Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - адвокат Мірошниченко Андрій Олександрович,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вісла",

представники відповідача - Рибакова Людмила Анатоліївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вісла" на постанову Миколаївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Галущенка О. І., Лисенка П. П., Серебрякової Т. В. від 21 січня 2019 року,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вісла" (далі - ТОВ "Агрофірма Вісла") про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та повернення йому земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що у 2005 році між ним та ТОВ "Агрофірма Вісла" було укладено договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки площею 7,12 га, кадастровий номер 4820382600, терміном на 10 років, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. Указаний договір 29 травня 2006 року був зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру Державного комітету України по земельних ресурсах.

Вважаючи, що договір закінчив свою дію у 2016 році, позивач у березні 2017 року звернувся до орендаря з проханням не обробляти земельну ділянку та повернути її, але останній відмовився виконати ці вимоги, посилаючись на те, що дію договору на підставі додаткової угоди сторін продовжено до терміном на 25 років.

Посилаючись на те, що додаткових угод до вказаного договору між сторонами не укладалося, термін дії договору оренди землі, укладеного у 2005 році, закінчився, позивач просив визнати припиненим договір оренди землі, укладений у 2005 році між ним та ТОВ "Агрофірма Вісла", зареєстрований 29 травня 2006 року за № 040600500580; зобов`язати ТОВ "Агрофірма Вісла" повернути земельну ділянку площею 7,1202 га кадастровий номер 4820382600, розташовану на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, у його розпорядження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області

від 27 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що термін дії договору оренди землі від 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Вісла" з урахуванням додаткових договорів № 228 від 22 серпня 2007 року, зареєстрованого 22 серпня 2007 року за № 040700500385, та № 212 від 14 липня 2008 року, зареєстрованого 04 серпня 2008 року, починається з моменту його державної реєстрації, а саме, з 29 травня 2006 року, оскільки при укладенні договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку саме з цього моменту, та закінчується через 25 років, тобто 29 травня 2031 року.

Відсутність у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запису про державну реєстрацію додаткового договору № 212 від 14 липня 2008 року не має правового значення для дійсності вказаного договору, оскільки додатковий договір містить напис про його реєстрацію у Державному реєстрі земель 04 серпня 2008 року за №040800500282, який скріплений печаткою № 5 Миколаївської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру".

Оскільки станом на час звернення з вимогою про припинення договору оренди термін дії договору не закінчився, то позовні вимоги є безпідставними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Виключено з мотивувальної частини рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2018 року висновок про те, що договір оренди земельної ділянки, який укладено у 2005 році, діє до 29 травня 2031 року. В іншій частині рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про те, що термін дії договору оренди землі почався з моменту його державної реєстрації, а саме,

з 29 травня 2006 року та станом на час звернення з вимогою про припинення договору оренди не закінчився. У той же час, умови додаткової угоди

№ 212 від 14 липня 2008 року (якою збільшено термін дії договору оренди землі на 25 років) не можна вважати чинними для сторін, оскільки вона не була належним чином зареєстрована у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. З урахуванням додаткової угоди № 228 від 22 серпня 2007 року договір оренди землі діє до 29 травня 2021 року.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ТОВ "Агрофірма Вісла" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 січня 2019 року та залишити в силі рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27 листопада

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду про те, що додатковий договір № 212 від 14 липня 2008 року не пройшов державну реєстрацію у державному реєстрі земель у зв`язку з невнесенням запису реєстрації до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, а тому не може вважатися чинним, є помилковими. Відповідачем було надано для огляду оригінал додаткового договору № 212 від 14 липня 2008 року, з якого вбачається, що його підписано сторонами, завірено оригінальною печаткою та уповноваженою особою, яка провела державну реєстрацію, та зареєстровано у державному реєстрі земель 04 серпня 2008 року за

№ 040800500282, про що міститься відмітка на останньому аркуші договору. Сама по собі відсутність з невідомих причин запису про реєстрацію цього договору у Книзі реєстрації не може свідчити про те, що реєстрація не відбулася. Наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Заявник також посилається на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі стосуються лише визнання припиненим договору оренди землі, а вимоги щодо надання правової оцінки додатковим угодам до договору оренди землі взагалі не є предметом даного судового розгляду.

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на те, що договір оренди земельної ділянки, який укладено у 2005 році, діє до 29 травня 2031 року, то в іншій частині вирішення спору не є предметом касаційного перегляду (частина перша статті 400 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, в якому позивач зазначив, що додатковий договір № 212 від 14 липня 2008 року не містить даних особи, яка зазначила дату та номер реєстрації, а також відсутній підпис державного реєстратора та місце, де вказаний договір був зареєстрований. Не внесення відповідної реєстрації до книги реєстрації вказує на те, що такий договір не пройшов державної реєстрації, тому не створює для сторін жодних правових наслідків. Посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість прийнятої у справі постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано справу № 467/868/18 з Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,12 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.

У 2005 році ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Агрофірма "Вісла" договір оренди належної йому земельної ділянки терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір був зареєстрований у Миколаївській регіональній філії 29 травня 2006 року за № 040600500580.

