розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року в складі судді Мірошниченко Л. Є. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 27 лютого 2018 року в складі колегії суддів: Азевича В. Б., Агєєва О. В., Дундар І. О.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади Маяківської сільської ради Слов`янського району Донецької області, ОСОБА_2, треті особи: відділ державної реєстрації Слов`янської райдержадміністрації Донецької області, відділ з питань надання адміністративних послуг, Друга слов`янська нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадщини за заповітом та скасування запису в реєстрі права власності на нерухоме майно.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, яка за життя склала заповіти, зареєстровані в реєстрі № 60 та 61 на своїх дочок: на неї - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Відповідно до заповіту від 25 вересня 2001 року, посвідченого секретарем Маяківської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області, зареєстрованого в реєстрі за № 60, заповідала у власність їй житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами до нього, що знаходиться у АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 мати заповідала земельну ділянку, що належала спадкодавцю на підставі акта про право власності на земельну ділянку.

Зазначала, що вони з сестрою прийняли спадщину у встановлений законом строк, а також спадщину прийняла ОСОБА_2, яка є спадкоємцем за законом після свого померлого батька - сина спадкодавця.

27 грудня 2007 року вони уклали договір про розподіл спадкового майна, який рішенням суду від 29 квітня 2011 року визнано недійсним. На її звернення до нотаріуса, вона отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки свідоцтва про право на спадщину за законом не скасовані. Рішенням суду від 11 травня 2012 року визнано недійсними свідоцтва про право власності на спадщину за законом. 15 березня 2013 року позивач отримала відмову від нотаріуса на свою заяву у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, з причин пропуску строку, передбаченого статтею 1270 ЦК України. Рішенням суду від 07 жовтня 2013 року визначено додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2014 року.

08 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області для проведення державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок, але державний реєстратор виніс рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 08 вересня 2014 року за № 15637481 у зв`язку з відсутністю відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

16 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до державного нотаріуса Другої слов`янської нотаріальної контори Донецької області для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою державного нотаріусу відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з неможливістю отримати інформації про майно, належне померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав. Відповідно до заяви ОСОБА_1 до реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 15 вересня 2014 року про надання витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, стало відомо, що відповідно до дубліката свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1198, виданий 27 грудня 2007 року, виданого Другою Слов`янською державною нотаріальною конторою: власником 1/3 частки нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зазначена ОСОБА_2 .

Позивач вважала, що ОСОБА_2 не може бути власником 1/3 частки нерухомого майна на підставі раніше винесених рішень, тому просила суд: визнати за нею в порядку спадкування за заповітом, який посвідчений 25 вересня 2001 року секретарем Маяківської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області Меркуловою Л. М., зареєстрованого в реєстрі за №60, після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами до нього, що знаходиться у АДРЕСА_1 . Скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за зареєстрованою громадянкою ОСОБА_2 права власності на 1/3 частку вказаного нерухомого майна.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 27 лютого 2018 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 не реалізувала своє право на прийняття спадщини за заповітом у встановлений рішенням суду додатковий строк, та вона вважається такою, що не прийняла спадщину за заповітом, а тому позовні вимоги про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадщини за заповітом та, відповідно, про скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_2 на 1/3 частини нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню, оскільки ці позовні вимоги є похідними від вимоги про визнання права власності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди помилково провели обчислення процесуального строку щодо її звернення з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом з 07 жовтня 2013 року, оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2014 року залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким визначено їй додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини у три місяці з дня набрання рішенням законної сили. Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2014 року вона отримала поштою 30 травня 2014 року, а тому вважає, що процесуальний строк починає свій відлік саме з 30 травня 2014 року та спливає 30 серпня 2014 року, у той час як заяву до нотаріальної контори було подано 14 липня 2014 року.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Спадкоємцями ОСОБА_3 є: ОСОБА_1, ОСОБА_4 (дочки) та ОСОБА_2 (онука), яка є спадкоємцем за законом за правом представлення після смерті свого батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 склала нотаріально посвідчені заповіти, зареєстровані в реєстрі № 60 та 61 на своїх дочок: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Відповідно до заповіту від 25 вересня 2001 року, посвідченого секретарем Маяківської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області Меркуловою Л. М., зареєстрованого в реєстрі за № 60 (а. с. 8 т. 1), за життя ОСОБА_3 заповідала у власність - ОСОБА_1 - житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами до нього, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 мати заповідала земельну ділянку, що належала спадкодавцю на підставі акта про право власності на земельну ділянку.

Відповідно до договору про розподіл спадкового майна від 27 грудня 2007 року (а. с. 10 т. 1) ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (онука ОСОБА_3 ) уклали договір про розподіл спадкового майна ОСОБА_3 з такими умовами:

ОСОБА_1 переходить право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами до нього, що знаходиться у АДРЕСА_1 . На земельній ділянці Маяківської сільської ради знаходиться один житловий будинок, саманний, обкладений цеглою, позначений в плані літерою "А -1" житловою площею - 18,3 кв. м, загальною площею - 37,3 кв. м і такі господарсько-побутові будівлі та споруди: льох Б, сарай В, паркан N 1;

ОСОБА_4 - земельна ділянка, площею 6,440 гектарів, в тому числі рілля - 6,22 гектарів, сіножаті - 0,22 гектару, розташованої на території Маяківської сільської ради Слов`янського району, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер земельної ділянки - 1424284600:01:000:0310; 1424284600:07:000:0664;

ОСОБА_2 - вклади з нарахованими відсотками, спеціальними та компенсаційними рахунками до них, що знаходяться на охороні у філії відділення Слов`янського Ощадбанку № 2868/045.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна - задоволено. Договір про розподіл спадкового майна від 27 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, визнано недійним та повернуто сторони в початкове положення (а. с. 11-13 т. 1).

