Постанова

Іменем України

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 760/18336/13-ц

провадження № 61-47881св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Астер",

треті особи: публічне акціонерне товариство "Європейський Газовий Банк", товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой",

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Центр",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва

від 05 липня 2018 року у складі судді Кізюн Л. І. та постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року у складі колегії суддів:

Вербової І. М., Саліхова В. В., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Астер" (далі - ТОВ "Мега Астер") про визнання права власності на майнові права на об`єкт незавершеного будівництва.

Позовна заява мотивована тим, що 20 січня 2012 року між закритим акціонерним товариством "Будсоцсервіс" та ТОВ "Мега Астер" за результатами продажу майна банкрута на аукціоні було укладено договір купівлі-продажу об?єкта незавершеного будівництва.

Предметом продажу за вказаним договором був об?єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, який знаходиться на розі АДРЕСА_1 ).

Майнові права на частину вказаного об?єкта належали позивачу, оскільки

25 червня 2007 року між закритим акціонерним товариством "Будсоцсервіс" (далі - ЗАТ Будсоцсервіс") (емітент) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 01-06/07-Е, за умовами якого емітент зобов?язується передати у власність покупцю, а покупець оплатити облігації, що емітовані ЗАТ "Будсоцсервіс" у кількості 133 062 шт., загальною вартістю 3 325 219,38 грн. На підставі вказаного договору, 25 червня 2007 року між емітентом та позивачем був укладений договір № 01-06/07 про резервування приміщення, який регулює всі умови щодо надання приміщення у її власність та в якому вказуються повні реквізити приміщення, а саме ЗАТ "Будсоцсервіс" закріпив за позивачем офісне приміщення в секції ІІІ шостого поверху загальною площею 300,65 кв.м в адміністративно-виставковому центрі з офісними приміщеннями, що розташований на розі АДРЕСА_1 та майнові права на вказану частину об?єкта незавершеного будівництва на період до здачі офісного центру в експлуатацію з подальшою передачею їх позивачу на праві власності шляхом укладення відповідного договору, про що 25 червня 2007 року сторони склали та підписали Акт прийому-передачі відповідних майнових прав.

Станом на момент укладення між ЗАТ "Будсоцсервіс" та ТОВ "Мега Астер" договору купівлі-продажу об?єкта незавершеного будівництва від 20 січня

2012 року, майнові права на частину проданого об?єкта належали позивачці на праві власності на підставі зазначених договорів купівлі-продажу цінних паперів, а тому ЗАТ "Будсоцсервіс" не мало права відчужувати її майно.

ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на майнові права на офісне приміщення в секції ІІІ шостого поверху орієнтовною загальною площею 300,65 кв.м в адміністративно-виставковому центрі з офісними приміщеннями, що розташовані на розі АДРЕСА_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2015 року (занесена до журналу судового засідання) публічне акціонерне товариство "Європейський Газовий Банк" (далі - ПАТ "Європейський Газовий Банк") залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 травня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой" (далі - ТОВ "Черкасизалізобетонстрой") залучено до участі у справі в якості третьої особи.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Заочним рішенням Солом?янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Мега Астер" про визнання права власності на майнові права на об?єкт незавершеного будівництва задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на майнові права на офісне приміщення в секції ІІІ шостого поверху орієнтовною загальною площею 300,65 кв.м в адміністративно-виставковому центрі з офісними приміщеннями, що розташований на розі АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ТОВ "Мега Астер" на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 3 441,00 грн.

Ухвалою Солом?янського районного суду міста Києва від 23 травня 2014 року заяву ТОВ "Мега стер" про перегляд заочного рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2013 року задоволено.

Заочне рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 27 вересня

2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Мега Астер" про визнання права власності на майнові права на об?єкт незавершеного будівництва скасовано. Справу призначено до судового засідання.

Рішенням Солом?янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Мега Астер" про визнання права власності на майнові права на об?єкт незавершеного будівництва задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на майнові права на офісне приміщення в секції ІІІ шостого поверху орієнтовною загальною площею 300,65 кв.м в адміністративно-виставковому центрі з офісними приміщеннями, що розташований на розі АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ТОВ "Мега Астер" на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 3 441,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірні майнові права ОСОБА_1 не перебували у власності ЗАТ "Будсоцсервіс" станом на момент визнання вказаного товариства банкрутом та не могли бути включені до ліквідаційної маси останнього і відчужені відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання права власності позивача на майнові права, що відчужені відповідачу за договором купівлі-продажу об?єкта незавершеного будівництва від 20 січня 2012 року.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 березня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ "Мега Астер" відхилено.

Рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2014 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу ТОВ "Мега Астер", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2015 року касаційну скаргу ТОВ "Мега Астер" задоволено.

Рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 березня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час повторного розгляду справи заочним рішенням Солом?янського районного суду міста Києва від 05 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Мега Астер", треті особи: ПАТ "Європейський газовий банк", ТОВ "Черкасизалізобетонстрой", про визнання права власності на майнові права на об`єкт незавершеного будівництва - задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на майнові права на офісне приміщення в секції ІІІ шостого поверху орієнтовною загальною площею 300,65 кв.м на об`єкт незавершеного будівництва адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, загальною площею 2250 кв.м, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 72:478:003.

Стягнуто з ТОВ "Мега Астер" на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 3 441,00 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про визнання за нею права власності на майнові права на про інвестовані приміщення є обґрунтованими, доведеними та такими, що є підставою для задоволення позову.

Не погоджуючись з заочним рішенням Солом?янського районного суду міста Києва від 05 липня 2018 року, особа, яка не брала участі у справі - ТОВ "Веста Центр" оскаржило його в апеляційному порядку.

Не погоджуючись з заочним рішенням Солом?янського районного суду міста Києва від 05 липня 2018 року, ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" також оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року апеляційні скарги ТОВ "Веста Центр" та ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" залишено без задоволення.

Заочне рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 05 липня

2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційні скарги ТОВ "Веста Центр" та ТОВ "Черкасизалізобетонстрой", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, при цьому вказав, що спірні майнові права ОСОБА_1 не перебували у власності ЗАТ "Будсоцсевіс" станом на момент визнання вказаного товариства банкрутом та не могли бути включені до ліквідаційної маси останнього і відчужені відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання права власності позивача на майнові права, що відчужені відповідачу за вищенаведеним договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 20 січня 2012 року.

Апеляційний суд визнав необґрунтованими та відхилив доводи ТОВ "Веста Центр" про те, що саме ТОВ "Веста Центр" стало добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, оскільки об`єкт незавершеного будівництва - спірний адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе на праві приватної власності належить товариству з обмеженою відповідальністю "ЕРЗ".

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

30 листопада 2018 року ТОВ "Веста Центр" через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення винесені з грубим порушенням норм матеріального права, має місце не дослідження судами попередніх інстанцій доказів у справі, що мають суттєве значення для справи і не надано їм належної оцінки, а також має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суди першої та апеляційної інстанцій визнали встановленими. ТОВ "Мега Астер" не є належним відповідачем у справі.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Солом?янського районного суду міста Києва.

14 лютого 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Розпорядженням від 16 квітня 2020 року № 123/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-47881св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "Веста Центр" на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого

2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи

Судом установлено, що 25 червня 2007 року між ЗАТ "Будсоцсервіс" (емітент) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів

№ 01-06/07-Е, відповідно до умов якого емітент зобов`язується передати у власність покупця, а покупець оплатити облігації, що емітовані

ЗАТ "Будсоцсервіс" у кількості 133 062 шт., загальною вартістю 3 325 219,38 грн.

25 червня 2007 року між ЗАТ "Будсоцсервіс" та позивачем був укладений договір № 01-06/07 про резервування приміщення, відповідно до якого ЗАТ "Будсоцсервіс" закріпив за ОСОБА_1 офісне приміщення в секції ІІІ шостого поверху загальною площею 300,65 кв.м в адміністративно-виставковому центрі з офісними приміщеннями, що розташований на розі АДРЕСА_1 та майнові права на вказану частину об`єкту незавершеного будівництва на період до здачі офісного центру в експлуатацію з подальшою передачею їх позивачу на праві власності шляхом укладення відповідного договору.

На підтвердження того, що ЗАТ "Будсоцсервіс" передало, а позивач прийняла майнові права на об`єкт нерухомості, що є предметом договору № 01-06/07 про резервування приміщення, сторони склали та підписали акт прийому-передачі відповідних майнових прав від 25 червня 2007 року.

Постановою господарського суду Київської області від 07 листопада 2011 року у справі № Б19/216-10 ЗАТ "Будсоцсервіс" визнано банкрутом.

20 січня 2012 року між ЗАТ "Будсоцсервіс" та ТОВ "Мега Астер" на підставі протоколу аукціону з продажу майна боржника було укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва.

Предметом продажу за вказаним договором є об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, який знаходиться на розі АДРЕСА_1.

За ТОВ "Мега Астер" рішенням Господарського суду міста Києва від 11 липня 2012 року по справі № 5011-62/7102-2012, яке вступило в законну силу на підставі ухвали Київського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2013 року та постанови Вищого господарського суду України від 24 грудня

2013 року по даній справі (внесених до Єдиного реєстру судових рішень), визнано право власності на об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, загальною площею 2250 кв.м, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 72478003, який було придбано у ТОВ "Будсоцсервіс" (ліквідоване як юридична особа з припиненням, справа про банкрутство № Б19/210-10) за договором купівлі-продажу від 20 січня 2012 року як об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Залишаючи без задоволення апеляційні скарги ТОВ "Веста Центр" та ТОВ "Черкасизалізобетонстрой", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про визнання за нею права власності на майнові права на про інвестовані приміщення є обґрунтованими, доведеними та такими, що є підставою для задоволення позову. Спірні майнові права ОСОБА_1 не перебували у власності ЗАТ "Будсоцсевіс" станом на момент визнання вказаного товариства банкрутом та не могли бути включені до ліквідаційної маси останнього і відчужені відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання права власності позивача на майнові права, що відчужені відповідачу за вищенаведеним договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 20 січня 2012 року.

Апеляційний суд визнав необґрунтованими та відхилив доводи ТОВ "Веста Центр" про те, що саме ТОВ "Веста Центр" стало добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, оскільки об`єкт незавершеного будівництва - спірний адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе на праві приватної власності належить товариству з обмеженою відповідальністю "ЕРЗ".

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

ТОВ "Веста Центр" звернулось до апеляційного суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та інтереси (частина перша статті 352 ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII

від 03 жовтня 2017 року, який діяв на час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який діяв на час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі

№ 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Тобто, у разі з`ясування, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Веста Центр" не вирішувалося, апеляційному суду необхідно було закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, а не розглядати справу по суті.

Крім того, постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "ЕРЗ" задоволено. Заочне рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 05 липня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Підставою відмови у позові, апеляційний суд вказав те, що суд першої інстанції ухвалив рішення про права, свободи та інтереси ТОВ "ЕРЗ", не залучивши останнього до участі у справі, який став власником об?єкта незавершеного будівництва з 19 вересня 2016 року, чим порушив норми процесуального права.

Проте, під час перегляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом вказані норми процесуального права дотримані не були, встановивши, що доводи ТОВ "Веста Центр" про те, що саме воно стало добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, є необґрунтованими, оскільки згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03 вересня 2018 року № 136376382, об`єкт незавершеного будівництва - спірний адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе на праві приватної власності належить ТОВ "ЕРЗ", апеляційний суд здійснив апеляційний перегляд справи по суті.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущено тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.