Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Шеховцова Маргарита Євгенівна, державний реєстратор Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Тузкова Юлія Анатоліївна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна, Виконавчий комітет Харківської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2018 року

в складі судді Подус Г. С., постанову Харківського апеляційного суду

від 04 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю., та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд" (далі - ТОВ "Оргтехбуд"), Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, третя

особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі -

ПАТ "Укрсоцбанк"), про визнання права власності, визнання недійсним свідоцтва, скасування державної реєстрації.

У лютому 2017 року ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги до

ОСОБА_2, державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Шеховцової М. Є., державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Тузкової Ю. А., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Н. О., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г. І., Виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа -

ПАТ "Укрсоцбанк", про встановлення юридичного факту, визнання права власності, визнання недійсними та скасування державних реєстрацій, визнання недійсними свідоцтв, визнання недійсними договорів.

Позовна заява мотивована тим, що 12 січня 2006 року ОСОБА_1

і ТОВ "Оргтехбуд" уклали договір про дольову участь у будівництві, відповідно до умов якого позивач зобов`язався прийняти участь в будівництві сімнадцятиповерхового житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 у формі часткового фінансування будівництва шляхом внесення часткових коштів згідно з графіком, а вказане товариство після завершення будівництва та введення будинку до експлуатації зобов`язалося передати за актом приймання-передачі у власність ОСОБА_1 однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 на чотирнадцятому поверсі загальною площею 47,8 кв. м. Строк закінчення будівництва та введення об`єкта будівництва в експлуатацію згідно з умовами зазначеного договору встановлено IV квартал 2008 року.

Пунктом 4.8 договору про дольову участь у будівництві передбачено, що після введення будинку в експлуатацію йому буде присвоєно поштову адресу, про що між сторонами цього правочину підлягала укладенню додаткова угода.

Вказаний будинок був введений в експлуатацію на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 30 березня 2012 року. На підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 12 грудня

2012 року зазначеному будинку присвоєна адреса:

Однак додаткова угода відповідно до пункту 4.8 договору про дольову участь у будівництві укладена не була, оскільки на час введення будинку

в експлуатацію ТОВ "Оргтехбуд" перебувало на стадії санації. Постановою Господарського суду Харківської області від 26 червня 2014 року у справі

№ Б-39/112-10 ТОВ "Оргтехбуд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Позивач свої зобов`язання виконав та повністю профінансував будівництво житла, однак ТОВ "Оргтехбуд" не передало йому за актом приймання-передачі у власність квартиру

АДРЕСА_3 . Інших житлових будинків

ТОВ "Оргтехбуд" не замовляло, не будувало та не вводило в експлуатацію.

Разом з тим, 09 серпня 2013 року право власності на квартиру

АДРЕСА_3 зареєстровано за ТОВ "Оргтехбуд".

Крім того, 23 березня 2012 року ТОВ "Оргтехбуд" та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру

АДРЕСА_3, яка передана ОСОБА_2 за актом приймання-передачі від 13 листопада 2013 року.

Вказував, що договір купівлі-продажу укладено з ОСОБА_2 шляхом введення її в оману ТОВ "Оргтехбуд" та без дозвільних документів. Крім того цей договір порушує право власності позивача на майнові права на вищевказану квартиру та є таким, що порушує публічний порядок, тому відповідно до статті 228 ЦК України є нікчемним.

Під час судового розгляду даної справи ОСОБА_2 17 червня

2014 року уклала з ОСОБА_3 договір іпотеки, предметом якого є спірна квартира, а 12 вересня 2014 року ОСОБА_3 відчужила це житло

ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, яка передала його

у користування ОСОБА_6 на підставі договору користування (найму, оренди).

Оскільки саме ОСОБА_1 є законним власником спірного нерухомого майна, то вчинені без його згоди правочини та державна реєстрація їх права власності (права оренди) на цій підставі є недійсними.

На підставі викладеного ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- встановити факт, що квартира АДРЕСА_2 на чотирнадцятому поверсі сімнадцятиповерхового житлового будинку, яка є предметом договору про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року, фактично розташована на АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності

ТОВ "Оргтехбуд" на квартиру АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області

12 серпня 2013 року за № 7840104 на квартиру АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 23 березня 2012 року, укладений між ТОВ "Оргтехбуд" та ОСОБА_2, без застосування наслідків недійсності правочину;

13 червня 2014 року за № 22971425 ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності

ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсним договір іпотеки від 17 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н. О. за реєстровим

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений

12 вересня 2014 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу

Лавіндою Н. О. за реєстровим № 3683;

- визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності

ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_4, на квартиру АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсним договір оренди від 10 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. за реєстровим № 1835;

- визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права користування (найму, оренди) ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки

від 11 грудня 2018 року, позов задоволено.

