Постанова
Іменем України
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 639/980/19
провадження № 61-22035св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявники - ОСОБА_1,
ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_3,
представник ОСОБА_2 - адвокат Натина Андрій Олексійович,
заінтересована особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сипачова Ірина Миколаївна;
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Харківська міська рада;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Натини Андрія Олексійовича, на постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Кругової С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У лютому 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою в порядку окремого провадження, зазначивши заінтересованою особою - Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сипачову І. М., про встановлення факту родинних зв`язків.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, після чого вони звернулися до Приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Сипачової І. М. задля прийняття спадщини, оскільки є родичами померлої, а саме сестрою та братом ОСОБА_4 .
Зазначали, що через різні прізвища та відсутність достатньої кількості документів, які б підтверджували всю лінію споріднення та всі етапи зміни прізвища ОСОБА_5 на ОСОБА_6, позбавлені можливості прийняти спадщину.
Вказують, що записом акту про народження від 05 травня 1939 року № 6177 підтверджено факт, що ОСОБА_5 народилась саме ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові і її батьком є ОСОБА_7, а матір`ю - ОСОБА_8 .
05 травня 1939 року ОСОБА_8 офіційно одружилась з ОСОБА_7 та змінила прізвище на " ОСОБА_9 ".
04 травня 1952 року після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_10 одружилася із ОСОБА_11, 1911 року народження, і після реєстрації шлюбу подружжя залишає прізвища " ОСОБА_9 ". В шлюбі у ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 народжуються ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_13, яким ОСОБА_5 доводиться сестрою, оскільки всі вони народились від спільної матері.
Звертали увагу на те, що ОСОБА_5 у м. Ухта, Республіки Комі, Російської Федерації одружилася та змінила прізвище на " ОСОБА_14 ", а після розлучення 1987 році вона одружилася вдруге і змінила прізвище на " ОСОБА_15 ".
Посилалися на те, що заявник ОСОБА_13 14 липня 1973 року одружилась із ОСОБА_16 і змінила прізвище на " ОСОБА_17 ".
Стверджували, що у зв`язку із неможливістю отримати в органах реєстрації актів цивільного стану документи, які підтверджують зміну прізвища ОСОБА_18 на " ОСОБА_15 ", вони вимушені звернутися до суду.
Ураховуючи викладене, заявники просили суд: встановити факт родинних зв`язків, а саме, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, за ступенем споріднення: брат та сестра; встановити факт родинних зв`язків, а саме, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, за ступенем споріднення: сестра та сестра.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 березня 2019 року заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у цивільній справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2019 року у складі судді Баркової Н. В. заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сипачова І. М., задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, доводиться рідним братом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, доводиться рідною сестрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Рішення районного суду мотивовано тим, що відсутність документального підтвердження родинних відносин між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 має юридичне значення, оскільки заявники звернулись до нотаріальної контори з приводу отримання спадщини після сестри та їм було відмовлено через відсутність документів, що підтверджують родинні зв`язки.
Районний суд зазначив, що враховуючи відомості, які містяться в досліджених судом письмових доказах, в тому числі у відповіді РАЦС, в якій зазначена необхідна інформація, що підтверджує зміну прізвищ померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, суд встановив, що заявники та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, народжені від однієї матері ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_9, отже, ОСОБА_4, доводиться рідною сестрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тому заява про встановлення факту родинних відносин є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради відкрито.
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2019 року скасовано.
У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сипачова І. М., про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов неправильних висновків про задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки до участі у справі у якості заінтересованої особи не залучено Харківську міську раду, права якої знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників.
Апеляційний суд послався на пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) , у якому зазначено, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі, тому не нотаріус, а орган місцевого самоврядування має бути заінтересованою особою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Натина А. О., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Натини А. О. мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не ставив під сумнів те, що справа повинна розглядатися в окремому провадженні та підтвердив факт встановлення родинних зв`язків.
Вважає, що справа є взірцевою та може надати в подальшому роз`яснення щодо того, хто є заінтересованою особою в аналогічних спорах.
Звертає увагу на те, що спадкоємці після смерті ОСОБА_4 наявні, вони звернулися у встановлений законом строк до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, тому посилання апеляційного суду на положення статті 1277 ЦК України та необхідність залучення до розгляду справи Харківської міської ради, є помилковими, оскільки вона не має жодного відношення до встановлення факту родинних зв`язків, їхні права не порушуються.
Вважає, що Харківська міська рада пропустила строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки ОСОБА_2 в липні 2019 року звертався до Харківської міської ради із заявою про видачу дублікату свідоцтва про право власності та надавав копію рішення суду першої інстанції. Отже, стверджує, що про рішення Жовтневого районного суду від 11 квітня 2019 року Харківська міська рада дізналася у липні 2019 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року Харківська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що вважає касаційну скаргу безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Стверджує, що Харківська міська рада, у випадку відсутності спадкоємців, на підставі статті 1277 ЦК України, зобов`язана звернутися до суду з заявою про визнання майна, що належало на праві власності ОСОБА_4, відумерлим.
Отже, стверджує, що судове рішення у справі суттєво впливає на інтереси та обов`язки органу місцевого самоврядування.
Вважає правильними посилання апеляційного суду на пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) та на те, що залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи приватного нотаріуса є недоцільним.
Зазначає, що ознайомилася з матеріалами справи 09 вересня 2019 року.
