Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІЯ АГ",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик",

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 липня 2018 року у складі Драного В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Суровицької Л. В., Черненка В. В.,

Зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування), Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЯ АГ" (далі - ТОВ "ОРІЯ АГ"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "КБ "Хрещатик"), про визнання недійсними результатів аукціону.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 06 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П?ятихатська" (далі - ТОВ "Агрофірма "П?ятихатська") і ПАТ "КБ "Хрещатик" укладено договір банківського рахунку юридичної особи, на виконання умов якого банком товариству відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Постановою правління Національного банку України від 04 квітня 2016 року № 231/БТ банк віднесено до категорії проблемних, а постановою від 05 квітня 2016 року № 234 банк віднесений до категорії неплатоспроможних і з цієї дати на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 05 квітня 2016 року № 463 у банку запроваджено тимчасову адміністрацію.

Станом на 06 квітня 2016 року залишок коштів на рахунку ТОВ "Агрофірма "П?ятихатська" становив 30 808 300,60 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року у справі № 826/6665/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року, визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05 квітня 2016 року № 234 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційній банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних".

Після ухвалення вказаних судових рішень процедура виведення банку з ринку Фондом гарантування та тимчасова адміністрація в банку не запроваджена, а тому Фонд не має повноважень органів управління банку та органу контролю, у нього відсутні повноваження здійснювати ліквідацію банку, оскільки рішення про ліквідацію банку є похідним від рішення про визнання його неплатоспроможним. Внаслідок цього у банку виник обов?язок повернути ТОВ "Агрофірма "П`ятихатська" грошові кошти, що знаходяться на його поточному рахунку, та відсотки на залишки по цьому поточному рахунку. Однак така вимога від 11 серпня 2017 року залишена банком без задоволення.

27 грудня 2017 року між позивачем та ТОВ "Агрофірма "П`ятихатська" укладено договір відступлення права вимоги, за яким ТОВ "Агрофірма "П`ятихатська" передало ОСОБА_1 як новому кредитору своє право вимоги до банку щодо повернення боргу в сумі 12 000 000,00 грн, що виник внаслідок невиконання банком своїх обов`язків за договором банківського рахунку юридичної особи від 06 липня 2015 року, а також відсотків на залишки по поточному рахунку.

Листом від 11 січня 2018 року позивач повідомив банк про відступлення права вимоги та запропонував негайно виконати свої обов`язки шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок в установі банку. Станом на момент звернення з позовом до суду лист залишено без відповіді та задоволення.

16 січня 2018 року відбувся аукціон з продажу майна банка, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 609,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 0,0329 га, за тією ж адресою; основних засобів у кількості 236 одиниць. Переможцем аукціону стало ТОВ "ОРІЯ АГ".

Під час розгляду справи позивач збільшував позовні вимоги, зокрема просив визнати недійсними договори купівлі-продажу нежитлового приміщення, земельної ділянки, основних засобів. Проте в подальшому подав заяву про залишення таких вимог без розгляду. Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 17 квітня 2018 року заяву позивача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог задоволено.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними результати аукціону, проведеного 16 січня 2018 року в електронній торговій системі щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку, та банків, що ліквідуються, з продажу майна ПАТ "КБ "Хрещатик".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що результатами аукціону, який відбувся 16 січня 2018 року у формі електронних торгів, права та інтереси позивача не порушено.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність порушеного права чи інтересу позивача фактом реалізації майна банку, що ліквідується.

Внаслідок визнання протиправним рішення про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних процедура виведення банку з ринку Фондом гарантування та тимчасова адміністрація в банку не запроваджені, а тому відповідач не має повноважень органу управління банку та органу контролю.

Крім того, відсутні будь-які обмеження на користування та розпорядження своїми грошовими коштами вкладниками ПАТ "КБ "Хрещатик".

Реалізація майна ПАТ "КБ "Хрещатик" безпосередньо порушує право ОСОБА_1 як вкладника вимагати за рахунок цього майна повернення його грошових коштів від банку. При цьому, кошти, отримані від реалізації майна на аукціоні, результати якого оспорюються, направлені не на задоволення вимог вкладників, а на рахунок Фонду гарантування.

Враховуючи, що аукціон проведено за зверненням особи, яка не мала права його замовляти, його результати є недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну

У січні 2019 року на адресу суду від ТОВ "ОРІЯ АГ" та Фонду гарантування надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначено про необґрунтованість доводів касаційної скарги ОСОБА_1 .

Відповідачі вважають, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.

Суди встановили, що 27 грудня 2017 року між позивачем та ТОВ "Агрофірма "П`ятихатська" укладено договір відступлення права вимоги, за яким товариство передало ОСОБА_1 як новому кредитору своє право вимоги до ПАТ "КБ "Хрещатик" щодо повернення боргу в сумі 12 000 000,00 грн, що утворився внаслідок невиконання банком своїх обов`язків за договором банківського рахунку юридичної особи від 06 липня 2015 року, а також відсотків на залишки по поточному рахунку, нарахованих на суму 12 000 000,00 грн, які передбачені додатковою угодою № 02 від 09 грудня 2015 року до цього договору.

Посилаючись на те, що він набув прав вкладника банку та має право на отримання вкладених коштів, позивач просив визнати недійсними результати аукціону, проведеного 16 січня 2018 року в електронній торговій системі щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку, та банків, що ліквідуються, з продажу майна ПАТ "КБ "Хрещатик", покупцем якого став відповідач ТОВ "ОРІЯ АГ".

За наслідками аукціону 12 лютого 2018 року між банком в особі уповноваженої особи Фонду гарантування і ТОВ "Орія АГ" укладено договори купівлі-продажу нежитлового приміщення, загальною площею 609,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 0,0329 га, за тією ж адресою; основних засобів згідно з переліком до договору.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: "стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню".

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що "недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим".

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що позивач не довів порушення його прав та інтересів результатами аукціону, який відбувся 16 січня 2018 року у формі електронних торгів, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги про порушення прав ОСОБА_1 як вкладника внаслідок проведення оспорюваного аукціону з продажу майна ліквідованого банку є неприйнятними, оскільки цей правочин не стосується безпосередньо прав чи інтересів позивача, який набувши право на грошові кошти, розміщені цьому банку, не набуває права на його майно.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та з додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 416 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової

палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 липня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року залишити без змін.