Встановлено факт, що квартира АДРЕСА_2 на чотирнадцятому поверсі сімнадцятиповерхового будинку, яка є предметом договору на дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року, фактично розташована на

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності

ТОВ "Оргтехбуд" на квартиру АДРЕСА_3 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності № 7840104, видане

12 серпня 2013 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області ТОВ "Оргтехбуд" на квартиру АДРЕСА_3 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 23 березня 2012 року, укладений між ТОВ "Оргтехбуд" та ОСОБА_2 без застосування наслідків недійсності.

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності № 22971425, видане

13 червня 2014 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції ОСОБА_2

Визнано недійсним договір іпотеки від 17 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н. О., реєстраційний

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири)

від 12 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н. О., реєстраційний № 3683.

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_3 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру

АДРЕСА_3, видане ОСОБА_4 .

Визнано недійсним договір оренди від 10 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І., за реєстраційним № 1835.

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права користування (найму, оренди) ОСОБА_6 квартирою

Стягнуто у дольовому порядку з ОСОБА_2, державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції

Шеховцової М. Є., державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Тузкової Ю. А., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Н. О., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу

Малахової Г. І., Виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 5 715 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що квартира АДРЕСА_2, яка є предметом позову та договору про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року, фактично розташована саме на

АДРЕСА_1, а ТОВ "Оргтехбуд", тому вимога про встановлення факту знаходження квартири за вищевказаною адресою підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 належним чином виконав свої зобов`язання за договором про дольову участь у будівництві та сплатив ТОВ "Оргтехбуд" кошти за цим правочином, проте останнє свої зобов`язання не виконало, квартиру позивачу не передало та за порушенням вимог закону зареєструвало за собою право власності на цей об`єкт нерухомості. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази припинення майнового зобов`язання ТОВ "Оргтехбуд" за договором про дольову участь у будівництві щодо передачі позивачу спірної квартири.

Уклавши інвестиційний договір позивач набув право на отримання у власність результату інвестиції на частину площі будинку у вигляді загальної площі квартири у житловому будинку. Оскільки будівництво проінвестованого об`єкта нерухомого майна є завершеним та готовим до експлуатації, то ОСОБА_1 належить право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Разом з тим, ТОВ "Оргтехбуд" при здійсненні державної реєстрації права власності приховав (замовчав) від державного реєстратора існування того факту, що майнові права на спірну квартиру були відчужені ОСОБА_1 ще у 2006 році, а після завершення будівництва цієї квартири ця особа вже має право власності на неї як на окреме майно.

На час укладення між ТОВ "Оргтехбуд" та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру від 23 березня 2012 року, ТОВ "Оргтехбуд" приховало від ОСОБА_2 той факт, що майнові права на цю квартиру вже фактично належали іншій особі - ОСОБА_1, який на підставі договору на дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року

у передбачений законом спосіб їх придбав, сплативши кошти за будівництво цієї квартири у повному обсязі на підставі інвестиційного договору.

Крім того, 08 вересня 2010 року Господарським судом Харківської області було порушено провадження у справі № Б-39/112-10 про банкрутство

ТОВ "Оргтехбуд". Під час розгляду зазначеної справи встановлено, що договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, які були побудовані ТОВ "Оргтехбуд", є неправомірними та незаконними у випадку, якщо щодо цих квартир раніше вже були укладені договори на дольову участь у будівництві (у 2006 році). Тобто договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, укладені в рамках плану санації боржника є такими, що порушують права осіб, які на підставі договорів на дольову участь у будівництві

2006 року мають майнові права на такі квартири.

Разом з тим, реєстрація та перехід права власності на спірний об`єкт нерухомості під час розгляду цієї справи здійснені з порушенням вимог чинного законодавства та порушують законні права та інтереси позивача.

Позивач звернувся до суду з цим позовом у межах строку позовної давності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 листопада

2018 року скасовано в частині задоволення позову про встановлення факту розміщення об`єкту інвестування та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні вказаних вимог.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Оскільки за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру

АДРЕСА_3, то відсутні правові підстави для встановлення юридичного факту, а саме: що квартира АДРЕСА_2 на чотирнадцятому поверсі сімнадцятиповерхового житлового будинку, яка є предметом договору про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року, фактично розташована на АДРЕСА_1 .

У решті апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що факт оплати позивачем коштів за договором про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року підтверджується квитанціями

від 14 травня 2007 року, отримувачем у яких зазначено ТОВ "Оргтехбуд".

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року виправлено описку в резолютивній частині вступної та резолютивної частини постанови Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року виклавши другий абзац резолютивної частини в такій редакції "Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2018 року скасувати в частині задоволення позову про встановлення факту розміщення об`єкту інвестування та ухвалити в цій частині нову постанову.", замість невірного "Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова

від 28 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову.".

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що під час виготовлення вступної та резолютивної частини постанови апеляційного суду допущено описку, тому відповідно до вимог статті 269 ЦПК України вказана описка підлягає виправленню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що на час вирішення спору позивач не набув право власності на спірну квартиру, тому суди при вирішенні спору невірно застосували статтю 392 ЦК України.

Суди безпідставно взяли до уваги встановлені у справі № Б-39/112-10 обставини та безпідставно залишили поза увагою рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 січня 2016 року у справі

№ 638/10954/15-ц.

Також суди помилково визнали за позивачем право власності на квартиру

АДРЕСА_3, оскільки в інвестиційному договорі зазначено іншу адресу спірного об`єкта нерухомості.

Крім того, судами не було встановлено фактичного зарахування грошових коштів від позивача на рахунок ТОВ "Оргтехбуд". Разом з тим, сплачені за квитанціями кошти могли бути відкликані позивачем. Квартири ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходяться за різними адресами, проте суди не дали цим обставинам належної правової оцінки.

Доводів щодо оскаржуваної ухвали апеляційного суду про виправлення описки касаційна скарга не містить.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мироненко І. С., подав до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що ОСОБА_2 помилково вважає, що предметом договору про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року та договору купівлі-продажу майнових прав від 23 березня

2012 року є різні квартири. Зібраними у справі доказами підтверджено, що квартира позивача

АДРЕСА_3, а не за будь-якою іншою адресою.

Договором про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року було покладено на ТОВ "Оргтехбуд" обов`язок щодо державної реєстрації за позивачем права власності на квартиру після введення будинку в експлуатацію та присвоєння йому поштової адреси -

АДРЕСА_1 . Однак покладені на ТОВ "Оргтехбуд" обов`язки, передбачені договором про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року, останнє не виконало, чим порушило майнові права ОСОБА_1 .

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

20 січня 2020 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 12 січня 2006 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Оргтехбуд" укладено договір про дольову участь у будівництві, відповідно до

умов якого ОСОБА_1 зобов`язався прийняти участь в будівництві сімнадцятиповерхового житлового будинку

АДРЕСА_1 в формі часткового фінансування будівництва шляхом внесення коштів згідно з графіком, а ТОВ "Оргтехбуд" - після завершення будівництва та введення будинку до експлуатації передати за актом прийому-передачі у власність ОСОБА_1 однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 на чотирнадцятому поверсі загальною площею 47,8 кв. м, житловою площею 18,35 кв. м. Строк закінчення будівництва та введення об`єкта будівництва в експлуатацію згідно з умовами договору встановлено IV квартал 2008 року.

Пунктами 4.1, 4.8 договору про дольову участь у будівництві передбачено, що за умов повного виконання позивачем зобов`язань, передбачених цим договором, забудовник зобов`язується передати за актом прийому-передачі не пізніше десяти днів після отримання затвердженого акта державної комісії по вводу об`єкта до експлуатації та отримання рішення про присвоєння поштової адреси квартирі, зазначеній у пункті 1.2 вказаного договору. Закінчення будівництва - ІІІ квартал 2008 року. Строк введення будинку в експлуатацію - IV квартал 2008 року.

Після введення будинку в експлуатацію йому буде присвоєно поштову адресу, про що між сторонами договору про дольову участь у будівництві підлягала укладенню додаткова угода.

Згідно з Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 30 березня 2012 року в експлуатацію введений вищевказаний сімнадцятиповерховий будинок як другий пусковий комплекс будівництва житлових будинків на

На підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради

від 12 грудня 2012 року зазначеному вище будинку присвоєна адреса:

Суди встановили, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про дольову участь у будівництві виконав та повністю профінансував будівництво

ТОВ "Оргтехбуд" житла, що підтверджується квитанціями від 14 травня

2007 року, в яких отримувачем зазначено ТОВ "Оргтехбуд".

Відповідно до пункту 4.5 договору про дольову участь у будівництві право власності на квартиру, зазначену в пункті 1.2 цього договору, переходить до пайовика ( ОСОБА_1 ) з моменту її державної реєстрації. Оформлення права власності на квартиру та її державна реєстрація здійснюється забудовником згідно з чинним законодавством протягом не більше двох календарних місяців з моменту отримання квартири за актом прийому-передачі.

Разом з тим, 09 серпня 2013 року право власності на квартиру

АДРЕСА_3 зареєстровано за ТОВ "Оргтехбуд".

Крім того, 23 березня 2012 року між ТОВ "Оргтехбуд" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру

АДРЕСА_3, яка передана ОСОБА_2 за актом прийому-передачі від 13 листопада 2013 року.

Під час розгляду цієї справи між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 17 червня 2014 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_3, загальною площею 45,6 кв. м, житловою площею 18,4 кв. м. Договір іпотеки зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області

Лавіндою Н. О.

Постановою Господарського суду Харківської області від 26 червня

2014 року у справі № Б-39/112-10 ТОВ "Оргтехбуд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 12 вересня 2014 року укладено договір купівлі-продажу спірної квартири. Договір зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лавіндою Н. О.

ОСОБА_4 10 жовтня 2014 року передала квартиру

АДРЕСА_3 у користування ОСОБА_6 на підставі договору користування (найму, оренди) квартири строком до 10 жовтня

2062 року, який було зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Малаховою Г. І.

Відповідно до листів Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 13 серпня 2019 року та від 09 серпня 2019 року у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, зареєстрована декларації про готовність об`єкта до експлуатації - вищевказаного житлового будинку, в якому знаходиться спірна квартира.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02 грудня 2015 року зареєстровано припинення юридичної особи - ТОВ "Оргтехбуд".

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга на судові рішення підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у нескасованій частині, ухвала та постанова апеляційного суду відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним зі способів захисту цивільних прав, з яким особа має право звернутися до суду, є вимога про визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Предметом спору у цій справі є захист права власності позивача на майно, зокрема у спосіб визнання права власності на квартиру та скасування договорів і державної реєстрації.

В абзаці 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 (v003p710-03) вказано, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості

і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні заходи не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. Наявність недоліків у застосуванні судами способів захисту цивільних прав та інтересів спричинена неповним врегулюванням цього питання у законодавстві. Трапляються також випадки застосування судами іншого способу захисту, ніж той, який передбачено законом або договором.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. При цьому спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що позивач виконав свої зобов`язання за договором пайової участі у повному обсязі, сплативши свій внесок у будівництво будинку. Проте забудовник (ТОВ "Оргтехбуд")

у порушення умов пункту 4.5 договору про дольову участь у будівництві не здійснив оформлення за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру та її державну реєстрацію, тому суди вважали позовну вимогу в цій частині обґрунтованою.

Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на час виникнення спірних правовідносин визначена Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) (далі - Порядок

Згідно з пунктом 2 Порядку № 461 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать

до I - III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації

(далі - декларація).

Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (пункт 11 Порядку № 461).

Як встановлено вище, згідно з Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 30 березня 2012 року в експлуатацію введений вищевказаний сімнадцятиповерховий будинок як другий пусковий комплекс будівництва житлових будинків на АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради

від 12 грудня 2012 року зазначеному вище будинку присвоєна адреса:

Суди також встановили, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про дольову участь у будівництві виконав та повністю профінансував будівництво ТОВ "Оргтехбуд" житла, що підтверджується квитанціями від 14 травня 2007 року, в яких отримувачем зазначено ТОВ "Оргтехбуд".

Разом з тим, 09 серпня 2013 року право власності на квартиру

АДРЕСА_3 зареєстровано за ТОВ "Оргтехбуд", а не за ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог статті 1 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція), закріплено право на справедливий суд.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з матеріалами справи позивач на виконання умов договору про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року в подальшому вчинив всі дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права власності на об`єкт, - певну квартиру, визначену індивідуальними ознаками, яка є річчю у розумінні статті 179 ЦК України та щодо якої можуть виникати цивільні права й обов`язки.

Разом з тим документи, на підставі яких позивач міг би здійснити реєстрацію права власності на квартиру, ТОВ "Оргтехбуд" йому не надало, а зареєструвало право власності на це майно за собою та без згоди

ОСОБА_1 розпорядилося цим майном на користь іншої особи - ОСОБА_2, яка вже під час розгляду цієї справи вчиняла правочини щодо відчуження цього майна на користь інших осіб.

Разом з тим, вичинені відповідачами дії та укладені правочини створюють перешкоди для оформлення за позивачем у встановленому законом порядку права власності на спірну квартиру, кошти за яку він сплатив забудовнику

у повному обсязі.

Враховуючи те, що будинок прийнятий в експлуатацію, а відповідачі не визнають прав на квартиру позивача, який у повному обсязі виконав його зобов`язання за умовами договору пайової участі, суди першої й апеляційної інстанцій зробили обґрунтований висновок про визнання з ОСОБА_1 права власності на це майно.

За встановлених судами обставин справи, визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно є ефективним способом захисту його порушених прав.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19), від 24 квітня 2019 року у справі

№ 1609/10810/12 (провадження № 14-15цс19), від 15 травня 2019 року

у справі № 522/102/13-ц (провадження № 14-38цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 1609/6645/12 (провадження № 14-220цс19), від 26 червня

2019 року у справі № 761/3428/15-ц (провадження № 14-268цс19).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Разом з тим, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності, користування (найму, оренди) спірної квартири має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на це нерухоме майно іншими особами, за якими зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж квартири.

Визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації права власності, користування (найму, оренди) на квартиру за іншою особою є захистом прав позивача на цю квартиру від їх порушення особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Крім того, оскаржуваній реєстраційній дії передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема право власності конкретної квартири.

З огляду на викладене позов у частині вимог про скасування державної реєстрації належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-536цс19).

Разом з тим, зібраними у справі доказами доведено факт неправомірного відчуження майнових прав ТОВ "Оргтехбуд" ОСОБА_2 та факт подальшого незаконного набуття права власності на це житло ОСОБА_3, ОСОБА_4, а ОСОБА_6 - права користування з одночасною державною реєстрацією права власності та права користування за ними з видачею оскаржуваних свідоцтв про право власності, тому суди дійшли правильного висновку про задоволення позову в іншій частині.

Також правильними є висновки апеляційного суду, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Оскільки за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру

АДРЕСА_3, то відсутні правові підстави для встановлення юридичного факту, а саме: що спірна квартира знаходиться за вищевказаною адресою.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що суди при вирішенні спору невірно застосували статтю 392 ЦК України, враховуючи наступне.

Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію. За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, вирішуючи спір у цій справі, Верховний Суд враховує, що між позивачем та забудовником існували цивільні відносини з укладеного договору, втім через ліквідацію юридичної особи забудовника застосувати відповідний спосіб захисту прав інвестора, похідний від вимоги про примусове виконання обов`язку в натурі (передачу об`єкта інвестування), є неможливим.

Забудовник є ліквідованим, але ще до ліквідації порушив взяті на себе перед позивачем зобов`язання, передавши майнові права на спірний об`єкт іншій особі, яка і оформила право власності на квартиру. Будинок введений в експлуатацію та спірна квартира вже існує як об`єкт права власності.

Враховуючи усі обставини цієї конкретної справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання права власності на спірну квартиру, як ефективний спосіб захисту порушеного права позивача.

Доводи касаційної скарги, що суди безпідставно взяли до уваги встановлені у справі № Б-39/112-10 обставини та помилково залишили поза увагою рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 січня 2016 року у справі № 638/10954/15-ц, не заслуговують на увагу, оскільки суди правильно встановили обставини справи на підставі зібраних у справі доказів, а також дали їм належну правову оцінку. Звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які були встановлені в іншому судовому рішенні, враховуючи різні предмет і підстави позовів.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що позивачу відповідно до договору про дольову участь у будівництві належить квартира у будинку на АДРЕСА_1, оскільки у цьому договорі зазначено лише будівельну адресу, яка у подальшому була уточнена (змінена) компетентними органами на АДРЕСА_1 . Суди правильно встановили, що позивач фактично набув у власність квартиру

АДРЕСА_3 . ТОВ "Оргтехбуд" побудувало будинок саме на АДРЕСА_1, який був введений

в експлуатацію 30 березня 2012 року, що підтверджується Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації.

Вказані обставини підтверджені зібраними у справі доказами, зокрема листами Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Харківської міської ради, а також Департаменту територіального контролю та Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю вказаного органу місцевого самоврядування тощо.

Оцінюючи зазначені вище докази суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що зазначений у договорі про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року житловий будинок на

АДРЕСА_1 та зазначений у договорі купівлі-продажу майнових прав від 23 березня 2012 року житловий будинок на

АДРЕСА_1 є одним і тим же об`єктом нерухомості.

Отже, доводи ОСОБА_2, що будинок, в якому ОСОБА_1 профінансував будівництво (придбав) квартиру АДРЕСА_2, на час розгляду справи не побудовано, спростовується встановленими вищевикладеними обставинами справи, яким судами надано належну правову оцінку.

Доводи касаційної скарги, що судами не було встановлено фактичного зарахування грошових коштів від позивача на рахунок ТОВ "Оргтехбуд", не заслуговують на увагу, оскільки судами досліджено надані позивачем квитанції на підтвердження оплати коштів за договором про дольову участь у будівництві, в яких зазначено отримувачем ТОВ "Оргтехбуд", а також встановлено повне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаним правочином.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява

№ 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у нескасованій частині, постанову та ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.