Посилається на те, що заявники документально не підтвердили родинні відносини з ОСОБА_4, не надали суду належних і допустимих доказів в обґрунтування заявлених вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду від 21 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2020 року справу призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року провадження у справі за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сипачова І. М., про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року ОСОБА_3 залучено до участі у справі як правонаступника ОСОБА_2 у зв`язку з прийняттям нею спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 - російською мовою) народилася ІНФОРМАЦІЯ_10, про що зроблений відповідний актовий запис № 364 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 13 жовтня 1954 року. Батьками зазначені ОСОБА_20 та ОСОБА_21 (а. с. 8).
Відповідно до копії запису акту про народження № 6177 ОСОБА_22 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 - російською мовою) (а. с. 7).
Згідно з копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, виданого повторно 11 вересня 1965 року, ОСОБА_7 у віці 24 роки та ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 - російською мовою) у віці 23 роки одружилися ІНФОРМАЦІЯ_11, про що зроблений відповідний актовий запис № 542 (3597). Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - " ОСОБА_9 " (а. с. 9).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого в 1949 році, заявник ОСОБА_13 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5, про що зроблено відповідний актовий запис № 1313, її батьками зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 - російською мовою) (а. с. 13).
Копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4, виданого 14 липня 1973 року встановлено, що ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_12, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрували шлюб 14 липня 1973 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 688. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - " ОСОБА_17 " (а. с. 14).
Заявник ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4, про що зроблено відповідний актовий запис № 281 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5, виданий 29 жовтня 1952 року, його батьками зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 - російською мовою) (а. с. 11).
Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6, виданого 04 травня 1952 року ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 - російською мовою) одружилися ІНФОРМАЦІЯ_13, про що зроблений відповідний актовий запис № 296. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - " ОСОБА_9 " (а. с. 10).
З огляду на копію актового запису про смерть № 8947 від 11 червня 2018 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Харків у віці 79 років (а. с. 16).
Особисті дані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, підтверджуються паспортом громадянина України серії НОМЕР_7, виданого Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 19 листопада 2002 року, де зазначено адресу реєстрації: АДРЕСА_1 (а. с. 15).
Згідно з відповіддю в. о. начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області Богданової Є. В. від 22 січня 2019 року за № 1301/08.01-04-06 на адвокатський запит щодо надання копій актового запису та повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо державної реєстрацію актів цивільного стану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області повідомив, що проведеною перевіркою облікових даних органів державної реєстрації актів цивільного стану та за даними розширеного пошуку системи Державний реєстр актів цивільного стану громадян Харківської області, актових записів про шлюб та розірвання шлюбу відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, виявлено наступні актові записи: про розірвання шлюбу № 474 від 30 серпня 1977 року, складений Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; про шлюб № 450 від 07 серпня 1987 року, складений Холодногірським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відмітка про розірвання шлюбу відсутня(а. с. 25).
Відповідно до відповіді Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сипачової І. М. від 12 жовтня 2018 року видача свідоцтва про право на спадщину проводиться нотаріусом після перевірки наявності підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва. Заявниками не подані необхідні документи, які б підтверджували родинні зв`язки зі спадкодавцем ОСОБА_4 . Тому для встановлення цього факту роз`яснено право заявників на звернення до суду (а. с. 27).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_14, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 22 червня 2020 року, наданою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сипачовою І. М.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Натини А. О. підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Отож, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293, статті 315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (v0005700-95) , суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Звертаючись до суду в порядку окремого провадження, заявники просили встановити родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за ступенем споріднення є рідними братом та сестрою, а ОСОБА_4 і ОСОБА_1 за ступенем споріднення є рідними сестрами.
Вважаючи, що рішенням про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_1 порушуються її права, Харківська міська рада 09 вересня 2019 року звернулася до суду апеляційної інстанції з вимогою про скасування рішення першої інстанції.
Частиною першою статті 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.
Невизнання та оспорення Харківською міською радою права заявників на спадкування після смерті померлої ОСОБА_4 зумовлює наявність спору про право, що на підставі статті 1277 ЦК України, зобов`язує орган місцевого самоврядування подати заяву про визнання спадщини відумерлою.
Визнаючи право Харківської міської ради на оскарження рішення суду про встановлення факту родинних відносин, апеляційний суд дійшов правильного висновку про необхідність залучення органу місцевого самоврядування до участі у справі.
Мотивуючи заяву, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказували, що встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_4 необхідно їм для належного оформлення права на спадщину, а тому аналіз установлених судом обставин справи дає підстави для висновку, що в даному випадку виник спір про право на спадщину.
Отже, факт, про встановлення якого просять заявники, не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви судами обґрунтовано встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
За положеннями частини 6 статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, встановивши наявність спору про право, не звернув уваги на положення частини 6 статті 294 ЦПК України та всупереч зазначеної норми ухвалив судове рішення про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин.
У зв`язку із викладеним, ураховуючи вимоги частини третьої статті 400 ЦПК України, Верховний Суд скасовує і рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги про пропуск Харківською міською радою строку для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки ОСОБА_2 в липні 2019 року звертався до Харківської міської ради із заявою про видачу дублікату свідоцтва про право власності та надавав копію рішення суду першої інстанції, колегія суддів відхиляє у зв`язку з не доведенням вказаних обставин.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_3, - адвоката Натини Андрія Олексійовича, задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сипачова Ірина Миколаївна, про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк