про наступне.
1. Предмет договору
1.1. Цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі "Замовника" у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлових приміщень 4-го поверху № 1-:-15 в літ "А-4" під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Обов`язки сторін
2.1. "Замовник":
2.1.1. Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - 31518921700002, МФО - 851011, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у місті Харкові Харківської області) коштів у розмірі 301 538 грн (триста одна тисяча п`ятсот тридцять вісім гривень) 96 коп., згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова.
2.1.2. Сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом десяти календарних днів з дня укладання даного договору.
2.2. "Департамент":
2.2.1. На запит "Замовника" надає лист про підтвердження факту повної сплати пайового внеску після остаточного розрахунку по укладеним договорам про пайову участь на підставі даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради.
3. Відповідальність сторін
3.1. У разі невиконання або неналежного виконання "Замовником" обов`язків, передбачених п. 2.1. цього договору, "Замовник" сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін.
4. Час та дія договору
4.1. Договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором.
5. Зміна та розірвання договору
5.1. 3міна та розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
5.2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
5.3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
5.4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
5.5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
6. Особливі умови
6.1. 3 питань, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.
6.2. Умови договору можуть бути змінені або доповнені тільки з письмової згоди сторін і оформляються додатковою угодою до договору.
6.3. У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) будь-якої із сторін цього договору, права та обов`язки за цим договором переходять до правонаступників.
6.4. У разі зміни власника нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1. договору,
права та обов`язки щодо виконання умов договору переходять до нового власника.
6.5. Спори, що виникають між сторонами при виконанні, розірванні, або припиненні договору, вирішуються у судовому порядку.
6.6. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов`язків за договором.
6.7. Цей договір складений у 2-х примірниках, які мають силу оригіналу.
7. Адреса та реквізити сторін
Від "Департаменту" Від "Замовника"
Заступник міського голови - Пожидаєв Сергій Михайлович
директор Департаменту економіки
та комунального майна _____________ (підпис) ПІБ
код ЄДРПОУ 25610834
___________ М.І. Фатєєв ідентифікаційний номер НОМЕР_1
61003, м. Харків, м-н Конституції, 7
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що ОСОБА_1, будучи замовником з реконструкції нежитлових приміщень четвертого поверху № 1-:-15 в літ. "А-4" під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1, всупереч Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова договір про участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не уклав, чим порушив права та інтереси територіальної громади м. Харкова, що є підставою для визнання такого договору укладеним в судовому порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 02 серпня 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, залишено без задоволення, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2018 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не є суб`єктом сплати пайового внеску. Зміст договору про пайову участь не відповідає вимогам чинного законодавства. Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, прийнятий рішенням виконавчого комітету від 09 листопада 2011 року № 804, на який посилається позивач, є нікчемним, оскільки не прийнятий органом місцевого самоврядування. Визначений договором розмір пайового внеску не відповідає вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) .
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У вересні 2019 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради подав відзив на касаційну скаргу в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що суди попередніх інстанцій розглянули справу всебічно та повно, об`єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, вірно застосувавши норми матеріального та процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2019 року та відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, затвердженої Департаментом ДАБІ у Харківській області за № ХК 143163442834 від 13 грудня 2016 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта: реконструкція нежитлових приміщень четвертного поверху №1-:-15 в літ. "А-4" під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1 та підтвердила його готовність до експлуатації. Замовником будівництва є ОСОБА_1 . Дата початку будівництва 23 вересня 2016 року, дата закінчення будівництва 12 жовтня 2016 року.
У відповідності до приписів Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, Харківська міська рада листом від 23 січня 2017 року за № 53/0/114-17 повідомила ОСОБА_1 про необхідність укладення договору на пайову участь, невиконання останнім норм статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та необхідність у 10-денний термін звернутись із заявою до Департаменту Харківської міської ради для підготовки проекту договору про пайову участь та надати документи, передбачені пунктом 2.6 Порядку.
28 квітня 2017 року Департамент Харківської міської ради направив ОСОБА_1 пропозицію про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлових приміщень четвертного поверху №1-:-15 в літ. "А-4" під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1 з додатком договору про пайову участь у розвитку інфраструктури.
Вказаний лист та пропозиція залишені відповідачем без відповіді.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Спір у згаданій справі пов`язаний із встановленням наявності чи відсутності правових підстав для укладення між сторонами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (частина перша статті 40 зазначеного закону).
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 40 зазначеного вище Закону пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. До об`єктів будівництва належать будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Рішенням Харківської міської ради Харківської області від 22 травня 2013 року № 319 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804 "Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова" затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова у новій редакції.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Частиною першою статті 11 вказаного вище Закону встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до частини першої статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Згідно з підпунктом 2 пункту "а" статті 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.
Підпунктом 1 пункту "б" статті 27 цього закону встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) .
Таким чином, встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) належить до повноважень органів місцевого самоврядування, до яких відносяться зокрема і виконавчі органи міських рад.
Розділом 5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) урегульоване питання залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у разі ухилення від укладання договору.
Відповідно до пункту 5.3 зазначеного вище Порядку у разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова добровільно, Департамент економіки та комунального майна вчиняє такі дії:
- на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури;
- готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками;
- надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.
Розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта згідно із зведеним кошторисним розрахунком, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості (пункту 5.4. Порядку).
Згідно з пунктом 5.6 Порядку пайової участі замовник будівництва, який одержав проект договору з додатками, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог чинного законодавства (підписує, якщо юридична особа - скріплює печаткою) та повертає один примірник договору з додатками Департаменту економіки та комунального майна, або повідомляє про прийняття умов договору (надсилає відповідний лист, факсограму тощо) у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до пункту 5.10 Порядку пайової участі спори, пов`язані з укладенням договору пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Харкова, обов`язковість укладення яких встановлена законом, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати, зокрема, 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку пайової участі замовники будівництва залучаються до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста виключно на підставі укладених з виконавчим комітетом та фінансовим управлінням договорів про пайову участь.
Згідно з пунктом 1.4 Порядку пайової участі, у разі якщо замовник не звернувся про укладення договору про пайову участь та не підписав його у встановлені терміни, виконавчий комітет та/або фінансове управління вправі подати позовну заяву про укладення такого договору в судовому порядку.
Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 339/388/16-ц (провадження № 14-261цс18).
Таким чином, укладення договору про пайову участь є обов`язковим для відповідача згідно з вимогами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Порядку.
Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, затвердженої Департаментом ДАБІ у Харківській області за № ХК 143163442834 від 13 грудня 2016 року, ОСОБА_1 є замовником з реконструкції нежитлових приміщень четвертного поверху №1-:-15 в літ. "А-4" під житлові квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
28 квітня 2017 року позивач направив відповідачу пропозицію про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з додатком договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, який ОСОБА_1 не підписав.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не виконав передбаченого Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова обов`язку з укладення договору про пайову участь, наслідком чого є визнання такого договору укладеним в судовому порядку.
З урахуванням того, що доводи касаційної скарги, є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд надав належну оцінку, вони є достатньо аргументованими, Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, при цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх ( 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2019 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді : В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов