Постанова
Іменем України
12 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 128/1640/19
провадження № 61-4631св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
(суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 31 липня 2019 року у складі судді Войтка Ю. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі.
ОСОБА_1 просив суд виділити йому в натурі Ѕ частку із земельних ділянок площею 0,1552 га, 0,1453 га та 0,2500 га відповідно, з цільовими призначеннями для ведення особистого селянського господарства і для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані у межах згідно з планом на
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25 червня
2019 року (у складі судді Васильєва Т. Ю.) позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 подано представником Аврамичем А. С . Проте, виходячи з діючого процесуального закону, представництво іншої особи в суді здійснюється прокурорами або адвокатами. Оскільки належних документів про те, що Аврамич А. С. є адвокатом до позовної заяви не додано, згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України відомості про те, що він є адвокатом, відсутні, тому позовна заява підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 25 червня 2019 року повернуто особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 підписано його представником - Аврамичем А. С., проте, будь-яких доказів, що вказана особа є адвокатом і уповноважена представляти інтереси позивача саме як адвокат до апеляційної скарги не додано, що є підставою для повернення такої апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 12 березня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що його представник Аврамич А. С. має право представляти інтереси ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), оскільки вказана справа є малозначною, а тому під час розгляду таких справ представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Отже, ухвала апеляційного суду є такою, що не відповідає нормам процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу.
У липні 2020 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25 червня
2019 року позовну заяву, підписану ОСОБА_1 та подану його представником Аврамичем А. С., повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 08 липня
2019 року ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 25 червня 2019 року повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали апеляційного суду).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
Частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Частинами другою, третьою статті 2 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25 червня
2019 року позовну заяву, підписану ОСОБА_1 та подану його представником Аврамичем А. С., повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 08 липня
2019 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, особисто підписавши та подавши до апеляційного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 25 червня 2019 року повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали апеляційного суду).
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 як неподану, апеляційний суд виходив з того, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.
Встановивши, що апеляційна скарга підписана представником
ОСОБА_1 - Аврамичем А. С., документів на підтвердження того, що представник є адвокатом і уповноважений представляти інтереси позивача саме як адвокат не надано, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали апеляційного суду).
Проте такий висновок апеляційного суду не відповідає вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 підписав та подав її особисто, а не через свого представника Аврамича А. С.
Відповідно до пункту 11 частини 16-1 Розділу XV "Перехідних положень" Конституції України (254к/96-ВР)
представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами та адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 01 січня 2018 року.
Згідно з частиною четвертою статті 131-2 Конституції України законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Частиною першою статті 352 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 356 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Разом з тим, апеляційний суд не звернув увагу на те, що,звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 підписав та подав її особисто, на відміну від позовної заяви, яка була подана його представником Аврамичем А. С .
Застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та із забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004)
1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні від 08 грудня 2016 року у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України" (заява № 24003/07) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі "Станев проти Болгарії", від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06).
Таким чином, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до обмеження права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
За викладених обставин ухвала Вінницького апеляційного суду від 31 липня 2019 року не може вважатись законною і обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 31 липня 2019 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
І. М. Фаловська
С. П. Штелик