На звернення позивача до нотаріусу про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 жовтня 2013 року, від нотаріуса отримано відмову, оскільки свідоцтва про право на спадщину не скасовані.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа - державний нотаріус Грецька Т. П., про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права на спадкування за заповітом, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом: серії ВКВ № 718152 від 27 грудня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №3479; серії ВКВ №718153 від 27 грудня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3481; серії ВКВ №718155 від 27 грудня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №3483; серії ВКВ №718156 від 27 грудня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №3485; серії ВКВ №718158 від 27 грудня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №3487; серії ВКВ №718158 від 27 грудня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №3489;

Визнана недійсною відмова ОСОБА_1 від 27 грудня 2007 року за № 2073, 2078 у реєстрі від прийняття спадщини за заповітом спадкодавця ОСОБА_3 .

Відновлено право ОСОБА_1 на спадкування за заповітом спадкодавця ОСОБА_3, яким і зареєстровано в реєстрі від 27 грудня 2007 року за № № 2073, 2078.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 вересня 2012 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2012 року скасовано в частині визнання недійсною відмови від прийняття спадщини за заповітом та відновлення права ОСОБА_1 на спадкування за заповітом; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині судом апеляційної інстанції відмовлено (а. с. 14, 15 т. 1).

Постановою державного нотаріусу Другої Слов`янської нотаріальної контори від 12 лютого 2013 року, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв`язку з пропущенням строку згідно з пунктом 1 статті 1270 ЦК України (а. с. 30 т. 1).

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області суду від 07 жовтня 2013 року у цивільній справі № 243/3063/13-ц за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Маяківської сільської ради Слов`янського району, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4 про продовження строку для прийняття спадщини, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано строк для прийняття спадщини за заповітом, який посвідчений 25 вересня 2001 року секретарем Маяківської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області Меркуловою Л. М. зареєстрованого в реєстрі за № 60, після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, пропущеним з поважних причин та визначено строк для подання заяви про прийняття спадщини за цим заповітом терміном у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 11 листопада 2013 року зазначене рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову (а. с. 16 - 17 т. 1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02 квітня 2014 року, рішення апеляційного суду Донецької області від 11 листопада 2013 року скасовано, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року залишено в силі (а. с. 18-20 т. 1).

ОСОБА_1 звернулася до Реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області для проведення державної реєстрації права власності форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Кубеко О. О. за № 15637481 від 08 вересня 2014 року відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку з відсутністю відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження (а. с. 27 т. 1).

При зверненні ОСОБА_1 16 вересня 2014 року до державного нотаріуса Другої слов`янської нотаріальної контори Донецької області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, постановою від 16 вересня 2014 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з неможливістю отримати інформацію про майно, належне померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Встановлено, що спадкоємцями ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_1, ОСОБА_4 (дочки) за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (онука), яка є спадкоємцем за законом за правом представлення після смерті свого батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_3 .

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з листом Другої слов`янської державної нотаріальної контори від 18 травня 2017 року № 442/02-17 після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу 304/2007 за заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (дочки ОСОБА_3 ), яка надійшла 20 вересня 2007 року за № 468 та за заявою, яка надійшла 15 листопада 2007 року за № 624 про прийняття спадщини за законом за правом представлення ОСОБА_2 (онука), у зв`язку з тим, що її батько - син спадкодавця ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27 грудня 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_4, та ОСОБА_2 видано кожному: свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частини земельної ділянки, площею 6,440 га, розташованої на території Маяківської сільської ради Слов`янського району, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частини вкладів, що знаходяться у ПАТ "Державний ощадний банк України".

Судами встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2012 року визнано недійсними указані свідоцтва про право на спадщину за законом.

Також встановлено, що за життя ОСОБА_3 склала нотаріально посвідчені заповіти, зареєстровані в реєстрі № 60 та 61 на своїх дочок: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідно до статті 1223 ЦК України вона має право на спадкування за заповітом, відповідно до якого її мати заповіла їй житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами до нього, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_3 за життя склала заповіт на дочку ОСОБА_1, відмовив у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не реалізувала своє право на прийняття спадщини за заповітом у встановлений рішенням суду додатковий строк, та вона вважається такою, що не прийняла спадщину за заповітом.

Проте, судом не прийнято до уваги, що підставою відмови у вчиненні нотаріальної дії є неможливість отримання інформації про майно, належне померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав, а не відмова у прийнятті заяви позивача про прийняття спадщини за заповітом у зв`язку з пропуском строку для подання такої заяви.

Для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна (квартири), спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість (квартира).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною другою статті 1223 ЦК України визначено, що в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом не відмовлялась.

Проте, судом не перевірено, не встановлено та не з`ясовано обставини прийняття спадщини та не витребувано матеріали спадкової справи для вирішення спору.

За таких обставин, відмовивши у задоволенні позову з вищевикладених підстав, апеляційний суд по суті спір не вирішив, не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; не дослідив та не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом повністю не встановлені, а тому судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.