22 серпня 2007 року сторони уклали додатковий договір № 228 до договору оренди землі, яким пункт 8 даного договору викладено в іншій редакції, термін дії договору визначено 15 років. Додатковий договір був зареєстрований 22 серпня 2007 року за № 040700500385 у Арбузинському реєстраційному секторі № 5, про що свідчить відповідний напис в договорі та запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі розділ книги 4АА012604 том 2 розділ 4 Записи державної реєстрації договорів оренди землі Арбузинського району Миколаївської області Миколаївської регіональної філії центру ДЗК, порядковий номер 124.

14 липня 2008 року сторони уклали додатковий договір № 212 до договору оренди землі, яким пункт 8 даного договору викладено в іншій редакції, термін дії договору визначено 25 років. Указаний додатковий договір містить відмітку про його реєстрацію 04 серпня 2008 року у Державному реєстрі земель за № 040800500282 та скріплений печаткою № 5 Миколаївської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру".

11 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до

ТОВ "Агрофірма Вісла" із заявою, в якій просив у зв`язку з закінченням укладеного між ними договору оренди землі не обробляти належну йому земельну ділянку.

15 квітня 2016 року ТОВ "Агрофірма Вісла" повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до додаткового договору № 212 від 14 липня 2008 року термін укладеного договору складає 25 років та заперечив проти використання земельної ділянки ОСОБА_1 .

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "Агрофірма Вісла" на постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 січня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла

до 08 лютого 2020 року.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

На час підписання договору оренди та додаткових договорів частина друга статті 124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У частині другій статті 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині другій

статті 126 ЗК України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (161-14) (далі - Закон № 161-XIV (161-14) ) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

У статті 13 Закону № 161-XIV надано визначення договору оренди землі. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону № 161-XIV).

Згідно зі статтею 18 Закону № 161-XIV договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону № 161-XIV передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону № 161-XIV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України, у редакції, яка була чинною як на час укладення договору оренди земельної ділянки та додаткових договір між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Вісла", визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Якщо моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина друга статті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640 ЦК України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України.

Обов'язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

У пункті 43 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (пункт 36 договору).

Установлено, що 14 липня 2008 року сторони уклали додатковий договір № 212 до договору оренди землі, у пункті 2 якого погодили, що цей договір набирає чинності та стає невід`ємною частиною договору з дати його державної реєстрації.

На час укладення додаткового договору № 212 від 14 липня 2008 року діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174 (z0641-03) , відповідно до якого, функції з реєстрації договорів оренди землі покладені на реєстраторів Державного реєстру земель - структурні підрозділи Центру державного земельного кадастру, які вносять відомості до бази даних Автоматизованої системи державного земельного кадастру, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, а також ведуть Книгу реєстрації договорів оренди.

Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Установлено, що додатковий договір № 212 від 14 липня 2008 року, який підписаний між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Вісла", не містить інформації щодо його державної реєстрації уповноваженим на це органом, зокрема Центром державного земельного кадастру, який почав здійснювати таку реєстрацію з 01 липня 2003 року, тобто до підписання між сторонами вказаного договору. Крім того, не містить такий договір інформації і про місце реєстрації та уповноважену особу, яка вчинила реєстраційні дії, та її підпис.

У Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, яка була витребувана судом першої інстанції з відділу Держгеокадастру у Арбузинському районі Миколаївської області, відсутні записи про державну реєстрацію додаткового договору № 212 від 14 липня 2008 року,обов`язковість якого була передбачено Тимчасовим порядком.

Не містить даних про реєстрацію цього додаткового договору і інформація з відділу Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївської області від 23 липня 2018 року вих. № 599/101-18.

За встановлених судом обставин та наявних доказів у їх сукупності, сам по собі запис на примірнику додаткового договору № 212 від 14 липня 2008 року про його державну реєстрацію у Державному реєстрі земель 04 серпня 2008 року за № 040800500282, який скріплений печаткою № 5 Миколаївської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", не свідчить про те, що такий договір був зареєстрований в передбаченому законом порядку та державна реєстрація відбулася згідно закону.

Таким чином, установивши, що додатковий договір № 212 від 14 липня 2008 року, підписаний між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Вісла", укладений не був, оскільки його не зареєстровано в установленому законом порядку, тобто він не створив жодних правовідносин, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що термін дії договору оренди землі, який укладено у 2005 році, діє до 29 травня 2031 року.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно дослідив наявні у справі докази та дав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що підписаний між ОСОБА_1 та

ТОВ "Агрофірма Вісла" додатковий договір від 14 липня 2008 року № 212 до договору оренди земельної ділянки є укладеним та набрав чинності, а невнесення даних до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди не може свідчити про те, що реєстрація не відбулася, суперечать наведеним вище нормам та пункту 2 додаткового договору, якими передбачено обов`язкову державну реєстрацію вказаного договору в установленому законом порядку.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, та по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції в частині виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на те, що договір оренди земельної ділянки, який укладено у 2005 році, діє до 29 травня 2031 року залишити без змін.

Оскільки оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вісла" залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 січня 2019 року в частині виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на те, що договір оренди земельної ділянки, який укладено у 2005 році, діє до 29 травня 2031 року, залишити без змін.